Рішення

від 02.02.2024 по справі 911/3468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3468/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 284061,38 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 06.11.2018 р., у тому числі - 113853,38 грн. заборгованості за кредитом, 116054,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 54153,41 пені,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення 284061,38 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 06.11.2018 р., у тому числі - 113853,38 грн. заборгованості за кредитом, 116054,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 54153,41 пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе як фізичною особою-підприємцем, яку на даний час припинено, зобов`язань за кредитним договором б/н від 06.11.2018 р. в частині повернення кредиту, сплати процентів та пені, передбачених договором, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 113853,38 грн. заборгованості за кредитом, 116054,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 54153,41 пені, а також витрати зі сплати судового збору.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 р. господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Наведена правова позиція викладена в п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, господарські суди розглядають справи, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Господарським судом Київської області було здійснено запит та отримано відповідь № 330253 від 20.11.2023 р. з Єдиного державного демографічного реєстру щодо фізичної особи ОСОБА_1 , зі змісту якої слідує, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК» б/н від 16.11.2023 р. (вх. № 1617 від 16.11.2023 р.) до ОСОБА_1 про стягнення 284061,38 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 06.11.2018 р., у тому числі - 113853,38 грн. заборгованості за кредитом, 116054,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 54153,41 пені, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/3468/23 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 23.11.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в ЄСІТС та відповідачем 30.11.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600063823896.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.11.2012 р. ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), відповідно до якої відповідач приєдналася до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як слідує з позовної заяви, 06.11.2018 р. між позивачем та ФОП Голубенко А.Л. було укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання і складається із вказаних вище Заяви та Умов.

18.11.2018 р. через систему «Приват24 для бізнесу» ФОП Голубенко А.Л. було підписано за допомогою електронного цифрового підпису заявки на гарантований платіж №№ 3681, 3682 (далі - заявки), які є невід`ємними частинами кредитного договору б/н від 06.11.2018 р., та є дорученням клієнта на договірне списання коштів в оплату за господарськими договорами.

Згідно вимог ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису.

Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно з якою клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованою платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом твердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт-банк "Приват24".

Згідно з п. 3.1.1.75 Умов у разі необхідності отримання Послуги отримувачем, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов`язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в «Приват24» заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

У п. 3.1.1.76 Умов зазначено, що після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника.

Пунктом 3.1.1.77.2 Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 2600. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання і датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 2600, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування (інтернет-клієнт-банк "Приват24").

Пунктом 3.2.2.2 Умов передбачено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, визначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання заявки.

Вказаний у пункті 3.2.2.2 Умов строк може бути змінений згідно умов договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку", подальші правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1 Умов.

Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.5.2 Умов та Правил банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань передбачених пунктами 3.2.2.6.1, 3.2.2.6.12 цього Договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини відповідно до умов договору виникають у банка з дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.2.8.2 та з урахуванням п. 3.2.2.1 цього договору.

Як слідує з позову, відповідач, як фізична особа-підприємець, скористалася послугою «Гарантований платіж» шляхом створення та підписання, з використанням електронного цифрового підпису, в системі інтернет-клієнт-банк «Приват24 для бізнесу» заявок №№ 3681 та 3682 на гарантований платіж (доручення на договірне списання), які були виконані позивачем шляхом перерахування кредитних коштів в сумі та на рахунок отримувача, які вказані у заявках відповідача, в межах ліміту останнього, зокрема: 18.11.2018 р. позивачем від імені відповідача було перераховано на рахунок ТОВ «БАДМ» (код 31816235) 50000,00 грн. з призначенням платежу «ОПЛАТА ЗА МЕДИКАМЕНТИ ЗГІДНО ДОГОВОРА» (заявка № 3681); 18.11.2018 р. позивачем від імені відповідача було перераховано на рахунок ТОВ «БІВІДЖІ-ІНВЕСТ» (код 34493933) 150000,00 грн. з призначенням платежу «ОРЕНДНА ПЛАТА ЗГІДНО ДОГОВОРУ» (заявка № 3682).

Згідно з умовами заявки № 3681 від 18.11.2018 р.: розмір кредиту - 50000,00 грн.; термін повернення кредиту - 29.11.2018 р.; винагорода за управління фінансовим кредитом 4 % річних (але не менше 5 грн.) від розміру кредиту; процентна ставка за кредитом до дати виконання гарантованого платежу - 0 % річних, протягом 30 днів з дати виконання гарантованого платежу - 24 % річних; процента ставка за кредитом при простроченні після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, встановленої в заявці, починаючи з 31 дня - 48 % річних.

Згідно з умовами заявки № 3682 від 18.11.2018 р.: розмір кредиту - 150000,00 грн.; термін повернення кредиту - 29.11.2018 р.; винагорода за управління фінансовим кредитом 4 % річних (але не менше 5 грн.) від розміру кредиту; процентна ставка за кредитом до дати виконання гарантованого платежу - 0 % річних, протягом 30 днів з дати виконання гарантованого платежу - 24 % річних; процента ставка за кредитом при простроченні після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, встановленої в заявці, починаючи з 31 дня - 48 % річних.

Відтак, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом виконання зазначених заявок, що підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Поряд з цим, як зазначав позивач, у зв`язку з порушенням виконання зобов`язань за договором б/н від 06.11.2018 р. відповідач станом на 13.10.2023 р. має заборгованість в розмірі 284061,38 грн., у тому числі - 113853,38 грн. заборгованості за кредитом, 116054,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 54153,41 пені, у зв`язку з чим банк і звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд встановив, що позивач свої зобов`язання за договором б/н від 06.11.2018 р. виконав належним чином, на виконання договору надав відповідачу послугу «Гарантійний платіж» за заявками №№ 3681 та 3682 від 18.11.2018 р. у розмірі 50000,00грн. та 150000,00 грн., що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках відповідача № НОМЕР_1 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 20637053019952 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 20631040118869 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 96111010101048 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 20681053031986 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 20681010105131 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 96115010101033 за період з з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 80914053031682 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 80911010102004 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 82341010100373 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 29096053036771 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р., № 26005053119864 за період з 06.11.2018 р. по 12.10.2023 р.; відповідач заборгованість по кредиту у повному обсязі не погасила, що вбачається з матеріалів справи, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором б/н від 06.11.2018 р. станом на момент розгляду справи складає 113853,38 грн. тіла кредиту, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

23.09.2019 р. відповідачем була припинена господарська діяльність як фізичної особи-підприємця, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Таким чином, ОСОБА_1 як фізична особа відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 113853,38 грн. заборгованості за кредитом є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем, і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 13.10.2023 р. у відповідача також рахується 116054,59 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 54153.41 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктами 3.2.2.6.2 та 3.2.2.6.3 Умов на позичальника було покладено обов`язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.2.9, 3.2.2.10 договору, а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві, а також згідно з пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього договору.

За змістом п. 3.2.2.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8 цього договору клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному у заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.9.2 Умов та ст. 212 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.2.2.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.9.1, 3.2.2.9.2 Умов, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.2.2.9.3 Умов).

Пунктом 3.2.2.9.10 Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.2.9.11 Умов).

Окрім того, за змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченного платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.2.10-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане клієнтом.

Доказів сплати відповідачем заборгованості по процентах у розмірі 116054,59 грн. та 54153,41 грн. пені матеріали справи не містять.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів та пені, вбачає його вірним та обґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, оскільки жодних доказів, які б спростовували наявність заборгованості ОСОБА_1 по процентах за користування кредитом у розмірі 116054,59 грн. та по пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 54153,41 грн., суду не надано, і вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 113853 (сто тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 38 коп. основного боргу, 116054 (сто шістнадцять тисяч п`ятдесят чотири) грн. 59 коп. процентів за користування кредитом, 54153 (п`ятдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн. 41 коп. пені, 3408 (три тисячі чотириста вісім) грн. 74 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Рішення підписане 02.02.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна