Рішення

від 18.12.2023 по справі 456/357/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/357/21

Провадження № 2/456/47/2023

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию цивільну справу №456/357/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третьої особи на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та витребовування нежитлових приміщень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третьої особи на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора, витребовування нежитлових приміщень та просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2019 року за індексним номером 47883509 (номер об`єкта в РПВН: 21856206), щодо реєстрації 17.07.2019 року переходу права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на об`єкт нерухомого майна: належні нежитлові приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253), Витребувати на користь ОСОБА_1 нежитлові приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253), визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про державну реєстрацію прав іпотеки від 22.07.2019 року за індексним номером 47883509 (номер об`єкта в РПВН: 21856206), щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРНОУ 35326253) Іпотекодержателем об`єкту нерухомого майна: нежитлових приміщень ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки серія та номер 1701 виданого 13.10.2008 року приватним нотаріусом Бораковською О.Я.. та стянути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 22 липня 2019 року о 12 годині 45 хвилин 32 секунди державний реєстратор Ревакович І.І., незаконно провела реєстрацію переходу права власності належного йому нежитлового приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253) Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) номер запису про право власності 32489420.

22 липня 2019 року о 12 годині 45 хвилин 32 секунди державний реєстратор Ревакович І І. вчиняє другу незаконну дію щодо належного майна позивача, нежитлового приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою, АДРЕСА_2 - проводить запис № 32489455 про іпотеку, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», яке відповідно до попереднього вчиненого нею запису за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майне, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна є власником зазначеного майна, реєструється іпотекодержателем зазначеного майна.

Зазначені реєстраційні дії суперечать одна одній, оскільки власник та іпотекодержатель (тобто боржник і кредитор) не можуть бути в одній особі, є незаконними, вчинені без будь яких правових підстав, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і підлягають до скасування.

Так, відповідно до Договору купівлі - продажу від 25.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Бораковською О.Я., зареєстрованого в реєстрі за №1870, позивач є власником нежитлового приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253).

13.10.2008 року між позивачем та АБ «АвтоЗАЗбанк» було укладено Кредитний договір № ID 44437.

У порядку забезпечення виконання зобов`язань між ними було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Бораковською О.Я. (зареєстрований в реєстрі за № 1701), а також накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - зазначеного нерухомого майна.

В подальшому правонаступником АБ «АвтоЗАЗбанк» став ПАТ «Банк Кіпру» (ЄДРПОУ 19358784).

У 3013 році з позовом ПАТ «Банк Кіпру» з позивача Долинським районним судом Івано-Франківської області стягнуто заборгованість за зазначеним кредитним договором.

04.12.2014 року на підставі пред`явленого ПАТ «Банк Кіпру» Виконавчого листа № 343/2370/13-ц, виданого Долинським районним судом 15.04.2014 p., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

29.12.2014 року державним виконавцем винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Отже на даний час у відділі виконавчої служби перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, про стягнення з позивача визначеного судом боргу на користь ПАТ «Банк Кіпру».

Отже, якщо ТОВ «Кредитні Ініціативи» на підставі договору факторингу набуло прав стягувача щодо визначеного рішенням суду боргу, про що позивача у встановленому порядку не було повідомлено, то воно у законний спосіб повинно набути статусу сторони у даному виконавчому провадженні та у рамках даного виконавчого провадження вирішувати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак ТОВ «Кредитні ініціативи», не набув статусу правонаступника первісного кредитора за Кредитним договором і Договором іпотеки від 13.10.2008 року.

Позивач не отримував ні від ПАТ «Банк Кіпру», ні від ТОВ «Кредитні ініціативи» документального підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки до нового кредитора, ТОВ «Кредитні ініціативи» не набуло статусу правонаступника первісного кредитора за кредитним договором №ID437 і договором іпотеки від 13.10.2008 року, що встановлено ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області по справі №343/2370/13-ц від 24.11.2015 р. (провадження № 6/0343/83/15), і від 06.10.2016 р. (провадження № 6/0343/33/16), які набрали законної сили і в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України є преюдиційними фактами.

Тобто перед відповідачем у позивача не існує будь-якого боргу за кредитним договором №ID437 та договором іпотеки від 13.10.2008. Однак ТОВ «Кредитні Ініціативи» з допомогою державного реєстратора Ревакович І.І. КП «Реєстрація майна та бізнесу» провели незаконні реєстраційні дії, позбавивши позивача права власності на належне йому нерухоме майно, яке незаконно перереєстроване на ТОВ «Кредитні Ініціативи».

Як зазначено в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб?єкта, реєстраційні дії було вчинено КП «Реєстрація майна та бізнесу» (державний реєстратор Ревакович І.І.) на підставі дублікату договору іпотеки №1701, виданого 05.07.2019 року приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу Бораковською О.Я., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 140003915822, виданого Укрпошта, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія, номер КИ/93, виданого 02.04.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи», договору про передачу прав за іпотечним договором, серія, номер 3308, виданого 21.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В.

Як встановлено ухвалами Долинського районного суду Івано-Франківської області, позивач не отримував повідомлень про зміну кредитора у кредитних зобов`язаннях. Крім того, не отримував будь - якого повідомлення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, хоч постійно живе по місцю реєстрації, зазначеному як у кредитному так і у іпотечному договорах.

Натомість у квітні 2018 року йому було передано знайомими з с. Лисовичі лист за вихідним номером КИ/93 від 02 квітня 2018 року, направлеьий на його ім`я на адресу знаходження нерухомого майна чомусь із Чернігова представником ТОВ «Кредитні ініціативи» Надточій О.В., про те, що відповідач вимагає від сплатити йому надуманий борг у розмірі 7798849 гривень, та має намір звернути стягнення зазначеного боргу на предмет іпотеки.

Адреса для листування у зазначеному листі була відмінною від адреси реєстрації ТОВ «Кредитні Ініціативи», а тому на зазначений лист позивачем було направлено відповідачу рекомендованими листами відповідь на дві адреси (місця реєстрації відповідача та на адресу для листування, зазначену у Повідомленні), про те, що борг є надуманим, позивач його не визнає, що на даний час іпотекодержателем належного майна відповідно даних Державного реєстру за Договором іпотеки є АвтоЗАЗбанк. Якщо ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло статусу кредитора за Кредитним договором № ID 437 і Договором іпотеки від 13.10.2008 року, то нехай його підтвердить і визначить особу, час і місце для переговорів щодо врегулювання правовідносин у позасудовому порядку.

У відповідь на вимогу надати позивачу докази переходу прав кредитора за кредитним договором, вже фахівець TОB «Кредитні ініціативи» ОСОБА_2 , направив на адресу знаходження майна у с. Лисовичах лист від 25 травя 2018 року за №25051 18/2, який йому передано орієнтовно восени того року, у якому зазначив, що копії договорів факторингу та передачі прав за іпотечним договором надати не може, а направляє витяг з договору про відступлегня права вимоги та копію повідомлення про зміну іпотекодержателя. Однак ні зазначеного витягу ні копії повідомлення до листа не додав, що підтверджується зазначеним листом, у якому такі додатки не зазначені, бо фактично їх мені не було надіслано. Натомість 6 червня 2018 року вже інший представник відповідача Є.М.Матяш через приватного нотаріуса Чоловського В.А. направив на адресу знаходження нерухомого майна у с. Лисовичі повторно лист за Вих. № КИ/93, продовжуючи настоювати на неіснуючому майже восьмимільйонному борзі перед ТОВ «Кредитні ініціативи», не надаючи будь-яких доказів прав кредитора та іпотекодержателя. Нотаріусу та представнику банку позивач направив аналогічну відповідь рекомендованими Листами.

Однак не набувши статусу кредитора та Іпотекодержателя за кредитним договором № ID 437 і Договором іпотеки від 13.10.2008 року, за допомогзю державного реєстратора Ревакович І.І., відповідач протиправно заволодів нерухомим майном, здійснивши незаконну перереєстрацію права власності та його обтяження.

Незаконні реєстрація фальшивої інформації про державну реєстрацію іпотеки (номер запису 32489455) та про зміну власника стала підставою до звернення ТОВ «Кредитні Ініціативи» до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовом до позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, поза межами виконавчого провадження про стягнення визначеного судовим рішенням боргу, та до незаконного позбавлення позивача права власності, отже порушує його законні особисті майнові права.

Про наявність такого спору в суді позивачу випадково стало відомо тільки 14 лютого 2020 року, оскільки будь-які процесуальні документи з суду не отримував. При ознайомленні з матеріалами зазначеної цивільної справи отримав копії документів, доданих ТОВ «Кредитні Ініціативи» до матеріалів позовної заяви, що дало можливість звернутися до суду з позовом про скасування зазначених реєстраційних дій.

Скасування зазначених незаконних реєстраційних дій жодним чином не порушує законних прав стягувана, які повинні реалізовуватися у порядку виконання судового рішення.

Позивач заявляє, що будь-якої угоди з відповідачем з приводу передачі йому предмета іпотеки не домовлявся, навпаки, вважає його неналежним кредитором та іпотекодержателем, а також власником належного майна з таких підстав.

На його адресу ( АДРЕСА_3 ), яка вказана у кредитному договорі і договорі іпотеки, не надходило поштової кореспонденції від первісного кредитора (ПАТ «Банк Кіпру») чи від ТОВ «Кредитні ініціативи», і він ніколи не отримував повідомлення іпотеко держателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, від 02.04.2018 року, оскільки іпотеко держателем ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до договору про передачу прав за іпотечним договором, серія, номер 3308, виданого 21.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В., незаконно зареєстроване тільки 22 липня 2019 року оскаржуваною ним незаконною реєстраційною дією, хоч відповідно до вимог закону протягом п`яти робочих днів зобов`язане було внести відповідні зміни і додаткові записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо передачі йому, як новому іпотеко держателю прав за іпотечним договором.

ТОВ «Кредитні ініціативи», домагаючись перереєстрації за собою нерухомого майна, що є предметом іпотеки, до сьогоднішнього дня так і не набув статусу правонаступника первісного кредитора за Кредитним договором № ID 437 і Договором іпотеки від 13.10.2008 p., що були укладені між ПАТ «Банк Кіпру» і ОСОБА_1 .

Відступлення права вимоги за кредитним договором та заміна сторони її правонаступником має відбуватись у відповідності до вимог чинного законодавства. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЩІК України та ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора, відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Однак, як зазначено вище, судом неодноразово було встановлено, що ні ПАТ «Неос Банк», ні ТОВ «Кредитні ініціативи» не вчинили належних дій, які б призвели до правонаступництва матеріальних прав первісного кредитора за кредитним договором № ID 437 і Договором іпотеки від 13.10.2008 p., що були укладені між ПАТ «Банк Кіпру» і ОСОБА_1 .

Незважаючи на вимоги чинного законодавства та правову позицію Верховного Суду, ані ПАТ «Неос Банк», ані ТОВ «Кредитні ініціативи» не вчинили належних дій по правонаступництву матеріальних прав попередника (ПАТ «Банк Кіпру»), внаслідок чого позивача було протиправно позбавлено права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення ресторану, загальною площею 830,1 кв.м, розташоване по АДРЕСА_2 , яке було перереєстровано 22.07.2019 року на ТОВ «Кредитні ініціативи».

Вважаючи себе належним кредитором за кредитним договором № ID 437 і Договором іпотеки від 13.10.2008 року, що були укладені між АБ «АвтоЗАЗбанк» та позивачем, ТОВ «Кредитні ініціативи», хоч таким не став, що встановлено судовими рішеннями, приймаючи рішення про набуття права власності на предмет іпотеки та його перереєстрацію на себе, відповідач умисно ухилився зід позасудового врегулювання даного питання шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя у якому належні кредитор і боржник повинні дійти до розуміння і визнання суми боргу, визначення, ціни предмету іпотеки, яку він збирався набувати та узгодження цієї ціни з позивачем, як іпотекодавцем. Процедура звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку вимагає від кредитора направлення повідомлення про порушення умов основного договору та договору іпотеки. Конкретні вимоги до інформації, яка повинна бути там зазначена, визначена Законом України «Про іпотеку» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Для перереєстрації права власності на підставі іпотечного застереження кредитор серед іншого повинен подати і державному реєстратору копію вимоги рро усунення порушень, докази її направлення та отримання іпотекодавцем (Постанова ВСУ, № 21 -1458а 16, 11.04.2017р.).

Однак відповідач ввів Державного реєстратора в оману, не повідомивши про його заперечення щодо суми боргу, про судові рішення якими визначено, що він не набув статусу кредитора у даних правовідносинах, а відповідно і статусу іпотекодержателя, оскільки договір забезпечення завжди є похідним від кредитного договору.

Таким чином, приймаючи від ТОВ «Кредитні ініціативи» заяву на проведення реєстраційних дій щодо набуття заявником права власності на предмет іпотеки та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, державний реєстратор Ревакович І.І., (Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу») відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з вини відповідача через його не доброчесну поведінку не пересвідчилася у тому, чи: Заявник є належним кредитором та їпотекодержателем належного мені нерухомого майна та чи ми з ТОВ «Кредитні ініціативи» є сторонами Договс ру іпотеки від 13.10.2008 року укладеного між позивачем та АТ «АвтоЗАЗбанк»; Іпотекодержатель належно і у встановлені законом строки письмово повідомив іпотекодавця про відступлення прав за іпотечним договором та про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання боржником вимоги про усунення порушень; письмовому

повідомленні чітко зазначений такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як реєстрація права власності предмету іпотеки на іпотекодержателя; вартість (ціна) предмету іпотеки, право власності на який іпотекодержатель бажає зареєструвати за собою, узгоджена сторонами договору відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про іпотеку»; іпотекодавець своєчасно і налалежно, у встановленому законом порядку, отримав письмове повідомлення іпотекодержателя з вимогою про усунення порушень.

Як уже зазначалось вище - позивач категорично стверджує, що він не отримував від ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія, номер КИ/93, видане 02.04.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло статусу кредитора та нового іпотеко держателя зазначеного майна.

Крім того на момент вчинення державним реєстратором Ревакович І.І. (Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу») оскаржуваних реєстраційних дій, продовжувала свою чинність заборона здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , винесена 29.12.2014 року Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції, при примусовому виконанні Виконавчого листа № 343/2370/13-ц, виданого 15.04.2014 р.

Отже, зареєструвавши перехід права власності на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 за заявником ТОВ «Кредитні ініціативи» у той час, як на все майно боржника було накладено арешт і заборону на його відчуження, державний реєстратор Ревакович І.І. (Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу») всупереч вимогам положень ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не перевірила наявність чинних обтяжень нерухомого майна, наслідком чого мала бути відмова заявнику в проведенні таких реєстраційних дій відповідно з пунктом 5 ст. 24 цього Закону.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог заперечив, подав до суду відзив в якому зазначив, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» із заявленими вимогами не погоджується, оскільки у позивача відсутнє право на оскарження даних реєстраційних дій. Так, Згідно з абз.3 п. 5.4.3.1 Договору Іпотеки, Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій Іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на Предмет іпотеки може бути оскаржене Іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основне зобов`язання. Оскільки позивач в заявлених вимогах не ставить питання про відсутність боргу яке передувало оскаржуваній дії то відповідно і позов заявлений в даній справі є передчасним та необгрунтованим оскільки позивач повністю погоджується із будь яким способом та порядком при вчиненні даної оскаржуваної дії. Щодо тверджень позивача відносно не направлення вимоги про усунення порушень, відповідач зазначив. Вимога була надіслана позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується витягом з реєстру нерухомого майна, та матеріалами реєстраційної справи та повторно надаються разом із даним відзивом. Позивач в уточненій позовній заяві зазначає що вимога була отримана, але не тою особою. Водночас вимога була скерована на всі відомі адреси позивача.

Зазначив, що оцінка нерухомого майна була проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Оцінка відсутня в переліку документів необхідних для здійснення реєстраційної дії (оскаржуваної) порядок вчинення якої зазначений в порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127. Оцінка була замовлена Іпотекодержателем зважаючи на вимоги чинного законодавства щодо обов`язковості встановлення вартості майна на дату набуття права власності на нього, та подальшого визначення розміру та оплати державного мита та військового збору до державного бюджету України.

Крім того, що до того, що нібито Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не набув статусу кредитора. Запис про іпотекодержателя за ТзОВ «Кредитні ініціативи» був в реєстрі нерухомого майна - позивач це не заперечує, до позову долучає інфодовідку з якої це вбачається (написано іпотекодержатель - ТзОВ «Кредитні ініціативи»). З розширеної довідки з реєстру нерухомого майна №302925557вбачається, що номер запису про іпотеку: 6422565 (спеціальний розділ), Реєстрація іпотеки спец, розділу, Дата, час державної реєстрації: 22.07.2014 14:27:17. Відомості внесено до Реєстру: 22.07.2014 20:33:48, приватний нотаріус Немм Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ, індексний номер рішення: 14624874 Реєстрація відступлення прав іпотеки Дата, час державної реєстрації: 22.07.2014 14:27:17. Відомості внесено до Реєстру: 22.07.2014 20:34:34, приватний нотаріус Немм Олена Володимирівна, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ, індексний номер рішення: 14624874. Відомості про попереднього та поточного Іпотекодержателя: Відомості про суб`єктів: Іпотекодержатель: АБ «АвтоЗАЗбанк», код ЄДРПОУ: 19358784, адреса: Україна, м.Київ, вул.Урицького, буд. 45 змінено на Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ", код ЄДРПОУ: 35326253, країна реєстрації: Україна. Договори про відступлення прав по кредиту та по іпотеці є, вони також є у позивача він здійснює посилання на них. Вони є не оскарженими - це не заперечує позивач, (не оскаржив точно до моменту реєстраційної дії).

Відповідач скерував повідомлення про зміну кредитора позивачу, про що надав докази, тому теза, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не набув статусу стягувача по рішенню суду не означає що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не набув статусу кредитора в даних правовідносинах в цілому. Рішення суду лише один із видів захисту. Поки не скасовано правонаступництво, до цих пір ТзОВ «Кредитні ініціативи» кредитор по кредиту.

Щодо тверджень позивача про наявність арешту предмета іпотеки, на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Правовідносини з накладення арешту органом ДВС на іпотечне майно регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про іпотеку». Пунктом 1 частини 1 статті 32 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

При цьому в силу частини 8 статті 54 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»). Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно з ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. За змістом ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Частина 7 цієї ж статті передбачає, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення лише вимог стягувача- іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Водночас, в силу частини 3 статті 54 ЗУ «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З вищевикладеного вбачається, що існує чіткий перелік підстав, коли на заставлене майно боржника може бути звернено стягнення особою, яка не є заставодержателем.

Так, станом на дату написання заперечення, жодного рішення про стягнення з позивача суми заборгованості до накладення арешту не існує; вартість предмета іпотеки не перевищує суму заборгованості. Таким чином, умови, встановлені приписами статті 54 ЗУ «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні, в рамках якого була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в даному випадку відсутні.

Відповідно до статті 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2). Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 37 ЗУ «Про іпотеку», Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Зокрема, підпунктом іпотечного договору передбачено, що задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку».

Натомість накладений арешт на майно іпотекодавця (позивача) створює перешкоди в реєстрації права власності на предмет іпотеки третьою особою - іпотекодержателем на підставі положень статті 37 ЗУ «Про іпотеку» та пункту іпотечного договору, тим самим порушуючи його права.

Враховуючи вищенаведене, третя особа, як обтяжувач з вищим пріорітетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому накладений державним виконавцем арешт на спірне нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, жодним чином не забезпечує виконання зобов`язання.

По-друге, під час здійснення державної реєстрації державний реєстратор, відкривав відповідний розділ в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить, про те, що реєстрація права власності на предмет іпотеки, була проведена до 2013 року. А у відповідності до п. 10 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який був чинний на момент державної реєстрації, Державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, іпотеки майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав. При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

Отже, як вбачається з вище наведеної норми наявність арешту не було і не могло бути перешкодою для проведення державної реєстрації суб`єктом владних повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на отримання права вимоги по кредиту, та докази переходу права вимоги по кредиту (завершення переходу права вимоги) надали із даним відзивом, а саме: копія повідомлення про повний розрахунок по договору, копію Свідоцтва з додатком про реєстрацію Фін установи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», копію довідки про зміну найменування Банку, копію договору про скерування кореспонденції, копію дозволу банку з додатками, копію довідки із статистики Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Тому вважає, що позивач, намагається не віддати свої кошти, які отримав у позику, а тому просив в позові відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2019 року, державним реєстратором Ревакович І.І., було проведено реєстрацію переходу права власності належного ОСОБА_1 , нежитлового приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Так, відповідно до договору купівлі - продажу від 25.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Бораковською О.Я., зареєстрованого в реєстрі за №1870, позивач є власником нежитлового приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253).

13.10.2008 року між ОСОБА_1 , та АБ «АвтоЗАЗбанк» було укладено Кредитний договір № ID 437, відповідно до якого ОСОБА_1 , отримав у банку кредит на поточні постреби в сумі 1500000,00 грн., строком з 13.10.2008р. по 12.10.2018 зі сплатою 21,0% річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_1 , та АБ «АвтоЗАЗбанк» було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Бораковською О.Я. (зареєстрований в реєстрі за № 1701), а також накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - зазначеного нерухомого майна.

З рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2013, вбачається, що ПАТ «Банк Кіпру», який є правонаступником АБ «АвтоЗАЗбанк», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Рішенням суду з ОСОБА_1 , стягнуто в користь ПАТ «Банк Кіпру» заборгованість за кредитним договором №ID437 від 13.10.2008 року в сумі 2350735,50 грн., 1700 грн., сплаченого судового збору та 120 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

04.12.2014 року на підставі пред`явленого ПАТ «Банк Кіпру» Виконавчого листа № 343/2370/13-ц, виданого Долинським районним судом 15.04.2014 p., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

29.12.2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно договору факторингу від 21.07.2014, ПАТ «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «БАНК КІПРУ», з однієї сторони та ТзОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», уклали договір факторингу відповідно до якого ПАТ «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «БАНК КІПРУ» (клієнт) відступив ТзОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» (Фактор) свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор, шляхом надання фінансової послуги клієнту, набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та сплачує клієнту грошові кошти в розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому цим договором. З п. 5.8 вбачається, що сторони погодили, що протягом одного року з моменту укладення договору, стосовно прав вимоги за кредитами, у відношенні яких існують судові та/або виконавчі провадження, фактор зобов`язаний подати до відповідного суду клопотання, щодо заміни сторони (тобто щодо заміни Клієнта Фактором у якості сторони відповідного судового або виконавчого провадження, або іншого процесу, за яким фактор повинен набути відповідних прав кредитора замість клієнта).

Згідно договору про передачу прав за іпотечними договорами від 21.07.2014, вбачається, що ПАТ «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «БАНК КІПРУ», з однієї сторони та ТзОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», вбачається, що відповідно до ст. 24 Закону України від 05.06.2003 року №898 - IV «Про іпотеку» та умов цього договору, сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 21.07.2014, укладеного між сторони, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначенні цим договором. Іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до додатку №1 до договору про передачу прав за іпотечними договорами від 21.07.2014, вбачається, що нежитлове приміщення ресторану (літ-2), загальною площею 830,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано іпотекодавцем ОСОБА_1 , є у додатку до договору №1 за №60.

З ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24.11.2015р., у справі №343/2370/13-ц провадження №6/0343/83/15, вбачається, що АТ «НЕОС БАНК» (ПАТ «БАНК КІПРУ») відповідно до договору факторингу від 21.07.2014 відступив своє право вимоги за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», у зв`язку з чим звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Рішенням суду, в задоволенні заяви ПАТ «НЕОС БАНК» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчими листами №343/2370/13-ц, 2/0343/757/13, де сторони виступають стягувач - «Банк Кіпру», а боржник ОСОБА_1 , стягувача на ТОВ «Кредитні Ініціативи» - відмовлено.

Згідно ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06.10.2016, у справі №343/2370/13-ц, провадження №6/0343/3/16, вбачається, що у задоволенні заяви ТЗОВ «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №343/2370/13 виданого 15.04.2014 року Долинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Банк Кіпру» заборгованості за кредитним догорвом в сумі 2350735,50 грн., 1700 грн., сплаченого судового збору та 120,00 грн. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а саме замінити стягувача ПАТ «Неос Банк» (ПАТ «Банк Кіпру») на ТзОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено. З мотивувальної частини рішення суду, вбачається, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулись до суду із заявою щодо заміни сторони після строку, встановленого п. 5.8 договору Факторингу. Заявником не долучено витяг з Реєстру заборгованості боржників, який би свідчив про те, що ОСОБА_1 , та його кредитна справа входить в його перелік, який являється додатком до договору Факторингу. Також заявником не доведено виконання п.2.5 загального договору щодо належного повідомлення ОСОБА_1 , про відступлення фактору права вимоги заборгованості.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб?єкта, вбачається, що реєстраційні дії було вчинено КП «Реєстрація майна та бізнесу» (державний реєстратор Ревакович І.І.) на підставі дублікату договору іпотеки №1701, виданого 05.07.2019 року приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу Бораковською О.Я., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 140003915822, виданого Укрпошта, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія, номер КИ/93, виданого 02.04.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи», договору про передачу прав за іпотечним договором, серія, номер 3308, виданого 21.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В.

Згідно рішення Долинського суду Івано - Франківської області від 26.04.2018, позов ОСОБА_1 , до ТОВ «Кредитні ініціативи», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського В.А., та Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Виконавчий напис, вчинений 12.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований за реєстровим номером №18644 про задоволення вимог стягувача за рахунок отриманих від реалізації предмету іпотеки визнаний таким, що не підлягає виконанню. Рішення суду постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.07.2018, залишено без змін.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим відповідно до пункту 61 Порядку №1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Умовами іпотечного договору від 30 жовтня 2008 року, зокрема пунктом 4.1 договору іпотеки, передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, зазначених у пунктах 2.1.1-2.1.2 договору іпотеки, зокрема: у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами (пункт 2.1.1 договору іпотеки).

Згідно договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку».

У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомленні, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки.

З наведеного слідує, що згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи направило позичальнику ОСОБА_1 , повідомлення про зміну іпотеко держателя однак, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 , зазначив, що даного повідомлення не отримував.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Право іпотекодержателя на застосування застереження, передбаченого розділу 5 іпотечного договору не є абсолютним. Можливість його реалізації залежить від цілого ряду умов передбачених законом та договором, зокрема надсилання повідомлення, де, насамперед, має бути зазначено який саме позасудовий спосіб звернення стягнення обрано іпотекодержателем, якими є строки добровільного виконання зобов`язання, за яку ціну буде звернено стягнення тощо. Таке повідомлення фактично є способом погодження істотних умов застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з чинним законодавством передбачено право іпотекодавця оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, набутого останнім в позасудовому порядку з порушенням вимог закону та договору, чим і скористався позивач подаючи зазначений позов.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Кредитор та іпотекодержатель не позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином.

Первісний» кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які посвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (якщо інше спеціально не обумовлено у договорі чи законі), але з обов`язковим письмовим повідомленням про це боржника. У супротивному випадку (якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні) новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків (він зможе висувати вимоги, пов`язані з ненаданням йому відповідного виконання, лише до первісного кредитора, але не до боржника).

Крім обов`язкового повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, боржникові також мають бути надані докази прав нового кредитора у зобов`язанні. До надання зазначених доказів боржник, згідно з ч. 2 ст, 517 ЦК, вправі не виконувати свого обов`язку за зобов`язанням новому кредиторові, не ризикуючи при цьому прострочити виконання зобов`язання, оскільки за таких обставин настає прострочення кредитора (адже затримка виконання у даному випадку виникає саме з його вини), а згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК у разі, коли затримка боржником виконання зумовлена ' простроченням кредитора, прострочення боржника не настає. Крім того, кредитор, який допустив прострочення, відповідно до змісту ст. 613 ЦК повинен буде відшкодувати боржникові усі завдані таким простроченням збитки.

Відповідно до положень ст. 518 ЦК України, якщо боржнцк не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, як до боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до матеріалів справи - Договору факторингу укладеного між ТзОВ Кредитні Ініціативи та Неос Банком 21.07.2014 року, п. 5.8 зазначеного договору передбачено обов`язок фактора набути права кредитора шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні. Інформацією про виконавче провадження підтверджено, що на підставі виконавчого листа, виданного за рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області у справі № 343/2370/13-ц, за заявою «Банк» Кіпр» від 02.12.2014 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, стягувачем у якому є «Банк Кіцр», а боржником - ОСОБА_1 про стягнення з позивача 2350735 гривень. Виконавче провадження не закрите, сторони виконавчого провадження не змінені. Згідно ухвали Долинського районного суду від 24 листопада 2015 року, суд відмовив у заміні стягувача «Банк Кіпр» на ТзОВ «Кредитні Ініціативи» за заявою Неос Банку, оскільки «Неос Банк» не був стягувачем у даному виконавчому провадженні, а за умовами Договору Факторингу з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні повинен звертатися до суду ТзОВ Кредині Ініціативи. Судом також встановлено, що суду не надано доказів належного повідомлення боржника про відступлення прав кредитора іншій юридичній особі, не надано додатку до Договору факторингу, а тому неможливо встановити відступлену суму боргу. З ухвали Долинського районного суду від 06 жовтня 2016 року, встановлено, що відповідачу відмовлено у заміні стягувача у зазначеному виконавчому провадженні з підстав не надання доказів виконання п. 2.5 Договору Факторингу щодо належного повідомлення боржника про переуступку права вимоги у данному зобов`язанні, не надано доказів щодо суми переуступленного боргу. Крім того заявник пропустив строк визначений п. 5. 8 Договору Факторингу на подачу заяви про заміну стягувана у виконавчому провадженні та набуття статусу кредитора.

З наведеного вбачається, що відповідач знав з часу прийняття Долинським районним судом рішень про відмову йому у заміні стягувача у виконавчому провадженні, що він не набув статусу кредитора у кредитних відносинах з ОСОБА_1 , однак не зважаючи на достовірний факт, звернувся до державного реєстратора, та заволодів належним позивачу нерухомим майном.

Беручи до уваги факт незаконної реєстрації права власності за ТзОВ «Кредитні ініціативи», обґрунтованими є вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2019 року, щодо реєстрації 17.07.2019 року переходу права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на об`єкт нерухомого майна: належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення - ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253).

Статтею 391 ЦПК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Частиною третьою статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ураховуючи, що власником спірного нежитлового приміщення є позивач, ТзОВ «Кредитні ініціативи» не мало законного права набути у у власність спірне майно, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про державну реєстрацію прав іпотеки від 22.07.2019 року за індексним номером 47883509 (номер об`єкта в РПВН: 21856206), щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРНОУ 35326253) Іпотекодержателем об`єкту нерухомого майна: нежитлових приміщень ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки серія та номер 1701 виданого 13.10.2008 року приватним нотаріусом Бораковською О.Я..

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Беручи до уваги те, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивача не з його волі, останніми набувачами майна є відповідач, між позивачем та зазначеними відповідачем не існує договірних відносин, а тому вимоги ОСОБА_1 , про витребування майна із незаконного володіння останніх на підставі статті 388 ЦК України є законними та обґрунтованими.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування рішень про держану реєстрацію, записів про реєстрацію, витребування майна із незаконного володіння ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРНОУ 35326253) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 14677 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн.. 00 коп.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2019 року за індексним номером 47883509 (номер об`єкта в РПВН: 21856206), щодо реєстрації 17.07.2019 року переходу права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на об`єкт нерухомого майна: належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення - ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877155546253).

Витребувати на користь ОСОБА_1 нежитлові приміщення ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253).

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - Ревакович Ірини Ігорівни, Комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про державну реєстрацію прав іпотеки від 22.07.2019 року за індексним номером 47883509 (номер об`єкта в РПВН: 21856206), щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРНОУ 35326253) Іпотекодержателем об`єкту нерухомого майна: нежитлових приміщень ресторану загальною площею 830,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки серія та номер 1701 виданого 13.10.2008 року приватним нотаріусом Бораковською О.Я..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРНОУ 35326253) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 14677 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн.. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.12.2023.

Суддя Р. Т. Шрамко