9917-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
РІШЕННЯ
Іменем України
15.10.2007Справа №2-5/9917-2007
За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ.
До відповідача – Приватного підприємства «Мегаполіс», м. Алушта.
Про стягнення 2534,00грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
представники:
Від позивача – Шомуротов О.І., директор, дов. нотар. від 20.06.2006р.
Від відповідача – не з'явився.
Сутність спору:
Позивач - ТОВ «Біотрейд», м. Дніпропетровськ звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Мегаполіс» та просить суд стягнути з відповідача 2534,00грн – вартості холодильного обладнання, яке було орендоване відповідачем, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем, у порушення умов договору не повернене орендоване майно.
Відповідач відзив на позов не представив, у судове засідання не з'явився, про причині відсутності суд не повідомив, про день слухання спору був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.
Справа розглядається у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних у справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ та Приватним підприємством «Мегаполіс», м. Алушта укладений договір оренди № 500/6, відповідно до умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне володіння та користування холодильник побутовий електричний «Інтер-501».
Факт передачі обладнання в оренду підтверджується актом прийому-передачі, який підписаний сторонами 03.01.2006р.
Вказане обладнання – холодильник відповідач розташував на своїй торгівельній точці – в магазині «Косинка», по вул. Ялтинська, 107 у м. Алушта.
Відповідно до п. 4.1.1 Договору, орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрямок та ефективність використання обладнання, переданого в оренду.
01.11.2006р. представник позивача прибув на місце встановлення обладнання з метою перевірки його наявності та стану, однак виявив, що орендоване обладнання в місці розташування відсутнє.
На підставі п. 6.2.3 Договору представником позивача складений акт про втрату орендованого майна.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки за втрату орендованого обладнання в розмірі 2534,00грн., при цьому суд вважає, що його вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору.
Підпунктом 5.2.13 Договору визначено, що орендар зобов'язаний відшкодувати збитки у випадку втрати чи пошкодження обладнання, сплатити штрафні санкції.
Відповідно до п. 6.2.1 Договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю збитки: у разі втрати обладнання - у розмірі вартості аналогічного обладнання, виходячи з ринкової відпускної ціни підприємства-виробника, яка діє на момент добровільного відшкодування збитків орендарем, а якщо відшкодування не здійснено, - то діючій на момент пред'явлення позову.
При цьому під втратою обладнання необхідно розуміти факт відсутності обладнання в місці його встановлення в торгівельній точці; викрадення обладнання у орендаря третіми особами незалежно від наявності його вини, опис, арешт та\чи стягнення обладнання органами державної виконавчої служби, іншими органами чи особами.
Пунктом 6.2.3 Договору визначено, що факт втрати обладнання підтверджується відповідним актом, складеним представником орендодавця за участю орендаря. У випадку відмови орендаря (чи його представника) від підписання акту, акт складається в односторонньому порядку, при цьому орендар не має права його оспорювати.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарський відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу інших суб'єктів господарський відносин збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Як підтверджується матеріалами справи, виробником холодильного обладнання, що було передано позивачем відповідачу в оренду – є ЗАТ «Інтертехніка», згідно довідки якого від 04.6.2007р. № 05/06, відпускна ціна холодильника «Інтер-501» станом на 05.06.2007р. становить 2534,00грн.
05.01.2007р. позивач спрямовував на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків, яка була повернута поштою, у зв'язку з закінченням строку зберігання.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача вартість втраченого обладнання у розмірі 2534,00грн.
Судові витрати відносяться на відповідача у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Мегаполіс», м. Алушта, вул. Ялтинська, 17 (ЄДРПОУ 30121964, банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135 (п\р 26005132704001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 30502509) 2534,00грн. – заборгованості, 102,00грн. – державного мита та 118,00грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2007 |
Оприлюднено | 04.12.2007 |
Номер документу | 1167496 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Гаврилюк М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні