Рішення

від 01.02.2024 по справі 160/24481/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 рокуСправа №160/24481/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» до відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» до відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 №8771392/35682528, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ «Фрітрейд» у реєстрації податкової накладної №6 від 15.12.2022;

зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393; місцезнаходження 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 15.12.2022 на суму 296760,00 грн датою її фактичного подання до реєстрації 15.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у зв`язку з виконанням ним зобов`язань за договором та на виконання вимог Податкового кодексу України була складена та направлена на реєстрацію податкова накладна. Проте її реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим, позивачем відповідачу-1 були направлені копії документів. Але, рішенням комісії відповідача-1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної. Позивач уважає, що виконав всі вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, та надав для цього всі необхідні документи, тому рішення відповідача-1 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/24481/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 02.10.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

10.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої видно, що недоліки позовної заяви виправлені.

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

24.10.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач-1 у повному обсязі заперечує обставини і правові підстави, на які посилається позивач. Відповідач-1 указує, що комісія контролюючого органу, яка діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, здійснила перевірку поданих платником податку копій первинних документів, за результатами якої і прийняла оскаржуване рішення. При цьому, відповідач-1 зазначає, що позивач не включений до переліку ризикових платників податку.

24.10.2023 від ДПС України надійшов відзив, в якому зазначено, що обґрунтування позивача, які викладені у позові, є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач-2 вказує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. За доводами відповідача-2, для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям, передбаченим податковим законодавством, і її можливо зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена.

31.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

24.10.2023 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в якій відповідач-1 просить суд: здійснювати розгляд справи №160/24481/23 за адміністративним позовом ТОВ «Фрітрейд» про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи №160/24481/23 за адміністративним позовом ТОВ «Фрітрейд» про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального провадження розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Ухвалою суду від 30.10.2023 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №160/24481/23 відмовлено.

Крім цього, 24.10.2023 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на стягнення витрат на правничу допомогу, в якій відповідач-1 просить суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

31.10.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на заперечення на стягнення витрат на правничу допомогу.

20.11.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу: Акт №В-25 від 30.10.2023 про приймання виконаних робіт (наданих послуг); рахунок-фактура №В-25 від 30.10.2023; платіжна інструкція №822 від 14.11.2023.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» 31.01.2008 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, про що до матеріалів справи надано відповідний витяг, сформований Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області.

У зв`язку з виконанням зобов`язань за договором та відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» була виписана податкова накладна №6 від 15.12.2022 на суму 296760,00 грн, у тому числі ПДВ 49460,00 грн, і направлена до органів ДПС для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкової накладної була зупинена після подачі її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3908, 3921, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/Розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було подано повідомлення від 23.04.2023 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з кількістю додатків 38, та лист пояснення від 23.04.2023 №ФР-23-04-23 до цього повідомлення.

Вказані документи були прийняті контролюючим органом 01.05.2023, про що до матеріалів справи надано квитанцію №2 від 01.05.2023.

Поряд з цим, до матеріалів справи надано повідомлення відповідача від 27.04.2023 №8713774/35682528 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У повідомленні запропоновано позивачу надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), первинних документів щодо постачання, придбання товарів, транспортування продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити)., сертифікати відповідності. Додаткова інформація: не підтверджено підставу виписки податкової накладної первинними документами, а саме: не надано видаткову накладну на реалізацію товару, транспортування та первинні документи щодо походження реалізованого товару, регістри бух обліку тощо.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №8771392/35682528 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 15.12.2022.

У цьому рішенні зазначено, що у реєстрації у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з ненаданням / частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці першому пункту 201.1. статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1. статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1. цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1. статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).

За положенням пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій:

1.Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п`яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401).

За приписами пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, позивачем була виписана податкова накладна №6 від 15.12.2022 на суму 296760,00 грн, у тому числі ПДВ 49460,00 грн, і направлена до органів ДПС для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкової накладної була зупинена після подачі її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3908, 3921, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/Розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки мотивації підстав та причин віднесення здійснених позивачем господарських операцій до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачем-1 у квитанції не наведено та не доведено відповідачами належними засобами доказування.

Крім того, контролюючим органом у зазначеній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація такої податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості платника податків чи Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а й містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Незважаючи на те, що рішення (квитанція) про зупинення реєстрації податкової накладної не є предметом розгляду в межах цього спору, суд уважає за необхідне зазначити, що таке рішення податкового органу не містить у собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин рішення є необґрунтованим.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій наданих документів платником податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Так, з метою реєстрації податкової накладної позивачем було подано повідомлення від 23.04.2023 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з кількістю додатків 38, та лист пояснення від 23.04.2023 №ФР-23-04-23 до цього повідомлення.

Вказані документи були прийняті контролюючим органом 01.05.2023, про що до матеріалів справи надано квитанцію №2 від 01.05.2023.

