1857-2006А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.03.2007Справа №2-27/1857-2006А
За позовом – Прокурора Советського району в інтересах держави в особі ДПІ в Советському районі, Советський район, с.м.т. Советське, вул. Механізаторів, 1.
До відповідача – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Злагода”, Советський район, с. Некрасовка, вул. Советська, 18.
Про стягнення заборгованості у розмірі 608756,09 грн.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – Трегуб В. О., дор. у справі; Нємцова А. І., дор. у справі.
Від відповідача – Нафонайлов В. В., дор. у справі.
Від прокурора - не з'явився.
Сутність спору:
Прокурор Советського району в інтересах держави в особі Феодосійської МДПІ звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по прибутковому податку за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2004 р. у розмірі 608756,09 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що під час проведення перевірки було встановлено, що відповідачем за період з січня 2002 р. по вересень 2004 р. не перераховано до бюджету 608756,09 грн., яке відповідач відмовляється сплачувати в добровільному порядку.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач у запереченнях на позов повідомив, що в період з січня 2002 р. по грудень 2003 р. ним було перераховано до бюджету прибутковий податок в сумі 124903 грн. За цей же період розмір зайво нарахованої суми прибуткового податку склав 212712,85 грн. Залишок суми, що підлягає стягненню складає 271712,85 грн. За період з січня 2002 р. по грудень 2003 р. при одночасної дії шкали ставок прибуткового податку Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. №13 – 92, що має силу закону та шкали, що визначена Указом Президента України №519/34, позивач вважає, що застосуванню підлягає Декрет КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. На підставі викладеного, відповідач вважає, що при нарахуванні прибуткового податку, що підлягає стягненню з відповідача, повинна застосовуватися ставка, вказана в Декреті КМУ, який має силу закону.
Оскільки в ході розгляду справи виникли питання, потребуючі спеціальних знань, суд дійшов висновку про призначення по справі судово – бухгалтерської експертизи, яку доручив ТОВ “Кримське експертне бюро”.
В зв'язку з вказаним провадження по справі було зупинено.
На вирішення експерта було поставлено наступне питання:
- чи підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності відповідача висновки про наявність боргу з податку на прибуток за період з 01.01.2002р. по 30.09.2004.р. у сумі 608756,09 грн., викладені в акті перевірки від 20.01.2005 р. № 130/23-1/30909433.
14.12.2006 р. матеріали справи були повернені від експертної установи з матеріалами висновку №04/06 від 14.12.2006 р. судово – бухгалтерської експертизи.
В зв'язку з вказаним, ухвалою від 18.12.2006 р. провадження по справі було поновлено.
Позивач заявив клопотання, відповідно до якого просив замінити позивача по справі на його правонаступника – ДПІ в Советському районі, Советський район, с.м.т. Советський, вул. Механізаторів, 1. Вказане обґрунтовує тим, що на підставі наказу ДПА в АР Крим від 24.03.2006 р. №150 “Про реорганізацію Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції” було припинено юридичну особу - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію шляхом поділу та створено ДПІ в Советському районі з правами юридичної особи, яка є правонаступником Феодосійської МДПІ.
На підставі викладеного, суд ухвалою від 23.01.2006 р. замінив позивача по справі – Феодосійську МДПІ на її правонаступника – ДПІ в Советському районі.
Також позивач повідомив про те, що вважає висновки експертизи суперечливими і невірними.
Відповідно до Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАСУ Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу.
Відповідно до п. 6 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАСУ до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року ( 1798-12 ), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.. 3 КАСУ права адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з того, що органи державної податкової служби України є субєктами владних повноважень, вказаний спір підлягає розгляду в порядку Адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд 09.02.2007 р. ухвалив розпочати розгляд даної справи у відповідності до норм КАСУ.
Прокурор клопотанням від 21.02.2007 р. просить справу розглянути у відповідності до норм КАСУ і позовні вимоги задовольнити.
Позивач позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
В період з 10 січня 2005 р. по 20 січня 2005 р. посадовими особами Феодосійської МДПІ, правонаступником якої є ДПІ в Советському районі, було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2004 р.
По результатам перевірки було складено акт №130/23-1/30909433 від 20.01.2005 р.
Під час проведення проведення перевіряючи ми було зафіксовано наявність заборгованість по прибутковому податку з громадян на виплачену заробітну плату, земельні майнові паї станом на 30.09.2004 р. в сумі 608756,09 грн. при відсутності заборгованості по заробітної платі на ту ж дату.
При таких обставинах справи, позовні вимог підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Порядок обчислення, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів, отриманих громадянами за місцем основної роботи ( служби, навчання ), до 01.01.2004 р. було встановлено розділом 2 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13 – 92 від 26.12.1992 р.
Відповідно до ст. 10 вказаного Декрету підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
Відповідно до п. 1 ст. 6 вказаного Декрету Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7 цього Декрету).
Судом встановлено, що прибутковий податок з робітників обчислювався позивачем у відповідності з нормами Інструкції “Про прибутковий податок з громадян”, затверджений наказом ДПА України №12 від 21.04.1993 р., що враховує вимоги Указу Президента України №519/94 від 13.09.1994 р., яким було введено ставки прогресивного оподаткування доходів громадян в залежності від суми місячного доходу, обчисленого в неоподаткованих прибутковим податком мінімумів доходів громадян.
Застосування даної шкали ставок не протирічить нормам ст. 7 вказаного Декрету КМУ, оскільки застосування не оподаткованих податком мінімумів прямо передбачено п. 1 ст. 6 вказаного Декрету.
Однак при нарахуванні в 2002 р. прибуткового податку позивачем не враховувалася норма п. П. “р” п. 1 ст. 5 вказаного Декрету КМУ, відповідно до якого до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів проводиться продукції власного виробництва, виданої робітникам за очікуваною собівартістю відповідної продукції.
В особових рахунках робітників вся нарахована місячна сума доходів опкладалась прибутковим податком по ставці, передбаченої п. п. 7.1 вищеназваної Інструкції. Тобто при місячному сукупному оподаткованому доході від 171 грн. до 1020 грн. прибутковий податок нараховується у розмірі 19.55 грн. + 20% суми, що перевищує 170 грн.
При цьому, на протязі 2002 р. нарахована заробітна плата видавалася робітникам як в грошовій формі, та і формі натуроплати ( продуктами харчування з їдальні, пекарні, сільськогосподарською продукцією власного виробництва – зерном, зерно матеріалами, кормами, продукцією тваринництва та таке інше ). Загальна вартість продукції власного виробництва, виданої робітникам позивача в 2002 р. в формі натуроплати, склала 535651,79 грн.
В 2002 р. робітникам позивача було видано 82,4 % нарахованої заробітної плати; відповідно до бюджету повинно було перераховано 82,4 % нарахованого прибуткового податку. При цьому 60% від всієї суми виплат в 2002 р. були проведені в формі натуроплати продукцією власного виробництва. відповідно, доход, отриманий робітниками в грошової або і іншої формі. Складає 40% від загальної суми виплаченого доходу.
За даними Головної книги і особових рахунків по заробітної плати, що відображають нарахування прибуткового податку, загальна сума нарахованого за 2002 р. прибуткового податку по заробітної платі робітників склала 153300,42 грн., а на земельні майнові паї ( з урахуванням перерахування в березні 2003 р. ) – 166589,03 грн.
У відповідності до норм ст. 5 і 10 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”. з урахуванням нарахованих відсотків, за 2002 р. позивач був забовязаний перерахувати до бюджету прибутковий податок на виплачену заробітну плату в сумі 50527,82 грн. ( 153300,42 х 40% х 82,4% = 50527,82 грн. ). Оскільки прибутковий податок на земельні паї, за даними головної книги, був нарахований в грудні 2002 р., то доход, на який він був нарахований , виплачувався в 2003 р., з цієї причини прибутковий податок в загальній сумі 166589,03 грн. повинен був перераховуватися до бюджету в 2003 р.
Фактично в 2002 р. позивачем було перераховано до бюджету прибуткового податку на суму 46422,00 грн.
Заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачену в 2002 р. заробітну плату складає 4105,82 грн. ( слідовало перерахувати 50527,82 грн. - фактично було перераховано 46422,00 = 4105,82 грн. ). Законом України “Про державний бюджет України на 2003 р.” дія п.п. “р” п. 1 ст. 5 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” на 2003 р. було зупинено. З цієї причини в 2003 р. нарахування і утримання прибуткового податку не залежало від форми виплати доходів.
Судом встановлено, що на протязі 2003 р. робітниками позивача було видано 131,9% нарахованої заробітної плати; відповідно до бюджету слід було перерахувати 131,9 % нарахованого на заробітну плату прибуткового податку.
Загальна сума нарахованого в 2003 р. прибуткового податку на заробітну плату робітників склала 128913,24 грн., а на земельні майнові паї – 153122,32 грн.
Відповідно до норм ст. 10 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, на протязі 2003 р. позивач повинен був перерахувати до бюджету прибутковий податок на видану в 2003 р. заробітну плату в сумі 170036,56 грн. ( 128913,24 грн. х 131,9% = 170036, 56 грн. ), прибутковий податок на земельні майнові паї в сумі 166589,03 грн. за 2002 р. і в сумі 153122,32 грн. за 2003 р., всього 489747,91 грн.
Фактично в 2003 р. позивачем було перераховано до бюджету прибуткового податку на суму 63498,40 грн.
Заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачені в 2003 р. доходи складає 426249,51 грн. ( а слідовало перерахувати 489747,91 – фактично перераховано 63498,40 = 426249,51 грн. ).
Також судом було встановлено, що за 9 місяців 2004 р. робітниками позивача було видано 107,9 % нарахованої заробітної плати; відповідно до бюджету слідувало перерахувати 107,9% нарахованого на заробітну плату прибуткового податку.
Загальна сума нарахованого за 9 місяців 2004 р. прибуткового податку на заробітну плату робітників склала 61592,94 грн.; на земельні майнові паї в досліджуваному періоді прибутковий податок не нарахувався.
В період з 01.01.2004 р. по 30.09.2004 р. позивач повинен був перерахувати до бюджету прибутковий податок на виплачену заробітну плату в сумі 66458,78 грн.
Судом встановлено, що фактично на протязі 9 місяців 2004 р. позивач перерахував до бюджету прибутковий податок на суму 50533,00 грн.
Заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачену на протязі 9 місяців 2004 р. заробітну плату складає 15925,78 грн. ( слідувало перерахувати 66458,78 – фактично перераховано 50533,00 грн. = 15925,78 грн. ).
Загальна сума заборгованості позивача перед бюджетом по прибутковому податку за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2004 р. складає 446281,11 грн. ( 4105,82 + 426249,51 +15925,78 = 446281,11 грн. ), з якого:
- 4105,82 грн. – заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачену заробітну плату в 2002 р.;
- 426249,51 грн. – заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачені доходи в 2003 р.;
- 15925,78 грн. – заборгованість по прибутковому податку на фактично виплачену заробітну плату за 9 місяців 2004 р.
Таким чином, суд робить висновок про те, що за відповідачем значиться заборгованість перед бюджетом по прибутковому податку за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2004 р. в сумі 446281,11 грн.
Вказані висновки суду підтверджуються висновком судово – бухгалтерської експертизи №04/06, де прямо вказано, що первинними документами бухгалтерського і податкового обліку відповідача підтверджується наявність боргу перед бюджетом по прибутковому податку за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2004 р. в сумі 446281,11 грн.
Висновок експертизи складено судовим експертом Жіліной А. Г., освіта – вища економічна, спеціальність – 11.1 – дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності, 11.2 дослідження документів по фінансово – кредитним операціям; 11.3 дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, ( свідоцтво Міністерства юстиції №781 ), стаж експертної роботи з 2000 р.
Таким чином, у суду відсутні підстави не довіряти висновкам судової експертизи.
При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити частково, у розмірі 446281,11 грн.
Витрати на проведення експертизи суд відносить на відповідача, оскільки вона була проведена за клопотанням відповідача.
Вступна і резолютивна частини постанови проголошено 19.03.2007 р.
Постанову у повному обсязі складено 27.03.2007 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Злагода”, Советський район, с. Некрасовка, вул. Советська, 18, ( р/р 26043811 в КРД АППБ “Аваль”, м. Сімферополь, МФО 824021, ідентифікаційний код 30909433 ) на користь державної податкової інспекції в Советському районі, Советський район, с.м.т. Советське, вул. Механізаторів, 1, ( ЗКПО 34383483, рахунки у банках не відомі ) заборгованість по прибутковому податку за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2004 р. у розмірі 446281,11 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2007 |
Оприлюднено | 04.12.2007 |
Номер документу | 1167402 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Воронцова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні