Ухвала

від 06.12.2023 по справі 369/6816/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6816/23

Провадження №2/369/4220/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши заяву адвоката Кривенка Олега Олеговича, який діє в інтересах позивача Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" про забезпечення позову у цивільній справі №369/6816/23 за позовом Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, -про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2023 року адвокат Кривенка Олег Олегович, який діє в інтересах позивача Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Заборонити вчинення будь-яких дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою, тощо) вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, тощо) земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження) щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться справа № 369/6816/23 за позовом Комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» (далі - КП «ККП с. Білогородка/позивач) до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - Білогородська сільська рада/відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 /відповідач-3) про усунення перешкод у користуванні майном. Предметом розгляду у справі № 369/6816/23 є: оскарження рішення Відповідача-1 № 539.2/24 від 05.10.2021р., щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер3222480401:01:013:0121) у власність для ведення особистого селянського господарства на території Білогородської сільської ради, Відповідачу-2.

Оскарження державної реєстрації права власності Відповідача-2 на земельну ділянку площею 0.2739 га (кадастровий номер 3222480401:01:013:0121), для ведення особистого селянського господарства на території Білогородської сільської ради, а також оскарження державної реєстрації права власності Відповідача-3 на земельну цілянку площею 0.2739 га (кадастровий номер 3222480401:01:013:0121), для ведення особистого селянського господарства на території Білогородської сільської ради.

Як стало відомо з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.09.2023р. після отримання рішення ОСОБА_1 05.10.2021р. вже 11.10.2021 р. отримала реєстрацію права власності, а 27.10.2021 р. уклала договір купівлі-продажу та продала дану земельну ділянку ОСОБА_2 , за таких обставин лише за два тижні власник, спірної земельної ділянки площею 0.2739 га з кадастровим номером 3222480401:01:013:0121 змінився.

Також зазначають, що набувач - Відповідач 2 не мала на меті здійснювати на земельній ділянці площею 0.2739 га з кадастровим номером 3222480401:01:013:0121 якісь дії щодо заняття сільським господарством адже, протягом двох тижнів з часу набуття нею права власності, земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, було реалізовано.

Окрім того, частина вказаної земельної ділянки розташована на землях лісогосподарського призначення лісового фонду Ірпінського (Приміського) та не призначені для ведення особистого селянського господарська/будівництва тощо, адже на них розташовані дерева (ліс).

Отже, передача у власність земельної ділянки, частина якої, відноситься до земель лісогосподарського призначення є незаконним. У зв`язку з чим, на вказаній земельній ділянці не можливо вести особисте селянське господарство чи розпоряджатися будь-яким іншим чином без вирубування дерев, які там ростуть.

Все вищезазначене свідчить про наявність підстав вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, ефективний захист прав та інтересів, за захистом яких Позивач звернувся до суду, та виконання рішення суду у разі задоволення позову може бути істотно ускладнено чи навіть унеможливлено, а для ефективного захисту своїх прав та законних інтересів Позивачу потрібно буде звертатись до суду із новими позовними заявами.

За такихобставин,просили судвжити заходівщодо охорониматеріально-правовихінтересів Позивачавід можливихнедобросовісних дійВідповідача 3та іншихосіб,щоб забезпечитиПозивачу реальнета ефективневиконання судовогорішення,якщо вонобуде прийнятена йогокористь,шляхом накладенняарешту,в томучислі іззабороною здійсненнябудь-якихреєстраційних дій,на земельнуділянку кадастровийномер 3222480401:01:013:0121,площею 0.2739га,що направі власностіналежать Відповідачу 3.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, в тому числі забороною вчиняти певні дії.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утрудненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

У статті 150ЦПКУкраїни встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150ЦПКУкраїни види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПКУкраїни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи, предметомпозову євизнання незаконнимта скасуваннярішення Білогородськоїсільської радиБучанського районуКиївської області№ 539.2/24від 05.10.2021р.«Про затвердженняпроекту землеустроющодо земельноїділянки увласність гр.України ОСОБА_1 »;скасування записув Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнопід номером:44402114, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475976732080; розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Бучанського нотаріального округу Київської області Корнієвською Н.В. від 27.10.2021 р. зареєстрованому в реєстрі за номером 885 щодо земельної ділянки загальною площею 0,2739 га., кадастровий номер 3222480401:01:013:0121; скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,2739 га., кадастровий номер 3222480401:01:013:0121 за ОСОБА_2 шляхом вилучення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером: 44680826 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2475976732080 з припиненням за ним набутого права приватної власності на вказану ділянку.

А тому в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такі заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку заявника, права, та не будуть спів мірними із заявленими вимогами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом майбутнього позову імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ); заборони вчинення будь-яких дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою, тощо) вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, тощо) земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ); заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження) щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:013:0121, площею 0.2739 га, що належать на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), слід відмовити, оскільки зазначений заявником захід забезпечення позову не є співмірним позовній вимозі про усунення перешкод у користуванні майном.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями149-153, 258, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Кривенка Олега Олеговича, який діє в інтересах позивача Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" про забезпечення позову у цивільній справі №369/6816/23 за позовом Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя Андрій ВОЛЧКО