Ухвала

від 02.02.2024 по справі 517/141/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/141/24

Провадження № 4-с/517/2/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року смтЗахарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

встановив:

01 лютого 2024 року до Фрунзівського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Суд, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов до наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом 12 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, ЦПК України та Закон України «Про виконавче провадження» визначають виключну підсудність даної категорії справ - скарга подається лише до суду, який розглянув справу.

Так, згідно повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 27 листопада 2023 року, старшим державним виконавцем Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаманчук Л.Х., за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа 2/1508/269/2012 від 17 січня 2013 року, виданого Великомихайлівським районним судом Одеської області було повернуто ОСОБА_1 виконавчий документ без прийняття до виконання (а.с. 15).

Як вбачається, із копії розрахунку заборгованості по аліментах (відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження») від 04 жовтня 2023 року, розмір заборгованості боржника утворився у зв`язку із перебуванням на примусовому виконанні виконавчого листа 2/1508/269/2012 від 17 січня 2013 року, виданого саме Великомихайлівським районним судом Одеської області (а.с. 11).

З тексту скарги слідує, що ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, оскаржує дії державного виконавця при примусовому виконанні саме виконавчого листа № 2/1508/269/2012, виданого 17 січня 2013 року Великомихайлівським районним судом Одеської області, а не будь-яким іншим судом. З Єдиногодержавного реєструсудових рішеньвбачається,що рішенняу справі№ 2/1508/269/2012ухвалене Великомихайлівським районним судом Одеської області 20 червня 2012 року за позовом про зміну розміру аліментів.

Тобто з огляду на вказане вище, встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує дії старшого державного виконавця Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаманчук Л.Х., які полягають у поверненні без прийняття до виконання виконавчого листа № 2/1508/269/2012, виданого 17 січня 2013 року Великомихайлівським районним судом Одеської області.

За таких обставин, оскільки рішення у цивільній справі, за яким видавався виконавчий лист № 2/1508/269/2012, було ухвалено Великомихайлівським районним судом Одеської області, тому питання пов`язані з виконанням цього судового рішення підлягає розгляду саме Великомихайлівським районним судом Одеської області, який розглядав дану справу як суд першої інстанції.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що подана скарга підсудна Фрунзівському районному суду Одеської області, оскільки ОСОБА_1 у своїй скарзі просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення рішення про повернення виконавчого документу виданого Великомихайлівським районним судом Одеської області у справі № 2/1508/269/2012 та у відмові повторного його прийняття до виконання.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З урахуванням викладеного, цивільну справу необхідно передати на розгляд до Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Керуючись статями 31, 32, 258-261, 263, 353, 354, 447, 448 ЦПК України, -

постановив:

Цивільну справу № 517/141/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), передати за підсудністю до Великомихайлівського районного суду Одеської області (вул. Пушкіна, 2-б, смт Велика Михайлівка Одеської області, 67100).

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цією статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: