Рішення

від 01.02.2024 по справі 320/15704/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року 320/15704/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сіті Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Сіті Груп» (03150, м. Київ, вул. Ямська, 44, код ЄДРПОУ 43583875) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00737000704 від 05.10.2021 року форма «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2021 року у розмірі 2 850 409 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, щовідповідачем було проведено перевірку з порушенням визначеної Податковим кодексом України процедури, а саме без належного повідомлення позивача про фактичні обставини та підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саму перевірку проведено без дотримання обов`язкових для цього умов, що є підставою для скасування та визнання протиправними рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що наказ ГУ ДПС у м. Києві від 20.07.2021, повідомлення від 22.07.2021, запит від 22.07.2021 було направлено на адресу позивача рекомендованим листом 23.07.2021 та повернуто на адресу відповідача «за закінченням терміну зберігання». Крім того, примірник акту від 12.08.2021 було направлено на адресу позивача рекомендованим листом 12.08.2021. Відтак, вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та підстави проведення перевірки, в зв`язку із чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки скасуванню не підлягають.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.06.2023 року, на підставі клопотання представника позивача, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД СІТІ ГРУП» у 2023 році із акту Головного управління ДПС у м.Києві від 03.03.2023 року № 16454/26-15-07-04-03/43583875 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРЕЙД СІТІ ГРУП» з питань, що стали предметом оскарження» стало відомо, що Головним управлінням ДПС у м.Києві у 2021 році та у 2022 році було проведено 2 перевірки товариства.

Так, у вищевказаному акті від 03.03.2023 року вказано, що ГУ ДПС у М.Києві проведено:

1) Документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТРЕЙД СІТІ ГРУП» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за травень 2021 року, яке визначене з урахуваннямвід`ємного значення з ПДВ, задекларованого упопередніх звітних періодах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, квітень 2021 року. За результатами перевірки складено акт від 12.08.2021 року № 64041/26-15-07-04-03/43583875. На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 05.10.2021 №00737000704 на суму 2 850 409 грн та направлено на податкову адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Лист повернувся 08.11.2021 року.

2) Камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВза листопад 2021 року. За результатами перевірки складено акт від 3454/ж5/26-15-04-11-03/43583875. На підставі акту винесено податкове повідомлення- рішення № 101660411 за формою «В4» від 13.06.2022 на суму 2 850 409 грн.

Дізнавшись із акту від 03.03.2023 року про вищевказані попередні перевірки, позивач подав відповідачу запит від 08.03.2023 року (вх.ГУ ДПС у м.Києві від 08.03.2023 № 186/ЗПІ) про надання публічної інформації (копій наказів про проведення перевірок, актів перевірки, податкових повідомлень рішень, докази їх направлень та повернення).

На запит позивача відповідачем було надано лист-відповідь про розгляд запиту на отримання публічної інформації від 14.03.2023 року № 190/ЗПІ/26-15-07-04-03-07 та копії документів, з яких позивачу стало відомо наступне.

На підставі наказу ГУ ДПС у м.Києві від 20.07.2021 року № 5930-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, відповідачем було проведено з 30.07.2021 року по 05.08.2021 року документальну позапланову невиїзну перевірку. За наслідками перевірки складено Акт від 12.08.2021 року № 64041/26-15-07- 04-03/438583875 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТРЕЙД СІТІ ГРУП» (податковий номер 43583875) з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за травень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ІІДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, 2020 року, січень , лютий квітень, 2021 року».

В акті від 12.08.2021 року № 64041/26-15-07-04-03/438583875 відповідачем зроблено висновки, що при декларуванні за травень 2021 року у Декларації від 'ємного значення з ПДВ встановлено порушення позивачем:

1)вимог п.44.1., п. 44.6 ст44 , п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 , п.200.1 ст.200 ПК, України, ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.1., 2.2., 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168 /704, встановлено завищення суми від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації ) за травень 2021 року на 2 850 409 гривень.

2)вимог п. 44.1., п.44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог п.522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України)

На підставі акту перевірки від 12.08.2021 року відповідачем 05.10.2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення форма «В4» № 00737000704 від 05.10.2021 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2021 року у розмірі - 2 850 409 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 05.10.21 року було направлено на адресу позивача 05.10.2021 року рекомендованим листом штрих код 03058 09317108 та яке повернулось на адресу відповідача 08.11.2021 року із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Незгода позивача із прийнятим рішенням, зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із приписами пункту 42.4, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Додатково суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові 02 вересня 2020 року у справі № 820/3426/16, яка полягає у тому, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція висловлена неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суд звертає увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

З урахуванням наведеного, податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Конституції України, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов`язаний був вчинити дії аби завчасно (в розумні строки) проінформувати платника податків про початок проведення перевірки щодо нього.

Поряд з цим, суд також зазначає, що головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.

Як зазначалося раніше, за правилами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн.

Статтею 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України)

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім.

Зазначене узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи аналіз змісту наведених вище норм ПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, ПК України встановлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

Як було встановлено судом,Наказ ГУ ДПС у м.Києві від 20.07.2021 року № 5930-п, повідомлення від 22.07.2021 року№ 1215/26-15-07-04-03, запит від 22.07.2021 № 19924/1/26-15-07-04-03-13було направлено на адресу позивача рекомендованим листом 23.07.2021 року штрих код 03151 25291580 та було повернуто на адресу відповідача 25.08.2021 року із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта та інформацією відповідача вказаної у листі від 14.03.2023 року вих. 2 190/ЗПІ/26-15-07-04-03-07.

Примірник акту від 12.08.2021 року № 64041/26-15-07-04-03/438583875 було направлено на адресу позивача рекомендованим листом 12.08.2021 року штрих код поштового відправлення 0305809249013 та повернуто на адресу відповідача 14.09.2021 року із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта та інформацією відповідача вказаної у листі від 14.03.2023 року вих.№ 190/ЗПІ/26т 15-07-04-03-07.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 05.10.21 року було направлено на адресу позивача 05.10.2021 року рекомендованим листом штрих код 03058 09317108 та яке повернулось на адресу відповідача 08.11.2021 року із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта та інформацією відповідача вказаної у лисп від 14.03.2023 року вих.№ Ґ90/ЗГІІ/26-15-07-04-03-07.

Копії вищевказаних документів перевірки, в тому числі і оскаржуване податкове повідомлення-рішення форма «В4» № 00737000704 від 05.10.2021 року позивач отримав лише - 16.03.2023 року разом із листом відповідача про розгляд запиту на отримання публічної інформації від 14.03.2023 № 190/ЗПІ/26-15-07-04-03-07, яке було надіслано позивачу рекомендованим листом штрих код на конверті 03058 09696575, і яке позивач отримав 16.03.2023 року, що підтверджується інформацією, з веб-сайту Укрпошта з розділу трекінг відправлень https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Таким чином, судом встановлено, що позивач об`єктивно дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів, внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення- рішення форма «В4» № 00737000704 від 05.10.2021 року лише - 16.03.2023 року.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, вбачається, що невиконання вимог щодо фактичного повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Аналогічний правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 640/32377/20.

Наведені обставини свідчать про недотримання контролюючим органом обов`язкових умов вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків до початку перевірки наказу про її проведення.

Окрім того, незважаючи на вказану пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.

Таким чином, оскільки судом встановлено недотримання контролюючим органом вимог статті 79 Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 КАС України, не може вважатися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки, на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, а також без дослідження поданих платником податків первинних документів на підтвердження відображених у податковій звітності показників, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 27.09.2022 у справі №320/1510/20 ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Суд звертає увагу, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду, яку відображено, зокрема, в постановах від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 11.06.2019 у справі №815/348/18, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 20.03.2020 у справі №804/8592/15, від 02.09.2020 по справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві№00737000704 від 05.10.2021 року форма «В4», прийняте відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на порушення податковим органом встановленої Податковим кодексом України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів належними і допустимими доказами дотримання ним проведення перевірки та правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840 грн., що підтверджується квитанцією № ПН546 від 03.05.2023.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 26840 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00737000704 від 05.10.2021 року форма «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2021 року у розмірі 2850409 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Сіті Груп» (03150, м. Київ, вул. Ямська, 44, код ЄДРПОУ 43583875) сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.