Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/10236/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10236/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Малачли Н. Д. (адвоката),

відповідача - Власенко І. І. (самопредставництво),

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Союз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (колегія суддів: Станік С. Р. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Тищенко О. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Союз"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Союз" (далі - ТОВ "Авто-Союз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.12.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 29.12.2005 за № 75-6-00260 у Книзі записів державної реєстрації договорів, у редакції, викладеній у позовній заяві.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач завчасно повідомив відповідача про намір поновити договір оренди, заперечень з боку відповідача щодо поновлення договору оренди не було, проте додаткова угода до договору оренди не укладена. Тому ТОВ "Авто-Союз" зазначало про порушення відповідачем переважного права на поновлення договору оренди.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/10236/21 (суддя Підченко Ю. О.) позовні вимоги ТОВ "Авто-Союз" задоволено повністю. Визнано укладеною між Київською міською радою та ТОВ "Авто-Союз" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.12.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 29.12.2005 за № 75-6-00260 у Книзі записів державної реєстрації договорів, у редакції, викладеній у позовній заяві.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди було укладено сторонами 23.12.2005, а тому зазначив, що порядок його поновлення з урахуванням приписів Закону України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" регулюється положеннями цього договору, а також Законом України "Про оренду землі" в редакції від 31.03.2005, чинного на момент укладення договору оренди.

Суд першої інстанції встановив, що позивач підтвердив вчинення дій, спрямованих на поновлення договору оренди в порядку, визначеному Законом України "Про оренду землі" в редакції від 31.03.2005, та договором оренди, а саме: до закінчення строку дії договору оренди ТОВ "Авто-Союз" повідомило відповідача листом-повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Суд першої інстанції також зазначив, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та вносить орендну плату згідно з умовами договору оренди; ТОВ "Авто-Союз" не отримувало від Київської міської ради жодних повідомлень про відмову в поновленні договору та/або заперечення щодо поновлення договору оренди; відповідач не вимагав повернення земельної ділянки позивачем, земельна ділянка не поверталась, акт приймання-передачі щодо повернення земельної ділянки сторонами договору оренди не підписано; позивач побудував комплекс будівель пункту харчування та обслуговування автотуристів, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САС № 741619, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 27.01.2010 № 82-В.

Ураховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, - й на укладення додаткової угоди до договору оренди.

2.3. Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/10236/21 скасоване. Вирішено ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Авто-Союз" до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди в редакції, викладеній у позовній заяві, відмовлено повністю.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач звернувся з вимогами про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди шляхом викладення її в редакції, за якою умови договору оренди залишаються без змін. Однак суд апеляційної інстанції зазначив, що проект додаткової угоди, який було додано позивачем до листа-повідомлення від 10.09.2020 № 20-31, містив додаткові умови, яких не було у первісно укладеному договорі оренди, зокрема, щодо розташування на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, який належить орендарю, нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, умови про строк дії договору на 30 років до 29.12.2035, розміру орендної плати. Суд апеляційної інстанції зауважив, що вказаний зміст проекту додаткової угоди не відповідає проекту угоди, яку позивач просить укласти у прохальній частині позову; зазначений у позові проект угоди не надсилався / не надавався позивачем відповідачу у встановленому законом і договором порядку. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8.3 договору оренди щодо надання відповідачу проекту додаткової угоди до договору, яку позивач просить укласти у прохальній частині позову. Відтак суд апеляційної інстанції зазначив, що немає обумовлених законом підстав для визнання укладеною додаткової угоди в редакції, викладеній у прохальній частині позову.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що слушними є також посилання скаржника на неналежне виконання позивачем договірних зобов`язань, а саме про набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (будівлю з дерева та тимчасову споруду (павільйон), які частково розташовані за межами земельної ділянки, наданої в користування, а саме на суміжній земельній ділянці (код 75:339:0013) КП "Святошинське лісопаркове господарство").

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. ТОВ "Авто-Союз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/10236/21 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 1261 Земельного кодексу України, абзаців 3 і 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству". ТОВ "Авто-Союз" вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 904/1671/21, від 20.09.2022 у справі № 916/1382/21, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 24.10.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усі докази, які наявні в матеріалах справи.

3.3. ТОВ "Авто-Союз" звернулося до Верховного Суду із клопотанням про передачу справи № 910/10236/21 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Клопотання обґрунтоване тим, що Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 не виклав правової позиції щодо застосування положень розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", які, на думку скаржника, належить застосувати до спірних правовідносин.

3.4. Представник ТОВ "Авто-Союз" у судовому засіданні 23.01.2024 зазначила про втрату актуальності клопотання про передачу справи № 910/10236/21 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тому просила залишити його без розгляду. Верховний Суд, враховуючи зазначене клопотання представника ТОВ "Авто-Союз", дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання ТОВ "Авто-Союз" про передачу справи № 910/10236/21 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 23.12.2005 ТОВ "Авто-Союз" (орендар) та Київська міська рада (орендодавець) уклали договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 23.12.2005 за № 923, і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 29.12.2005 за № 75-6-00260 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами договору оренди від 23.12.2005:

- орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21.04.2005 за № 354/2929 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (пункт 1 договору оренди);

- об`єктом оренди за цим договором є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - Брест-Литовське шосе, 8-А у Святошинському районі м. Києва; розмір - 0,6800 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування пункту харчування та обслуговування автотуристів; кадастровий номер 8000000000:75:539:0003 (пункт 2.1 договору оренди);

- згідно з витягом із технічної документації № Ю34068/2005 від 01.08.2005 за № 502 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 392 417,76 грн (пункт 2.2 договору оренди);

- договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років (пункт 3.1 цього договору);

- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки; розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору оренди у порядку та у випадках, передбачених законодавством України; розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік (пункти 4.2- 4.4, 4.7 договору оренди);

- передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі акта приймання-передачі в день державної реєстрації договору, право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору (пункти 6.1, 6.2 договору оренди);

- орендар має право за інших рівних умов переважне право на поновлення договору, зокрема, після закінчення строку, на який було укладено договір, за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов договору (пункт 8.3 договору оренди);

- орендар зобов`язаний:

приступати до використання земельної ділянки у строк, встановлений договором, після підписання договору та акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору;

завершити забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору;

використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

своєчасно вносити орендну плату;

при зміні функціонального використання об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, у десятиденний термін у письмовій формі замовити в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування земельної ділянки;

письмово повідомити орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання земельної ділянки. У випадку якщо орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), договір розривається за згодою сторін або до договору вносяться відповідні зміни з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об`єктів, які були відчужені;

забезпечити вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів;

повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії договору;

у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати;

забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; питання відшкодування втрат та збитків лісогосподарського виробництва, відновлюючої вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 за № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 12.02.2004 за № 14/1223 та від 28.12.2004 за № 1051/2461);

виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 30.08.2004 за № 19-8003, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 13.05.2004 за № 3365, управління охорони навколишнього природного середовища від 17.05.2004 за № 071/04-4-19/1585;

об`єкт розмістити поза межами охоронних зон інженерних комунікацій;

у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору надати його копію до районного податкового органу за місцем розташування земельної ділянки (пункт 8.4 договору оренди);

після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (пункт 11.7 договору оренди).

4.2. На виконання умов договору оренди сторони підписали 29.12.2005 акт приймання-передачі земельної ділянки.

4.3. Як зазначив суд першої інстанції, позивач стверджував, що протягом дії договору оренди належним чином виконував всі обов`язки за договором, а від відповідача не надходило жодних зауважень.

4.4. Суд першої інстанції встановив, що з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди, ТОВ "Авто-Союз" більше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомило Київську міську раду про свій намір продовжити дію договору оренди (поновити договір) шляхом направлення листа від 10.09.2020 № 20-31, що підтверджується описом поштового відправлення № 0317911098753 та фіскальним чеком.

Суд першої інстанції зазначив, що до цього листа були додані такі документи: копія договору оренди; копія акта приймання-передачі земельної ділянки від 29.12.2005; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2018 № НВ-8000836942018; копія акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованого Інспекцією державного архітектурного будівельного контролю у м. Києві 31.12.2008 № 555 та затвердженого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією розпорядженням від 31.12.2008 № 2052; копія Свідоцтва на право власності від 27.01.2010, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ТОВ "Авто-Союз" на об`єкт будівництва, а саме, на комплекс будівель пункту харчування та обслуговування автотуристів; копія витягу про державну реєстрацію прав від 07.04.2011 № 29590611, виданого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна"; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.07.2020 № 214964009; копія розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.03.2009 № 324 "Про присвоєння поштової адреси пункту харчування та обслуговування автотуристів"; довідка Державної податкової служби України про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, від 04.09.2020 № 91322; копія акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 17.06.2005; копія довідки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 30.07.2020 № НГО/2020-9103; проект додаткової угоди до договору оренди.

4.5. 15.10.2020 позивач отримав у відповідь на зазначене звернення лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 07.10.2020 № 056716-19007, за змістом якого:

- розгляд матеріалів щодо поновлення договору доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та поінформовано ТОВ "Авто-Союз", що підписання договору про поновлення договору оренди можливе лише після прийняття Київською міською радою відповідного рішення (або постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відповідного висновку);

- спеціалістами третьої особи без присутності представника позивача проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що будівля з дерева та тимчасова споруда (павільйон) частково розташовані за межами ділянки, що орендується, та у зв`язку з цим відповідач просить надати інформацію щодо правового статусу зазначених будівель і підтвердити використання зазначеної земельної ділянки відповідно до меж, визначених договором оренди.

4.6. 30.10.2020 позивач надіслав відповідь № 20-36 на лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, в якому, зокрема, наголосив на тому, що висновки, викладені в акті обстеження земельної ділянки, не є порушенням умов договору оренди ТОВ "Авто-Союз" як орендарем, тому не є підставою для припинення опрацювання питання щодо поновлення договору оренди на новий строк.

4.7. 02.03.2021 позивач повторно звернувся до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради з листом № 21-4 про вжиття всіх необхідних заходів щодо належного підписання додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди.

4.8. 15.03.2021 ТОВ "Авто-Союз" отримало лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 11.03.2021 за № 05716-5347, за змістом якого:

- третьою особою підготовлено проект рішення Київської міської ради щодо поновлення договору оренди, який разом з матеріалами кадастрової справи передано до відповідача для подальшого розгляду згідно з Регламентом, що затверджений рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (зі змінами);

- проект рішення перебуває на розгляді постійних комісій Київської міської ради і наразі відсутні підстави для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.

4.9. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023 у справі № 910/10236/21 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.01.2023 № 29.3-02/218 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10236/21 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023 у справі № 910/10236/21 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21, розгляд справи призначено у судовому засіданні 28.02.2023.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.02.2023 № 29.3-02/535 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10236/21 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 у справі № 910/10236/21 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2023 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності справи № 910/10380/20.

18.05.2023 Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 910/10380/20 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.07.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2023 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності справи № 906/1314/21.

23.11.2023 Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 906/1314/21 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.12.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21.

5.2. З урахуванням зупинення провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авто-Союз", а також з урахуванням зміни складу колегії суддів ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

5.3. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.4. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

5.5. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Авто-Союз" до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач завчасно повідомив відповідача про намір поновити договір оренди, заперечень з боку відповідача щодо поновлення договору оренди не було, проте додаткова угода до договору оренди не укладена, тому ТОВ "Авто-Союз" вважало, що цим порушено його переважне право на укладення договору на новий строк.

5.6. Верховний Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

5.7. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".

5.8. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

5.9. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.10. Колегія суддів враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

5.11. Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

5.12. Верховний Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 322 Закону України "Про оренду землі" та статті 1261 Земельного кодексу України. Положення частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.

5.13. При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця та опис процедури поновлення.

5.14. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

5.15. Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", положення якої слід застосувати до спірних правовідносин у цій справі, на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, але в будь-якому випадку, якщо мова йде про укладення договору оренди щодо земель державної або комунальної власності, укладення нового договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині 6 цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 1261 Земельного кодексу України.

5.16. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності справи № 906/1314/21. За результатами розгляду цієї справи Верховний Суд виклав правову позицію саме щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку (правову позицію) Суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України повинен застосовувати у подібних спірних правовідносинах.

5.17. У справі № 906/1314/21 Фермерське господарство "Олгрис" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 648, а також визнати укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі від 05.03.2012 № 94 на той самий строк і на тих самих умовах.

5.18. Позовні вимоги Фермерського господарства "Олгрис" обґрунтовувалися тим, що оспорюване рішення Андрушківської сільської ради прийнято з неправильним застосуванням вимог чинного законодавства, тому порушено право позивача на поновлення договору оренди землі відповідно до положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, Фермерське господарство "Олгрис" наголошувало, що правові підстави для поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", які набрали чинності 16.07.2020, тобто орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, якщо він належно виконував умови договору і якщо він звернувся до орендодавця з листом-повідомленням та з проектом додаткової угоди.

5.19. При цьому частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, з урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства існує необхідність врахування саме останньої правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, викладеної у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, до якої зупинялося касаційне провадження у цій справі № 910/10236/21.

5.20. З урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 906/1314/21 є подібними із правовідносинами у справі № 910/10236/21, що розглядається. Зазначена постанова у справі № 906/1314/21 ухвалена після подання касаційної скарги у справі № 910/10236/21, що розглядається, тому колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

5.21. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).

5.22. При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина 6 попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 1261 Земельного кодексу України.

5.23. Відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

5.24. Згідно із частиною 2 статті 1261 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

5.25. Також відповідно до частини 1 статті 1261 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

5.26. Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 1261 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

5.27. Таким чином, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною 1 статті 1261 Земельного кодексу України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності у процедурі, зазначеній в статті 1261 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.

5.28. Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 1261 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

5.29. При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

5.30. Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, оскільки вказівки про інше положення законодавства не містять.

5.31. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ "Авто-Союз" у справі № 910/10236/21, виходив із того, що позивач підтвердив вчинення дій, спрямованих на поновлення договору оренди у порядку, визначеному Законом України "Про оренду землі" в редакції від 31.03.2005 та договором оренди, а саме: до закінчення строку дії договору оренди ТОВ "Авто-Союз" повідомило відповідача листом-повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.

5.32. Суд першої інстанції також зазначив, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та вносить орендну плату згідно з умовами договору оренди; ТОВ "Авто-Союз" не отримувало від Київської міської ради жодних повідомлень про відмову в поновленні договору та/або заперечення щодо поновлення договору оренди; відповідач не вимагав повернення земельної ділянки позивачем, земельна ділянка не поверталась, акт приймання-передачі щодо повернення земельної ділянки сторонами договору оренди не підписано; позивач побудував комплекс будівель пункту харчування та обслуговування автотуристів, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САС № 741619, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 27.01.2010 № 82-В.

Ураховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, і на укладення додаткової угоди до договору оренди.

5.33. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову ТОВ "Авто-Союз". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач звернувся з вимогами про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди шляхом викладення її у редакції, за якою умови договору оренди залишаються без змін. Однак суд апеляційної інстанції встановив, що проект додаткової угоди, який було додано позивачем до листа-повідомлення від 10.09.2020 № 20-31, містив додаткові умови, яких не було у первісно укладеному договорі оренди землі, зокрема, щодо розташування на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, який належить орендарю, нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, умови про строк дії договору на 30 років, до 29.12.2035, розміру орендної плати. Суд апеляційної інстанції зауважив, що вказаний зміст проекту додаткової угоди не відповідає проекту угоди, яку позивач просить укласти у прохальній частині позову, зазначений у позові проект угоди не надсилався / не надавався позивачем відповідачу у встановленому законом і договором порядку. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8.3 договору оренди щодо надання відповідачу проекту додаткової угоди до договору, який позивач просить укласти. Відтак суд апеляційної інстанції зазначив, що немає обумовлених законом підстав для визнання укладеною додаткової угоди у редакції, викладеній у прохальній частині позову.

Суд апеляційної інстанції також зазначив про неналежне виконання позивачем договірних зобов`язань, а саме про набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (будівлю з дерева та тимчасову споруду (павільйон), які частково розташовані за межами земельної ділянки, наданої в користування, а саме на суміжній земельній ділянці (код 75:339:0013) КП "Святошинське лісопаркове господарство").

5.34. Верховний Суд зазначає, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (як у попередній, так і в чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

5.35. У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 та постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 912/1802/21, від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21.

5.36. Верховний Суд у наведених постановах зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

5.37. У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк. Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист у таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря. Водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).

5.38. Суд першої інстанції, посилаючись на принцип добросовісності та враховуючи висновки Верховного Суду про застосування положень статті 3 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки встановив належне виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасне звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди. При цьому суд першої інстанції врахував, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк.

Стосовно тверджень відповідача про порушення позивачем умов договору оренди землі, яке полягає у частковому розташуванні будівлі з дерева та тимчасової споруди (павільйону) за межами земельної ділянки, наданої в користування, а саме на суміжній земельній ділянці (код 75:339:0013) КП "Святошинське лісопаркове господарство", суд першої інстанції зазначив, що поданий на підтвердження такого розміщення акт обстеження земельної ділянки від 30.09.2020 № 20-0579-08 було складено без участі представників ТОВ "Авто-Союз". Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за змістом акта не можна дійти висновку, що вказана будівля належить позивачу. Суд першої інстанції встановив, що обставини, вказані в акті обстеження земельної ділянки, не свідчать про порушення ТОВ "Авто-Союз" договору оренди землі, а можуть зумовити звернення за захистом своїх прав та законних інтересів КП "Святошинське лісопаркове господарство" шляхом подання відповідної позовної заяви, та не є предметом розгляду даної справи.

5.39. Суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги дотримання позивачем вимог законодавства, яке регламентує його поведінку, необхідну для укладення договору оренди на новий строк, тому ТОВ "Авто-Союз" може вважатися таким, що набуло право "правомірного очікування", натомість Київська міська рада знехтувала своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, тому порушила переважне право орендаря на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк.

5.40. ТОВ "Авто-Союз", не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, звернулося з касаційною скаргою, та посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.41. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

5.42. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 1261 Земельного кодексу України, абзаців 3 і 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству". ТОВ "Авто-Союз" вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 904/1671/21, від 20.09.2022 у справі № 916/1382/21, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 24.10.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усі докази, які наявні в матеріалах справи.

5.43. Перевіривши наведені доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що вони частково підтвердилися, з огляду на таке.

5.44. У наведених скаржником постановах Верховного Суду викладено висновки щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" як у редакції, чинній до зміни редакції цієї статті згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019, так і в редакції, чинній після зміни редакції цієї статті, у правовідносинах між орендарем та орендодавцем у справах за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок. Суть правових позицій, викладених у цих постановах, полягає у тому, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (як у попередній, так і в чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

5.45. Натомість суд апеляційної інстанції під час вирішення справи по суті не врахував добросовісну поведінку орендаря, а саме: належне виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасне звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди. Тому доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку підтвердилися. Отже, касаційну скаргу ТОВ "Авто-Союз" належить задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати як таку, що ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

6.2. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.3. Згідно з положеннями статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.4. У зв`язку з викладеним та з урахуванням пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Авто-Союз", скасувати оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/10236/21 з мотивів, викладених у цій постанові.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Союз" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/10236/21 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/10236/21 залишити в силі з мотивів, викладених у цій постанові.

3. Стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Союз" 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак