Ухвала

від 25.01.2024 по справі 758/14512/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 25 січня 2024 рокуапеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2023 року,

за участі:

представника

власника майна адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000288 від 19.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки iPhone 14 imei: НОМЕР_1 .

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків суду, фактичним обставинам провадження.

Слідчим суддею не враховано, що у вилучених в ході обшуку речах та документах, а саме мобільному телефоні, можуть міститися відомості, які мають значення для кримінального провадження, зокрема інформація щодо переписки між учасниками злочинної схеми, зокрема керівниками суб`єктів господарювання, які причетні до протиправної фінансової схеми.

Крім того, вилучений мобільний телефон оглянуто та встановлено, що власником телефону створено спільну групу у месенджері Watsap під назвою «Вікінги», що свідчить про переписку між суб`єктами господарювання, які фігурують у даному кримінальному провадженні.

Також, 19 грудня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу вилученого телефону.

Вважає, що вилучений телефон є знаряддям та засобом вчинення кримінального правопорушення, на якому збереглися сліди кримінального правопорушення.

В судове засідання прокурор не з`явився, на електронну пошту суду надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням у відпустці та зайнятістю інших прокурорів, які входять до складу групи прокурорів у іншому провадженні, доказів поважності причин не явки не надав. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 вересня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42023102070000288, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудове слідство здійснюється за матеріалами Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, за фактом організації протиправного механізму розкрадання коштів, наданих Дитячим Фондом ООН ЮНІСЕФ.

За наявною інформацією Дитячим Фондом ООН ЮНІСЕФ разом з Міністерством соціальної політики України реалізовується багатоцільова програма грошової допомоги «Спільно» для вразливих родин з дітьми, які постраждали через війну та потребують фінансової підтримки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що джерелами фінансування вказаної програми є Центральний фонд реагування та надзвичайних ситуації ООН, Європейський Союз, уряди Болгарії, Німеччини, Італії, Іспанії, Швеції, Великої Британії, та гуманітарні ресурси ЮНІСЕФ.

В рамках вказаної програми здійснювалася закупівля блочно-модульних котелень (далі БМК) на твердому паливі різної потужності, які встановлювались в інклюзивно-ресурсних центрах та закладах освіти на території м. Києва та в інших областях.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини, за яких протягом 01.01.2022-30.06.2023 Дитячий Фонд ООН ЮНІСЕФ здійснив закупівлю БМК у ТОВ «Укрспецсервіс» (ЄДРПОУ 24838096) на загальну суму 162 449 998 грн.

За попередньою інформацією, яка перевіряється у кримінальному провадженні, посадовими особами ТОВ «Укрспецсервіс» створено механізм привласнення частини грошових коштів, отриманих від ЮНІСЕФ шляхом значного завищення вартості БМК.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Укрспецсервіс», ТОВ «НВО «Ромсат», ТОВ «Навітас» та ТДВ «БЗКУ Арденз» можуть бути пов`язаними між собою суб`єктами господарської діяльності через спільну ІР-адресу для подання електронної звітності, а саме 192.168.1.253.

В ході дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрспецсервіс» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдженням зброї масового знищення та інших правопорушень, здійснено аналіз податкових накладних товариства протягом січня 2022 - червня 2023, за результатами якого встановлено реалізацію товарів (Блочно-модульна котельня БМК-1000) в адресу неплатників ПДВ на загальну суму 71 787 526 грн. без нарахування податкових зобов`язань (20%) у сумі 14 357 505 грн., що в свою чергу призвело до завищення від`ємного значення ПДВ на суму 4 606 471 грн. та заниження ПДВ від даних фінансово-господарських операцій на суму 9 751 034 грн., ймовірно з метою їх подальшої легалізації.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Моллбуд» в період з січня 2022 - червня 2023 можливо була спрямована на штучне створення первинних бухгалтерських документів, які були підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у бухгалтерському обліку ТОВ «Укрспецсервіс» на загальну суму 23 790 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 965 000), в результаті чого можливе заниження ТОВ «Укрспецсервіс» податку на додану вартість на суму 3 965 000 грн з їх можливою подальшою легалізацією.

Так, 24.11.2023, під час проведення обшуку, за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна 14-198 виявлено та вилученомобільний телефон марки iPhone 14 imei: НОМЕР_1 . Зазначене майно перебувало в приміщенні яке належить ОСОБА_7 .

Постановою старшого слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 24 листопада 2023 року винесено постанову про визнання вказаного телефону речовим доказам у кримінальному провадженні.

29 листопада 2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 14 imei: НОМЕР_1 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2023 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено, з тих підстав, що прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він посилається у клопотанні про арешт майна щодо мети та підстав його накладення.

Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження, та із долучених до клопотання матеріалів не встановлено для доказу якого факту чи обставин, пов`язаних з розслідуванням даного кримінального правопорушення, прокурор просив накласти арешт на вказане майно.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що вказане майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, оскільки відомостей, що телефон є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, слідчим суддею не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

Відтак, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що посилання прокурора на необхідність накладення арешту на вказаний мобільний телефон з метою збереження речових доказів є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний № 758/14512/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/1197/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України