Рішення

від 02.02.2024 по справі 580/12270/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року справа № 580/12270/23

18 годин 52 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами статті 287 КАС України адміністративну справу № 580/12270/23 за позовом комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (проспект Хіміків 82, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 03328675) [представник не прибув] до другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків 50, кімната 515, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425) [представник - Кривохижа Ю.А. за наказом, посадовою інструкцією], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького 13) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

21.12.2023 вх.57504/23 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправною бездіяльність Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, правонаступником якого є другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не вчиненні дій зі скасування: обтяження за № 879550 від 07.05.2013, зареєстрованого на підставі постанови, серія та номер: б/н, виданий 05.03.2013, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження від 27.11.2015 за № 12250188, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49469656, виданий 27.11.2015, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 8963657 від 13.08.2009, зареєстрованого на підставі постанови АА № 962166, від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12188109 від 20.02.2012, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна божника та заборони на його відчуження АА № 962166 від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; скасувати: обтяження за № 879550 від 07.05.2013, зареєстрованого на підставі постанови, серія та номер: б/н, виданий 05.03.2013, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12250188 від 27.11.2015, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49469656, виданий 27.11.2015, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 8963657 від 13.08.2009 на підставі постанови АА № 962166, від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12188109 від 20.02.2012 на підставі постанови про арешт майна божника та заборони на його відчуження АА № 962166 від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.

Додатково представник позивача просить стягнути з другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 36157425) на користь комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (03328675) витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 грн.

27.12.2023, 05.01.2024 суд залишав позовну заяву без руху для усунення недоліків шляхом надання: доказів на підтвердження протиправної бездіяльності у кожному ВП; доказу сплати судового збору у сумі 2684 грн за кожну вимогу немайнового характеру; обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за кожним ВП з доказами поважності причин.

10.01.2024 вх.1719/24, 18.01.2024 вх.3300/24 надійшли заяви на усунення недоліків: відмова у знятті обтяжень викладена листом від 07.12.2023 №35987/26.21-47/159257, тому з урахуванням висновків Верховного Суду у справі №580/10741/23 позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений. Про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру позивач покликається на висновки ВС у справі №826/11984/16, позаяк згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну з них.

23.01.2024 суд відкрив провадження у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії для вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду позивача за захистом порушеного права.

26.01.2024 суд ухвалою залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького 13).

30.01.2024 вх.№5171/24 відповідач клопотав про залишення позовної заяви без розгляду - суд відмовив у задоволенні клопотання. 01.02.2024 вх.5821/24 позивач просив здійснювати розгляд справи без його участі.

02.02.2024 суд не встановив пропущеного строку звернення позивача до суду з урахуванням висновків ВС у справі № 927/322/14 та зареєстрованої 11.12.2023 №504 позивачем відповіді від 07.12.2023 №35987/26.21-47/159257 на звернення від 07.11.2023 №1246 «про зняття обтяжень», закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті, не встановив підстав для тимчасового примусового вилучення доказів з огляду на необгрунтоване клопотання позивача.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що позивач просив відповідача про зняття обтяжень, проте отримав протиправну відмову. Позивач зазначив про протиправне обмеження права розпоряджатися майном за наявних обтяжень від 27.11.2015 за № 12250188, від 07.05.2013 № 879550, від 20.02.2012 № 12188109, від 13.08.2009 № 8963657.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач у відзиві від 29.01.2024 вх.4836/24 та під час судових засідань заперечував щодо допущеної протиправної бездіяльності, позаяк позивач не звертався про зняття арешту у конкретних ВП з наданням підтвердних документів. Факт початку процедури примусового виконання рішення - відкриття ВП, встановлення строку для добровільного виконання рішення тощо, є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору. Позивач не надав доказів протиправного втручання відповідача у право розпоряджатися майном. У позивача наявні 104 виконавчі провадження, де відсутня в більшості з них інформація про виконання виконавчих документів, тому відповідно до ч.4 ст.59 Закону №1404 не може бути знятий арешт з усього майна.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

30.01.2024 вх.5277/24 з покликанням на правові висновки Верховного Суду представник Міністерства юстиції України зазначила: повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, позаяк відповідно до ч.3 ст.37 арешт знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2, 3, 11 ч.1 ст.37. Указаний механізм запроваджений виконавцем з метою захисту прав стягувачів. Неможливо стверджувати про триваюче порушення відповідачем прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

28.09.2023 №1104 у запиті до відповідача про інформацію позивач просив: надати інформацію на підставі яких документів та яким шляхом та коли саме реорганізований Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та як перейменований.

09.10.2023 №1131 у запиті про надання інформації позивач стверджує: комунальному підприємству «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради стала відома інформація про наявність постанови про арешт майна і наявність декількох відкритих виконавчих проваджень, де позивач є боржником. Згідно ВП від 05.03.2013 №36928592 є боржником перед УПФУ із сумою боргу 53979.30 грн, проте заборгованість відсутня згідно відповіді ГУПФУ в Черкаській області; просить: надати інформацію про наявність обтяжень та відкритих виконавчих проваджень, надати роз`яснення з яких підстав накладений арешт та заборона відчуження майна.

07.11.2023 №1246 комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради просить у найкоротший термін зняти арешт та вчинити дії на припинення обтяжень: від 27.11.2015 за № 12250188, від 07.05.2013 № 879550, від 20.02.2012 № 12188109, від 13.08.2009 № 8963657.

07.12.2023 №35987/26.21-47/159257 другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернув увагу, що в додатку до листа від 06.11.2023 №32422-23/26.21-47/133349 наведений перелік виконавчих проваджень щодо КП «Черкасиелектротранс» ЧМР і зазначені суми до стягнення за виконавчими документами. Щодо зняття арешту та вчиненя дій з припинення обтяження повтороно зазначається, що КП «Черкасиелектротранс» ЧМР не погашені усі заборгованості, тому відсутня можливість для зняття арешту. Відсутність відкритих ВП не є підставою для скасування обтяжень.

VІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з покликанням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404 (в редакції чинній на час винесення спірних рішень) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Згідно з п.п. 1-6 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4, 6 ч.1 ст. 37, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст.27), 11, 14 і 15 ч.1 ст. 39, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує у встановленому порядку. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (ст. 40 Закону № 1404). Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, що в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 2540/3203/18 дійшла висновку, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору є вчинення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичне стягнення суми боргу. Положення ч. 3 ст. 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції на час звернення у 2023 році щодо спірних правовідносин) (далі - Закон № 1404) зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.10 Закону України 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV). Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину (п.5 ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV).

Верховний Суд у справі №160/6762/21 ЄДРСР 103127835 за позовом ОСОБА_1 до Покровської районної державної адміністрації щодо скасування державної реєстрації обтяження у вигляді арешту та заборони відчуження на все нерухоме майно, належне особі зазначив: прийняттю рішення державного реєстратора про обтяження нерухомого майна передує перевірка відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Як відомо існують способи захисту порушеного права особи, яка мала статус боржника у виконавчому провадженні, а після його закінчення арешт з її майна не знятий. Перший звернутись зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ. Другий звернутись до адміністративного суду з позовною заявою про зобов`язання вчинити дії з вимогою зобов`язати відповідний орган Державної виконавчої служби зняти арешт з майна (https://yur-gazeta.com/publications/practice/vikonavche-provadzhennya/znyattya-areshtu-z-mayna-borzhnika-pislya-zakinchennya-vikonavchogo-provadzhennya.html).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Позивач не був учасником публічно-правових відносин з реєстрації обтяження майна. Під час звернення до відповідача 27.11.2023 «про зняття обтяжень» позивач просив зняти арешт, проте не вказав у яких саме провадженнях та не долучив на підтвердження документи про виконання виконавчих документів боржником, а у додатках до позову не надав лист -відповідь від 06.11.2023 №32422-23/26.21-47/133349 з наведеним переліком виконавчих проваджень щодо КП «Черкасиелектротранс» ЧМР і сумами до стягнення за виконавчими документами.

Спірні правовідносини у даній справі пов`язані з необхідністю захисту права власності поваги до права на майно і права на інформацію.

Відповідач до відзиву також не надав лист від 06.11.2023 №32422-23/26.21-47/133349 з переліком виконавчих проваджень щодо КП «Черкасиелектротранс» ЧМР і зазначені суми до стягнення за виконавчими документами, проте надав таблицю з переліком виконавчих проваджень (вказані виконавчі документи з номерами і без номерів за різні роки, у тому числі з номерами судових справ) та копії постанов від 26.11.2015, 27.11.2015, 02.03.2017 у ВП №49469656, де у п.2 зазначено - виділити в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (про закінчення ВП щодо вимоги від 04.11.2015 №Ю-1152-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 1955117.55 грн) з інформаційною довідкою від 26.01.2024 №363424619.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Зі змісту частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV не підлягають скасуванню та/або вилученню відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав. При цьому, можуть бути, зокрема, скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державна реєстрація речових прав з одночасним визнанням, зміною чи припиненням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (висновки у постанові Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19).

Верховний Суд у справі № 164/1772/19 висновував: суд всупереч частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постановив рішення про скасування та вилучення відомостей про речові права з відповідного реєстру, а також без належних правових підстав скасував законну дію обтяження; суд допустив порушення процесуального права, задовольнивши позов до неналежного відповідача.

Критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі № 826/11251/18.

Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду запиту/звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або під час прийняття такого рішення суб`єкт має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з вимогами ст.245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809, від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 23.12.2019 у справі № 712/3842/17, від 27.02.2020 у справі № 500/477/15-а).

Оскільки матеріали справи не містять звернень зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця до суду, що видав виконавчий документ у конкретному ВП, а також вимог зобов`язати відповідний орган Державної виконавчої служби зняти арешт з майна у якому саме ВП з доказами на підтвердження, то у вимогах, сформованих позивачем: визнати протиправною бездіяльність Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, правонаступником якого є другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не вчиненні дій зі скасування: обтяження за № 879550 від 07.05.2013, зареєстрованого на підставі постанови, серія та номер: б/н, виданий 05.03.2013, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження від 27.11.2015 за № 12250188, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49469656, виданий 27.11.2015, Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 8963657 від 13.08.2009, зареєстрованого на підставі постанови АА № 962166, від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12188109 від 20.02.2012, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна божника та заборони на його відчуження АА № 962166 від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; та вимоги скасувати: обтяження за № 879550 від 07.05.2013, зареєстрованого на підставі постанови, серія та номер: б/н, виданий 05.03.2013, Придніпровським відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12250188 від 27.11.2015, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49469656, виданий 27.11.2015, Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 8963657 від 13.08.2009, зареєстрованого на підставі постанови АА № 962166, від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції; обтяження за № 12188109 від 20.02.2012, зареєстрованого на підставі постанови про арешт майна божника та заборони на його відчуження АА № 962166 від 13.08.2009 Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції - належить відмовити повністю як таким, що суперечать частині третій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позаяк позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, а отже, відсутні підстави для задоволення сформованих позовних вимог позивачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки у постановах ВПВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23)).

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). У вирішенні спору суд має вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача на виконання завдань адміністративного судочинства на наслідком перевірки бездіяльності субєкта владних повноважень відповідно до критеріїв ч.2 ст2 КАС України. Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, що відповідає характеру встановленого порушення. Враховуючи повноваження суду під час вирішення справи у співставленні із змістом сформованих позовних вимог та змістом сформованої прохальної частини запиту від 07.11.2023 позивача про зняття арешту без конкретизації у яких саме виконавчих провадженнях достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача частково у не сприянні в реалізації права знати/права на інформацію у контексті роз`яснення шляхів отримання відомостей з огляду на повідомлення позивача: «у КП «ЧЕТС» відсутні будь-які матеріали виконавчих проваджень у межах яких були накладені обтяження, позаяк у листі від 06.11.2023 немає відомостей про наявність незавершених ВП» з повторним розглядом звернення.

ІХ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно із ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, позаяк суд повністю відмовив у задоволенні позовних вимог сформованих в редакції позивача як спосіб захисту.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у не сприянні в реалізації права комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на інформацію під час розгляду звернення від 07.11.2023.

Зобов`язати другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути звернення комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської рад від 07.11.2023 з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учаснникам справи:

позивач: комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради [проспект Хіміків 82, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 03328675];

відповідач: другий відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) [проспект Хіміків 50, кімната 515, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького 13).

Судове рішення складене і проголошене 02.02.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА