Рішення

від 25.12.2023 по справі 160/25562/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 рокуСправа №160/25562/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Криворізької районної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької районної спілки споживчих товариств, в якій, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 22.12.2023р. позивач просить:

- стягнути з Криворізької районної спілки споживчих товариств на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за лютий 2022 - вересень 2023 включно в розмірі 89503,69 грн. на р/р НОМЕР_1 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Нормами чинного законодавства на відповідача покладено обов`язок в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Внаслідок порушення вимог чинного законодавства України у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства за період лютий 2022 року вересень 2023 рік в сумі 89503,69 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на електронну пошту відповідача, що підтверджується відповідною довідкою, яка наявна в матеріалах справи.

Розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України (рішення від 5 серпня 2022 року № 26) вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства, зокрема вирішила: - виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (у тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Крім того, ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, проте на адресу суду повернувся конверт із штампом поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Ч.11 ст.126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 29.05.2019 у справі №539/2741/17, від 04.04.2019 у справі №820/5676/17 та від 11.03.2019 у справі №810/2887/17.

Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про відкриття провадження від 09 жовтня 2023 року вважається належним чином врученою.

Відповідач відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

22.12.2023р. представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому зазначено про теё що відповідачем після відкриття провадження частково сплачувалась заявлена в позові заборгованість 31.10.2023р. у сумі 2119,60грн., 16.11.2023р. у сумі 2119,60грн., 19.12.2023р. у сумі 2119,60грн., у зв`язку з чим, просить стягнути несплачений залишок заборгованості у розмірі 89503,69грн.

На підставі ч.6 ст.162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Криворізька районна спілка споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01747014) зареєстровано юридичною особою 25.12.1992 року, основний вид господарської діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

Відповідно до розрахунку суми позову заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період лютий 2022 - вересень 2023 включно в розмірі 95862,49 грн.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу розрахунків про заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період лютий 2022 - вересень 2023.

Також, судом враховано клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зменшення позовних вимог від 22.12.2023р., в якому зазначено про теё що відповідачем після відкриття провадження частково сплачувалась заявлена в позові заборгованість 31.10.2023р. у сумі 2119,60грн., 16.11.2023р. у сумі 2119,60грн., 19.12.2023р. у сумі 2119,60грн., у зв`язку з чим, просить стягнути несплачений залишок заборгованості у розмірі 89503,69грн.

Разом з тим, Криворізькою районною спілкою споживчих товариств доказів погашення вказаної заборгованості у розмірі 89503,69грн. в ході судового розгляду до суду надано не було.

Отже, станом на час розгляду справи наявність у Криворізької районної спілки споживчих товариств заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (за Списком №2), за лютий 2022 - вересень 2023 в сумі 89503,69грн. підтверджується: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилались відповідачу, супровідними листами; доказами надсилання розрахунків фактичних витрат на адресу підприємства та розрахунком суми позову.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

З 01.01.2004 Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, який був прийнятий на зміну положенням Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ).

Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. б ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, визначається відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Так, частиною 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсі відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 820/829/17 та від 09.07.2020 по справі № 804/1424/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 21-1 (далі Інструкція №21-1).

Так, п.6.1 Інструкції №21-1 передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період лютий 2022 - вересень 2023 в сумі 89503,69грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт погашення відповідачем заборгованості з невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з позовом щодо її стягнення.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення заборгованість у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючисьст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21939968) до Криворізької районної спілки споживчих товариств (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Лазуватка, 15, ЄДРПОУ 01747014) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Криворізької районної спілки споживчих товариств на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період лютий 2022 - вересень 2023 в сумі 89503,69грн. (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот три гривні шістдесят дев`ять копійок) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова