Рішення

від 01.02.2024 по справі 420/34876/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34876/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського Обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) до Приватного підприємства «ІРИС-12» (вул.Ломоносова,20, м.Одеса, 65006) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37352,54 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4034,88 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «ІРИС-12» за результатом якого позивач просить:

стягнути з ПП «ІРИС -12» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 37 352,54 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4034,88 грн. Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області Одеська міська ТГ ГУК в 0д.обл./м.0деса/50070000 UА618999980313191230000015744 ЄДРПОУ 37607526 Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2022 рік).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Приватне підприємство «ІРИС-12», всупереч вимогам частини 1 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, у 2022 році не забезпечило виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, у зв`язку з чим повинно було сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 37 352,54 грн.. Через порушення відповідачем строків сплати адміністративно-господарської санкції, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу було додатково нарахована пеня в сумі 4034,88 грн.. Оскільки відповідач суму санкції та пені в добровільному порядку до Державного бюджету України не сплатив, вони підлягають стягненню в судовому порядку, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (ст.262 КАС України).

Відповідач у визначений КАС України строк відзив на адміністративний позов або будь-які пояснення по-суті спірних правовідносин відповідачем до суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Відповідача, за рік склала 8 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону складає - 1 особа.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Згідно ст.20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного зароком, в якомувідбулосяпорушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 37352,54 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум АГС, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України.

У відповідності до ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно п.3.4 «Порядок нарахування пені та її сплати» затвердженого Наказом Мінпраці від 15.05.07 р. №223, нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати АГС (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якомувідбулосяпорушення нормативу).У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового)дня,а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня (п.3.5.), отже нарахування пені здійснюється з 18.04.2023 р.

При поданні до суду позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відділення Фонду відповідно до п. 3.7. Порядку розраховує суму пені на дату подання позовної заяви.

Станом на 16.11.2023 року Відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 4034.88 грн.:

Відсоток ставки НБУ станом на 16.11.2023 року становить 16%

Коефіцієнт ставки НБУ становить:

120?25 = 0,05

100?365

Розмір пені за 1 день:

37352.54 грн. х 0.05 = 18,68 грн.

100

Розмір пені за 216 (період з 18.04.2023 р. по 16.11.2023 р.) днів становить:

18,68грн. х 216 = 4034,88 грн.

Несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Одеське обласне відділення Фонду повідомляє, що Розрахунок надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет Відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (квитанція додається), а також на адресу Відповідача направлено претензію щодо сплати АГС, в котрому зазначено, що відповідно інформації отриманої від Пенсійного фонду України підприємство не виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році, в зв`язку з чим нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 37 352,54 грн. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня, наступного за роком, в якому відбувалось порушення нормативу. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв`язку з несплатою Приватним підприємством «ІРИС-12» суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, на думку суду, позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «ІРИС-12» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (надалі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч.2 ст.17 Закону №875-XII).

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан її здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю (ч.3 ст.17 Закону №875-XII).

Згідно ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону №875-XII).

За змістом положень ч.1 ст.18-1 Закону №875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів (ч.2 ст.18-1 Закону №875-XII).

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (ч.3 ст.18-1 Закону №875-XII).

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.18-1 Закону №875-XII).

Аналіз наведених норм вказує, що на відповідача, як працедавця, покладено обов`язок створити робочі місця і умови для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. При цьому, указаний обов`язок не супроводжується обов`язком відповідача здійснювати пошук інвалідів, адже в силу статті 18-1 Закону №875-XII такий обов`язок покладено на Державну службу зайнятості.

Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Згідно з п.4 та п.5 Порядку надання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (надалі - Порядок №316), Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, згідно діючих положень Порядку №316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.

Приватним підприємством «ІРИС-12» не надано до матеріалів справи доказів подання до відповідача звітності за формою № 3-ПН з характеристиками вакансій та вимог до претендента.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно ч.1 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-XII).

Частиною 4 ст.20 Закону №875-XII визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналіз наведених норм вказує, що роботодавцям у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, необхідно самостійно сплатити суму адміністративно-господарської санкції. У випадку ж порушення строку сплати адміністративно-господарської санкції на повну суму недоїмки за весь її строк нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем у строк до 15.04.2023 не було сплачено самостійно нарахованої адміністративно-господарської санкції, відповідно позивачем правомірно нарахована пеня на всю суму недоїмки.

Станом на час вирішення цієї адміністративної справи Приватним підприємством «ІРИС-12» ні відзиву на позов, ні доказів сплати сум адміністративно-господарської санкції та пені до суду не надано.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «ІРИС-12» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського Обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) до Приватного підприємства «ІРИС-12» (вул.Ломоносова,20, м.Одеса, 65006) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37352,54 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4034,88 грн. задовольнити.

Стягнути з ПП «ІРИС -12» (вул.Ломоносова,20, м.Одеса, 65006, код ЄДРПОУ 39917510) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 13901271) адміністративно-господарські санкції у розмірі 37 352,54 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4034,88 грн. Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області Одеська міська ТГ ГУК в 0д.обл./м.0деса/50070000 UА618999980313191230000015744 ЄДРПОУ 37607526 Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2022 рік).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко