Ухвала

від 01.02.2024 по справі 320/35775/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2024 року Київ № 320/35775/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» до Київської митниці Державної митної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про відмову у митному оформленні товару «Суміш запашних речовин PARFUM» за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №UA100210/2018/436085 від 22.02.2018 року, що було оформлено карткою відмови від 18.05.2023 №UA100140/2023/000053;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України, яке викладено у листах №7.8/6/21/13/2088 від 13.02.2023, №7.8-3/28.6/8.19/7616 від 21.04.2023, №7.8-4/28.6/8.19/13877 від 25.07.2023 про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» витрат митного органу за зберігання товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) за митною декларацією від 22.02.20218 №UA100210/2018/436085 на складі митниці;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України провести митне оформлення товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) у відповідності до митного оформлення за електронною митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №UA100210/2018436085 від 22.02.2018 та здійснити видачу товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ».

Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684, 00 грн.

Таким чином, ураховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв`язку з заявленими у позові вимогами, позивачеві слід було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру, із урахуванням суми митних платежів сплачених у результаті спірного коригування.

Суддя констатує, що позовна вимога про скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України, яке викладено у листах №7.8/6/21/13/2088 від 13.02.2023, №7.8-3/28.6/8.19/7616 від 21.04.2023, №7.8-4/28.6/8.19/13877 від 25.07.2023 про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» витрат митного органу за зберігання товару «Суміш запашних речовин PARFUM» (код товару 3302901000, вага брутто 21 425 кг, вага нетто 20175 кг) за митною декларацією від 22.02.20218 №UA100210/2018/436085 на складі митниці, є вимогою майнового характеру.

У той же час вимога про скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про відмову у митному оформленні товару є немайновою вимогою, та вимога зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України провести митне оформлення товару є похідною вимогою.

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано квитанції про сплату судового збору на загальну суму 8052,00 грн.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про відшкодування позивачем витрат митного органу за зберігання товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа №804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа №820/3356/16).

При цьому вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684,00 грн.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Відповідно до оскаржуваного рішення Київської митниці Державної митної служби України, яке викладено у листі №7.8-3/28.6/8.19/7616 від 21.04.2023 та у листі №7.8-4/28.6/8.19/13877 від 25.07.2023 сума, що підлягає відшкодуванню позивачем складає 1 772 963, 48 грн. Тобто названа сума, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.

Таким чином, належною сумою судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за позовну вимогу майнового характеру є 26594,45 грн. (1,5% від 1772 963,48 грн, тобто 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2684 грн. та не більше 26 840, 00 грн). З урахуванням того, що позивачем було сплачено судовий збір на суму 8 052, 00, то йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 21 226,48 грн.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату судового збору в сумі 21 226,48 грн.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарження. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова