Рішення

від 12.01.2024 по справі 191/4262/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4262/23

Провадження № 2/191/1203/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Костеленко Я.Ю., за участю секретаря - Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права власності на гараж,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Синельниківської міської ради про визнання права власності на гараж, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення №326 від 27 липня 1990року виконавчим комітетом Синельниківської міської ради народних депутатів прийнято рішення про дозвіл йому на будівництво гаража в ГСК «Таврія-ІІ» на земельній ділянці по вулиці 50років Жовтня в м.Синельникове для будівництва гаражів індивідуального користування. У 1990 році він збудував цегляний гараж по вул. 50 років Жовтня в місті Синельникове Дніпропетровської області , загальною площею 34,0 кв.м. з погрібом та оглядовою ямою. Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року гаражу Г з підвалом, що збудований ним, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка площею 0,0024 га, кадастровий номер: 1213000000:01:537:0087, на якій розташований вищезазначений гараж, належить йому на праві власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Технічний паспорт на вищевказаний гараж (машино-місце) від 22.01.2021 також оформлено на його ім`я. Він звернувся до державного реєстратора прав власності на нерухоме майно відділу реєстрації Синельниківської міської ради з приводу здійснення державної реєстрації права власності на вищезазначений гараж. але було роз`яснено, що він повинен надати документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує право власності на збудований гараж. Просить визнати за ним право власності на цегляний гараж (машино-місце) Г, 1990 року забудови, загальною площею 34,0 кв.м., з підвалом «пд» та оглядовою ямою, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача ОСОБА_2 до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Яковіна О.В. до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі. Просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Суд, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Відповідно до виписки з рішення №326 виконкому Синельниківської міської Ради народних депутатів від 27 липня 1990 року ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво гаражу в ГСК «Таврія-ІІ» розміром 6.00х4.00. Згідно квитанції №107 від 22 серпня 1990 року ОСОБА_1 сплачено податок за будівництво гаражу.

Розпорядженням Синельниківського міського голови №31-р від 16 лютого 2016 року «Про перейменування вулиць та провулків у місті Синельниковому» вулицю 50років Жовтня перейменовано на Садову.

Рішенням виконавчого комітету №368 від 22 вересня 2021 року гаражу Г з підвалом, збудованим ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради народних депутатів від 27 липня 1990 року №326, присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_2 . Даний факт також підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 06 жовтня 2021 року.

Відповідно до рішення Синельниківської міської ради № 366-16/VІІІ від 18 лютого 2022 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність громадянам на території Синельниківської міської ради земельні ділянки в тому числі для будівництва гаражів згідно з додатком. Згідно з додатком до даного рішення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) передано земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу загальною площею 0,0024га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 121300000:01:537:0087.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 червня 2022 року №303850913 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 121300000:01:537:0087, площею 0,0024га.

Відповідно до технічного паспорту від 22 січня 2021 року цегляний гараж (машино-місце) «Г», 1990 року побудови, загальною площею 34,0 кв.м., з підвалом «пд» та оглядовою ямою, розташований по вул. Садова в м.Синельникове .

Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12).

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч. 1,2 ст.3 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 499 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992 року»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

У зв`язку з набранням чинності з 01 січня 2016 року нової редакції Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та нового Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у листі від 16 січня 2016 року №308/8/32-16 на сьогодні не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно на відміну від законодавства, що діяло до 01 січня 2016 року.

При цьому порядком ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141, передбачено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в обов`язковому порядку вноситься відомості про підставу для виникнення права власності.

У випадках приведення державної реєстрації права власності з видачею відповідного свідоцтва до 01 січня 2016 року саме відомості про видане свідоцтво вносилися до відомостей про підставу для виникнення права власності.

Водночас, на сьогодні, як і до 01 січня 2016 року, для проведення державної реєстрації прав безумовно подаються документи, на підставі яких така реєстрація проводиться. Так, за загальним правилом для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки).

Відповідно до додатку 3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що спірний гараж був побудований позивачем на призначеній для будівництва земельній ділянці, тобто не є самочинно збудованим, оформлений технічним паспортом із зазначенням адреси нерухомого майна, суд доходить висновку, що неможливість державної реєстрації права власності на гараж є порушенням конституційних прав позивача, а тому вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Синельникове, РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на цегляний гараж (машино- місце) «Г», 1990 року забудови, загальною площею 34,0 кв.м., з підвалом «пд» та оглядовою ямою, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя Я. Ю. Костеленко