Рішення

від 15.11.2023 по справі 204/1163/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1163/23

Провадження № 2/204/1304/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,

представника позивачки - адвоката Шурина І.В., представника відповідача - адвоката Кіряхна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 із вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі, у розмірі 15000 гривень, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів, що становить прожитковий мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення до суду і до досягнення повноліття ОСОБА_4 (а. с. 1-5).

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що сторони з 11 листопада 2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому в них народилося дві дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 31 березня 2022 року сторони проживають окремо, оскільки через бойові дії рф на території України, позивачка вимушено виїхала з дітьми за кордон. З цього часу позивачка разом з дітьми проживає у республіці Польща, а відповідач в Україні. Крім того, зазначено, що наразі позивачкою до суду подано заяву про розірвання шлюбу, а спілкування з відповідачем припинено, оскільки він на її телефонні дзвінки не відповідає, зі старшою донькою не спілкується, в усіх месенджерах їх заблокував, матеріальну допомогу на утримання дітей надавати перестав. Також зазначено, що вони не змогли дійти згоди щодо розміру аліментів, тому позивачка вимушена звернутися з вказаним позовом до суду та прохає суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 гривень, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів, що становить прожитковий мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня звернення до суду і до досягнення повноліття ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 08 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано термін на усунення недоліків (а. с. 37).

15 лютого 2023 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 15 лютого 2023 року, позивачкою усунуто (а. с. 39-45).

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 46), копія якої надіслана учасникам справи 23 лютого 2023 року за вихідним № 6760/23-вих/2/204/1304/23 (а. с. 47).

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а. с. 55).

11 квітня 2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а. с. 58-62), в якій він позовні вимоги в заявленому розмірі не визнає, натомість прохає суд задовольнити їх в частині.

В обґрунтуванні відзиву зазначає, що позивачкою жодним чином не обґрунтовано заявлений розмір аліментів. Вказано, що останньою не надано суду жодних доказів дійсних витрат на дітей, в тому числі й за ті кошти, що надані відповідачем. Стверджує, що позивачка вводить суд в оману, зазначаючи в позові про те, що він з січня 2023 року жодної матеріальної допомоги дітям не надає, оскільки він систематично та регулярно здійснює грошові перекази відповідачці на утримання дітей, в тому числі і в 2023 році, зокрема: 02 лютого, 02 березня та 03 квітня, ним було сплачено по 2000 гривень на утримання доньки ОСОБА_3 та по 2500 гривень на утримання доньки ОСОБА_4 , та додатково 1000 гривень на день народження доньки ОСОБА_4 . Крім того, зазначає, що оскільки з 31 березня 2022 року позивачка виїхала з дітьми за кордон, то діти вже отримали відповідний статус на території Польщі, а відтак останні отримують як матеріальну допомогу, так і безкоштовну медичну допомогу від уряду Польщі. Вказує, що обоє батьків мають обов`язок у рівній мірі утримувати спільних дітей, а отже заявляючи вимогу про стягнення аліментів у сумі 15000 гривень, позивачка повинна витрачати на обох дітей разом 30000 гривень в гривень, натомість доказів таких витрат нею суду не надано, заявлену суму не обґрунтовано. Зауважує, що заявлений позивачкою розмір аліментів в п`ять разів перевищує прожитковий мінімум визначений державою для дітей від 6-18 років. Крім того, зазначає, що позивачкою не надано суду жодних доказів того, що він може платити аліменти в такому розмірі, при тому, що на його утриманні також перебуває матір ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є пенсіонеркою та має низку тяжких хвороб. Разом з цим, зазначає, що не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій формі на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 2000 гривень та, на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 2500 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Шурин І.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав суд їх задовольнити, обґрунтування надав аналогічні тексту позовної заяви.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кіряхно О.В., позовні вимоги в заявленому розмірі не визнав, обґрунтування надав аналогічні тесту відзиву на позовну заяву. Прохав суд задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі: 2000 гривень на утримання доньки ОСОБА_3 та 2500 гривень на утримання доньки ОСОБА_4 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони з 11 листопада 2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Сторони від шлюбу мають двох доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 10) та, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 11).

Відповідно до медичного висновку № 31 про дитину-інваліда віком до 16 років КЗ «ДМП № 1» ДОР (а. с. 12), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність, за підгрупою А, за діагнозом: «Дитячий аутизм з тяжкою формою когнітивної недостатності».

Також судом встановлено, що відповідач працює в ТОВ «Верме» на посаді директора та, за період з січня 2022 року по березень 2023 року отримав дохід у сумі 94500 гривень, з яких сплачено на податки: 17010 гривень, що підтверджується відповідними довідками (а. с. 68, 70-71).

Крім того, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, а сторонами не заперечується, що позивачка з дітьми перебуває за кордоном у Республіці Польща.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в у ст. 51 Конституції України, а також у ст. 180 Сімейного кодексу України та гарантується Державою, в свою чергу, ст. 15 СК України чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Відповідно до вимог ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України визначено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 283/1309/17.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.

Таким чином, вимога позивачки про стягнення з відповідача аліментів у розмірі не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить до вимогам чинного законодавства України, а відтак не підлягає задоволенню в цій частині.

Разом з цим, суду зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Так, позивачка в обґрунтування позовних вимог посилається зокрема на те, що донька ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом, з підгрупою А, за діагнозом: «Дитячий аутизм з тяжкою формою когнітивної недостатності», тому потребує навчання за індивідуальним планом розвитку для дітей з затриманим психічним розвитком та дітей з аутизмом, постійної роботи з логопедом, психологом, дефектологом.

Однак вказане не може слугувати підставою для стягнення аліментів, бо із зазначеними вимогами, у порядку визначеному ст. 185 СК України, позивачка має право звернутись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, що в свою чергу не є предметом розгляду даної справи.

Разом з цим, суд зазначає про те, що позивачкою не надано суду жодного обґрунтування заявленої до стягнення суми аліментів, а також доказів того, що позивач може їх сплачувати у заявленому розмірі.

Також, суд зазначає, що не приймає до уваги доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є пенсіонеркою та має низку тяжких хвороб, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного останнім суду не надано (ані того, що він надає матері фінансову допомогу; ані того, що вона хворіє; ані того, що в нього є брат і, що він перебуває на окупованій території, тощо).

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі; розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про державний бюджет України на 2023 рік», з 01 січня 2023 року, встановлено прожитковий мінімум: для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі - 2833 гривні.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 на час розгляду справи виповнилось 14 повних років, а малолітній ОСОБА_1 - 9 повних років.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачці аліменти на утримання малолітніх доньок.

З огляду на викладене, враховуючи те, що батьки зобов`язані у рівній мірі забезпечувати дітей усім необхідним, суд доходить висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання доньок, у твердій грошовій сумі: на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01 листопада 2023 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що є об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених у справі обставин та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір на підставі приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 15, 80, 180, 182, 191 СК України, ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 353, 430 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти, у твердій грошовій сумі, на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01 листопада 2023 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна