Ухвала

від 02.02.2024 по справі 918/87/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/87/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп"

про стягнення боргу 3 690 312,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" про стягнення боргу 3 690 312,41 грн., з яких 3 405515,00 грн. - основний борг, 173 129,71 грн. - інфляційні втрати, 111 667,70 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №31/05-1 від 31.05.2021, а саме відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі розрахувався за отриманий від позивача товар - камені бортові бетонні, вироби бетонні тротуарні неармовані.

Ухвалою від 31.01.204 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 лютого 2024 р. на 11:00 год.

01 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДАЛЬЯНС ГРУП" про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі основної заборгованості - 3405515 грн., які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БУДАЛЬЯНС ГРУП", в тому числі, але не виключно: у АТ "Уксиббанк", НОМЕР_1 , МФО 351005; у АТ "ПУМБ", UA НОМЕР_2, МФО 334851.

Заяву мотивує тим, що на думку позивача відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення претензії та подання позову до суду. Так, між ТОВ "Арт Брук" та ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс Груп" існує ряд договорів. Між сторонами було досягнуто усну домовленість про врегулювання всіх спорів в добровільному порядку шляхом оплати заборгованості відповідачем в найкоротші терміни. Відповідачем було оплачено частину заборгованостей у грудні 2023 року.

Проте, позивачу стало відомо, що 29.12.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено зміни щодо місцезнаходженням відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" з 33023, м. Рівне, вул. Савура Клима, буд. 14-а на: 54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Слобідська сьома, будинок 70, офіс 8 (номер реєстраційної дії - 1006081070008016609, Приватний нотаріус Плетньов В.О.). Жодного повідомлення від ТОВ "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про зміну адреси, в порушення умов п.11.4 договору, позивач не отримував.

Позивач просить врахувати, що офісні приміщення та основне місце здійснення діяльності відповідача знаходиться в м. Рівному, відповідач бере активну участь у тендерах, які проводяться в м. Рівному. Тому, на думку позивача зміна місцезнаходження спрямована на штучну зміну підсудності, затягування розгляду справи, утруднення виконання рішення суду. Крім того, м. Миколаїв є прифронтовим, зазнає постійних обстрілів, бойові дії відбуваються в безпосередній наближеності до міста.

На даний час у відповідача перед позивачем, загалом по всіх договорах, існує заборгованість на загальну суму - 5 902 555,40 грн.

Крім зміни місцезнаходження 29.12.2023, 22.01.2024 р. відповідач вчергове вніс зміни до реєстраційних відомостей щодо місцезнаходження. Вказані дії, на думку позивача, також спрямовані на уникнення виконання зобов`язання відповідачем, оскільки у судових рішеннях, виконавчих документах буде вказуватися неактуальна адреса місцезнаходження, що ускладнюватиме отримання кореспонденції відповідачем, утруднюватиме виконання виконавчих документів тощо.

Позивач переконаний, що існує достатньо мотивована ймовірність, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "БК "Будальянс Груп", а саме на грошові кошти на банківських рахунках в межах суми стягнення, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання суду відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач вказує на зміну місця реєстрації відповідача, та на думку позивача відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення претензії та подання позову до суду.

Проте наведені доводи позивача не є беззаперечною підставою для забезпечення позову. Вищевикладене не є підтвердженням того, що боржник вчиняє дії що свідчать про ухилення від виконання рішення суду у майбутньому. Суд зазначає, що позивачем повідомлено про те, що у грудні 2023 року відповідач оплатив борги, сплачено близько 3 000 000,00 грн. Вказана обставина спростовує доводи позивача щодо ухилення відповідача від сплати заборгованостей.

Крім того господарська діяльність передбачає певні ризики, в тому числі при укладенні та виконанні договорів.

Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти, які є у боржника на момент пред`явлення заяви до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів з метою ухилення від виконання зобов`язання.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду у даній справі.

Припущення позивача не підтверджені жодними доказами.

Саме лише посилання в заяві на потенційні ризики, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем заходів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.

У разі задоволення позову виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Отже, суд зазначає, що всупереч положенням ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності підстав для забезпечення позову, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БРУК" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.02.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання) до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бережнюк В.В.