Рішення

від 02.10.2007 по справі 10558-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10558-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2007Справа №2-15/10558-2007

За позовом Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593)

До відповідача Міського притулку для неповнолітніх (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Суходільна, 165-А, код ЄДРПОУ 24400661)

Про стягнення 8914,14 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Щеглов Д.А., довіреність № 20-3/3552 від 27.12.2006 р., у справі

Від відповідача  - не з'явився

        Обставини справи: Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду з позовом до Міського притулку для неповнолітніх про стягнення 8914,14 грн.

          Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 1026 від 02.01.2002 р. на суму 8914,14 грн. за період з 01.01.2005 р. по 01.10.2005 р., що і стало приводом для звернення з позовом до господарського суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання двічі не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

02.01.2002 р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго”  (Теплопостачальна організація) (позивач) та Міським притулком для неповнолітніх (Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 1026 (а.с. 3-4)

Згідно з пунктом 1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язується відпускати Споживачу теплоенергію.

Пунктом 11 Договору встановлено, що Споживач сплачує отриману теплову енергію  в строк до 5-го числа поточного місяця протягом всього року по тарифам, визначеним у відповідності з рішеннями Ради Міністрів АР Крим.

Відповідно до пункту 26 Договір укладений строком на 5 років з дня його підписання та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не буде повідомлено письмово однією зі сторін про припинення або зміну договору та при повній оплаті за опалювальний сезон.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Згідно умовам Договору № 1026 Споживач оплачує теплову енергію по затвердженим тарифам по показанням приладу обліку теплової енергії пропорційно площі, що займається.

Однак, відповідно до пункту 12 Договору при зміні урядом цін на енергоресурси, воду та матеріали відповідно автоматично змінюється ціна на теплову енергію, про що Теплопостачальна організація повідомляє Споживача з посиланням на нормативний документ.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками на оплату теплової енергії за період з 01.01.2005 р. по 01.10.2005 р. (а.с. 28-37)

Про зміну тарифів на теплову енергію та гаряче водопостачання з 01.01.2005 р. на 2,91 грн. на 1 кв.м опалюваної площі та 13,86 грн. за 1 куб.м гарячої води відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать реєстри отримання рахунків та повідомлень про зміну тарифів. (а.с. 38-46)

Проте, відповідачем надані позивачем послуги не були оплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 8914,14 грн. за надані послуги, що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

  Таким чином, відповідач  відповідно до статті  33 Господарського процесуального кодексу України  не представив доказів оплати за надані йому послуги. Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 1026 від 02.01.2002 р., через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8914,14 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Міського притулку для неповнолітніх (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Суходільна, 165-А, код ЄДРПОУ 24400661) на користь Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593, р/р № 2600700145930 у Філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786) заборгованість у розмірі 8914,14 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.