Повістка

від 22.11.2023 по справі 909/791/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/791/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Плюс" б/н від 10.11.2023 (вх.№13027/23 від 10.11.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Плюс"

(вул. М. Бойчука, буд. 6, оф. 103, м. Київ, 01103)

до Фізичної особи-підприємця Тишківського Павла Йосиповича

( АДРЕСА_1 )

про стягнення 2 092 215,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/791/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Плюс" (далі - ТОВ "Протек Солюшнз Плюс", позивач) до Фізичної особи-підприємця Тишківського Павла Йосиповича (далі - ФОП Тишківський П.Й., відповідач) про стягнення 2 092 215,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2023 позов задоволено; стягнено з відповідача на користь позивача 2 092 215,00 грн заборгованості, 15 691,61 грн судового збору та повернено позивачу з Державного бюджету України 15 691,61 грн судового збору.

Як вбачається з зазначеного рішення, за наслідками розгляду справи по суті і прийняття рішення суд не вирішував питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

10.11.2023 до суду від позивача надійшла заява від 10.11.2023 б/н (вх.№13027/23) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 104 610,75 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу. До заяви додано документи на підтвердження понесених витрат.

Дії суду щодо розгляду заяви

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2023 призначено розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 22.11.2023.

20.11.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання від 20.11.2023 (вх.№16565/23) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В клопотанні також просив розгляд заяви здійснювати без участі відповідача та його представника.

У судове засідання 22.11.2023 представники сторін не з`явилися.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення на підставі ст. 240, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 104 600,00 грн (а.с. 4).

До початку судового засідання 06.11.2023 представник позивача подав заяву (вх.№15991/23 від 06.11.2023), в якій зазначив, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За наслідками розгляду справи по суті у рішенні від 06.11.2023 суд не вирішував питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

У заяві (вх.№13027/23 від 10.11.2023) про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача 104 610,75 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду такі докази:

- ордер на надання правничої допомоги серія ВК №1087251 від 09.08.2023 (а.с. 55);

- договір про надання правової допомоги №24 від 16.05.2023, укладений між Харчуком Василем Івановичем (адвокат) та ТОВ "Протек Солюшнз Плюс" (клієнт) з додатком №1 до договору "Тарифи на надання правової допомоги" (а.с. 108-109);

- додаткову угоду №1 від 20.05.2023 до договору про надання правової допомоги №24 від 16.05.2023 (а.с. 109 на звороті);

- заявку №2 від 15.08.2023 до договору про надання правової допомоги №24 від 16.05.2023 (а.с. 110);

- акт-розрахунок від 10.11.2023 (а.с. 110 на звороті).

Зазначені документи підписані адвокатом і клієнтом та скріплені печаткою ТОВ "Протек Солюшнз Плюс".

Умови договору про надання професійної правничої допомоги від 16.05.2023 №24 (далі - договір) такі.

Адвокат за завданням клієнта бере на себе зобов`язання з надання правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язаний оплатити цю допомогу згідно з умовами договору (п. 1.1 договору).

Правова допомога (далі - послуги) передбачає надання наступних послуг клієнту: досудове та/або судове стягнення дебіторської заборгованості з контрагентів на користь ТОВ "Протек Солюшнз Плюс", яка виникла за укладеними цивільно-правовими та господарськими договорами (підп. 1.2.1 п. 1.2 договору).

Вартість послуг (винагорода виконавця) згідно з цим договором розраховується виходячи із тарифів на надання правничої допомоги, погоджених сторонами відповідно до додатку №1 до цього договору (п. 3.1 договору).

Після завершення надання правової допомоги сторони підписують акт-розрахунок до кожної заявки, в якому вказується розрахунок вартості винагороди адвоката (п. 3.2 договору).

У додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 16.05.2023 №24 сторони погодили тарифи на надання правової допомоги.

20.05.2023 між адвокатом та позивачем укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 16.05.2023 №24 (далі - додаткова угода №1), відповідно до якої сторони вирішили п. 3.1 договору викласти в такій редакції: "3.1. Вартість послуг (винагорода виконавця) згідно з цим договором розраховується виходячи із тарифів на надання правової допомоги, погоджених сторонами відповідно до додатку №1 цього договору. У заявці, яка підписується відповідно до п. 2.1 договору, сторони можуть погодити іншу вартість правової допомоги або інший порядок її обчислення".

15.08.2023 між адвокатом та позивачем підписано заявку №2 до договору про надання правової допомоги від 16.05.2023 №24, відповідно до якої сторони домовились, що вартість надання правової допомоги становить 5 (п`ять) % від суми, стягнутої (присудженої) судом.

Відповідно до акта-розрахунку від 10.11.2023 загальна вартість наданих послуг складає 104 610,75 грн. Адвокатом були надані наступні послуги: попереднє ознайомлення з матеріалами та надання усної консультації; підготовка та подання позовної заяви до суду; супровід розгляду справи в суді.

Розрахунок вартості здійснений таким чином: 5%*2 092 215,00 грн (присуджена сума) = 104 610,75 грн.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення щодо витрат на професійну правничу допомогу

1.1. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

1.2. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає винагороду адвоката, а саме:

- формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар (ч. 1);

- порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч. 2);

- при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).

Аналогічні положення містить й стаття 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року.

1.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1.4. Практична реалізація вищезгаданого принципу господарського судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення остаточного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, через подання:

- заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу;

- детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- доказів, що підтверджують виконання адвокатом робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат судом (ст.129 ГПК України).

ІІ. Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу

2.1. Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається:

1) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги;

2) на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко визначений в договорі про надання правової допомоги.

2.2. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатський гонорар, в залежності від порядку обчислення, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата.

Як встановлено судом, у даній справі позивач та адвокат в заявці №2 до договору (в порядку п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1) погодили, що вартість надання правової допомоги становить 5% від суми, стягнутої (присудженої) судом.

Визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру стягнутої (присудженої) судом суми) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума. Відповідного правового висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.07.2022 у справі №903/781/21.

2.3. При цьому обчислення гонорару у відсотковому відношенні до розміру стягнутої (присудженої) судом суми є винагородою (платою) за досягнутий адвокатом результат наданих послуг у справі з майновими вимогам та за своєю суттю є так званим "гонораром успіху".

Такий вид винагороди адвоката хоч і не визначений чинним законодавством, однак його встановлення у договорі про надання правової допомоги між адвокатом і клієнтом відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічного правового висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі №903/781/21.

Отже, у даній справі винагорода адвоката позивача складається виключно з так званого "гонорару успіху" - 5% від суми, стягнутої (присудженої) судом.

2.4. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Таким чином, за висновком Великої Палати Верховного Суду, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Отже, так званий "гонорар успіху" підлягає оцінці судом як і звичайна винагорода адвоката та, відповідно, може бути зменшений судом.

2.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Також у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, а у рішенні ЄСПЛ від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" (п. 77) вказано, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність) (постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №911/1512/13 та ін.).

2.6. Виходячи з системного аналізу ст. 126, 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову; значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

2.7. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Харчуком В.І. професійної правничої допомоги позивачеві у даній справі.

2.8. Як встановлено судом, у даній справі розмір винагороди адвоката позивача ("гонорар успіху") складає 104 610,75 грн, виходячи з розрахунку: 5%*2 092 215,00 грн (присуджена сума) = 104 610,75 грн.

2.9. У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 20.11.2023 б/н відповідач просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 4 000,00 грн.

При цьому відповідач посилався, зокрема, на те, що: даний спір не потребував особливих знань в галузі права; відповідач не оспорював та не заперечував існуючу заборгованість, а шукав варіанти його погашення (зокрема шляхом реструктуризації заборгованості); позивач не намагався врегулювати спір в позасудовому порядку; жодна сторона не має права збагачуватися за рахунок іншої сторони, а стягнення надмірних судових витрат з відповідача ще більше погіршить його фінансовий стан.

2.10. Згідно з актом-розрахунком від 10.11.2023, адвокатом були надані такі послуги: попереднє ознайомлення з матеріалами та надання усної консультації; підготовка та подання позовної заяви до суду; супровід розгляду справи в суді.

Водночас попереднє ознайомлення з матеріалами є складовою послуги та включається у підготовку та подання позовної заяви до суду, отже це є одна послуга з правової допомоги (подібні висновки Верховного Суду викладені, зокрема в постанові від 03.03.2023 у справі №921/181/17-г).

2.11. Суд бере до уваги наступне: предметом позову було стягнення основної заборгованості за поставлений товар (без штрафних санкцій, 3% річних та втрат від інфляції); позов ґрунтувався на договорі купівлі-продажу та 22 видаткових накладних і тотожних їм рахунках; незважаючи на ціну позову (2 092 215,00 грн), дана справа є типовою та нескладною за нормативно-правовим регулюванням; підготовка позову не вимагала опрацювання значного обсягу матеріалів; окрім позовної заяви, представником позивача підготовлені заява про приєднання доказу до матеріалів справи (акта звірки) та 2 заяви про розгляд справи за його відсутності; у справі відбулось 2 судових засідання (1 - підготовче та 1 - з розгляду справи по суті); розгляд справи проводився за відсутності сторін та їх представників (як позивача, так і відповідача) за їх заявами; предметом позову було стягнення заборгованості, яка була безспірною (визнана відповідачем станом на час відкриття провадження у справі (30.08.2023) в акті звірки взаємних розрахунків від 21.08.2023 та до початку розгляду справи по суті (06.11.2023) в заяві від 03.11.2023 про визнання позовних вимог); розгляд справи не потребував великої кількості часу адвоката; докази вжиття позивачем заходів досудового вирішення спору (надіслання відповідачу претензії тощо) не надані; зловживання відповідачем процесуальними правами та затягування розгляду справи не мало місце; процесуальна поведінка відповідача характеризувалася пришвидшенням розгляду справи (подання заяви про визнання позовних вимог); рішення про задоволення позову у справі прийнято в порядку ч. 4 ст. 191 ГПК України у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Одночасно суд враховує: значення справи для позивача (ціну позову); те, що відповідачем не надано суду доказів ініціювання ним досудового вирішення спору (звернення до позивача (кредитора) з пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості тощо).

2.12. На підставі вищезазначеного в сукупності суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 104 610,75 грн не відповідають критерію розумного розміру для даної справи.

Натомість, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, суд вважає (на переконання суду) розумними витратами на професійну правничу допомогу у даній справі є витрати у розмірі 26 152,69 грн (тобто 25% від заявлених 104 610,75 грн).

2.13. Як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 21.04.2021 у справі №903/451/20, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Висновки суду

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 26 152,69 грн в порядку п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача.

За таких обставин заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 104 610,75 грн підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, 16, 73, 74, 77, 80, 123, 124, 126, 129, 169, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ "Протек Солюшнз Плюс" від 10.11.2023 б/н (вх.№13027/23 від 10.11.2023) щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тишківського Павла Йосиповича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Плюс" (вул. М. Бойчука, буд. 6, оф. 103, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 42842313) 26 152,69 грн (двадцять шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні 69 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.01.2024 (з урахуванням тимчасової втрати працездатності та відпустки).

Веб-адреса додаткового судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва