Ухвала

від 02.02.2024 по справі 161/2102/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/2102/24

Провадження № 2-н/161/344/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

02 лютого 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з боржника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2», -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з боржника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2».

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 2статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина 3статті 19 ЦПК України).

Частиною 1статті 160 ЦПК Українивизначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень пункту 1 частини 1статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

При цьому, згідно частини 2статті 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з цією вимогою, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Частиною другою статті 167ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Частиною третьою статті 165ЦПК України визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Крім того, згідно пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, згідно із статтею 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз`яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» нараховану, але невиплачену заробітну плату за період роботи на посаді директора вказаного підприємства з 13 січня 2021 року по 21 серпня 2023 року в розмірі 785509,42 гривень, що не є грошовою сумою незначного розміру, оскільки перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року 302800 гривень).

Також суддяураховує недостатністьпредставлених заявникомписьмових доказівна підтвердженнябезспірності розмірусуми,що підлягаєстягненню унаказному провадженні,адже згідноз відомостямитрудової книжки ОСОБА_1 останній призначенийна посадудиректора ДП «Луцькийкомбінат хлібопродуктів№ 2»на підставіконтракту,який відсутнійв матеріалахсправи.Суд прирозгляді заявипро видачусудового наказупозбавлений можливостідостовірно встановитирозмір,умови нарахуваннята виплатизаробітної платидиректору ДП«Луцький комбінатхлібопродуктів №2» Фотіаді О. Т. Вказані обставини свідчать про наявність спору з приводу розміру заборгованості.

З огляду на те, що заявлена вимога не відповідає змісту і завданню наказного провадження у цивільному судочинстві, суддя дійшов висновку про відмову у видачі наказу.

Керуючись статтями 160-166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з боржника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2».

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь