Рішення

від 26.01.2024 по справі 826/19897/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року м. Київ№ 826/19897/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу «Ясногірський К»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста

Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Обслуговуючий кооператив «Ясногірський К» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову просить суд скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівного контролю №29/16/073-2738 від 06.12.2016, у розмірі 28800,00 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірною постановою на нього накладено штраф за порушення абзацу 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у зв`язку з невиконанням припису від 29.09.2016 про зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень.

Позивач вважає незаконною спірну постанову у зв`язку з тим, що 28.11.2016 перевірка на об`єкті будівництва не проводилась, припис від 29.09.2016 виданий не відповідачем, а Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та був виконаний позивачем. Крім того, на думку позивача, проектна документація не суперечить містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 11.10.2016 головою ДАБІ України та Київським міським головою затверджено акт приймання-передавання документів №38, відповідно до якого відповідачу передано документацію, пов`язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об`єктів І, ІІ та ІІІ категорії складності, зареєстрованих не раніше ніж за 3 місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671. Відповідач зазначає, що здійснює свої повноваження з 12.10.2016.

Відповідач стверджує про проведення ним позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Ясногірська, 16 «А», «Б» у Шевченківському районі міста Києва. В ході проведення перевірки виявлено, що позивачем не виконано вимоги припису від 29.06.2016. За результатами перевірки складено акт від 28.11.2016 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 із фіксуванням суті виявленого порушення. Розглянувши матеріали, складені за результатами проведеної перевірки, відповідачем винесено спірну постанову, якою на позивача накладено штраф за порушення абзацу 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Враховуючи наведене, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У заяві про зміну підстав позову позивач вказує на процедурні порушення під час проведення перевірки, які, на його думку, полягають у позбавленні позивача права на участь у проведенні перевірки без реального виїзду на об`єкт будівництва, оскільки відповідачем не надано жодних доказів присутності керівника ОК «Ясногірський К» під час проведення перевірки.

Позивач вказує на відсутність належним чином оформленого наказу на проведення перевірки, оскільки наказ від 17.10.2016 №6 не відповідає законодавчо встановленим вимогам.

Також позивач зазначає про відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки звернення гр. ОСОБА_1 складене з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян», не містить усіх необхідних реквізитів, та, як наслідок, не може бути підставою для призначення перевірки.

Позивач стверджує про здійснення відповідачем повторної перевірки з одних і тих же підстав у порушення вимог законодавства.

Крім того, на переконання позивача, наявність невідповідностей у спірній постанові свідчить про відсутність ознак вчинення позивачем зазначених у ній правопорушень. Позивач стверджує, що за результатами начебто проведеної перевірки не встановлено та документально не зафіксовано факту незупинення позивачем підготовчих та будівельних робіт.

Означені підстави, на думку позивача, свідчать про протиправність винесення спірної постанови та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог.

У поданих до суду письмових поясненнях/доповненнях позивач повторно зазначив про порушення його права бути присутнім під час проведення перевірки, про відсутність належним чином оформленого наказу та підстав для проведення перевірки.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Департамент, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, повторно зазначив про правомірність винесення спірної постанови з підстав, викладених у запереченнях.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено належних аргументів та доказів, які б спростували доводи ОК «Ясногірський К», покладені в основу заявлених позовних вимог та втретє зазначено підстави позову, викладені у позовній заяві, заяві про зміну підстав позову та поясненнях.

У відзиві на заяву про зміну позову відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача позбавлені фактичного і правового обгрунтування, перевірка проведена у відповідності до вимог законодавства, за наслідками її проведення винесено спірну постанову, якою до позивача застосовано штрафні санкції за порушення абзацу 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у зв`язку з невиконанням припису від 29.09.2016 про зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2016 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

11.05.2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заперечення на позовну заяву.

Відповідно до розпорядження від 10.10.2017 №4491 справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу розподілу від 11.07.2017 справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьовій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 прийнято до провадження справу та призначено судове засідання.

