Рішення

від 18.01.2024 по справі 911/2599/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2599/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Київський картонно-паперовий комбінат (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ (08703, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130)

та до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, б. 10)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Бугаєнко Ю.М. (довіреність № 38 від 15.01.2024 р.; посвідчення адвоката № 8622/10 від 27.12.2019 р.);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

встановив:

Приватне акціонерне товариство Київський картонно-паперовий комбінат (далі позивач, ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ (далі відповідач 1, ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ) та до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі відповідач 2), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат є єдиним власником цілісного майнового комплексу, розміщеного за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130. Водночас, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою місцезнаходження позивача: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, зареєстровано місцезнаходження іншої юридичної особи ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ, у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому нерухомим майном.

З урахуванням зазначеного, за змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд: 1) усунути перешкоди, що порушують право власності Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130; 2) зобов`язати Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис №13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» (код ЄДРПОУ 20596259) за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130; стягнути витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2023 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 12.10.2023 р.

Ухвалу суду було направлено на адреси місцезнаходження сторін, зокрема, відповідача 1, проте, вручення останньому поштового відправлення № 0600042093170 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, ухвала є судовим рішенням.

Враховуючи, що у ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому усі судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поряд з цим, п. 81 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (п. 102 Правил).

Отже, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, а також строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження або місце проживання іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцем реєстрації, визначеним згідно із приписами Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження або місце проживання в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження або місце проживання учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню або місцю проживання, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Поряд з тим слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач 1 не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2023 р. та іншими ухвалами суду у справі № 911/2599/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які опубліковані та доступні до вільного перегляду.

18.09.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву № 3185 від 15.09.2023 р. (вх. № 17745/23 від 18.09.2023 р.), згідно з яким останній, зокрема, зазначає, що вимога позивача щодо видалення відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ), є неправомірною та такою, яку неможливо реалізувати, оскільки відомості про найменування юридичної особи, її код ЄДРПОУ, місцезнаходження, керівника є обов`язковими елементами в ЄДРЮОФОПГФ. За твердженням відповідача 2 зазначені відомості можливо лише змінити на інші.

Окрім того, відповідач 2 наголошував, що вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення здійснюється органами реєстрації незалежно від місцезнаходження юридичної особи.

02.10.2023 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив № 15-7372 від 28.09.2023 р. (вх. № 18617/23 від 02.10.2023 р.), відповідно до якої позивач не погоджується з позицією відповідача 2, викладеною у відзиві, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки прийняте відповідачем 1 рішення про реєстрацію свого місцезнаходження за адресою позивача було здійснене без погодження останнього, відповідач 1 за даною адресою не перебуває і договорів оренди з позивачем не укладав. Окрім цього, позивач зазначає, що навіть у разі встановлення судом факту, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДРЮОФОПГФ за зверненням належного заявника та на підставі чинного законодавства, це не може бути перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДРЮОФОПГФ, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Відповідач 1 своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2023 р. було відкладено підготовче засідання на 13.11.2023 р.

У підготовчому засіданні 13.11.2023 р. представник позивача зазначав про неотримання позивачем від відповідача заперечень на відповідь на відзив та про подання позивачем всіх наявних в останнього доказів, що мають значення для вирішення спору, а також заявляв про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті; представники відповідачів у підготовче засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 р. було закрито підготовче провадження і призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.12.2023 р.

У зв`язку з оголошенням по місту Києву повітряної тривоги, у призначений час 14.12.2023 р. судове засідання у даній справі відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 р. було призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.01.2024 р.

25.12.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання № 3951 від 20.11.2023 р. (вх. № 23136/23 від 25.12.2023 р.), відповідно до якого відповідач 2 просить суд розглядати справу № 911/2599/23 без участі представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, за наявними в матеріалах даної справи документами.

У судовому засіданні 18.01.2024 р. представник позивача підтримував позовні вимоги; представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 18.01.2024 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Приватне акціонерне товариство Київський картонно-паперовий комбінат є суб`єктом господарювання, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства України, зареєстроване (дата державної реєстрації 30.06.1994 р.; дата та номер запису в ЄДР 07.09.2004 р. № 13421200000000080) за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, де і здійснює свою господарську діяльність.

За ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат на праві приватної власності зареєстрований на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 624838 від 22.07.2010 р. (підстава: Рішення виконкому Обухівської міської ради, дата: 20.07.2010 р., номер: 722, свідоцтво видане замість свідоцтва про право власності від 26.04.2007 р.) розташований за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, цілісний майновий комплекс. Позивач є єдиним власником вказаного нерухомого майна, що також підтверджується Інформаційною довідкою щодо показників нерухомого майна № 440 від 20.07.2020 р.

Звертаючись до суду, ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат зазначає, що у 2023 р. йому стало відомо, що за його адресою місцезнаходження (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано місцезнаходження іншої юридичної особи ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ.

Як вбачається з витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 21.06.2023 р., 28.12.2006 р. державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області було вчинено реєстраційну дію (запис) № 13421200000001363 щодо державної реєстрації відомостей про юридичну особу та внесено інформацію про місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130.

Позивач стверджує, що він не надавав згоди відповідачу 1 для реєстрації його місцезнаходження за належною ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат адресою, а також що жодних укладених договорів оренди нерухомого майна між позивачем та відповідачем 1, які б надавали ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ підставу вказати місце реєстрації в ЄДРЮОФОПГФ за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, не існує.

Поряд з цим, ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат зазначає, що зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідач 1 реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, розташованим за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130 шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації змін відомостей про місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, та зобов`язання Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис №13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» (код ЄДРПОУ 20596259) за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130.

Оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 133 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі державна реєстрація) офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. № 359/5 визначає процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі - державна реєстрація), права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» передбачено повноваження державного реєстратора, згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом ст. 14 вказаного Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абз. 1 п. 8 ч. 1ст. 1 Закону).

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до ст. 34 цього Закону.

Положеннями ч. 2 ст. 25 Закону визначено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Судом враховано, що соба, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДРЮОФОПГФ за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 04.09.2018 р. року у справі № 904/5857/17.

Враховуючи здійснення 28.12.2006 р. органом державної реєстрації запису в ЄДРЮОФОПГФ щодо місцезнаходження юридичної особи відповідача 1, суд вбачає, що подані відповідачем 1 до органу реєстрації документи відповідали визначеному законом переліку, і, відповідно, що у державного реєстратора не було правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації відомостей про юридичну особу, зокрема, в частині її місцезнаходження.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Поряд з цим, суд зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, до переліку документів, які подаються державному реєстратору, не включено документи, які б підтверджували право на використання об`єкта нерухомого майна, за адресою розташування якого реєструється юридична особа.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як зазначено у ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас, за змістом ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі № 924/1220/17.

Поряд з цим, відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як зазначалось вище, за позивачем на праві приватної власності зареєстрований цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 624838 від 22.07.2010 р. та Інформаційною довідкою щодо показників нерухомого майна № 440 від 20.07.2020 р., а відтак він є єдиним власником зазначеного нерухомого майна.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.12.2006 р. державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області за відсутності згоди та/або дозволу позивача, а також за відсутності у відповідача 1 будь-якого правомірно набутого права на майно, розташоване за спірною адресою, було вчинено реєстраційну дію (запис) № 13421200000001363 щодо державної реєстрації відомостей про юридичну особу та внесено інформацію про місцезнаходження ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ за адресою нерухомого майна позивача: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, зареєструвавши без жодних правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою цілісного майнового комплексу позивача, відповідач 1 реалізував належні власнику або законному користувачу майна правомочності без відповідної правової підстави, як наприклад, договору оренди, користування майном та ін., що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому цілісним майновим комплексом.

Суд відзначає, що така ситуація створює передумови для втручання у право власності позивача, зокрема, у право безперешкодно та на власний розсуд користуватись і розпоряджатись своїм нерухомим майном, з боку відповідача 1.

Поряд з цим, слід зазначити, що таке втручання є можливим зі сторони невизначеного кола третіх осіб, з якими відповідач 1 може перебувати у договірних чи позадоговірних відносинах, і які, в силу достовірності інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, можуть обґрунтовано направляти кореспонденцію, чи з`являтись особисто за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача 1 або іншим чином втручатись у здійснення позивачем свого права власності та звужуючи гарантований законом обсяг його свободи у здійсненні прав власника.

Отже, враховуючи факт державної реєстрації місцезнаходження ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, без жодних правових підстав та за відсутності згоди та/або дозволу позивача як власника об`єкта нерухомого майна (цілісного майнового комплексу), суд дійшов висновку, що відповідач 1 чинить перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві приватної власності нерухомим майном, що є порушенням права власності позивача на вказаний об`єкт нерухомості.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування рішення щодо припинення права власності стосовно цілісного майнового комплексу, який належить ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат на праві приватної власності, як і доказів щодо наявності правових підстав у відповідача 1 використовувати об`єкт нерухомого майна, розміщений за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130.

За таких обставин, враховуючи наведені вище приписи законодавства, суд вважає належним та ефективним обраний позивачем спосіб захисту права власності шляхом подання позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, розташованим за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130 шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації змін відомостей про місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів (пн.), вул. Київська, 130, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Щодо вимоги про зобов`язання Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис №13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ», яка за своїм змістом є похідною, суд зазначає таке.

Як вбачається з витягу з ЄДРЮОФОПГФ, місцезнаходженням реєстраційної справи у паперовому вигляді щодо реєстрації юридичної особи відповідача 1 визначено Обухівську районну державну адміністрацію Київської області, яка є суб`єктом державної реєстрації.

Матеріали справи свідчать про те, що 31.07.2023 р. представником позивача було направлено адвокатський запит до Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо отримання інформації стосовно реєстраційної справи ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ.

Листом від 04.08.2023 р. № 60/07-25/3098 Обухівська РДА повідомила представника позивача про те, що станом на 04.08.2023 р. підтвердити, чи зберігається у паперовій формі в Обухівській районній державній адміністрації Київської області реєстраційна справа ТОВ СП УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ УРІТАЛ не є можливим, у зв`язку з тим, що на даний момент здійснюється відновлення та облік реєстраційних справ, а також прийняття їх від юридичних осіб, що припинили свою діяльність, а саме: Кагарлицької, Києво-Святошинської, Васильківської, Богуславської та Миронівської районних державних адміністрацій Київської області. Також заявника було повідомлено, що на даний час у відділі з питань реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області відсутні особи, які уповноважені на проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі. Крім того, даним листом було проінформовано, що внесення змін до відомостей про юридичну особу в ЄДРЮОФОПГФ проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи, та рекомендовано представнику позивача звернутись до Центру надання адміністративних послуг Обухівської міської ради.

З пояснень позивача вбачається, що з метою з`ясування інформації щодо внесення змін до відомостей про місцезнаходження відповідача 1 він звернувся до підпорядкованого відповідачу 2 Центру надання адміністративних послуг Обухівської міської ради, яким було повідомлено, що такі зміни можуть бути внесені до ЄДРЮОФОПГФ виключно на підставі рішення суду.

Відповідач 2 проти позову заперечував, вказуючи при цьому, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 р. № 2179/5 реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, а тому твердження позивача та Обухівської районної державної адміністрації Київської області, що реєстраційні дії проводяться за місцезнаходженням юридичної особи, є хибними. Виконавчий комітет Обухівської міської ради зазначає, що вимога позивача щодо видалення відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є неправомірною та такою, яку неможливо реалізувати, оскільки відомості про найменування юридичної особи, її код ЄДРПОУ, місцезнаходження, керівника є обов`язковими елементами в Єдиному державному реєстрі, і зазначені відомості технічно неможливо видалити, а можна лише змінити на інші.

Суд відхиляє заперечення відповідача 2, оскільки п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" передбачено вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема, щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, державна реєстрація проводиться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 Закону; шляхом внесення державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17).

У ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України закріплений загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Поряд з цим, згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, оскільки суд дійшов висновку щодо захисту порушеного права позивача шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису №13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, то вказане судове рішення є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії з огляду на вищенаведені приписи Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, і Виконавчий комітет Обухівської міської ради, з огляду на необхідність забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача, має скасувати такий запис.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є доведеними, обґрунтованими, спрямованими на ефективний захист порушеного права, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів, відповідно до кількості задоволених позовних вимог щодо кожного з них.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди, що порушують право власності Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 05509659) у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії/запису № 13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» (08703, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 20596259) за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, б. 10, код 04362680) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію/запис № 13421200000001363 від 28.12.2006 р. в частині реєстрації відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» (08703, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 20596259) за адресою: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ-ІТАЛІЙСЬКЕ «УРІТАЛ» (08703, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 20596259) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 05509659) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, б. 10, код 04362680) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Київська, 130, код 05509659) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02.02.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна