Рішення

від 01.02.2024 по справі 320/9210/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року 320/9210/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» (07811, Київська обл, Бучанський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, код ЄДРПОУ 03753740) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.11.2022:

-№113210715 (за формою «В4») про зменшення від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 5 493 583 грн. у зв`язку з порушенням п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п. 198.5 г) СТ..198 та п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України;

-№113220715 (за формою «ПН») про застосування штрафу на підставі пункту 120і.2 ПКУ на суму 3 400,00 грн. у зв`язку з відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, визначив додаткове грошове зобов`язання з ПДВ внаслідок здійснення висновків, що не підтверджуються доказами, та які базуються на припущеннях про можливе використання платником податків товарів не у господарській діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті.

19.06.2023 року суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що доводи позивача не спростовують висновків документальної позапланової виїзної перевірки, а прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими і скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 20 вересня 2022 №1129-п, виданого у відповідності до п.п.19.1.6 п. 19і.1 ст. 19і, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АГРОКОНТРАСТ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9133831075 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (листопад - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року), про що складено акт від 10.10.2022 №9806/10-36-07-15/03753740.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, встановлено порушення:

1.п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5. г) ст. 198 та п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 5 493 583 грн.

2.п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 5 493 583 грн., у тому числі за червень 2022 року - 5 493 583 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем були подані заперечення.

На підставі матеріалів перевірки, з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень платника до акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2022:

-№ 113210715 про завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5 493 583 грн.;

-№ 113220715 про застосування штрафу 3 400 грн. за нереєстрацію податкових накладних.

Рішенням ДПС України від 26.01.2023 № 1936/6/99-00-06-01-05-06 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОНТРАСТ», яка була подана в порядку адміністративного оскарження, залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

В зв`язку із наведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу норми пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 статті 198 ПК України).

Згідно положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Приписами пункту 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Наказ №88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Суд наголошує, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних рішень судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом-ТОВ «Українська Добувна Компанія».

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ "УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" та ТОВ «АГРОКОНТАСТ» укладено Договір №0404 від 04.04.2022 року купівлі- продажу щебеневої продукції, за умовами п. 1.2 якого предметом поставки є товар: гранітний щебінь та відсів.

На підтвердження виконання умов Договору купівлі-продажу позивачем було надано: договір купівлі-продажу № 0404 від 04.04.2022 та додаткову угоду №1 від 04.04.2022; специфікацію № 1 від 04.04.2022 до договору № 0404; виписані 30.05.2022 та 30.06.2022 видаткові накладні; податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за травень 2022 року по податкових накладних не включено до складу податкового кредиту за травень 2022 року та подальших звітних періодах подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Суми податку на додану вартість за червень по податкових накладних включено до складу податкового кредиту та відображено в додатку 1 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2022 року у сумі 5 493 583,33 грн.

Контролюючим органом встановлено, що транспортування придбаного товару ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" у ТОВ "УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" не здійснювалось, у зв`язку з укладанням договору зберігання №0404-1 від 04 квітня 2022 року та Акта прийому-передачі майна, що передається на зберігання ТОВ УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" від 30.05.2022 та 30.06.2022 року, в яких зазначено, що ТОВ УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" (Зберігач) зобов`язується, тимчасово зберігати гранітний щебінь та відсів (Майно), переданий ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" (Поклажодавцем) і повернути це Майно.

Плата за послуги зберігання сплачується Поклажедавцем протягом 15-ти банківських днів, на підставі виставленого рахунку-фактури Зберігачем.

Майно зберігається в с. Власівка відповідно до Акта прийому-передачі майна, що передається на зберігання ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ».

При цьому, жодним з наведених вище документів, наданих платником податків, не визначено місце зберігання переданого на зберігання майна.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" у травні-червні 2022 року не здійснювало оплату на адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" як за придбаний товар, так і за отримані послуги.

В ході проведення перевірки ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" встановлено, що основним видом діяльності є розведення великої рогатої худоби молочних порід, фактично ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" здійснює діяльність виключно з вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, яку в подальшому реалізовує, а саме: велику рогату худобу - молодняк та молоко, тобто ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" є сільськогосподарським товаровиробником.

Придбаний у ТОВ "УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ" товар ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" в подальшому не постачався, а знаходиться на зберіганні у ТОВ "УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ".

Згідно з положеннями Загальних технічних умов Національного стандарту України, Галузевих та Державних будівельних норм щебенево- піщана суміш 0-40мм - це високоякісний будівельний матеріал, який виготовляється шляхом суміші щебня та піску різної фракції. Цей матеріал використовується для створення міцних та стійких дорожніх покриттів, фундаментів та інших конструкцій, для аеродромних споруд, для насипу уздовж залізничного полотна.

Однак, під час проведення перевірки позивачем не було надано документів, що підтверджують подальше використання гранітної щебенево-піщаної суміші в господарській діяльності підприємства, та які могли б розкрити мету використання вище зазначених товарів: Гранітного щебню, Відсіву гранітного в значній кількості, а саме 241 700 т., для забезпечення господарської діяльності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на розгляд до контролюючого органу було надано Меморандум про наміри від 23.02.2022 року, відповідно до якого ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" у особі директора - Віденка Олександра Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ "БУДСТАР ГРУП" у особі директора - Андрусенка Віктора Вікторовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, надалі разом іменовані Сторонами, усвідомлюючи важливість співробітництва з метою реалізації проекту спорудження логістичного терміналу на території Бучанського району Київської області, дійшли до порозуміння про наступне:

1.Метою цього Меморандуму є спільна реалізація проекту спорудження логістичного терміналу на території Бучанського району Київської області.

2.Співробітництво між Сторонами здійснюватиметься на основі рівності та взаємності.

3.Спільна діяльність у рамках цього Меморандуму планується у таких формах:обмін досвідом та інформацією;обмін фахівцями та делегаціями; створення спільних робочих груп.

Суд, зауважує, що відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Поняття економічного ефекту в нормах ПК України не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості.

При цьому, не обов`язково щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте з визначеного ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (принаймні за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції для цілей податкового обліку не можуть вважатися вчиненими в межах господарської операції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2019 року у справі №0940/2484/18.

Згідно з обставинами, що встановлені судом, позивачем не було надано жодних підтверджуючих документів, які розкривають зміст меморандуму чи початку його виконання, таких як: інформацію разом з документами на право власності земельної ділянки (площа земельної ділянки від 18 до 22 га, під`їзна автомобільна дорога з твердим покриттям, бетоноване покриття ділянки з ущільненою основою та допустимим навантаженням не менше 12,5 т на вісь); укладених договорів підряду, договорів на розроблення технічної документації та інших господарських договорів; містобудівної та проектно-технічної документації стосовно спорудження на території погодженої земельної ділянки будівель логістичного терміналу; інформації про технічні засоби та обладнання необхідне для початку виконання будівельних робіт; будь якої іншої інформації разом з підтверджуючими документами щодо початку будівництва

Господарською операцією в розумінні Закону України Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

Для підтвердження господарських операцій з придбання товарів послуг необхідно дослідити докази - документи, які б не лише формально описували зовнішню форму, а й розкривали внутрішню суть такої операції, її справжність та економічну вигоду, ділову мету.

Суд не приймає до уваги документи, долучені позивачем до відповіді на відзив, а саме: додаткову угоду від 16.01.2023 року про розірвання договору № 0404 від 04.04.2022 про розірвання договору купівлі-продажу щебеневої продукції та повернення її продавцю, накладні №1-57 від 16.01.2023 та від 30.01.2023 про повернення товару, акти прийому-передачі майна з відповідального зберігання від 16.01.2023, акт взаєморозрахунків від 31.01.2023 року, оскільки вказані події (повернення товару) та, відповідно, складання підтверджуючих документів відбувалось після проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому вони не входили у предмет документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податківзобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (длятоварів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

Таким чином, суд вважає, що у ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» не виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ», адже у вказаних господарських операціях відсутня ділова мета.

Таким чином, суд погоджується із висновками відповідача про те, що в порушення п. 198.5. г) Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) підприємством занижено показники, задекларовані в рядку 4.2 колонка Б Декларації «Нараховано податкових зобов`язань, відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 7%» на загальну суму 5 493 583 грн., у тому числі за червень 2022 на суму 5 493 583 грн.

Також, контролюючим органом під час проведення документальної перевірки в порядку п. 73.5 ст. 75 ПКУ направлено до Головного управління ДПС у Житомирській області запит від 27.09.2022 № 3716/7/10-36-07-15 про проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» з питань взаємовідносин з ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» по придбанню товарів, відповідно до виписаних (оформлених) податкових накладних за період з 01.05.2022 по 30.06.2022.

У відповідь на запит податкового органу (лист ГУ ДПС у Житомирській області від 26.10.22 № 11745/6/06-30-07-04) «ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» було надано пояснення та первинні документів на підтвердження здійснення господарської операції з позивачем, з яких вбачається наступне:

«...Відповідно до видаткових накладних №95-113 від 30.05.2022 ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» було відвантажено ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» за договором №0404 від 04.04.2022 року гранітної щебеневої суміші фракції 0-40 мм на загальну суму 17052750,0 гривень разом з ПДВ;

Відповідно до видаткових накладних №119-136 від 30.06.2022 за договором №0404 від 04.04.2022 року було відвантажено гранітної щебеневої суміші та відсіву гранітного в асортименті на загальну суму 16565250,0 гривень разом з ПДВ;

Відповідно до видаткових накладних №138-142 від 30.06.2022 за договором №0404 від 04.04.2022 року було відвантажено гранітної щебеневої э суміші та відсіву гранітного в асортименті на загальну суму 3837750,0 гривень разом з ПДВ;

Відповідно до видаткових накладних №144-158 від 30.06.2022 за договором №0404 від 04.04.2022 року було відвантажено гранітної щебеневої суміші та відсіву гранітного в асортименті на загальну суму 12553500,0 гривень разом з ПДВ...».

Водночас, з наданих ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» видаткових накладних слідує, що останні виписані на виконання договору від 20,05.2022 № 2005, який не надавався позивачем та його контрагентом-постачальником.

Окрім того, отримані під час перевірки видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів, а саме: відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку покупця.

За змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальнезабезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88, зареєстрованого в Мінюсті України від 05.06.95 за № 681/1 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), згідно з якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Натомість, надані позивачем та його контрагентом-постачальником первинні документи не відповідають вказаним вимогам та містять недостовірну інформацію.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення- рішення від 22.11.2022 № 113220715 про застосування штрафу у розмірі 3400 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "АГРОКОНТРАСТ" не зареєстровано протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму податку на додану вартість 5 493 583 грн

Відповідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) при здійснені операції з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, судом підтверджено порушення вимог, встановлених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ "АГРОКОНТРАСТ на дату виникнення податкових зобов`язань не складено та не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 5 493 583 гривень.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірних рішень, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.