Постанова

від 21.12.2023 по справі 491/461/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3919/23

Справа № 491/461/21

Головуючий у першій інстанції Дармакука Т. П.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Ананьївської міської ради на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2022 року в справі за позовом Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради, Фермерське господарство «Магденко», про скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2021 року Ананьївська міська рада звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради, про скасування державної реєстрації земельних ділянок. В обґрунтування вимог позивач вказував на те, що відділом земельних відносин та охорони навколишнього середовища Ананьївської міської ради з метою встановлення належності земельних ділянок з кадастровими номерами 5120285000:01:002:0518, 5120285000:01:001:0202 до певної категорії, порівнявши схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Романівське», державні акти на право колективної власності на землю КСП «Романівське» та Публічну кадастрову карту України, - встановлено, що вказані земельні ділянки відносяться до земель колективної власності колишнього КСП «Романівське», які не можуть передаватись у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). Також позивач зазначив, що на підставі Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу з 01.01.2019 року органи місцевого самоврядування отримали повноваження у розпорядженні землями колективної власності. З огляду на це та вказуючи на незаконність отримання земельних ділянок відповідачем, гр. ОСОБА_1 , і з врахування заяви про зменшення позовних вимог, Ананьївська міська рада просила скасувати державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровим номером 5120285000:01:001:0202, дата державної реєстрації 11.11.2020 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2221855551202, розмір земельної ділянки 5,9883 гектара та за кадастровим номером 5120285000:01:002:0518, дата державної реєстрації 11.11.2020 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2221868151202, розмір земельної ділянки 2 гектара, власник ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 3-8, 94-95).

Згідно з розпорядженням в.о. голови Ананьївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2021 року цивільну справу передано на розгляд до Любашівського районного суду Одеської області, оскільки у судді Желязкова О.О. закінчилися повноваження та в Ананьївському районному суді Одеської області не можливо утворити новий склад суду (т. 1, а.с.69).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку (т. 1, а.с.73).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2021 року прийнято до провадження зменшені позовні вимоги (т. 1, а.с. 97).

26 вересня 2022 року рішенням Любашівського районного суду Одеської області в задоволенні позову Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 , третьої особи: відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради про скасування державної реєстрації земельних ділянок відмовлено (т. 1, а.с. 237-238).

04 листопада 2022 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу Ананьївської міської ради на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2022 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також , що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Так, апелянт вказує на те, що Ананьївська міська рада у своїх позовних вимогах чітко зазначила, що не є ні власником, ні користувачем зазначених земельних ділянок та скористається своїм правом на оформлення земельних ділянок у комунальну власність після настання 2025 року відповідно до Розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Посилаючись на Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», апелянт звертає увагу, що у разі якщо до 1 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Також апелянт зазначає, що така не витребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставу рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. З огляду на це, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки Ананьївська міська рада обрала ефективний спосіб захисту своїх прав (т. 2, а.с. 1-3).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2022 року (у складі колегії суддів: головуючий - суддя Воронцова Л.П., судді: Полікарпова О.М., Ігнатенко П.Я.) за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження (т. 2, а.с. 13-13 зворот).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року до участі у справі як третю особу було залучено Фермерське господарство «Магденко» (т. 2, а.с. 178-178 зворот).

30 травня 2023 року рішенням Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 (із змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), достроково закінчено відрядження суддів Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2023 року (у складі колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_2., судді: Сєвєрова Є.С., Комлева О.С.) справу прийнято до провадження (т. 2, а.с. 231-231 зворот).

На підставі рішення Вищої ради правосуддя №763/0/15-23 від 01 серпня 2023 року суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2023 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів: головуючого судді - Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у цій справі є вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки із тих підстав, що відповідач отримав у власність дві земельні ділянки та займає їх без належних правових підстав. Оскільки суд встановив, що спірні земельні ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача, то суд першої інстанції вважав, що вимога про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги, без повторного звернення до суду, не призвело б до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у володіння чи користування спірних земельних ділянок.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору проте вважає за необхідним вказати на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором Дудником Г.О. вчинено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за кадастровим номером 5120285000:01:001:0202, дата державної реєстрації 11.11.2020 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2221855551202, розмір земельної ділянки 5,9883 гектара, підставою для державної реєстрації вказано рішення Романівської сільської ради № 617 від 22 жовтня 2020 року, а також на земельну ділянку із кадастровим номером 5120285000:01:002:0518, дата державної реєстрації 11.11.2020 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2221868151202, розмір земельної ділянки 2 гектара, власник ОСОБА_1 , підставою для державної реєстрації вказано рішення Романівської сільської ради № 616 від 22 жовтня 2020 року.

З первинно заявлених позовних вимог, які в подальшому були уточнені (зменшені - т.1, а.с. 94-95) вбачається, що спірні земельні ділянки знаходяться у користуванні у фермерського господарства «Магденко», з яким відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що рішення № 616 та 617 від 22 жовтня 2020 року на сесії Романівської сільської ради не приймалося та спірні земельні ділянки відносяться до земель колективної власності колишнього КСП «Романівське», які не можуть передаватись у приватну власність, проте просив лише скасувати держану реєстрацію земельних ділянок за відповідачем ОСОБА_1 . Позовні вимоги в остаточній редакції не містять вимоги щодо визнання недійсними адміністративних актів, на підставі яких була проведена реєстрація, що було б цілком логічним, якщо позивач вважає їх такими, що не приймались. Докази їх підробки, які б були встановлені в кримінальному провадженні в матеріалах справи відсутні. Між тим, відновлення порушених, на думку позивача, прав передбачає витребування землі з чужого незаконного володіння, яке і забезпечує відновлення фактичного та юридичного володіння спірними земельними ділянками. При цьому, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди могли би дійсно не заявлятись, оскільки задоволення віндикаційних вимог забезпечувало би повне відновлення прав, якщо б було встановлено безпідставність набуття прав на спірні земельні ділянки ОСОБА_5 . Проте, позивач, уточнюючи позовні вимоги зменшив їх обсяг, не уточнивши їх з врахуванням специфіки спірних правовідносин, а тому судом першої інстанції було правильно відмолено в задоволені позовних вимог.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином, з врахуванням вище наведеного, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ананьївської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 26 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст постанови складений 26 січня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк