Рішення

від 31.01.2024 по справі 640/21996/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року 640/21996/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енд Спорт Мерчендайз» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рест Енд Спорт Мерчендайз» (далі також ТОВ «Рест Енд Спорт Мерчендайз», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Львівської митниці (далі також митниця, відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати картку відмови від 18.12.2021 №UA500020/2021/000902;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2021 №UA500020/2021/000205/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови від 22.01.2022 №UA500020/2022/000080;

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2022 №UA500020/2022/000062/2.

На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 18.05.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2021 року з метою митного оформлення зазначених товарів, позивач подав до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA500020/2021/223838, визначивши в декларації товар для митного оформлення:

1.Ланцюги роликові з чорних металів.

2.Частини, призначені для поршневих двигунів з іскровим запалюванням.

3 .Насоси паливні для поршневих двигунів внутрішнього згоряння.

4.Обладнання для фільтрування масла у двигунах внутрішнього згоряння

5.Арматура кріплення для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів.

6.Фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння.

7.Зубчасті механізми зі сталі.

8.Котушки запалювання

9.Стартер

10.Частини стартера.

11.Реле для напруги не більш як 60 В, для сили струму понад 2 А.

12.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 471 см3, нові.

13.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 471 см3, нові.

14.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 471 см3, нові.

15.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 471 см3, нові.?

16.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 471 см3, нові.

17.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 550 см3, нові.

18.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 550 см3, нові.

19.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 550 см3, нові.

20.Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, з робочим об`ємом циліндрів двигуна 550 см3, нові.

21.Частини бамперів.

22.Гальма

23.Частини мостів.

24.Системи підвіски.

25.Частини рульових механізмів.

26.Рульова колонка

27.Частини кузовів

28.Термометри, не об`єднані з іншими приладами.

Разом з декларацію були подані наступні документи:

-міжнародний договір поставки товарів № KES-23/Ц від 15.09.2021;

-специфікація № 26357 від 22.09.2021;

-пакувальний лист (Packing list) № 210615К15А-1 від 22.09.2021;

-рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) № 210615К15А-1 від 22.09.2021;

-консамент (Bill of lading) - TELCHQ202109001В від 25.09.2021,

-навантажувальний документ (Bordereau) - наряд 1101 від 30.11.2021,

-сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217688752261014 від 25.10.2021;

-висновок експертного дослідження ТПП №862/21;

-вагова № 407694 від 14.12.2021;

-прайс лист;

-калькуляцію.

18.12.2021 відповідачем винесено картку відмови № UA500020/2021/000902 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, 18.12.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000205/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

У зв`язку з наведеним позивач 18.12.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA500020/2021/224211, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів за видами: 021 25 275, 80 грн., 028 55 606, 75 грн., а всього 80 882, 55 грн.

10.01.2022 року з метою митного оформлення позивач подав до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA5 00020/2022/000544, визначивши в декларації товар для митного оформлення:

1. Захисні головні убори з пластмаси. Велосипедний шолом, синій, -24шт. Велосипедний шолом, червоний - 24шт. Велосипедний шолом, синій з різнокольоровими вставками -24шт. Велосипедний шолом, дитячий, білий - 36шт. Велосипедний шолом, дитячий, помаранчевий -60шт. Велосипедний шолом, дитячий, чорний -12шт. Велосипедний шолом, білий з козирьком -36шт. Велосипедний шолом, темно-синій з козирьком -48шт. Велосипедний шолом, помаранчевий за козирьком -60шт. Велосипедний шолом, чорний, унісекс -24шт. Велосипедний шолом, білий, унісекс -24шт. Велосипедний шолом, чорний -36шт. Велосипедний шолом, білий - 48шт. Велосипедний шолом, чорний М -24шт. Велосипедний шолом, чорний L -12шт. Велосипедний шолом, білий S -12шт. Велосипедний шолом, білий М -12шт. Велосипедний шолом, темно-коричневий М -12шт. Велосипедний шолом, чорний з зеленим М -12шт. Велосипедний шолом, темно-зелений S -12шт. Велосипедний шолом, темно- зелений М -12шт. Велосипедний шолом М -24шт. Велосипедний шолом S -12шт. Велосипедний шолом, білий, унісекс, M/L -60шт. Велосипедний шолом, чорний матовий, L -12шт. Велосипедний шолом, жовтий S/M -24шт. Велосипедний шолом, жовтий M/L -48шт. Велосипедний шолом, жовтий XL -36шт. Велосипедний шолом, білий, унісекс, S/M -12шт. Велосипедний шолом, білий, унісекс, XL -24шт. Велосипедний шолом, чорний, унісекс, S/M - 12шт. Велосипедний шолом, чорний, унісекс, M/L -192шт. Велосипедний шолом, чорний, унісекс, XL -120шт. Велосипедний шолом, сіро-синій, унісекс, S/M -12шт. Велосипедний шолом, сіро-синій, унісекс, M/L -36шт. Велосипедний шолом, сіро-синій, унісекс, XL -36шт. Велосипедний шолом, білий M/L -24шт. Велосипедний шолом для шосе, S/M -24шт. Велосипедний шолом для шосе, M/L -24шт. Велосипедний шолом для шосе, XL - 12шт. Велосипедний шолом, чорний, S/M -24шт. Велосипедний шолом, чорний, M/L -36шт. Велосипедний шолом, чорний, XL -48шт. Велосипедний шолом для шосе, дорослий, S/M -24шт. Велосипедний шолом для шосе, дорослий, M/L -24шт. Велосипедний шолом для шосе, дорослий, XL -12шт. Велосипедний шолом VV, S/M -24шт. Велосипедний шолом VV, M/L -24шт. Велосипедний шолом, жовтогарячий, M/L -24шт. Велосипедний шолом, S/M -24шт. Велосипедний шолом, M/L -24шт. Велосипедний шолом для дорослих, унісекс -12шт. Торговельна марка: Specialized Країна виробництва: CN; Виробник: CENTURY DISTRIBUTION SYSTEMS (SHENZHEN) LTD.

Разом з декларацію були подані наступні документи:

-міжнародний договір поставки товарів № KES-23/1 від 15.09.2021;

-специфікація № 28142 від 25.11.2021;

-пакувальний лист (Packing list) № 05/01/2022 від 04.01.2022;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 05/01/2022 від 25.11.2021;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 05/01/2022 від 04.01.2022;

-Коносамент (Bill of lading);

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9106 від 10.01.2022;

-Навантажувальний документ (Bordereau) - Наряд №1202від 06.01.2022;

-Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 05/01/2022 від 04.01.2022;

-Висновок експертного дослідження № 058/22;

-Вагова № 84843 від 10.01.2022;

-прайс-лист продавця №б/н від 24.11.2021.

22.01.2022 відповідачем було винесено картку відмови № UA500020/2022/000080 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, 22.01.2022 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000062/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

У зв`язку з наведеним позивач 18.12.2021 подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA500020/2022/002215, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів за видами: 020 10797,41 грн., 028 23754,30 грн., а всього 34551,71 грн.

Не погоджуючись з наведеними вище рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 49 МК України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у якості сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів в оспорюваних рішеннях назвав (узагальнено):

-відсутність строку дії прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій,

-невідповідність умов продажу товарів по Інкотермс в таких документах умовам постачання товарів відповідно до умов Договору та додатків до нього (інвойсів, специфікацій).

Відповідач в оскаржуваних рішеннях не посилається на жодну норму законодавства України або міжнародного законодавства, яка б зобов`язувала сторони договору купівлі-продажу встановлювати строки дії прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Не міститься такої вимоги і у договорах, на підставі яких здійснювався продаж товару, щодо якого застосоване коригування його митної вартості.

Крім того, як вже неодноразово зазначали суди, посилання як на підстави визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є беззмістовним, оскільки обов`язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до позивача, на відміну від Специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки відповідно до Інкотермс.

Умови визначення ціни товару, умови його доставки відповідно до правил Інкотермс, визначаються в договорі та в додатках до цього договору. Прайс-лист виробника, як вказано вище, є узагальненим документом. Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При укладанні договору з визначеним покупцем, визначається і ціна на товар відповідно до досягнутих сторонами домовленостей, тобто індивідуально.

Також, чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Правову позицію аналогічного змісту викладено в постанову Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17.

Як вимагає частина 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості га до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16.

Так, матеріали справи засвідчуються, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну і у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не вказав жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішеннях про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 924, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енд Спорт Мерчендайз» (01010, місто Київ, вулиця Левандовського, будинок 3, літера А, офіс 301; код ЄДРПОУ 43911090) до Одеської митниці (65078, місто Одеса, вулиця Лип Івана, будинок 21-А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці від 18.12.2021 №UA500020/2021/000902.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.12.2021 №UA500020/2021/000205/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці від 22.01.2022 №UA500020/2022/000080.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.01.2022 №UA500020/2022/000062/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енд Спорт Мерчендайз» понесені останнім судові витрати у розмірі 9 924, 00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балаклицький А. І.