Ухвала

від 29.01.2024 по справі 320/31783/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 січня 2024 року № 320/31783/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Некротюк О.О., представника відповідача Івасюк Я.П., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Київське міське відділення ФСЗОІ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3352518,99 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

До суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка мотивована тим, що позивач пропустив строк на звернення з даною позовною заявою. Зазначив, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач просить стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. Відповідно до приписів ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», адміністративно-господарські санкції сплачуються в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Останнім днем для сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу у 2022 році було 17 квітня 2023 року (15 та 16 квітня - вихідні дні). Таким чином, уже з наступного дня, а саме з 18 квітня 2023 року, у позивача виникло право на подання позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Наголосив на тому, що у даному випадку позивачем порушено строк звернення до суду, оскільки відлік такого строку (з огляду на вихідні дні) розпочався 18 квітня 2023 року та закінчився 18 липня 2023 року, тоді як позовна заява датована 31 серпня 2023 року і подана без пояснення причин пропуску строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку із доказами поважності причин його пропуску позивач до суду не подавав.

Позивач проти вказаного клопотання заперечував та подав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у якому зазначає обставини, які безпосередньо унеможливили подання такої позовної заяви у визначений законодавством строк. Вказав, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій розміщено Пенсійним фондом України в електронному кабінеті роботодавця, тобто відповідача, 17.04.2023. Отже, строк, в межах якого Київське міське відділення ФСЗОІ має право пред`явити вимоги до роботодавця щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені - з 18 04.2023 по 18.07.2023.

Зауважив на тому, що позивач враховує приписи статті 122 КАС України щодо обчислення тримісячного строку в зв`язку з виникненням підстав, що дають право суб`єкту владних повноважень для звернення до суду та вимоги ст. 19 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-ХІІ) щодо ведення обліку надходжень сум адміністративно-господарських санкцій та пені, а також визначення розміру заборгованості роботодавців з їх сплати згідно відомостей з Централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі ЦБІ).

Заначив, що 05.08.2023 на рахунок Київського міського відділення ФСЗОІ надійшли кошти від Фонду СЗОІ в розмірі 661348,00 грн. на потреби у сплаті судового збору, що підтверджується копії Розпису на 2023 рік, який долучений до даного клопотання. Надалі, 22.08.2023 на підставі відомостей з ЦБІ визначено роботодавця-боржника Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні та 31.08.2023 сформована позовна заява до відповідача та проведена сплата судового збору (позовна заява від 31.08.2023 та долучена до неї платіжна інструкція від 01.09.2023).

Стверджує, що дійсно, у розумінні ст. 20 Закону №875-XII, в територіального відділення ФСЗОІ, з 16 квітня року, що слідує за попереднім звітним, виникає право, на звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, але викладені вище обставини, які не залежать від позивача, унеможливили його завдання, що покладені на Київське міське відділення ФСЗОІ в частині збору адміністративно-господарських санкцій та пені, тому керуючись відомостями з ЦБІ, складаються позовні заяви в порядку спадання суми боргу по адміністративно-господарських санкцій, від більшого до меншого.

У судовому засіданні призначеному на 29.01.2024 представник позивача просив суд позов задовольнити та відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою заяву про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд її задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву про залишення даної позовної заяви без розгляду та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Предметом позову є вимога про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3352518,99 грн. за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Частиною дев`ятою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі №160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі №809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Наведене, у свою чергу, свідчить, що звернувшись 18.09.2023 (згідно із штампелю Київського окружного адміністративного суду за вх. №40096) до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Щодо твердження позивача у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, що лише 05.08.2023 на рахунок Київського міського відділення ФСЗОІ надійшли кошти від Фонду СЗОІ в розмірі 661348,00 грн. на потреби у сплаті судового збору та 22.08.2023 на підставі відомостей з ЦБІ визначено роботодавця-боржника Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні, тому лише 31.08.2023 сформована позовна заява до відповідача та 01.09.2023 проведена сплата судового збору, таким чином вказані обставини унеможливили звернення до суду із даною позовною заявою у строк визначений КАС України, суд зазначає таке.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість звернутись до суду з даною позовною заявою у межах визначеного загальними положеннями КАС України строку, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 ст. 123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Представництва Норвезької Ради у справах біженців в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій в адміністративній справі №320/31783/23, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.01.2024.