Відповідно до розпорядження від 22.01.2018 №369 справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Справу передано судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 прийнято справу до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.02.2018 року до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

23.02.2018 року позивачем подано до суду клопотання про призначення справи до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

23.02.2018 року позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позову.

23.02.2018 року позивачем подано до суду письмові пояснення/доповнення до позовної заяви.

23.02.2018 року позивачем подано до суду клопотання про приєднання доказів до справи.

23.02.2018 року ОК «Ясногірський К» подано до суду заяву про виправлення описки у позовній заяві.

02.03.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

07.03.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.

21.03.2018 року відповідачем подано до суду відзив на заяву про зміну позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2018 зупинено провадження в адміністративній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги позивача на постанов Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 за позовом ОК «Ясногірський К» до Департаменту питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису (провадження К/9901/46544/18).

09.09.2020 року позивачем подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 поновлено провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 10.01.2023 №03-19/1850/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №826/19897/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.12.2016 №29/16/073-2738 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 28800,00 грн.

Означена постанова винесена за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 28.11.2016, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016), за результатами розгляду яких встановлено, що позивачем як замовником будівництва не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 29.09.2016, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в частині усунення допущених порушень, чим порушено підпункт «б» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2016 зафіксовано проведення позапланової перевірки позивача як замовника будівництва «Зблоковані житлові будинки по вул. Ясногірській, 16 «А», «Б», у Шевченківському районі м. Києва» у присутності керівника ОК «Ясногірський К» Карамана Євгенія Юрійовича на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (вх. №073/В-101 від 27.10.2016). За результатами перевірки встановлено, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт на вул. Ясногірській, 16 «А», «Б» у Шевченківському районі м. Києва. Одночасно перевіркою було встановлено, що замовником будівництва ОК «Ясногірський К» не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 29.09.2016, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в частині усунення допущених порушень, чим порушено підпункт «б» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Примірник акта надіслано поштою 28.11.2016.

Також відповідачем оформлено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 стосовно ОК «Ясногірський К» про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Зблоковані житлові будинки по вул. Ясногірській, 16 «А», «Б», у Шевченківському районі м. Києва» виявлено невиконання позивачем вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2016. Зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11:00 год. 06.12.2016.

Супровідним листом від 28.11.2016 №073-2375 позивачу було направлено матеріали перевірки для ознайомлення та підписання з одночасним повідомленням про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підтвердження надіслання позивачу означеного відправлення засобами поштового зв`язку матеріали справи містять копію фіскального чеку КМД УДППЗ Укрпошта від 28.11.2016.

Не погоджуючись із викладеними у постанові висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон №3038-VI.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів названої вище правової норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015. №978 (далі - Положення), основним завданням Департаменту є здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Пунктом 4 зазначеного Положення закріплено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва.

З урахуванням викладеного у Департаменту на час виникнення спірних відносин були наявні повноваження для проведення перевірки, результати якої є предметом розгляду у цій справі.

За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Оскільки законодавство, яким регламентовано державний архітектурно-будівельний контроль визначає окремою підставою для проведення позапланової перевірки виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, то недоліки щодо оформлення звернення, яке зазначене як підстава для проведення повірки, у разі дотримання проведення процедури перевірки, встановлення порушень вимог містобудівного законодавства не є підставою для скасування припису, складеного за наслідками такої перевірки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №826/19286/16.

Означені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у відповідача правових підстав для проведення перевірки, результати якої є предметом розгляду у цій справі.

В свою чергу, згідно із пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За правилами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №533).

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки Департаментом було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень від 28.11.2016.

Поряд з цим встановлено, що оскарження означеного припису було предметом розгляду у межах адміністративної справи № 826/19286/16.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26.12.2017 задовольнив позовні вимоги.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 26.08.2020 касаційну скаргу ОК «Ясногірський К» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №826/19286/16 - залишено без змін.

Верховний Суд в означеній постанові зазначив, що «…судом апеляційної інстанції встановлено, що відносно позивача неодноразово проводились перевірки та виносились відповідні приписи, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності уповноважених осіб позивача у зв`язку із здійсненням будівництва об`єкта: «Зблоковані житлові будинки на вул. Ясногірській, 16-«А», «Б» у Шевченківському районі м. Києва» без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт.

42. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного архітектурно-будівельного контролю права видавати припис із вимогою про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта.

43. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом України у вказаній вище постанові…».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, правомірність винесення Департаментом припису від 28.11.2016 підтверджена рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, та, відповідно, не підлягає доказуванню.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (надалі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються, зокрема, Держархбудінспекцією. При цьому, накладати штрафні санкції, серед інших, мають право головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

З аналізу наведених норм права вбачається, що суб`єкту містобудування має бути обов`язково надіслано та вручено до вирішення питання про притягнення його до відповідальності протокол, акт та інші документи, які підтверджують факт правопорушення, складені органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу засобами поштового зв`язку 28.11.2016 о 16:06:56 направлено лист Департаменту від 28.11.2016 №073-2375 з матеріалами перевірки, яким також повідомлено позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 06.12.2016.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів отримання позивачем такого відправлення, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення судом дати ознайомлення позивача з матеріалами перевірки та повідомлення його про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки від 28.11.2016 вказано, що перевірка проводилась в присутності замовника будівництва - керівника ОК «Ясногірський К» - керівника Карамана Євгенія Юрійовича.

Зазначений акт не містить підпису уповноваженої особи ОК «Ясногірський К» Карамана Євгенія Юрійовича, натомість, в акті зазначено, що позапланова перевірка проведена у присутності зазначеної особи. Також в акті перевірки зазначено, що примірник акта надіслано поштою, водночас, матеріали справи не містять інформації, що особа, яка була присутня під час проведення позапланової перевірки, відмовилися від підписання акта.

Позивач у заяві про зміну підстав позову стверджує, що позапланова перевірка 28.11.2016 взагалі не проводилась, а документи за її результатами складені без реальної перевірки відповідного об`єкту. Крім того, позивач стверджує, що не відповідає дійсності посилання в акті перевірки про присутність керівника ОК «Ясногірський К» Карамана Є.Ю. під час здійснення перевірки.

Означене, на переконання суду, свідчить про ненадання відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, жодних доказів на підтвердження присутності уповноваженої особи позивача під час проведення позапланової перевірки, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення таких обставин судом.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) та не вбачає підстав відступати від неї.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку № 244).

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників (пункт 17, 18 Порядку № 244).

Відповідно до пунктів 18, 19 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

З означених норм Порядку №244 слідує, що однією з обов`язкових передумов для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, під час винесення спірної постанови матеріали справи не містять жодних доказів з`ясування Департаментом, чи було сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи наведені вище положення щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вбачається їх недотримання в частині неналежного оформлення акта перевірки та відсутності доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, мало наслідком порушення прав позивача, зокрема, права бути інформованим про проведення перевірки, брати участь у процесі перевірки та подавати пояснення і матеріали, надати зауваження до акту перевірки, а також знати та брати участь в розгляді справи про правопорушення, знову ж таки надати пояснення, додаткові матеріали, заявляти клопотання.

Визначені Порядком № 553 та Порядком № 244 умови та порядок проведення перевірок та притягнення суб`єктів до відповідальності встановлені з метою дотримання балансу публічних та приватних інтересів. Невиконання вимог таких порядків та умов призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Перевіривши правомірність спірного рішення з урахуванням критеріїв, визначених у частині 2 статті 2 КАС України, є можливим дійти висновку, що при прийнятті спірної постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департамент діяв не в порядку та не у спосіб, що визначений законом, не обґрунтовано, позбавив позивача можливості надання пояснень, а також без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, зазначені порушення порядку проведення перевірки та прийняття рішення є підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови та задоволення позовних вимог як таких, що підтверджені документально та нормативно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1378,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №29/16/073-2738 від 06.12.2016.

Стягнути на користь Обслуговуючого кооперативу «Ясногірський К» (04060, м. Київ, вул. Ясногірська, 16-А, код ЄДРПОУ 39541567) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А, код ЄДРПОУ 40224921).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.