Отже, позивач скористався правом на подачу пояснень та документів, необхідних для реєстрації податкової накладної від 15.12.2022 №6 і вчинив такі дії позивач у межах 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

До вказаних пояснень позивач, з-поміж інших документів, надав договір поставки №05/12-22 від 05.12.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир» (покупець), рахунок №62 від 05.12.2022 до цього договору та платіжне доручення №2739 від 15.12.2022 на суму 296760,00 грн з призначенням платежу: часткова оплата за втулки рах. №62 від 06.12.2022, тобто рахунок до зазначеного договору поставки №05/12-22 від 05.12.2022.

На вказану суму 296760,00 грн і була виписана податкова накладна від 15.12.2022 №6, в реєстрації якої було відмовлено.

Поряд з цим, до матеріалів справи надано повідомлення відповідача від 27.04.2023 №8713774/35682528 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У повідомленні запропоновано позивачу надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), первинних документів щодо постачання, придбання товарів, транспортування продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити), сертифікати відповідності. Додаткова інформація: не підтверджено підставу виписки податкової накладної первинними документами, а саме: не надано видаткову накладну на реалізацію товару, транспортування та первинні документи щодо походження реалізованого товару, регістри бух обліку тощо.

Суд зазначає, що згідно з Порядком №520, повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, комісія регіонального рівня направляє за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, який здійснюється протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів,

У цій справі, комісія регіонального рівня відповідача, всупереч Порядку №520, сформувала повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів 27.04.2023, тобто, до подачі платником податків пояснень та документів, які були подані позивачем 01.05.2023.

У подальшому, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №8771392/35682528 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 15.12.2022.

У цьому рішенні зазначено, що у реєстрації у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з ненаданням / частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Суд зазначає, що станом на час винесення вказаного вище рішення у контролюючого органу були в наявності пояснення та документи, подані позивачем на власний розсуд.

Проте, зазначене вище рішення відповідача-1 не містить інформації щодо надання оцінки вже поданим позивачем документам згідно з повідомленням від 23.04.2023 №1 та поясненнями до податкової накладної. Відповідачем-2 не наведено обґрунтувань, чому відсутність поданих позивачем документів унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Крім цього, посилання на зазначені підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання певних (конкретних) документів у рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної, свідчить про протиправність такого рішення.

Водночас суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд уважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-1 щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарським операціям, на підставі яких позивачем складено податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За таких обставин, з огляду на наявність передбачених законодавством документів про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, враховуючи встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем-1 не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Положенням підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем-1 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. У свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно з нормами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.

У цьому випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є належним способом захисту порушеного права та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах.

Крім цього, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У Рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надані: договір від 25.06.2019 про надання правової допомоги №21/19; Додаток від 03.07.2023 до цього договору, додаткова угода від 03.07.2023 №1 до вказаного договору; рахунок-фактура №1-ФТ від 31.08.2023; акт №1-ФТ від 31.08.2023 про приймання виконаних робіт (наданих послуг); платіжна інструкція від 01.09.2023 №804; акт №В-25 від 30.10.2023 про приймання виконаних робіт (наданих послуг); платіжна інструкція від 14.11.2023 №822; рахунок фактура №В-25 від 30.10.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 31.08.2023 Серія АЕ №1211133.

Також позивачем надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3755 від 02.07.2018, яке видано адвокатові Муравському Володимиру Володимировичу.

Так, договір від 25.06.2019 про надання правової допомоги №21/19 був укладений між Адвокатським об`єднанням «Еквіта» (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (клієнт) (далі Договір).

Відповідно до п.1.2. Договору, 1.2. адвокатське об`єднання відповідно до узгоджених Сторонами доручень, з-поміж іншого:

- представляє інтереси Клієнта в усіх судових органах та інстанціях України, зокрема, у місцевих загальних судах, апеляційних загальних судах, місцевих господарських судах, апеляційних господарських судах, місцевих адміністративних судах, апеляційних адміністративних судах, Верховному Суді, Конституційному Суді України, в третейських судах, в Міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово- промисловій палаті України, в окружних судах (утворення яких передбачено чинним законодавством), в органах Державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах Служби безпеки України та прокуратури, в органах Міністерства внутрішніх справ України, Національній поліції України, в органах нотаріату, Міністерстві юстиції та її структурних підрозділах, органах державного казначейства, в органах державної фіскальної служби та всіх інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у взаємовідносинах із всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, організаційно-правової форми, структури, територіального розміщення та підпорядкування, у відносинах з фізичними особами, у тому числі суб`єктами господарювання

з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, стороні у справі про банкрутство, учаснику у справі про банкрутство, кредитору, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, визнавати позови повністю або частково, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання, подачі заяви з кредиторськими вимогами до боржника, приймати участь в зборах кредиторів, комітеті кредиторів, приймати участь в аукціонах; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; приймати участь у судових засіданнях, в тому числі у справах про банкрутство; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, у тому числі тих, що містять персональні дані, інформацію з обмеженим доступом, банківську таємницю, тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; своїм підписом засвідчувати копії документів; від імені клієнта підписувати та подавати позови, заперечення, клопотання, заяви з кредиторськими вимогами та інші документи; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта.

Для надання юридичної допомоги Клієнту, адвокатське об`єднання призначає адвоката(тів) з числа Партнерів (засновників) або з числа інших адвокатів, залучених на договірних засадах, шляхом видання ордеру із зазначенням відомостей про уповноваженого адвоката (п.1.3. Договору).

Далі у цьому договорі під словами адвокатське об`єднання розуміються Партнери (засновники) адвокатського об`єднання, його співробітники, інші адвокати, залучені на договірних засадах (п.1.4. Договору).

Суд зазначає, що на виконання п.1.3. Договору саме Адвокатським об`єднанням «Еквіта» був виданий ордер від 31.08.2023 Серія АЕ №1211133 адвокатові Муравському Володимиру Володимировичу.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору, гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за надання правової допомоги Клієнту. За правову допомогу, передбачену в Розділі 1 Договору Клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору та Актах.

У Додатку від 03.07.2023 №3 до Договору вказано, що на виконання умов Договору за даним Додатком до Договору адвокатське об`єднання зобов`язується за дорученням Клієнта надати наступну правову допомогу (послуги): проведення претензійно-позовної роботи щодо, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії.

У Додатку також указано, що сторони домовились, що вартість наданої правової допомоги за Договором є договірною та сплачується на підставі виставленого рахунку. Детальний перелік виконаних робіт визначається сторонами в Актах прийому-передачі наданих послуг, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2 Додатку від 03.07.2023 №3 передбачено, що загальна ціна Договору складатиметься із сум, вказаних в Актах прийому-передачі наданих послуг, підписаних Сторонами.

31.08.2023 сторонами договору був складений та підписаний акт №1-ФТ про приймання виконаних робіт (наданих послуг). Акт складений про те, що Адвокатським об`єднанням «Еквіта» були проведені роботи (надані наступні послуги), а Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» прийняті в повному обсязі: підготовка позовної заяви від 31.08.2023 вих. №31/08-23-1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії, кількість послуг - 1, сума 7000,00 грн. На вказану суму Адвокатським об`єднанням «Еквіта» був виставлений рахунок-фактура №1-ФТ від 31.08.2023, який Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» був оплачений, про що свідчить платіжна інструкція №804 від 01.09.2023.

30.10.2023 сторонами договору був складений та підписаний акт №В-25 про приймання виконаних робіт (наданих послуг). Акт складений про те, що Адвокатським об`єднанням «Еквіта» були проведені роботи (надані наступні послуги), а Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» прийняті в повному обсязі: підготовка відповіді на відзив по справі №160/24481/23 (в порядку ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України), кількість послуг - 1, сума 3000,00 грн. На вказану суму Адвокатським об`єднанням «Еквіта» був виставлений рахунок-фактура №В-25 від 30.10.2023, який Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» був оплачений, про що свідчить платіжна інструкція №822 від 14.11.2023.

Отже, позивач для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав до матеріалів справи належні та допустимі докази. При цьому, такі витрати складають суму 10000,00 грн.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Так, 24.10.2023 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на стягнення витрат на правничу допомогу. У цих запереченнях відповіда-1 звертає увагу, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, категорія справи є далеко не новою для судової практики, тому не потребує значних зусиль зі сторони представника позивача щодо складання позову, збирання доказів, таке інше, первинні документи зібрані для позовної заяви наявні у позивача, відповідно, копії документів не потребували жодних зусиль щодо їх збирання. Як висновок, зазначена у позовній сума витрат на правничу допомогу не є співмірною з наданими адвокатом послугами та складністю справи. Також відповіда-1 указує, на відсутність документів, які здійснення правової допомоги. До того ж, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановленні їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. З огляду на все викладене вище, відповідач-1 просить суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Оцінивши надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що адвокатом позивача під час надання правової допомоги у цій справі складено змістовну позовну заяву, до якої додані всі необхідні докази і документи на підтвердження правової позиції позивача. Подана адвокатом позовна заява у цій справі відповідала вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України. Також позивачем було складено та подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Поряд з цим, суд зазначає, що розглянута судом справа, є справою незначної складності з усталеною судовою практикою судів як апеляційної, так і касаційної інстанцій.

Крім цього, сума витрат на правничу допомогу у цій справі є завищеною щодо інших сторін спору, які фінансуються з державного бюджету.

Проте, суд відхиляє клопотання відповідача-1 про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу і зазначає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 300,00 грн. Ця сума є співмірною зі складністю справи, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у цій справі.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 №8771392/35682528, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено ТОВ «Фрітрейд» у реєстрації податкової накладної №6 від 15.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) №6 від 15.12.2022 на суму 296760,00 грн датою її фактичного подання до реєстрації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (вул. Кам`янська, буд.36, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 35682528).

Відповідач-1: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Н.В. Кучугурна