Рішення

від 01.02.2024 по справі 922/4969/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4969/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль Клінік", м. Харків про стягнення 51511,98 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаль Клінік" про стягнення заборгованості за Договором оренди №7240 від 10.09.2019 в сумі 51511,98 грн, а саме: заборгованість у сумі 47485,05 грн та пеню в сумі 4026,93 грн за Договором оренди № 7240 від 10 вересня 2019 року.

Ухвалою від 27.11.2023 позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без руху. Надано позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Визначено позивачу наступний спосіб усунення недоліків, а саме: надати докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

01.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.12.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4969/23 без повідомлення учасників справи. Зобов`язано відповідача зареєструватись в електронному кабінеті в Єдиній Судовій Інформаційно-Телекомунікаційній Системі. (ч.6ст.6 ГПК України). Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції. Відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив у десять днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачеві строк для подання заперечень у десять днів з дня отримання відповіді на відзив.

31.01.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд поновити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради пропущений строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі № 922/4969/23; зменшити розмір позовних вимог і викласти їх у наступній редакції: Стягнути з ТОВ "РЕАЛЬ КЛІНІК" (61024, Харківська обл., місто Харків, вул. Гуданова, буд. 5/7; код ЄДРПОУ: 42503783) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 4839,95 грн (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 95 коп.), а саме заборгованість у сумі 4148,86 грн (чотири тисячі сто сорок вісім гривень 86 коп.) та пеню в сумі 691,09 грн (шістсот дев`яносто одну гривню 09 коп.) за Договором оренди № 7240 від 10 вересня 2019 року.

Дана заява обґрунтована тим, що на 21 сесії Харківської міської ради 8 скликання було ухвалене Рішення від 01 грудня 2023 року № 496/23 "Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану", згідно п. 1 якого вирішено за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 включно за договорами оренди комунального майна, укладеними до 24.02.2022, звільнити від орендної плати орендарів, які використовують нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, цілісні майнові комплекси, що належать до комунальної власності Харківської міської територіальної громади. Відповідно до п.п. 3.3-3.4. договору оренди № 7240 від 10 вересня 2019 року (надалі - Договір), нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі, а припиняється з дати підписання акта приймання-передачі Майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п.10.6. Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві від 10 вересня 2019 року та повернуто 02 вересня 2022 року за актами приймання-передачі відповідно. На підставі п. 4 вищевказаного рішення, Позивачем враховано період звільнення від орендної плати Відповідача з 24.02.2022 по 30.09.2022 і здійснено перерахунок заборгованості та пені за Договором, відповідно до якого, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 відкрито провадження у справі № 922/4969/23.

В той же час, рішення Харківської міської ради, яким обґрунтовується зменшення розміру позовних вимог було прийнято вже поза встановленим ст. 46, 252 ГПК України строком, що, фактично, позбавляє можливості Позивачу звернутися із такою заявою у встановлений законом строк.

У зв`язку з цим, враховуючи предмет позову, а також вищезазначені обставини, з метою не порушення законних прав позивача, суд вважає за можливе визнати причини пропуску подання цієї заяви поважними та поновити пропущений строк на подання заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвала суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61024, Харківська обл., місто Харків, вул. Гуданова, буд. 5/7, ЄДРПОУ 42503783.

Копія ухвали суду від 05.12.2023 про відкриття провадження по справі була повернута до суду 15.12.2023 з довідкою (відміткою) Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної справи в господарському суді.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

10 вересня 2019 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - "Позивач" або "Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛЬ КЛІНІК" (далі - "Відповідач" або "Орендар") був укладений Договір оренди № 7240 (далі - "Договір").

Предметом зазначеного Договору, відповідно до п. 1.1., є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі від 10 вересня 2019 року.

На підтвердження вищезазначеного до позовної заяви додається акт приймання-передачі нерухомого майна від 10.09.2019.

Таким чином, як вказує позивач, він, як орендодавець, свої зобов`язання за Договором виконав належним чином.

Натомість Відповідач, в порушення умов Договору, зобов`язання належним чином не виконав.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17від 20.09.2017.

Орендна плата за місяць в момент укладання Договору становила 21200,00 грн (двадцять одна тисяча двісті гривень 00 коп.) без ПДВ за вересень 2019 року.

Додатковою угодою від 20 серпня 2021 року Договір було викладено в новій редакції, згідно з якою орендна плата становила 8429,65 грн (вісім тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 65 коп.) без ПДВ за червень 2021.

Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 року №755/17, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради 22 сесії 7 скликання від 17.10.2018 року №1252/18) (надалі - "Методика") передбачено, що: "перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою: Опл.міс = Опл./12 х Ід.о х Ім,

де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн;

Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн;

Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення оцінки вартості майна до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди".

В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно якого: "у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = (Вп х Сор)/100; де Опл-розмір річної орендної плати грн; Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення оцінки, грн; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики".

Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі) (розрахунок нарахувань сум орендної плати додається).

Проте, Відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 4148,86 грн.

На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви додається реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 7240 від 10.09.2019.

Крім цього, відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Як вказує позивач враховуючи, що Відповідач порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати пені в розмірі 691,09 грн.

21 червня 2023 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено повідомлення про необхідність сплатити заборгованість та пеню за договором оренди № 7240 від 10.09.2019. Проте, Відповідач жодної відповіді не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - "ГК України"), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 ст. 232 ГК України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до ч. 4. ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Підпунктом 1.12. пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що "відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов`язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов`язань".

Відтак, домовленість Позивача та Відповідача про припинення Договору не звільняє Відповідача від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (до його припинення) та не позбавляє права Позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, зокрема, стягненням простроченої заборгованості та пені за Договором.

Враховуючи вищевикладене, позивач свої зобов`язання за договором оренди виконав в повному обсязі, зокрема передав відповідачу майно в користування. Проте, відповідач свої зобов`язання за укладеним договором виконав не в повному обсязі, у зв`язку із чим виникла заборгованість перед позивачем зокрема у вигляді основної заборгованість у сумі 4148,86 грн та пені в сумі 691,09 грн за Договором оренди № 7240 від 10 вересня 2019 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документів, які підтверджували б сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 4148,86 грн та пені в сумі 691,09 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, тому судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛЬ КЛІНІК" (61024, Харківська обл., місто Харків, вул. Гуданова, буд. 5/7; код ЄДРПОУ: 42503783) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість у сумі 4148,86 грн та пеню в сумі 691,09 грн за Договором оренди № 7240 від 10 вересня 2019 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "01" лютого 2024 р.

Суддя Л.В. Шарко