Рішення

від 30.01.2024 по справі 640/2920/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Київ№ 640/2920/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий кошик 2»

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продуктовий кошик 2» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2020 №000900509 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10000,00 грн та №0000890509 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5187,20 грн до позивача.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказ про проведення фактичних перевірок оформлений з порушенням положень Податкового кодексу України, а саме: не містить найменування та реквізитів платника податку, який перевіряється, його адресу місцезнаходження, дату початку та тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятись. Така інформація зазначена у додатку до акта, який не передбачений положеннями ПК України. крім того, позивач стверджує, що положеннями ПК України не передбачено можливості прийняття одного наказу на проведення фактичних перевірок різних платників податків.

На переконання позивача, такий наказ не може вважатись наказом про призначення фактичної перевірки, що, в свою чергу, призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки.

По суті виявлених порушень, позивач вважає, що твердження відповідача про здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками, не відповідає дійсності.

Щодо зазначеного в акті перевірки порушення пунктів 1, 6, 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», позивач стверджує, що факти порушення, внесені до акта перевірки, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, а на момент проведення перевірки всі розрахункові операції були здійснені через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД ціни товару та обліку його кількості.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевіркою встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні реєстратори з фіскальним режимом роботи, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, ціни товару та обліку їх кількості та проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Також перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником таких тютюнових виробів.

За результатами встановлених та зафіксованих в акті перевірки порушень відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи наведене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

16.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 02.01.2023 №03-19/134/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/2920/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ ДПС у м. Києві від 31.07.2020 №4926 на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон №265/95-ВР, а також інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, призначено проведення протягом серпня 2020 року фактичних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-318) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). У додатку №242 до наказу серед переліку суб`єктів господарювання зазначено ТОВ «Продуктовий кошик 2», код ЄДРПОУ 43102495, адреса: м. Київ, Харківське шосе, 188, прим. 269, магазин-кафетерій, дата початку перевірки 14.08.2020, тривалість 10 діб.

На виконання означеного наказу на підставі направлень на перевірку від 05.08.2020 №5008/26-15-05-09-01 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку кіоску, розташованого за адресою м. Київ, Харківське шосе, 188, магазин, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Продуктовий кошик 2», за результатами проведення якої складено акт від 17.08.2020 №1338/26/15/05/43102495 (далі по тексту акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення статті 3, пунктів 1, 2, 11, 13 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 11-1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті перевірки зафіксовано, що при покупці пряників «Запорізькі» вартістю 22,00 грн продавець готівку отримала, товар та решту видала, реєстрацію розрахункової операції через РРО не провела, розрахунковий документ встановленої форми не видала. Вказано про проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів та обліку їх кількості. Реалізовані пряники «Запорізькі» в РРО не запрограмовані по найменуванню, ціні та обліку кількості.

Також реалізовані споживачеві цигарки «Кемел Блю» вартістю 53,50 грн не запрограмовані по найменуванню товарів підакцизної групи (в РРО запрограмовані по групі «сигар», цигарки «Собраніє» вартістю 58,00 грн (01.08.2020 о 08:46 чек №4) в РРО не запрограмовані із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Також СГД здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками. Так, в реалізації магазину знаходяться цигарки «Вінстон синій ментол» вартістю 53,50 грн, максимальна роздрібна ціна яких встановлена виробником 50,95 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 11.09.2020:

- №0000890509, яким до позивача за порушення пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні санкції відповідно до пункту 1, 6, 7 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 5187,20 грн;

- №0000900509, яким до позивача за порушення статті 11-1 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні санкції відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР у розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно абз. абз. 1-2 п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 статті 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; (пп.80.2.5 п.80.2 статті 80).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Главою 8 розділу II ПК України установлені правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що право на призначення та проведення фактичної перевірки за пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України виникає у контролюючого органу у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18 зроблено висновок про те, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Однією з підстав позову ТОВ «Продуктовий кошик 2» вказано невідповідність наказу про призначення перевірки законодавчо встановленим вимогам, а саме: наказ №4926 від 31.07.2020 не містить найменування та реквізитів платника податку, який перевіряється, його місцезнаходження, не зазначені дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Означена інформація зазначена у витягу з додатку №242 до наказу, підписаного начальником управління Алексєєнко Н., без зазначення дати підписання та скріплення печаткою, незважаючи на те, що будь-які додатки чи витяги з наказів не передбачені положеннями законодавства до оформлення наказів. Позивач стверджує, що положеннями податкового законодавства не передбачено можливості прийняття одного наказу на проведення фактичних перевірок різних платників податків.

Водночас, суд зауважує, що відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки означеної інформації за наявності її у витягу №242 до такого наказу не є безумовною підставою для висновку про незаконність перевірки та прийнятих за її результатом рішень, а тому керуючись закріпленим в статті 9 КАС України принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд також вважає за доцільне надати правовий висновок викладеним в акті перевірки твердженням контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення позивачем статті 11-1 Закону №481/95-ВР, за наслідками якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №0000900509 про застосування штрафних санкцій відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно п.п. 14.1.4, 14.1.106 п. 14.1 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно п. 29.1 ст. 29 ПК України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об`єктами оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу.

Згідно пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Згідно ст. 11-1 Закону № 481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці позивача, є підакцизним товаром, при його реалізації в роздріб у ціну товару повинен включатися акцизний податок у розмірі 5%, який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці.

В акті перевірки зазначено, що СГД здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками. Так, в реалізації магазину знаходяться цигарки «Вінстон синій ментол» вартістю 53,50 грн, максимальна роздрібна ціна яких встановлена виробником 50,95 грн.

Водночас, позивач заперечує викладені в акті перевірки обставини та зазначає, що максимальна роздрібна ціна виробника на сигарети Winston Fresh Mentol Super Slims, що перебували у реалізації платника податків, складала 49,52 грн, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копії накладних від 28.07.2020 та від 04.08.2020; гранична роздрібна ціна означених тютюнових виробів складала 51,99 грн; реалізація в магазині здійснювалась за ціною 51,90 грн.

З наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку від 14.08.2020 14:51 №385087 вбачається, що товар з назвою «Winston ФМ ССЛ» реалізований позивачем за ціною 51.90 грн, чим спростовуються доводи відповідача щодо реалізації означеного товару за ціною 53,50 грн.

Водночас, за ціною 53,50 грн було реалізовано товар під назвою « 2402209020#Цигар» згідно означеного вище чеку. Відповідно до фіскального чеку №59638 від 14.08.2020 14:28 за ціною 53,50 грн реалізовано товар з назвою « 24039990#HEETS Y». Проте, зазначене у цих чеках найменування товару не дає суду можливості ідентифікувати його як цигарки «Вінстон синій ментол» вартістю 53,50 грн, як то зазначено в акті перевірки.

Крім того, суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи жодних доказів встановлення виробником на пачці максимальної роздрібної ціни 50,95 грн та товар цигарки «Вінстон синій ментол» нівелює викладені в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем положень статті 11-1 Закону №481/95-ВР в частині здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

В свою чергу, з наданих позивачем копій видаткових накладних вбачається, що максимальна роздрібна ціна виробника на сигарети Winston Fresh Mentol Super Slims встановлена 49,52 грн, тобто з урахуванням вимог п. 29.1 ст. 29 ПК України граничною роздрібною ціною реалізованих позивачем вказаного тютюнового виробу є відповідно 51,996 грн.

Таким чином відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин, зафіксованих в акті перевірки в частині здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками, а саме, що в реалізації магазину знаходяться цигарки «Вінстон синій ментол» вартістю 53,50 грн, максимальна роздрібна ціна яких встановлена виробником 50,95 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині як таких, що підтверджені документально та нормативно.

Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення позивачем пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, за наслідками якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №0000890509 про застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 1, 6, 7 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 5187,20 грн, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до пунктів 1 та 6 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки, зокрема факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

В акті перевірки зафіксовано, що при покупці пряників «Запорізькі» вартістю 22,00 грн продавець готівку отримала, товар та решту видала, реєстрацію розрахункової операції через РРО не провела, розрахунковий документ встановленої форми не видала. Вказано про проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів та обліку їх кількості. Реалізовані пряники «Запорізькі» в РРО не запрограмовані по найменуванню, ціні та обліку кількості.

Позивач стверджує про відсутність доказів на підтвердження зафіксованого в акті перевірки порушення.

Водночас, відповідно до власноручно написаних пояснень ОСОБА_1 , продавцем ТОВ «Продуктовий кошик 2» від 14.08.2020 зазначено, що при покупці пряників запорізьких вартістю 22,00 грн РРО не застосовувався, розрахунковий документ не видавався у зв`язку з тим, що був відсутній в касовому апараті штрих-код.

Враховуючи наявність в матеріалах справи пояснень особи, якою під час перевірки здійснювався продаж означеного товару без проведення реєстрації розрахункової операції через РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми, суд дійшов висновку про доведеність документально та нормативно означеного порушення, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2020 №0000890509 застосовано штрафні санкції на загальну суму 87,2 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що реалізовані споживачеві цигарки «Кемел Блю» вартістю 53,50 грн не запрограмовані по найменуванню товарів підакцизної групи (в РРО запрограмовані по групі «сигар», цигарки «Собраніє» вартістю 58,00 грн (01.08.2020 о 08:46 чек №4) в РРО не запрограмовані із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у тому числі код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД.

Обов`язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у пункті 2 розділу II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).

Відповідно до абзаців третього-четвертого пункту 215.1 статті 215 ПК України тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах належать до підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Податок справляється з таких товарів та обчислюється за ставками, визначеними в підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.

Зокрема, Сигарети з фільтром, код УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 - 3019,85 гривень за 1000 штук.

Тобто, обчислення акцизного податку відбувається відповідно до визначеного коду товарної підкатегорїї, виключний перелік у підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.

Як слідує з акта перевірки, реалізовані споживачеві цигарки «Кемел Блю» вартістю 53,50 грн не запрограмовані по найменуванню товарів підакцизної групи (в РРО запрограмовані по групі «сигар». При цьому, акт перевірки не містить посилань на реквізити фіскального чеку.

Водночас, дослідивши надані відповідачем копії фіскальних чеків, судом встановлено, що у чеку №59639 від 14.08.2020 міститься товар з кодом « 2402209020#Цигар» вартістю 53,50 грн.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорїї (десять знаків).

За першими цифрами коду 24 відповідає коду групи «Тютюн і промислові замінники тютюну», номер 2402209020 відповідає коду УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 «Сигарети з фільтром», зазначений у фіскальному чеку №59639, відповідає дійсному виду проданого товару.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, (далі по тексту - Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека, як, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.

Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.08.2022 у справі №640/18441/20.

В свою чергу, відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

В акті перевірки зафіксовано, що реалізовані споживачеві цигарки «Кемел Блю» вартістю 53,50 грн не запрограмовані по найменуванню товарів підакцизної групи (в РРО запрограмовані по групі «сигар», цигарки «Собраніє» вартістю 58,00 грн (01.08.2020 о 08:46 чек №4) в РРО не запрограмовані із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Дослідивши наданий податковим органом фіскальний чек №59639 від 14.08.2020, судом встановлено відсутність у ньому коду УКТ ЗЕД товару « 2402209020#Цигар» як обов`язкового реквізиту для фіскального чеку.

Жодних доводів, підтверджених належними та достатніми доказами, у спростування виявленого під час перевірки порушення позивачем не надано.

Водночас, відсутність зазначеного в акті перевірки чеку від 01.08.2020 о 08:46 №4 унеможливлює дослідження такого на предмет зазначеного в акті перевірки порушення (в РРО не запрограмовані із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД).

Проте, з наданих відповідачем витягів з аналітичної системи ДФС України щодо чеку №4 від 01.08.2020 о 08:46:02 вбачається про відсутність у ньому коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача, за порушення вимог, встановлених пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР щодо обов`язку проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розмірі 5100,00 грн..

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2020 №0000890509 про застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 1, 6, 7 статті 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 5187,20 грн як таких, що не підтверджені документально та нормативно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, частково надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1498,20 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1498,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 11.09.2020 №0000900509.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий кошик 2» (02225, м. Київ, пр-кт Маяковського, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 43102495) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1498 (одна тисяча чотириста дев`яносто вісім) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.