Постанова

від 30.01.2024 по справі 495/11936/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3092/24

Справа № 495/11936/23

Головуючий у першій інстанції Анісімова Н.Д.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Анісімової Н.Д. 08 листопада 2023 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -

встановила:

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до відповідача, у якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 09 січня 2022 року, у розмірі 10870 доларів США.

03 листопада 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме:

земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2496974251040;

будівлю фруктосховища загальною площею 1177,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735702051208;

земельну ділянку площею 3,7108 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120886000:01:001:0606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358478751208;

земельну ділянку площею 2,6483 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:002:0593, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358438951208;

земельну ділянку площею 4,2468 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:001:0417, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 944781051208;

32/100 часток « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 24032 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18638643;

будинок загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9236117;

2/100 часток будівлі вівчарні загальною площею 10454958, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10454958;

33/100 часток «Ферма с. Ольгинове» загальною площею 9,429 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28990891;

будівлю зерноскладу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19758153.

Заборонити ОСОБА_3 відчуження щодо належного йому нерухомого майна, а саме:

земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2496974251040;

будівлі фруктосховища загальною площею 1 177.4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735702051208;

земельної ділянки площею 3,7108 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120886000:01:001:0606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358478751208;

земельної ділянки площею 2,6483 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:002:0593, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358438951208;

земельної ділянки площею 4,2468 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:001:0417, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 944781051208;

32/100 часток « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 24032 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18638643;

будинку загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9236117;

2/100 часток будівлі вівчарні загальною площею 10454958, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10454958.

33/100 часток «Ферма с. Ольгинове» загальною площею 9,429 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28990891;

будівлі зерноскладу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19758153.

Заборонити суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії та приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі набуття, зміну та припинення таких в прав, скасування державної реєстрації речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо належного ОСОБА_3 на праві власності нерухомого майна, а саме:

земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2496974251040;

будівлі фруктосховища загальною площею 1 177.4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735702051208;

земельної ділянки площею 3,7108 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120886000:01:001:0606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358478751208;

земельної ділянки площею 2,6483 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:002:0593, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358438951208;

земельної ділянки площею 4,2468 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:001:0417, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 944781051208;

32/100 часток « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 24032 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18638643;

будинку загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9236117;

2/100 часток будівлі вівчарні загальною площею 10454958, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10454958;

33/100 часток «Ферма с. Ольгинове» загальною площею 9,429 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебрівська селищна рада, комплекс будівель та спору № 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 28990891;

будівлі зерноскладу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19758153.

Свою заяву представник ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 09 січня 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким відповідач отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в розмірі 14 370 доларів США, які зобов`язаний був повернути позивачу в строк не пізніше 01 серпня 2022 року.

Всупереч домовленостей позивача та відповідача, станом на 02 листопада 2023 року відповідач у повному обсязі борг не повернув. Так, 12 листопада 2022 року ОСОБА_2 повернув лише 2000 доларів США від вказаної суми боргу за договором позика, а 19 травня 2023 року 1500 доларів США, про що свідчать записи у борговій розписці.

Представник позивача зауважував, що у разі задоволення судом позову виконання майбутнього судового рішення, в разі відсутності достатніх грошових коштів у відповідача, може бути утрудненим без накладення арешту на його майно, заборони його відчуження тощо, оскільки в такому випадку орган примусового виконання судових рішень не матиме змогу через відсутність коштів у відповідачів (у разі їх відсутності) звернути в рахунок погашення заборгованості, стягнення на належне відповідачеві майно для задоволення боргових вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 95-103).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження вищевказаного майна є обґрунтованим та співмірним із заявленими позовними вимогами. Водночас, відсутність обмежень на відчуження майна, яке належить ОСОБА_2 , може надати останньому можливість відчужити майно іншій особі з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду.

Сторони про розгляд справи на 30 січня 2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник ОСОБА_1

ОСОБА_2 було сповіщено про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 від 06 березня 2023 року, справа № 753/19393/20 зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування судом норм процесуального права.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК України; відповідно до положень даної норми процесуального права позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», надалі Постанова).

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Відповідно до п. 4 Постанови суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів прийнято до уваги, що Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року по справі №916/3710/22 наголошував на тому, що, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Крім того, у постанові від 15 вересня 2020 року по справі №753/22860/17 Верховний Суд дійшов висновку, що невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником, можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є стягнення боргу в сумі 10870 доларів США, тобто, пред`явлені вимоги є майновими.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, виходив з того, що та кількість нерухомого майна, і відповідно його загальна вартість, на яке пропонується накласти арешт, є неспівмірними заявленим позовним вимогам - заборгованості у розмірі 10870 доларів США.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким обґрунтуванням відмови судом у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки у даному випадку суд не позбавлений можливості часткового задоволення заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно у кількості, що приблизно відповідає ціні позову.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01 листопада 2023 року № 352726653, відповідачу на праві приватної власності належить, зокрема, наступне нерухоме майно:

земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2496974251040;

земельна ділянка площею 3,7108 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120886000:01:001:0606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358478751208;

земельна ділянка площею 2,6483 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:002:0593, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада, масив № НОМЕР_1 , земельна ділянка № НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358438951208;

будинок загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9236117.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані земельні ділянки та житловий будинок, що, на переконання колегії суддів, є співмірним із заявленими позовними вимогами майнового характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав зокрема підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Приписами п. 6 ч. 1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо зокрема наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 зазначено, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховним Судом звернуто увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про існування взаємозв`язку між обраним ОСОБА_1 заходом забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, та предметом позовних вимог. Наведене дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви позивача у названій частині.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову, і є підставою для скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року та постановлення нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна:

земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5120887700:01:002:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2496974251040;

земельної ділянки площею 3,7108 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120886000:01:001:0606, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358478751208;

земельної ділянки площею 2,6483 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120883800:01:002:0593, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Крутоярівська сільська рада, масив № НОМЕР_1 , земельна ділянка № НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1358438951208;

будинку загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9236117.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 01 лютого 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе