Постанова

від 25.01.2024 по справі 260/1301/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1301/23 пров. № А/857/18510/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуЗакарпатського окружного адміністративного судувід 19 вересня 2023 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову (суддя Гебеш С.А., ухвалену в м. Ужгород о 10:03, повний текст складено 25.09.2023) у справі № 260/1301/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за участю Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення 15 сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання".

На адресу суду першої інстанції 18.09.2023 також надійшла заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити Комісії, Голові комісії та заступнику Голови комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області вчиняти наступні дії: проводити інформування органу державної реєстрації шляхом повідомлення про припиненя діяльності закладу - подання рішення сесії сільської ради про припинення закладу шляхом приєднання; проводити інвентаризацію наявного майна; складати передавальний акт та передавати його на затвердження сесії сільської ради; передавати на баланс Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, матеріальні цінності; письмово попереджати працівників не пізніше ніж за два місяці до звільнення; повідомляти державну службу зайнятості про звільнення працівників; звільняти працівників; залучати до роботи комісії з інвентаризації активів та зобов`язань закладу, кадрових та інших профільних спеціалістів структурних підрозділів сільської ради; скликати позачергові засідання комісії до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Обґрунтовуючи доводи заяви про забезпечення адміністративного позову заявник вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення слугує той факт, що згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань що сформована на порталі Міністерства юстиції України вбачається, що засновником Біловарського закладу освіти визначено строк до 25.04.2023 року для заявлення кредиторами своїх вимог. Ліквідація юридичної особи є багатокроковою процедурою яка регламентована низкою законодавчих актів України відповідно до якою після виявлення кредиторів юридичної особи (як у даному випадку), проводиться інвентаризація майна, затвердження ліквідаційного балансу, звільнення працівників та перевірка контролюючих органів. Після закінчення строку для пред`явлення кредиторами своїх вимог, тобто після 25.04.2023 року комісія з ліквідації має законну можливість завершити процедуру припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти у десятиденний строк.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного судувід 19 вересня 2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду та з наведених у ній підстав, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтуванняапеляційної скарги зазначає, що наведені в заяві про забезпечення позову фактичні обставини щодо вирішення справи по суті давали суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів заявниці щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам в цій частині до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити.

Представник Закарпатської обласної прокуратури в судовому засіданні підтримав вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову про забезпечення позову.

Представник Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області згідно поданого клопотання просив розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить довисновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1статті 150 КАС Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС Українизокрема передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Слід зазначити, що забезпечення позову - сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача у адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Комісії, Голові комісії та заступнику Голови комісії з припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області вчиняти наступні дії: проводити інформування органу державної реєстрації шляхом повідомлення про припиненя діяльності закладу - подання рішення сесії сільської ради про припинення закладу шляхом приєднання; проводити інвентаризацію наявного майна; складати передавальний акт та передавати його на затвердження сесії сільської ради; передавати на баланс Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, матеріальні цінності; письмово попереджати працівників не пізніше ніж за два місяці до звільнення; повідомляти державну службу зайнятості про звільнення працівників; звільняти працівників; залучати до роботи комісії з інвентаризації активів та зобов`язань закладу, кадрових та інших профільних спеціалістів структурних підрозділів сільської ради; скликати позачергові засідання комісії до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що ані до матеріалів справи а ні до заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не було надано належних і допустимих, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказів та не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам та інтересам, унеможливлення їх захисту без вжиття відповідних заходів або ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а отже, й не доведено наявності будь-яких правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення його позову, відповідно до ст. 150 КАС України.

Слід зазначити, що факт прийняття рішення, яке до того ж не стосується прав та інтересів позивача, виходячи з кола прав та інтересів, що підлягають захисту в межах адміністративного судочинства, не може свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт можливого порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що перевірка доводів позивача, наведених у його заяві про забезпечення позову щодо протиправності такого рішення, фактично призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає завданням та цільовому призначенню інституту вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, назабезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відтак, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позовуі предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (аналогічна правова позиція відповідає, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18 та від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19).

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою, відтак із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що вище викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про застосування яких просить позивач.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з наявних матеріалів заяви не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи.

З врахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись статтями308,310,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалуЗакарпатського окружного адміністративного судувід 19 вересня 2023 року у справі № 260/1301/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 02.02.2023