Рішення

від 01.02.2024 по справі 332/6015/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6015/23

Провадження №: 2/332/426/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі Петракей Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

ВСТАНОВИВ:

Позивач особі представника адвоката Біліченко Олега Олександровича звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 1999 року по 2022 рік (22 роки 10 місяців) він працював на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та на ТОВ «Метінвест - Промсервіс».

19.05.2022 року позивач звільнився з ТОВ «Метінвест - Промсервіс» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії позивачу було встановлено професійний характер захворювання. За результатами огляду МСЕК 05.12.2022 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. Отримання позивачем професійного захворювання і як наслідок групу інвалідності та втрату 60% втрати працездатності призвело до фізичних та моральних страждань позивача. За таких підстав, просить суд, стягнути на його користь моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом в розмірі 60000 гривень, розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 13000 гривень.

Ухвалою судді від 13.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

30.10.2023 року представник Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із відзивом на позовну заяву. Згідно відзиву на позовну заяву, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» не було останнім місцем роботи позивача, де були шкідливі фактори виробничого середовища та умови для виникнення профзахворювання. Законодавством передбачено, що визначення підприємства, яке винне у виникненні хронічного профзахворювання особи, здійснюється не судом під час розгляду справи про стягнення моральної шкоди і не комісією з розслідування ХПЗ на етапі розслідування його причин, а здійснюється саме лікувально-експертною комісією Спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Разом із цим, оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці. Позивач, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно не повідомляв адміністрацію ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Однак за весь період роботи на підприємстві ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» умов його праці. Праця, яку виконував позивач відповідала його функціональним можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача (а.с.50-66).

30.10.2023року представниквідповідача Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Метінвест-Промсервіс» через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (а.с.81-89), в якому вказав про те, що позивач був обізнаний про шкідливі фактори, що присутні на його робочому місці, та добровільно, за власним бажанням без примусу погодився виконувати доручену йому роботу. Позивач, працюючи у відповідача, кожен рік проходив періодичний медичний огляд, погіршення стану здоров`я не було виявлено. Позивач був визнаний придатним для роботи за професією. Жодної інформації, щодо виявлення початкових стадій професійних захворювань, довідки не містять, відсутні рекомендації відносно Позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування. Позивач добровільно приступив до виконання трудових обов`язків, від дорученої роботи позивач не відмовлявся, про те що при виконанні роботи створювалася виробнича ситуація небезпечна для його життя або здоров`я. Позивач адміністрацію відповідача не повідомляв. Відповідачем надавалися позивачу пільги і компенсацій, а саме: відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, додаткову оплачувану відпустку 7-14 днів, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі й інші пільги та компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством..В процесітрудової діяльностіпозивач забезпечувавсясанітарно-побутовимиприміщеннями,спецодягом,спецвзуттям таіншими засобамиіндивідуального захистувідповідно догалузевих норм. Разом із цим, відповідно до Акту, встановлено, що ОСОБА_1 до працевлаштування на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» працював в шкідливих виробничих умовах на ПАТ «Запоріжсталь» протягом тривалого часу, а отже слід враховувати наявність впливу шкідливих факторів на здоров`я позивача під час довготривалої роботи на ПАТ «Запоріжсталь», як підставу виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання. Наголошено, що відповідач у відносинах з позивачем діяв правомірно, добросовісно, що виключає підстави для відшкодування моральної шкоди (а.с.74-85).

02.11.2023 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив в якому зазначено про те, що заперечення відповідача - Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з приводу того, що саме ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» є підприємством, на якому саме і виникло зазначене професійне захворювання, і, яке, є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, а ПАТ Запоріжсталь» не є особою яка несе відповідальність на підставі 237-1 КЗпП України ст. 23, 1167 ЦК України за заподіяну позивачу моральну шкоду». є помилковими зі підстави того, що медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання підтверджується факт того, що позивач отримав професійні захворювання працюючи на ПАТ Запоріжсталь» та у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту)».

Крім того,щодо доводівПублічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» проте,що позивачбув обізнанийпро шкідливіфактори,які присутніна йогоробочому місціта добровільнобез примусупогодився виконуватидоручену йомуроботу» -представник позивачазазначив,що припинитироботу внаслідокнаявності шкідливихфакторів є необов`язком,а можливимправом робітника(окрімцього вінмає знатипро таке),в тойчас,як створеннябезпечних умовпраці -є беззаперечнимобов`язкомроботодавця, можлива обізнаність працівника із шкідливими умовами не нівелює обов`язки роботодавця щодо створення для працівників безпечних умов праці та нести відповідальність за відсутність таких умов. Порушення умов праці на підприємстві Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» однозначно є перевищення норм ГДК шкідливих факторів, зокрема, зафіксованих на робочому місці позивача (що і вплинуло на виникнення професійного захворювання Зазначає, що фізичне захворювання людини змінює її душевний стан та призводить до моральних страждань (а.с.103-111).

02.11.2023 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив в якому зазначено про те, що заперечення відповідача - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» щодо того, що «професійне захворювання позивача зумовлено його тривалим стажем роботи на попередньому підприємстві (ПАТ «Запоріжсталь») не заслуговує на увагу, оскільки ця обставина вже врахована самим позивачем при поданні позову та визначенні розміру моральної шкоди з кожного з відповідачів, пропорційно відпрацьованому часу на підприємстві кожного з відповідачів. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання підтверджується факт того, що Позивач отримав професійні захворювання працюючи на ПАТ Запоріжсталь» та у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Отже, професійні захворювання Позивач отримав під час роботи як на ПАТ Запоріжсталь» так і під час роботи у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» «Причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання)». Проти доводів ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з приводу того, позивач за весь період роботи на підприємстві Відповідача працівник жодних скарг не заявляв, обов`язкові медичні огляди проходив» також заперечує, оскільки це жодним чином не впливає на чинність та вагомість висновків, встановлених Медичним висновком ЛЕК та Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (Форма П-4). Наголошує, що факт наявності моральних страждань позивача є наслідком отримання пошкодження його здоров`я, яке полягає у тому, що фізичне захворювання людини змінює її душевний стан та призводить до моральних страждань є загальновідомою обставиною та не потребує доведення (а.с.119-126).

31.01.2024 року від представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог заперечує.

01.02.2024 року позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача адвокат Біліченко О.О. надав заяву про розгляд справи без його участі, та з урахування проведення судового засідання без його участі зазначив про зменшення витрат на правову допомогу до 11000 гривень, які просить розподілити в рівних частках між відповідачами.

01.02.2024року представниквідповідача ТОВ«МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд справи без його участі. Відзив на позовну заяву підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (ЗМК «Запоріжсталь») з 23.06.1999 року по 31.05.2017 рік (17 років 11 місяців) працюючи в цеху ремонту металургійного обладнання на посаді електрогазозварника. У період з 01.06.2017 року по 19.05.2022 рік (4 роки 11 місяців) працював по переведенню у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» електрогазозварником в цеху ремонту металургійного обладнання. 19.05.2022 року звільнився з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.11-14).

У відповідності до п.64 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 (в редакції від 04.03.2016р.) Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662.

Згідно Медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 18.10.2022 року, складеного Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», йому були встановлені професійні захворювання:

- хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН-другого ступеня.

- радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7 з помірнимистатико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня);

- хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.24-27).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 пиловий бронхіт другої стадії (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J44) входить до вказаного переліку внаслідок роботи в роботи в рудниках, шахтах, відкритих кар`єрах, на збагачувальних та добувних фабриках гірничорудної та вугільної промисловості; видобуток, обробка нерудних порід і матеріалів, азбесту та інших силікатів, щебеню тощо; виробництво азбестоцементу та інших азбестовмісних матеріалів (труби, шифер, панелі, дошки фрикційні, азбестотекстильні та інші вироби), виробництво фарфоро-фаянсових, скляних виробів, виробництво та застосування коксу, сажі, графітів; металургійні та ливарні виробництва, машинобудування; металообробка: зварювальні роботи; розмелювання сипких матеріалів; виробництво, обробка пластмас, сільськогосподарські та інші види робіт з виділенням пилу, а також виробництва: валяльне, борошномельно-круп`яне, цукрове, первинна обробка бавовни, льону та інших луб`яних культур, а також інші види робіт, пов`язані з виділенням пилу.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 Емфізема (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J43.8) входить до вказаного переліку внаслідок роботи пов`язаної з напруженням дихальної системи (склодуви, музиканти, що грають на духових музичних та інших інструментах, тощо).

У відповідності до п.4 розділу VІ вищевказаного Переліку радикулопатія попереково-крижова (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (M 54/1) входить до вказаного переліку внаслідок роботи , пов`язані з локальним м`язовим перенапруженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі, з тиском на нервові стовбури, м`язи, зв`язки, сухожилля, їх травмуванням, систематичним триманням вантажу на руках, його підняттям та переміщенням вручну або з докладанням зусиль; роботи пов`язані з систематичним нахилом тіла, перебуванням у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки, лежачи, з нахилом уперед тощо).

Нейросенсорна приглухуватість (п.4 розділу ІІІ Переліку) (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (МКХ-10) Н903) входить до вказаного переліку внаслідок роботи пов`язаної з впливом інтенсивного виробничого шуму у промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті, телефонних станціях тощо.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14.11.2022 року, професійне захворювання виникло внаслідок наявності на робочих місцях електрогазозварника цеха ремонту металургійного устаткування № 2 ПАТ «Запоріжсталь» та цеху ремонту металургійного устаткування № 2 м. Запоріжжя ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» шкідливих виробничих факторів. (а.с.28-34)

Згідно з результатами огляду Медико-соціальної експертної комісії (довідка від серії 12 ААГ № 155758 від 05.12.2022 року) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності по профзахворюванню безстроково та протипоказано важку фізичну працю, силові та динамічні навантаження (а.с.35-36).

Згідно з результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (довідка серії 12 ААА № 097451 від 05.12.2022 року) ОСОБА_1 була встановлена втрата професійної працездатності 60%, внаслідок професійного захворювання безстроково (а.с.19-20).

Даний факт представниками відповідачів не оспорюється.

Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 1512 від 05.12.2022 року ОСОБА_1 потребує стаціонарного та амбулаторного лікування (а.с.15-18).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємствах відповідачів, де під час виконання ним трудових обов`язків отримав інвалідність внаслідок професійного захворювання, у зв`язку з чим за висновком МСЕК від 05.12.2022 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково зі втратою професійної працездатності 60%, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється представниками відповідачів.

Доводи представників відповідачів про те, що позивач мав можливість реалізувати своє право на вільний вибір виду діяльності, шляхом працевлаштування на іншій роботі з умовами праці, що не пов`язані із впливом на його організм шкідливих виробничих факторів, суд відхиляє, оскільки, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Відповідно дост.43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю Українивстановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 237-1КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно дост.9Закону України"Проохорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Оскільки на час звернення позивача до судуЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст.ст.1167,1168 ЦК України.

Згідно ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту. Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.

Суд наголошує, що моральна і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров`я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

У п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004р. зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.

У даному контексті доречно також зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (2004): «Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення».

Оцінивши обставинисправи танадані сторонамидокази вїх сукупності,суд вважаєвстановленим тадоведеним,що позивачв періодвиконання трудовихобов`язківна підприємстві,внаслідок тривалогостажу роботив умовахвпливу шкідливихвиробничих факторівна ПАТ «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» іТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу, зазнав професійного захворювання із встановленням третьої групи інвалідності із втратою професійної працездатності ступенем 60% безстроково, що на думку суду свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв`язку з порушенням життєвих зв`язків, постійним фізичним болем, наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, що стали наслідком професійного захворювання, яке викликає моральні страждання, внаслідок неможливості виконувати певний фізичний труд він позбавлена в повній мірі реалізувати право на труд, і все це вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

Відповідност. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано тяжкість завданих ушкоджень здоров`ю позивача, ступінь втрати її професійної працездатності, який складає 60 %, встановлення у зв`язку з професійним захворюванням ІІІ групи інвалідності.

Виходячи з принципів розумності й справедливості,з врахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, пов`язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд приходить до висновку, що належним розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 та достатньою сатисфакцією зазначених ним моральних страждань є 60000 гривень розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вищевказаних підприємствах.

Так, загальний стаж роботи позивача ОСОБА_1 на обох підприємствах із шкідливими умовами праці становить 22 роки 10 місяці, з них на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» - 17 років 11 місяці, що становить 78,47 %, на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» - 4 роки 11 місяців, що становить 21,53 %.

Згідно п.164.1.14Податкового Кодексу Українидо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

У відповідності доп.168.1.1 Податкового Кодексу Україниподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 цього Кодексу.

Відповідно зПАТ «ЗМК«Запоріжсталь» накористь ОСОБА_1 слід стягнутиморальну шкодув сумі47082гривні (47082грн.х 66,67%),яка перевищує чотирикратнийрозмір мінімальноїзаробітної плати,що встановленазаконом на1січня 2024року (звітногоподаткового року,4*7100,00грн.=28400,00грн.) і, відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в частині суми, що перевищує 28400 гривень підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому сума 47082 грн. 00 коп. підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» - 12918 гривень (60000,00грн х 21,53%), яка не перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня 2024 року (звітного податкового року, 4*7100,00 грн.=28 400,00 грн.) і, відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а підлягає сплаті у розмірі 12918 гривень.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. До матеріалів справи долучено копію договору від 06.10.2023 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Біліченко О.О. та ОСОБА_1 , копію акту приймання виконаних робіт/послуг № 1 від 01.11.2023, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 01.11.2023 року до акту виконаних робіт/послуг № 1 від 21.06.2023 на загальну суму 13000 гривень (а.с.128-131), які суд приймає з урахуванням до уваги та вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Разом із цим, суд враховує заявлену представником позивача до стягнення суму витрат на правову допомогу в розмірі 11000 гривень без урахування витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень за участь у судовому засіданні представника позивача, оскільки представник позивача прийняв рішення не приймати участі у судовому засіданні, тому зазначена сума, яка є видом судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах з огляду на те, що послуги на складання відповідей на відзиви для кожного відповідача окремо, мають фіксовану ціну.

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним із складністю справи, разом із цим, суд дійшов висновку про доцільність стягнення в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 11000 гривень, без врахування представництва інтересівпозивача адвоката Біліченка О.О. у суді, оскільки судове засідання за участю представника позивача адвоката Біліченка О.О. не проводилось, рішення ухвалено на підставі наявних матеріалів справи із врахуванням заяви представника позивача про розгляд справи без його та позивача участі.

Відповідно доп.2ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,від сплатисудового зборузвільняються позивачіза поданняпозовів у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи. За таких підстав, з відповідачів належить стягнути судовий збір виходячи з такого розрахунку: (заявлено до стягнення суму моральної шкоди зі ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у розмірі 47082 грн. задоволено на суму 47082 грн. - 1% від ціни позову =470 гривень 82 копійки, також заявлено до стягнення суму моральної шкоди зі ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» - 12918 гривень, яку задоволено повному обсязі на суму 12918 грн. -1% від ціни позову = 129 гривень 18 копійок.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 259, 263- 265 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ЄДРПОУ 00191230 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 47082 грн. 00 коп. (сорок сім тисяч вісімдесят дві гривні нуль копійок), з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ЄДРПОУ 00191230 на користь держави судовий збір у розмірі 470 гривень 82 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ЄДРПОУ 00191230 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 понесені витрати на правову допомогу в сумі 5500 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс», ЄДРПОУ 39641616 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 12918 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень нуль копійок), без утримання із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс», ЄДРПОУ 39641616 на користь держави судовий збір у розмірі 129 гривень 18 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс», ЄДРПОУ 39641616 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 понесені витрати на правову допомогу в сумі 5500 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко