Рішення

від 02.02.2024 по справі 904/5936/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5936/23За позовом Приватного підприємства "Захід -Хліб-Збут-2002"

до Фізичної особи-підприємця Кабак Ольга Вадимівна

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідачки 128 000,00 грн. за надані транспортні послуги за Договором-заявкою № 126 від 24.08.2023.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася належно на адресу вказану в позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №0600237381669 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами (доказами).

Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.08.2023 сторони уклали Договір-заявку на перевезення вантажу в міжнародному повідомленні № 126 (далі Договір), в якій погодили наступні умови перевезення:

дата та час завантаження - 25.08.2023; дата та час прибуття на митницю - 01-04.09.2023; відправник - Brimstone kimya sanay ticaret A.S.; одержувач - АПК "БЕСТА"; вага - 22 тон; оплата - 128 000,00 грн. після вивантаження 2-3 робочих дні; Е-mail Експедитора - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оплата тільки після отримання наступних документів: CMR - 2 екземпляри, в акті виконаних робіт ФОП Кабак О.В. вказувати як Експедитор, рахунок, Договір-заявка.

На підтвердження виконання перевезення за Договором, Перевізник надав копії Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Також на підтвердження надання послуг, Позивач до матеріалів справи надав: Акт надання послуг № 507 від 04.09.2023 на суму 128 000,00 грн., підписаний сторонами без зауважень та рахунок на оплату № 320 від 04.09.2023 на суму 128 000,00 грн.

04.10.2023 на електронну пошту Відповідачки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Позивач направив претензію № 04/1 від 04.10.2023, в якій вимагав у термін 3 робочі дні погасити протерміновану заборгованість за отримані послуги в повному обсязі. У вимозі Позивач зазначив, що у разі невиконання претензійних вимог підприємство змушене звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, нарахованих штрафних санкцій та відшкодуванням всіх витрат, пов`язаних з існуванням даної заборгованості.

Відповідачка надала відповідь в електронному вигляді, в якій повідомила, що "оплата буде здійснена у термін, який зазначений у вимозі".

За даними Позивача, Відповідачка не оплатила надані послуги.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт укладання Договору, надання послуг перевезення, наявності (відсутності) боргу за перевезення, прострочення оплати, обґрунтованість розрахунків боргу.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічні положення містить ст. 909 ЦК України.

Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства (ст. 311 ГК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачка не надала суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечувала і не спростувала.

Перевіривши доводи і докази Позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд погоджується з Позивачем.

Так, 24.08.2023 сторони уклали Договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному повідомленні № 126, в якій погодили наступні умови перевезення:

дата та час завантаження - 25.08.2023; дата та час прибуття на митницю - 01-04.09.2023; відправник - Brimstone kimya sanay ticaret A.S.; одержувач - АПК "БЕСТА"; вага - 22 тон; оплата - 128 000,00 грн. після вивантаження 2-3 робочих дні; Е-mail Експедитора - ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підтвердження виконання перевезення за Договором, Перевізник надав копію Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Також на підтвердження надання послуг, Позивач до матеріалів справи надав: Акт надання послуг № 507 від 04.09.2023 на суму 128 000,00 грн., підписаний сторонами без зауважень та рахунок на оплату № 320 від 04.09.2023 на суму 128 000,00 грн.

Не отримавши в обумовлений строк оплату за надані послуги, Позивач 04.10.2023 направив Відповідачці претензію № 04/1 від 04.10.2023 з вимогою сплати боргу у термін 3 робочих днів.

У відповідь на претензію Позивача, електронною поштою Відповідачка повідомила, що оплата буде здійснена у термін, який зазначений у вимозі.

За твердженням Позивача, не спростованим Відповідачкою, остання надані послуги не оплатила, у зв`язку з чим за нею обліковується борг у розмірі 128 000,00 грн.

Беручи до уваги надані Позивачем докази (Договір-Заявка, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), Акт надання послуг, претензія), відсутність доказів оплати послуг Відповідачкою та заперечень щодо отримання наданих послуг та документів для оплати, зважаючи на відповідь Відповідачки на претензію, суд вважає вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 128 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідачку.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кабак Ольги Вадимівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "ЗАХІД-ХЛІБ-ЗБУТ-2002" (46008, м. Тернопіль, вул. Гайова, 44А, код 31914381) 128 000,00 грн. - основного боргу, 2 684,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков