Постанова

від 25.01.2024 по справі 910/567/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/567/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранця О. М. - головуючий, Бакуліної С.В., Мамалуя О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Маринченка Я.В.,

від 18.05.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Шапрана В.В., Кравчука Г.А., Тищенко А.І.,

від 18.10.2023

у справі за позовом Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод»

до Міністерства оборони України

за участю третіх осіб:

1) 1301 військового представництва Міністерства оборони України;

2) Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість"

про стягнення 2 265 036,60 грн,

за участю представників:

від позивача: М.Є. Єнтіс,

від відповідача: В.М. Хлань,

від третьої особи-1: О.О. Бойко,

від третьої особи-2: Т.І. Божков

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 2265036,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами державного контракту №370/3/5/2/1/73 від 31.12.2020 в частині повної оплати виконаних робіт. Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» вказує на те, що 1301 військовим представництвом Міністерства оборони України та Міністерством оборони України було погоджено додаток №2 до переліку співвиконавців до державного контракту та включено до нього ТОВ «НВП «Джі Енд Кей». Окрім цього, положеннями контракту не передбачається участь 1301 військового представництва Міністерства оборони України у дефектуванні «деталей та складальних одиниць виробів». З огляду на викладене, позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно відмовлено в оплаті робіт в частині послуг співвиконавців.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

31.12.2020 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» (далі - Виконавець) укладено Державний контракт №370/3/5/2/1/73, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи (надати послуги) з ремонту і технічного обслуговування виробів (п. 1.1 Контракту).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання Замовником Акту приймання наданих послуг по кожному виробу окремо з урахуванням попередньої оплати проведеної по цьому виробу, що оформлюється згідно додатку 5, який є невід`ємною частиною цього Контракту, відповідно до наданих Виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України (п. 2.14 Контракту).

Датою виконання Виконавцем зобов`язань щодо виконання ремонту Виробів - є дата підписання Акту приймання-передачі Виробів Замовнику; виконання робіт (надання послуг) Замовнику - є дата підписання Сторонами Акту приймання наданих послуг з ремонту виробів (п. 2.22 Контракту).

Відповідно до пункту 3.6 Контракту приймання Виробів після проведення ремонту здійснюється представником військової частини, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу Виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформлюється Актом приймання-передачі Виробів (Додаток №4 до Контракту), підписується уповноваженими особами Виконавця, начальником ВТК Виконавця, представником військової частини, ВП МОУ та затверджується Виконавцем.

Згідно з пунктом 3.9 Контракту за результатом приймання наданих послуг складається Акт приймання наданих послуг (Додаток №5 до Контракту). Акт приймання наданих послуг підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів після підписання Протоколу погодження договірної фактичної ціни.

Зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Контрактом вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Замовником Акту приймання наданих послуг.

Виконавець має право залучати для виконання робіт з ремонту Виробів співвиконавців (п. 6.3.1. Контракту).

Відповідно до пункту 2.8 контракту Виконавець має право залучити за цим контрактом співвиконавців. Залучення співвиконавців узгоджується з замовником та 1301 ВП МОУ у письмовому вигляді. Відповідальним за результати роботи співвиконавців залишається виконавець. Виконавець обов`язково включає до умов договорів із співвиконавцями відповідні вимоги (положення) про здійснення військовими представництвами МОУ контрольних функцій (у тому числі договірної (фактичної) ціни) та погоджує проекти таких договорів з визначеними військовими представництвами МОУ шляхом їх візування.

Відповідно до п. 3.2 контракту дефектування отриманих виробів організовується виконавцем на підставі наказу виконавця та проводиться складом комісії у відповідності до вимог нормативно-технічної документації, яка діє на підприємстві виконавця та введена у дію встановленим порядком. В наказі виконавця повинно бути визначено: склад комісії, порядок та правила виконання робіт з дефектування. До складу комісії крім представників виконавця залучаються: представники ВТК виконавця, представники 1301 ВП МОУ, представники військових частин. Дефектування деталей та складальних одиниць виробів здійснюється у вигляді, що забезпечує можливість оцінки їх технічного стану (за потреби у розбірному) зі складанням звітних документів (відомість дефектування окремої складової частини, агрегату, блоку). За результатом кінцевого дефектування виробу складається акт загального дефектування. Даний акт затверджується виконавцем та погоджується 1301 ГВП МОУ і замовником.

Судами встановлено, що Виконавцем згідно з державним контрактом було надано послуги капітального ремонту виробів, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень актами приймання наданих послуг з капітального ремонту №73-16 від 30.09.2021 на суму 4629088,73 грн, №73-17 від 30.09.2021 на суму 4642992,18 грн, №73-18 від 30.09.2021 на суму 4652426,34 грн, №73-19 від 30.09.2021 на суму 4629133,04 грн, №73-20 від 30.09.2021 на суму 4645953,10 грн, №73-21 від 18.10.2021 на суму 4613210,17 грн, №73-25 від 02.12.2021 на суму 4674153,37 грн, №73-26 від 02.12.2021 на суму 4767008,06 грн, №73-27 від 02.12.2021 на суму 4492605,41 грн та №73-28 від 02.12.2021 на суму 4485658,44 грн.

26.08.2021 т.в.о. начальника 1301 ВП МОУ та 06.09.2021 начальником Центрального бронетанкового управління озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України та директором Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» погоджено додаток №2 до Переліку співвиконавців (в т. ч. контрагентів) ДП «МБТЗ» до контракту, відповідно до умов якого співвиконавцем визначено ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» та визначено представництво замовника, що здійснює контроль - 932 ВП МО України.

932 військовим представництвом Міністерства оборони України було складено висновок №698 від 27.08.2021 щодо спроможності ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» проведення капітального ремонту деталей та висновок №1024/843 від 21.10.2021 щодо визначення рівня орієнтовної ціни послуг з капітального ремонту деталі.

Відповідно до вказаних висновків ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» спроможне здійснювати капітальний ремонт деталі, а орієнтовна ціна послуг з капітального ремонту деталі визначається у розмірі 274892,21 грн з ПДВ.

На підтвердження виконання робіт ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» з капітального ремонту відповідних деталей позивачем додано до матеріалів справи акти надання послуг, платіжні доручення, рахунки на оплату та акт взаємозаліку №197 від 30.12.2021.

З наданих доказів судами встановлено, що вартість ремонту виробів не перевищує орієнтовну вартість, визначену у висновку військового представництва №1024/843 від 21.10.2021.

Також судами встановлено, що позивачем повністю оплачено послуги ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» як співвиконавця.

Судами встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати послуг за контрактом є таким, що настав.

Поряд з цим, згідно наявних у справі висновків 1301 військового представництва Міністерства оборони України №587 від 30.09.2021, №588 від 30.09.2021, №589 від 30.09.2021, №590 від 30.09.2021, №591 від 30.09.2021, №620 від 08.10.2021, №954 від 11.11.2021, №766 від 16.11.2021, №767 від 16.11.2021 та №783 від 19.11.2021 військовим представництвом не було підтверджено фактичні витрати позивача за статтею «Послуги сторонніх організацій» на загальну суму 2265036,60 грн (з ПДВ) та зазначено, що поглиблене дефектування деталей проводилося без залучення представників військового представництва. Також, у вказаних висновках вказано, що остаточне рішення по визнанню витрат на ремонт деталей залишається за Замовником.

На підставі вказаних висновків відповідачем не було здійснено повної оплати за виконані ремонті роботи.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/567/22, позов Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2265036,60 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/567/22, в якій просить рішення та постанову скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норми статті 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах у розумінні допустимості стягнення з Міноборони в умовах особливого періоду та збройної агресії російської федерації проти України непідтверджених військовим представництвом МОУ власних витрат Виконавця, внаслідок недотримання останнім зобов`язань за Контрактом щодо залучення військового представництва МОУ до перевірки (контролю) за цінами (вартістю) робіт з капітального ремонту деталей із співвиконавцями.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 по справі № 910/567/22, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах у контексті здійснення військовими представництвами МОУ контрольних функцій (у тому числі перевірки правильності розрахунку (формування) та визначення договірної (фактичної) ціни) із співвиконавцями Виконавця та погодження (візування) укладених між ними договорів (пункти 2.8, 2.10, 2.11, 2.12 Контракту) на виконання капітального ремонту виробів за державним оборонним замовленням в умовах особливого періоду (не в мирний час) та стягнення таких необґрунтованих (непідтверджених військовим представництвом МОУ) витрат з Міноборони в умовах правового режиму воєнного стану у взаємозв`язку з положеннями пункту 2.8 Контракту, згідно з яким зміна ціни, визначеної контрактом, не допускається, якщо продукція оборонного призначення, яка є предметом контракту, виготовлена та прийнята військовим представництвом МОУ, що підтверджується посвідченням (актом), повністю оплачена, а також коли сторонами повністю виконано свої зобов`язання за контрактом.

Скаржник наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що в порушення обумовлених контрактних зобов`язань позивач залучив для капітального ремонту 10 спірних деталей на вироби співвиконавцем ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" без погодження із Замовником та 1301 ГВП МОУ. При цьому, у Договорі про виконання робіт № 164 від 15.06.2021 між виконавцем та співвиконавцем не було передбачено здійснення військовим представництвами МОУ контрольних функцій (у тому числі договірної (фактичної) ціни). Відповідно цей правочин і не був завізований ВП МОУ.

Оборонне відомство наголошує, що зміни, внесені додатковим угодами №1 від 28.10.2021, № 2 від 05.11.2021 до зазначеного Договору № 164 від 15.06.2021, в частині обумовлених контрольних функцій (у тому числі договірної (фактичної) ціни) з боку 932 військового представництва МОУ відбулись вже після дефектації спірних деталей та після підписання Виконавцем та співвиконавцем актів наданих послуг №37 від 24.06.2021, №№41, 42 від 07.07.2021, № 47, 48 від 12.08.2021, №№ 50, 51 від 20.09.2021, №57 від 04.10.2021, № 56 від 18.10.2021. Більше того, пунктами 4 вищезазначених додаткових угод № 1 від 28.10.2021, № 2 від 05.11.2021 до Договору № 164 від 15.06.2021 передбачено, що внесені ними зміни застосовуються до виконання робіт, Виробів, які будуть прийняті в ремонт після їх підписання. Тобто, ці зміни стосуються ремонту решти деталей на виконання Контракту, а не 10, які є спірними в даній справі.

Скаржник стверджує, що під час передачі позивачем до ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" в ремонт спірних деталей, їхній технічний (якісний) стан та початкова вартість не тільки 1301 ГВП МОУ, а і 939 ВП МОУ не перевірялись. Не здійснювався жодним із військових представництв МОУ контроль формування ціни (вартості послуг) і після проведенного ремонту зазначених деталей. В порушення умов Контракту Виконавець під час дефектування деталей до виробів 1301 ВП МОУ не залучив.

Висновки судів нижчих інстанцій про те, що участь 1301 ВП МОУ передбачається тільки під час загального дефектування самих Виробів, а не під час дефектування їх деталей та складових, скаржник вважає помилковими, оскільки вони суперечать пункту 3.2 Контракту, яким, зокрема чітко визначено, що дефектування отриманих Виробів організовується Виконавцем на підставі наказу Виконавця та проводиться складом комісії, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації, яка діє на підприємстві Виконавця та введена у дію встановленим порядком.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволені, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог у даній справі. При цьому вказує на наявність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 526 Цивільного кодексу України, який викладено зокрема у справі №913/864/21 у постанові від 07.03.2023.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» у відзиві на касаційну скаргу вважає, що судами попередніх інстанцій враховано норми статті 526 Цивільного кодексу України, а доводи касаційної скарги є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судами встановлено, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (стаття 843 Цивільного кодексу України).

Статтею 844 Цивільного кодексу України врегульовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем згідно з державним контрактом було надано послуги капітального ремонту виробів, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень актами приймання наданих послуг з капітального ремонту №73-16 від 30.09.2021 на суму 4629088,73 грн, №73-17 від 30.09.2021 на суму 4642992,18 грн, №73-18 від 30.09.2021 на суму 4652426,34 грн, №73-19 від 30.09.2021 на суму 4629133,04 грн, №73-20 від 30.09.2021 на суму 4645953,10 грн, №73-21 від 18.10.2021 на суму 4613210,17 грн, №73-25 від 02.12.2021 на суму 4674153,37 грн, №73-26 від 02.12.2021 на суму 4767008,06 грн, №73-27 від 02.12.2021 на суму 4492605,41 грн та №73-28 від 02.12.2021 на суму 4485658,44 грн.

Згідно з умовами пункту 2.8 контракту виконавець має право залучити за цим контрактом співвиконавців. Залучення співвиконавців узгоджується з замовником та 1301 ВП МОУ у письмовому вигляді. Відповідальним за результати роботи співвиконавців залишається виконавець. Виконавець обов`язково включає до умов договорів із співвиконавцями відповідні вимоги (положення) про здійснення військовими представництвами МОУ контрольних функцій (у тому числі договірної (фактичної) ціни) та погоджує проекти таких договорів з визначеними військовими представництвами МОУ шляхом їх візування.

26.08.2021 т.в.о. начальника 1301 ВП МОУ та 06.09.2021 начальником Центрального бронетанкового управління озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України та директором Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» погоджено додаток №2 до Переліку співвиконавців (в т. ч. контрагентів) ДП «МБТЗ» до Державного контракту, відповідно до умов якого співвиконавцем визначено ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» та визначено представництво замовника, що здійснює контроль - 932 ВП МО України.

Також судами встановлено, що 932 військовим представництвом Міністерства оборони України було складено висновки №698 від 27.08.2021 щодо спроможності ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» проведення капітального ремонту деталей та №1024/843 від 21.10.2021 щодо визначення рівня орієнтовної ціни послуг з капітального ремонту деталі.

Відповідно до вказаних висновків ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» спроможне здійснювати капітальний ремонт деталі, а орієнтовна ціна послуг з капітального ремонту деталі визначається у розмірі 274892,21 грн з ПДВ.

На підтвердження виконання робіт ТОВ «НВП «Джі Енд Кей» з капітального ремонту відповідних деталей позивачем додано до матеріалів справи акти надання послуг, платіжні доручення, рахунки на оплату та акт взаємозаліку №197 від 30.12.2021.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вартість ремонту виробів не перевищує орієнтовну вартість, визначену у висновку військового представництва №1024/843 від 21.10.2021. Також встановлено, що позивачем повністю оплачено послуги ТОВ «НВП «Джі Енд Кей», як співвиконавця.

Таким чином, доводи скаржника про те, що позивач залучив для капітального ремонту спірних деталей співвиконавцем ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" без погодження із Замовником та 1301 ВП МОУ, є необґрунтованими, оскільки як вбачається із встановлених судами обставин, залучення співвиконавцем ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" та вартість ремонту були погоджені з представництвом Замовника, зокрема 932 ВП МО України, яке було уповноважене здійснювати контроль.

Доводи відповідача щодо внесення змін до договору №164 від 15.06.2021 в частині обумовлених контрольних функцій з боку 932 військового представництва МОУ додатковим угодами № 1 від 28.10.2021, № 2 від 05.11.2021, не спростовують встановлених судами обставин щодо виконання позивачем робіт, щодо погодження залучення співвиконавця та вартості ремонту з представництвом замовника, щодо прийняття замовником виконаних робіт та як наслідок щодо наявності обов`язку згідно з умовами контракту та статтею 837 ЦК України оплатити виконану роботу.

Щодо аргументів відповідача про те, що в порушення умов Контракту Виконавець під час дефектування деталей до виробів не залучив 1301 ВП МОУ, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2 контракту дефектування отриманих виробів організовується виконавцем на підставі наказу виконавця та проводиться складом комісії у відповідності до вимог нормативно-технічної документації, яка діє на підприємстві виконавця та введена у дію встановленим порядком. В наказі виконавця повинно бути визначено: склад комісії, порядок та правила виконання робіт з дефектування. До складу комісії крім представників виконавця залучаються: представники ВТК виконавця, представники 1301 ВП МОУ, представники військових частин. Дефектування деталей та складальних одиниць виробів здійснюється у вигляді, що забезпечує можливість оцінки їх технічного стану (за потреби у розбірному) зі складанням звітних документів (відомість дефектування окремої складової частини, агрегату, блоку). За результатом кінцевого дефектування виробу складається акт загального дефектування. Даний акт затверджується виконавцем та погоджується 1301 ВП МОУ і замовником.

Суди попередніх інстанцій встановили, що з наведених положень договору вбачається, що участь 1301 військового представництва Міністерства оборони України передбачається лише під час загального дефектування виробів, проте така обов`язкова участь не передбачена під час дефектування «деталей та складальних одиниць виробів».

Вказаним вище спростовуються аргументи апеляційної скарги відповідача в тій частині, що позивач в порушення умов державного контракту при виконанні дефектування деталей не залучив 1301 військове представництво Міністерства оборони України.

Крім того, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, з актів приймання наданих послуг з капітального ремонту виробів вбачається, що ремонт виконано якісно та в повному обсязі, вироби випробувано та перевірено, технічний стан виробів відповідає вимогам нормативно-технічної документації на видачу з ремонту, сторони взаємних претензій одна до одної не мають, окрім гарантійних зобов`язань.

Таким чином, встановивши, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості.

Скаржником не доведено порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм права, зокрема статті 526 Цивільного кодексу України, і Верховний Суд не вбачає необхідності викладати висновок, який просить викласти скаржник, оскільки встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про протилежне, ніж вказує відповідач.

Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки підстава касаційного оскарження судових рішень не підтвердилась, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/567/22 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/567/22.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй