Рішення

від 02.02.2024 по справі 380/18007/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 рокусправа № 380/18007/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» до Львівської митниці з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: - рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023; - рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000099/2 від 22.05.2023.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (Китай), далі - Продавець та ТОВ «Сервісопторг», далі - Покупець, 15.02.2017 року укладений Контракт № 836, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує пакувальне та переробне обладнання в асортименті (дозатори, закупорювальні, запаювальні, етикетувальні, пакувальні машини, маркіратори, машини для мийки, картонери, палетайзери, клейові машини, пневматичні преси та інше) та запчастини до нього згідно додатків до контракту, згідно з умовами, висловленими у даному Контракті. Загальна сума Контракту складає 400000 дол. США та 100000 Евро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митними деклараціями декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені ст.53 Митного кодексу України, а саме:

1) МД № 23UA209190024018U8 від 19.05.2023 - сертифікат аналізу №15220/DBAP від 01.12.2022; пакувальний лист №836/04041 від 04.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) №836/04041-1 від 04.04.2023; коносамент №1KT826230 від 13.04.2023; автотранспортна накладна від 15.05.2023; супровідний документ №23PL322080NS5WDQ10 від 16.05.2023; декларація про походження товару №836/04041-1 від 04.04.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 23UA209190023689U9 від 18.05.2023; комерційна пропозиція від 15.03.2023; банківський платіжний документ №103 від 15.05.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23022704116 від 25.02.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23030703592 від 25.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №36 від 11.05.2023; комерційна пропозиція від 01.04.2023; прайс-лист від 20.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №25/27 від 16.05.2023 року; документ, що підтверджує митну вартість товару MIR/381/23 від 04.04.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №04041 від 04.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 27.02.2023; лист щодо сфери виробництва від 10.05.2023; перепустка 61064 від 18.05.2023;

2) МД № 23UA209190024477U5 від 22.05.2023 - сертифікат аналізу №15220/DBAP від 01.12.2022; пакувальний лист №836/04041 від 04.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) №836/04041-1 від 04.04.2023; коносамент №1KT826230 від 13.04.2023; автотранспортна накладна 3790 від 17.05.2023; банківський платіжний документ №103 від 15.05.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23022704116 від 25.02.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23030703592 від 25.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №36 від 11.05.2023; комерційна пропозиція від 01.04.2023; прайс-лист від 20.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №25/27 від 16.05.2023; документ, що підтверджує митну вартість товару MIR/381/23 від 04.04.2023; зовнішньоекономічний договір SO/2023/0001 від 25.02.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №04041 від 04.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 27.02.2023; лист щодо сфери виробництва від 10.05.2023; перепустка 61145 від 22.05.2023; лист щодо дочірньої компанії від 19.05.2023; 15/05-1 від 15.05.2023.

Позивач пояснює, що митна вартість товару визначалась декларантом за основним методом згідно п.1 ч.1 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК) (ціною договору). У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці повідомленням було вказано на виявлення розбіжностей та витребувано у декларанта додатково документи. Стверджує, що на вимогу митного органу надав такі документи: прайс-лист, комерційну пропозицію та висновок ДП «Держзовнішінформ від 16.05.2023 № 25/77. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що митна вартість імпортованого товару за ціною договору не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять розбіжності та неточності. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що дійсна вартість ввезених товарів визначена у договорі, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позову у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. Представниця відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.57-108). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Відповідач посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки надані ТОВ «Сервісопторг» документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають виявлені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/000099/2 від 25.05.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Суд вислухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сервісопторг (Покупець) та Фірмою ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED (Продавець, Китай) 15.02.2017 року був укладений Контракт № 836, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує пакувальне та переробне обладнання в асортименті (дозатори, закупорювальні, запаювальні, етикетувальні, пакувальні машини, маркіратори, машини для мийки, картонери, палетайзери, клейові машини, пневматичні преси та інше) та запчастини до нього згідно додатків до контракту, згідно з умовами, висловленими у даному Контракті. Відповідно до п. 5.1 Покупець оплачує товари в доларах США на банківський рахунок Продавця по факту постачання протягом 30 днів.

Загальна сума Контракту складає 400 000,00 дол. США та 100 000,00 Евро. Умови поставки Інкотермс 2010.

Додатковою угодою № 3 від 27.02.2023, до контракту № 836 від 15.02.2017доповнено п.1 абз.1.1 контракту: різне обладнання для виробництва вугілля, вугілля в асортименті (деревне, з кокосової шкарлупи, з горіхової шкарлупи та ін). Також згідно цієї додаткової угоди пункт 5 абз 5.1 викладено у наступній редакції: «покупець оплачує товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або євро по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою». Додатковою угодою №3 від 27.02.2023 року внесено зміни до пункту 5 абзацу 5.1, а саме «Покупець оплачує товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або євро по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою».

На виконання вищевказаного контракту та з метою здійснення митного оформлення товарів, представником позивача (декларантом) було подано митні декларації в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури) № 836/04041-1 на суму: 35 172, 00 дол. США.

З метою митного оформлення товарів Позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митні декларації

1) № 23UA209190024018U8 від 19.05.2023 разом з копіями документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: - сертифікат аналізу № 15220/DBAP від 01.12.2022; пакувальний лист № 836/04041 від 04.04.2023; рахунок-проформа №PI/2023/0002 від 25.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 836/04041-1 від 04.04.2023; коносамент № 1KT826230 від 13.04.2023; автотранспортна накладна від 15.05.2023; супровідний документ №23PL322080NS5WDQ10 від 16.05.2023; декларація про походження товару № 836/04041-1 від 04.04.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 23UA209190023689U9 від 18.05.2023; комерційна пропозиція від 15.03.2023; банківський платіжний документ №103 від 15.05.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23022704116 від 25.02.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23030703592 від 25.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №36 від 11.05.2023; комерційна пропозиція від 01.04.2023; прайс-лист від 20.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 25/27 від 16.05.2023 року; документ, що підтверджує митну вартість товару MIR/381/23 від 04.04.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів № 836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 04041 від 04.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 3 від 27.02.2023; лист щодо сфери виробництва від 10.05.2023; перепустка 61064 від 18.05.2023; технічний процес від 16.05.2023;

2) № 23UA209190024477U5 від 22.05.2023 разом з копіями документів на товар, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: - сертифікат аналізу №15220/DBAP від 01.12.2022; пакувальний лист №836/04041 від 04.04.2023; рахунок-проформа №PI/2023/0002 від 25.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) №836/04041-1 від 04.04.2023; коносамент №1KT826230 від 13.04.2023; автотранспортна накладна 3790 від 17.05.2023; банківський платіжний документ №103 від 15.05.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23022704116 від 25.02.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23030703592 від 25.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №36 від 11.05.2023; комерційна пропозиція від 01.04.2023; прайс-лист від 20.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №25/27 від 16.05.2023; документ, що підтверджує митну вартість товару MIR/381/23 від 04.04.2023; зовнішньоекономічний договір SO/2023/0001 від 25.02.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №04041 від 04.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 27.02.2023; лист щодо сфери виробництва від 10.05.2023; перепустка 61145 від 22.05.2023; лист щодо дочірньої компанії від 19.05.2023; 15/05-1 від 15.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, комерційну пропозицію та висновок ДП «Держзовнішінформ» від 16.05.2023 № 25/77.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, Львівська митниця прийняла рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023 та № UA209000/2023/000099/2 від 22.05.2023 (далі - оскаржувані рішення).

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами опрацювання поданих декларацій та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 № UA209000/2023/000098/2 (а.с. 108), від 22.05.2023 № UA209000/2023/000099/2 (а.с. 95) та Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/000258 (а.с. 109) та № UA209170/2023/000260 (а.с. 96).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023, в графі 33 зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

- Копія митної декларації країни відправлення товару № 23PL322080NS5WDQ10 від 16.05.2023 не містить відомостей щодо числових значень митної вартості, що унеможливлює перевірку правильності обчислення ціни товару, а у графі 40 даної митної декларації міститься посилання на попередній митний документ, який до митного оформлення не подавався;

- Додаток № 04041 від 04.04.2023 укладений між ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED (Гонг Конг) та ТОВ «СЕРВІСОТПОРГ». Отже контрагент в додатку є відмінним від контрагента в контракті;

- Додатки до контрактів 1,2,3 відсутні Прізвища та імена підписантів , що не дає можливості розглядати їх належними документами для підтвердження митної вартості;

- У гр.22 CMR б/н від 15.05.2023 відсутні реквізити відправника товару з території Польщі.

- Згідно лакувального листа № MIR/381/23 вантажоодержувачем товару є ТОВ "Сервісопторг, а продавцем - PT MUTIARA INDO RESOURCES, перевезення товару здійснювалось на умовах поставки CIF, що викликає сумнів у правдивості задекларованих умов поставки.

- Комерційна пропозиція від 01.04.2023, що підтверджує вартість товару встановлено на квітень-травень поточного року згідно контракту № 836 від 15.02.2017, проте проформа-інвойс № РІ/2023/0002 виставлена 25.02.2023, не може враховувати вартість сировини на квітень-травень. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (пакування та фактурної вартості товару) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу декларантом надано прайс-лист (адресовано для одного покупця, а не для необмеженої кількості клієнтів). Висновок ДП «Держзовнішінфом» № 25/77 від 16.05.2023 (не містить порівняльного аналізу щодо цін на товар на ринку Індонезії, а також базується на інформації, яку надав продавець).

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209230/2023/28042 від 19.03.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,80 дол. США за кг.»

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/000099/2 від 22.05.2023, в графі 33 зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

- У гр.22 CMR 3790 від 17.05.2023 відсутні реквізити відправника товару з території Польщі.

- Додаток № 04041 від 04.04.2023 зазначений в 44 графі містить документ додаток

03031 від 03.03.2023 до контракту 910 від 17.04.2019.

- В проформі інвойс РІ/2023/0002 від 25.02.2023 вантажоотримувачем вказаний ТОВ

"Сервісопторг" та зазначені умови поставки CFR Gdansk. Згідно пакувального листа №MIR/381/23 вантажоодержувачем товару є ТОВ "Сервісопторг", а продавцем - PT MUTIARA INDO RESOURCES, перевезення товару здійснювалось на умовах поставки CIF, що викликає сумнів у правдивості задекларованих умов поставки.

- Комерційна пропозиція від 01.04.2023, що підтверджує вартість товару встановлено на квітень- травень поточного року згідно контракту № 836 від 15.02.2017, проте проформа-інвойс № РІ/2023/0002 виставлена 25.02.2023, не може враховувати вартість сировини на квітень-травень.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (пакування та фактурної вартості товару) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу декларантом надано прайс лист, комерційну пропозицію. Висновок ДП «Держзовнішінфом» № 25/7І7 від 16.05.2023 (не містить порівняльного аналізу щодо цін на товар на ринку Індонезії, а також базується на інформації, яку надав продавець). Інших документів на вимогу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих : документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209230/2023/28042 від 19.03.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,80 дол. США за кг.»

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подав нові митні декларації з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, яким присвоєно номери № 23UA209190024564U0, № 23UA209190024353U2 такі були оформлені Львівською митницею.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсі № 836/04041-1 від 04.04.2023 (35172 USD) та додатку № 04041 від 04.04.23 до контракту №836 від 15.02.2017, з урахуванням витрат на транспортні послуги. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митними деклараціями документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - сертифікат аналізу №15220/DBAP від 01.12.2022; пакувальний лист №836/04041 від 04.04.2023; рахунок-проформа №PI/2023/0002 від 25.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) №836/04041-1 від 04.04.2023; коносамент №1KT826230 від 13.04.2023; автотранспортна накладна 3790 від 17.05.2023; банківський платіжний документ №103 від 15.05.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23022704116 від 25.02.2023; банківський платіжний документ swift 202OT23030703592 від 25.02.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №36 від 11.05.2023; комерційна пропозиція від 01.04.2023; прайс-лист від 20.03.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №25/27 від 16.05.2023; документ, що підтверджує митну вартість товару MIR/381/23 від 04.04.2023; зовнішньоекономічний договір SO/2023/0001 від 25.02.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів № 836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №04041 від 04.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №3 від 27.02.2023; лист щодо сфери виробництва від 10.05.2023; перепустка 61145 від 22.05.2023; лист щодо дочірньої компанії від 19.05.2023; 15/05-1 від 15.05.2023.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, в інвойсі № 836/04041-1 від 04.04.2023 чітко вказано вартість товару «Вугілля деревне з кокосової шкаралупи 22 275 кг та 21 690 кг» (загальна вартість 35172,00 USD).

Оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару суд враховує, що ТОВ «Сервісопторг» на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслало митниці повідомлення про надання додаткових документів щодо митної декларації МД: № 23UA209190024018U8, додатково долучило: прайс-лист, висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/77 від 16.05.2023; щодо митної декларації МД: № 23UA209190024477U5, додатково долучило: прайс-лист, комерційну пропозицію та висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/77 від 16.05.2023;.

Як видно з матеріалів справи, відповідач витребував, визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо аргументів відповідача про відсутність реквізитів відправника товару з території Польщі у гр.22 CMR № 3790 від 17.05.2023 та CMR б/н від 15.05.2023 суд зазначає, що відсутність реквізитів відправника в цій графі жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару. Товаротранспортна накладна може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МКУ), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МКУ), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МКУ). Нормами МКУ не передбачено, що товаротранспортна накладна є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

З приводу покликання в оскарженому рішенні на те, що контрагент в додатку № 04041 від 04.04.2023 є відмінним від контрагента в контракті, то суд відзначає, що дійсно у цьому додатку допущено технічну помилку на початку документа, а саме у найменуванні покупця невірно вказано ТОВ «Сервісотпорг» замість правильного ТОВ «Сервісопторг». Водночас в реквізитах сторін помилка відсутня та зазначено вірну назву покупця ТОВ «Сервісопторг». Більше того, на документі стоїть печатка підприємства ТОВ «Сервісопторг», що цілком дає змогу встановити контрагента. Суд акцентує увагу на тому, що відповідач ні в оскарженому рішенні, ні під час розгляду справи не довів, яким чином технічна помилка у назві контрагента (переплутані місцями літери «Т» та «П»), за наявності інших документів, впливає на складові митної вартості товарів. У зв`язку з цим, суд критично оцінює означену підставу для витребування документів.

Що стосується наступної підстави для коригування митної вартості товарів: «додаток № 04041 від 04.04.2023 зазначений в 44 графі містить документ додаток 03031 від 03.03.2023 до контракту 910 від 17.04.2019», то для суду взагалі не зрозуміло, що мав на увазі відповідач. Крім того, ознайомившись зі змістом додатку № 04041 від 04.04.2023 до контракту № 836 від 15.02.2017, суд встановив, що він не містить інформації про додаток № 03031 від 03.03.2023 року. Тому суд не бере до уваги цей аргумент.

Щодо аргументу відповідача про відсутність у додатках до контрактів 1,2,3 прізвищ та імен підписантів, що не дає можливості розглядати їх належними документами для підтвердження митної вартості, суд зазначає, що такі документи містять реквізити та печатки сторін, а також підписи підписантів, які є однаковими на усіх поданих документах. крім того, даний, на думку митниці, «дефект» не впливає на визначення митної вартості товару також.

Щодо зауважень митного органу про зазначення в інвойсі умов поставки CFR, а у пакувальному листі - умов поставки CIF, суд зазначає таке. Згідно правил Інкотермс 2010 у разі міжнародних перевезень за умовами CFR («вартість, фрахт») на продавця покладається обов`язок своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно й сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. Згідно з Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування. Таким чином, витрати на транспортування покладаються на продавця та вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Тому суд не бере до уваги ці зауваження.

Щодо аргументу відповідача про те, що копія митної декларації країни відправлення товару не містить відомостей щодо числових значень митної вартості, суд звертає увагу, що внесення тих чи інших відомостей до митних декларацій країни відправлення є прерогативою продавця. Оскільки позивач є покупцем, то він не може впливати на занесення тих чи інших даних до згаданої декларації.

Так само суд не бере до уваги аргумент про відсутність при митному оформленні документа, який зазначений у графі 40 митної декларації країни відправлення товару, з огляду на те, що при надсиланні вимоги до декларанта про надання додаткових документів митний орган цей документ не витребовув, а його відсутність як підстава для митних консультацій не згадувалося. Натомість відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, просто цитував статтю 53 МКУ (перелічив усі можливі документи, перелічені в МКУ), не конкретизуючи, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів, тим самим спонукаючи позивача діяти на власний розсуд. Тому посилання на відсутність котрогось із документів, які не витребовувались на стадії консультацій з декларантом, як на підставу для коригування митної вартості товару, є очевидно безпідставними та необґрунтованими.

Щодо покликань відповідача на те, що висновок ДП «Держзовнішінфом» № 25/77 від 16.05.2023 не містить порівняльного аналізу щодо цін на товар на ринку Індонезії, а також базується на інформації, яку надав продавець, суд звертає увагу на таке. Аналізуючи зміст такого висновку суд з`ясував, що ДП «Держзовнішінформ» використовувало статистичні дані та дані міжнародних майданчиків. Окрім цього, було проаналізовано поточний рівень цін за пропозиціями на постачання вугілля з кокосової шкарлупи на умовах FOB країн виробників, і визначено, що з Індонезії наявні пропозиції від 350-400 USD/мт в залежності від якості. Також ДП «Держзовнішінформ» за наявними даними ІТС з посиланням на дані BPS-Statisties Indonesia, провів аналіз середньостатичних експортних цін з Індонезії за кодом ТН ЗЕД 440220 (лют. 2022 р. від 0,45 дол. США/кг в групі провідних імпортерів з Індонезії). Також проведено аналіз динаміки, що склалася протягом січня-травня 2023 року на ринку перевезень. Було зазначено, що прослідковується значне падіння фрахтових ставок. Крім того, було зазначено, що контрактний рівень цін на вугілля з кокосової шкарлупи є прийнятним та відповідає ціновій політиці компанії-грейдера. Окрім використання інформації щодо аналогічних товарів з мережі інтернет, ДП «Держзовнішінформ» отримало інформацію безпосередньо від постачальника товару, який у повній мірі підтвердив контрактну/митну вартість поставленого товару. Тому суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд критично оцінює зауваження митного органу щодо того, що зазначена у прайс-листі постачальника цінова пропозиція є суб`єктивною та не адресована необмеженій кількості заінтересованих покупців з огляду на те, що відповідач не навів жодного нормативно-правового акту, зокрема міжнародних чи хоча б актів країни постачальника, які б доводили обов`язковість складання прайс-листа для необмеженого кола покупців, а не для конкретного покупця та вносити до нього саме певні товари, а не будь-які інші. Крім цього, оскільки жодним міжнародним нормативно-правовим актом не закріплена форма прайс-листа та вимоги щодо його змісту, то не можна однозначно тлумачити наданий постачальником прайс-лист як такий, що був складений виключно для позивача. Зі змісту прайс-листа лише видно, що він був направлений на ім`я позивача та стосується ціни певної категорії продукції постачальника. Водночас жодний факт не свідчить на користь того, що цей прайс-лист відрізняється від усіх інших, які надаються постачальником на ім`я інших покупців. Також не заслуговують на увагу покликання відповідача на те, що комерційна пропозиція від 01.04.2023, яка підтверджує вартість товару на квітень-травень поточного року згідно контракту № 836 від 15.02.2017, не може враховувати вартість сировини згідно виставленого інвойсу № РІ/2023/0002 від 25.02.2023.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Сервісопторг» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації МД № UA209230/2023/28042 від 19.03.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,80 дол. США за кг.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товарів, митна вартість яких визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив мотиви визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в яких хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023 та № 209000/2023/000099/2 від 22.05.2023 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішень про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) № UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023 та №209000/2023/000099/2 від 22.05.2023 є протиправні рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування карток відмови №UA209190/2023/000258, № UA209190/2023/000260 також підлягають задоволенню.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 3858,58 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн. Враховуючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Сервісопторг», суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору (докази сплати долучено до справи, а.с.62) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Суд констатує, що у матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом, акт виконаних робіт та докази, що підтверджують оплату позивачем суми винагороди на розрахунковий рахунок адвоката, відтак суд не має підстав покладати такі витрати у зв`язку із відсутністю доказів їх понесення.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000098/2 від 19.05.2023 та № 209000/2023/000099/2 від 22.05.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000258, №UA209190/2023/000260.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-а; ідентифікаційний код 31543614) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3858 (три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович