Рішення

від 31.01.2024 по справі 640/3160/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року № 640/3160/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еніксан Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Еніксан Україна» (далі також ТОВ «Еніксан Україна», позивач) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 жовтня 2021 року № 73725070902 та № 73721070902.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 11 серпня 2021 року по 27 серпня 2021 року відповідачем здійснена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 24 січня 2014 року по 30 червня 2021 року, військового збору за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року.

Результати перевірки оформлені актом № 66664/ж 5/26-15-07-09-02-39064449 від 01 вересня 2021 року.

Перевіркою встановлено, що Із виплаченої ТОВ «Еніксан Україна» окремим підприємцям доходу на загальну суму 1 401 750, 00 грн, підприємством, на порушення вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 та пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), не нараховано та не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 252 315, 00 грн.

Крім того, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Еніксан Україна» порушено вимоги пункту 16 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 21 026, 25 грн.

На підставі викладеного 05 жовтня 2021 року відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 73725070902, яким позивачу збільшену суму грошового зобов`язання зі сплати податків та зборів, пені з військового збору у розмірі 21 026, 25 грн; № 73721070902 яким позивачу збільшену суму грошового зобов`язання зі сплати податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 252 315, 00 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці правильності обчислення податку на доходи фізичних осіб встановлено не утримання позивачем податку на доходи фізичних осіб із доходів виплачених ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за послуги комп`ютерного програмування.

Так, ТОВ «Еніксан Україна» з метою виконання основного виду діяльності - Комп`ютерне програмування - залучає фізичних осіб-підприємців (ФОП - Виконавці) та є по відношенню до них замовником. По завершенню кожного етапу робіт Замовник та Виконавці укладають акти прийому - передачі наданих послуг, на підставі яких проводилося нарахування та виплата грошових коштів в безготівковій формі на розрахункові рахунки фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за послуги комп`ютерного програмування.

Так, згідно бази ІТС «Податковий блок»:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який 20 травня 2020 року за № НОМЕР_5 взятий на облік в ГУ ДПС у Донецькій області (Ворошиловський р-н, м. Донецьк) та зазначено за реєстраційними даними адресу АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який 19 травня 2020 року №22660000000083867 взятий на облік в ГУ ДПС у Донецькій області (Київський р-н, м.Донецьк) та зазначено за реєстраційними «даними адресу АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який 27 квітня 2020 року № 22660000000083864 взятий на облік в ГУ ДПС у Донецькій області (Київський р-н, м. Донецьк) та зазначено за реєстраційними даними адресу АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який 14 травня 2020 року №22780000000005248 взятий на облік в ГУ ДПС у Донецькій області (м. Сніжне) та зазначено за реєстраційними даними адресу 86510, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Островського буд. 35.

Із виплаченої ТОВ «Еніксан Україна» вищезазначеним підприємцям доходу на загальну суму 1 401 750, 00 грн підприємством не нараховано та не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 252 315, 00 грн, що останнім не заперечується.

Крім того, ТОВ «Еніксон Україна» не нараховано, не утримано та не сплачено військовий збору на загальну суму 21 026, 25 грн.

Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя).

Під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку, (підпункт 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим, відповідно до положень пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу(у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

При цьому, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у статті 167 ПК України.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 ПК України податок сплачується перераховується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.?

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 125.1.1 пункту 125.1 статті 125 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. При цьому, відповідно до п. 125.1.2 ст. 125.1 ПК України ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність доводів відповідача про те, що із виплаченої ТОВ «Еніксан Україна» вищезазначеним підприємцям доходу на загальну суму 1 401 750, 00 грн підприємством протиправно не нараховано та не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 252 315, 00 грн, а також військового збору на загальну суму 21 026, 25 грн.

Відтак, під час розгляду даної справи позивачем не було спростовано висновків акту перевірки, на яких ґрунтуються оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еніксан Україна» (04071, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 46/52, квартира 37; код ЄДРПОУ 39064449) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.