Ухвала

від 01.02.2024 по справі 911/267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/267/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Любострой» (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Батюка, буд. 3, кВ. 26)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ Рем-Буд» (07351, Київська обл., Вишгородський р-н, село Синяк, вул. Київська, буд. 66)

про стягнення 3807083, 53 грн.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Любострой» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за №б/н від 30.01.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ Рем-Буд» про стягнення 3807083, 53 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Також, позивачем подано до суду, разом з позовом, заяву про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає направленню за підсудністю, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали позову, встановив, що предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості на підставі договору субпідряду №АМК/сб/Е-6 від 29.10.2021, предметом якого є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області, О191105, О191107, С191101, С191102, С191106, С191107 в обумовлений цим договором термін.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільні дороги вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Згідно частини 1 ст. 9 Закону України Про автомобільні дороги складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Статтею 18 Закону України Про автомобільні дороги встановлено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Смуга відведення це земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (ст. 1 Закону України Про автомобільні дороги).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Статтею 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надалі Закон, визначені об`єкти нерухомого майна, щодо якого проводиться державна реєстрація прав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 5 вказаного Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Також відповідно до ч. 2 ст. 71 Земельного кодексу України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням.

Таким чином, хоча відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень автомобільні дороги самі по собі не відносяться до нерухомого майна, щодо якого проводиться окрема державна реєстрація, однак відповідно до положень ч. 4 вказаної статті Закону, а також статті 181 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України Про автомобільні дороги та статті 71 Земельного кодексу України автомобільні дороги є невіддільною частиною земельних ділянок (смуги відведення), на яких вони розташовані (нерухомого майна).

Статтею 30 ГПК України встановлена виключна підсудність справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині 3 статті 30 Господарського процесуального України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тобто словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, за правилами чинного Господарського процесуального України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Таким чином, оскільки предметом договору субпідряду №АМК/сб/Е-6 від 29.10.2021, з приводу якого виник спір у даній справі, є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сумської області, тобто об`єктів специфічними рисами яких є сталий зв`язок із землею, що зумовлює неможливість їх переміщення та зміни їх призначення, які неможливо відокремити без погіршення їх якостей та властивостей, суд дійшов висновку, що спір виник з приводу нерухомого майна.

Враховуючи те, що спір у даній справі стосується нерухомого майна з місцезнаходженням в Сумській області, то згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Любострой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ Рем-Буд» про стягнення 3807083, 53 грн. підсудна Господарському суду Сумської області.

Поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням вказаного вище, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Любострой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ Рем-Буд» про стягнення 3807083, 53 грн. підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Сумської області.

Частино 3 ст. 31 ГПК України визначено, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Cтосовно поданої позивачем заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову разом із позовною заявою підлягають направленню до Господарського суду Сумської області.

Керуючись ч. 3 ст. 30, ст. 31, ст. ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Любострой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ Рем-Буд» про стягнення 3807083, 53 грн. та додані до неї документи надіслати за встановленою підсудністю до Господарського суду Сумської області.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Любострой» про забезпечення позову та додані до неї документи надіслати за встановленою підсудністю до Господарського суду Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 01.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя О.Г. Смірнов