Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/13646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/13646/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

про виселення з орендованого майна

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (надалі по тексту - відповідач) про виселення з орендованого майна

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3047 від 17.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13646/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", підготовче засідання призначено на 05.10.2023.

26.09.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 09.11.2023.

У судовому засіданні 09.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.12.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні 07.12.2023 відкладено на 11.01.2024.

У судовому засіданні 11.01.2024 розгляд справи відкладено на 18.01.2024.

У судовому засіданні 18.01.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (Позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАТОКА 2018», (Відповідач), та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Орендодавець (Третя особа) було укладено Договір № 3047 «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду».

Строк дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 17.09.2019 року тривав до 15.09.2022 року. Зазначений договір був автоматично пролонгований, з огляду на постанову КМУ від 27.05.2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об`єкт), які знаходяться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., озеро «Лісове», 4, Д.11 /Б, для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Згідно п. 3.1. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280, та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток) становить без ПДВ 43,93 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку липень 2019 року - 6 590,00 грн.

Відповідно до п. 3.4. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно п. 3.7 Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача щомісяця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.2.3. Договору, Відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь балансоутримувача, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожен день прострочення. Крім того, Орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Порядок передачі майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду по даному Договору регулюється зокрема рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 року (зі змінами) «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва».

15.05.2019 Сторонами було передано майно про що було складено Акт приймання - передачі нерухомого майна площею 150,00 кв.м. (нежитлове приміщення), за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., озеро «Лісове», 4, Д.11/Б.

Проте, відповідач систематично порушував зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та інших платежів, у зв`язку із чим, за розрахунком позивача у відповідача виникла заборгованість у розмірі 70 640,43 грн, яка складається із заборгованості у розмірі 39 964,74 грн з орендної плати та 30 675,69 грн заборгованості по оплаті компенсації земельного податку.

25.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №077/221-158 від 23.01.2023 про сплату заборгованості з оплати орендної плати та компенсації земельного податку, однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не оплатив, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023, яке набрало законної сили 15.08.2023 у справі № 910/6082/23 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТОКА 2018», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 192 485,60 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Затока 2018» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» 39 964 грн 74 коп. - заборгованості по орендній платі, 30 675 грн 69 коп. - компенсації зі сплати земельного податку, 1 756 грн 81 коп. - 3% річних, інфляційні втрати у розмірі 12 017 грн 03 коп., 36 600 грн 75 коп. - пені, 1 198 грн 94 коп. - штрафу та судовий збір у розмірі 1 833 грн 21 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4.2.20 Договору після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємствву-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Згідно з п. 5.1.3. Договору орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Пунктом 7.5. Договору сторони погодили, що у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 9.3. Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3. цього Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

Оскільки орендарем не була погашена заборгованість, керуючись ст. 782 Цивільного кодексу України та п. 5.1.3, 9.3. Договору, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23.03.2023 № 062/05-21-1480, надісланим орендарю відмовився від договору оренди.

Лист позивача від 23.03.2023 № 062/05-21-1480 не було отримано відповідачем, а було повернуто позивачу з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер АТ «Укрпошта» № 0104405945843). Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі інтернет вбачається, що 03.04.2023 відправлення № 0104405945843 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

17.07.2023 позивачем було повторно направлено цінний лист з описом на адресу відповідача, в якому позивач повідомив про відмову від Договору оренди.

Згідно з інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі інтернет вбачається, що 04.08.2023 відправлення № 0101140827488 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Позивач вважає, що спірний договір оренди припинився 13.08.2023.

Відповідач орендоване приміщення не звільнив та відповідно до п. 4.2.20 Договору не передав його по акту приймання-передачі балансоутримувачу, що і стало підставою для звернення до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 17.09.2019) підтверджується факт передачі орендодавцем та балансоутримувачем в оренду майна, що є об`єктом оренди за договором.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (за змістом ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Порядок сплати орендної плати та інших платежів за договором сторони визначили у розділі 3 договору та додатку до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати передбачених договором платежів та факт існування заборгованості відповідача встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.07.2023, яке набрало законної сили 15.08.2023 у справі № 910/6082/23.

Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 17.09.2019 до 15.09.2022. Однак, строк дії даного правочину було продовжено з огляду на наведені нижче положення законодавства.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі продовжено.

Пунктом 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (набрала чинності з 01.06.2022) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України визначено у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Як вже вказувалося судом, згідно з п. 5.1.3. Договору орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Таким чином, умовами укладеного договору передбачено випадок, коли орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди, а саме, коли у орендаря існує заборгованість зі сплати орендної плати протягом 3-х місяців підряд.

Зважаючи на встановлені судом у справі №910/6082/23 обставини, які свідчать про те, що відповідач (орендар) не сплачував передбачені договором платежі у період 16.06.2021 по 01.02.2023, та беручи до уваги ненадання відповідачем під час розгляду даної справи будь-яких доказів виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати за договором у вказаний період, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про виникнення у нього права в односторонньому порядку відмовитись від договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 17.09.2019.

При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, обставин, викладених позивачем у позовній заяві, не спростовано.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом від 23.03.2023 №062/05-21-1480, в якому повідомив останнього про те, що позивачу надійшло повідомлення підприємства-балансоутримувача про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за користування приміщенням станом на 21.03.2023 на суму 33 303, 95 грн. (за 8 місяців), внаслідок чого позивач відмовляється від договору, а відповідачу, з моменту отримання даного листа, необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Конверт з вказаним листом повернуто позивачу з адреси місцезнаходження відповідача 03.04.2023 з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 9.3. Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3. цього Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 17.09.2019 є розірваним у зв`язку з односторонньою відмовою орендаря від договору 03.04.2023.

Згідно з ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 4.2.20 Договору після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємствву-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" з орендованого майна - нежитлових приміщень загальною площею 150,00 кв.м., яке знаходиться в м. Київ, Дніпровський район, озеро «Лісове» (колишня назва «Берізка), 4, Д.11/Б. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту так як забезпечує поновлення порушеного права позивача як особи, яка має речове право на майно, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" про виселення з орендованого майна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 54, ідентифікаційний код 35272088) з нежитлових приміщень загальною площею 150,00 кв.м., яке знаходиться в м. Київ, Дніпровський район, озеро «Лісове» (колишня назва «Берізка), 4, Д.11/Б.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Затока 2018" (02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 54, ідентифікаційний код 35272088) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, буд. 10, ідентифікаційний код 19020407) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 01.02.2024.

Суддя С. В. Стасюк