Рішення

від 04.10.2007 по справі 10863-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10863-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2007Справа №2-15/10863-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 7, код ЄДРПОУ 00203602)  

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенто» (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лесі Українки, 4, код ЄДРПОУ 32907307)

Про стягнення 96260,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Скоріков П.Є., довіреність № 23 від 10.01.2007 р., у справі

Від відповідача – Ліховецька Н.В., довіреність б/н від 17.09.2007 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне  товариство «Сімферопольський завод пластмас» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенто»    про стягнення 96260,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 15/06 від 19.07.2006 р., відповідно якого відповідач повинен виконати відповідні роботи, а позивач прийняти та оплатити виконані роботи. Позивачем зобов'язання за договором щодо внесення авансового платежу було виконано, однак відповідач виконання робіт так і не здійснив в повному обсязі у встановлений договором строк в порушення умов договору, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного  товариства «Сімферопольський завод пластмас»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу, відповідно якої позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 96260,00 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов № 13/02-10 від 02.10.2007 р. проти позовних вимог не заперечує, просить суд відстрочити виплату 96260,00 грн. на шість місяців до квітня 2008 року, а також здійснювати виплату рівними частками протягом чотирьох місяців до вересня 2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

19.07.2006 р. між Відкритим акціонерним  товариством «Сімферопольський завод пластмас» (Замовник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенто» (Підрядник) (відповідач) був укладений договір № 15/06 (а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник зобов'язується у відповідності з технічним завданням власними силами та засобами виконати на завдання Замовника всі передбачені договором роботи.

Згідно з пунктом 1.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти та оплатити загальнобудівельні роботи на об'єкті «ВАТ «Сімферопольський завод пластмас» в м. Сімферополі після оформлення та підписання акту виконаних робіт по ф.2.

Пунктом 3.1 Договору передбачений порядок здійснення сторонами розрахунків. Так, Замовник здійснює передплату (аванс) на закупівлю матеріалів згідно виставлених рахунків у розмірі 100%. Замовник здійснює оплату за виконані роботи поетапно згідно актів виконаних робіт ф.2.

Підрядник виконує роботи, передбачені розділом першим Договору в строки, згідно технічного завдання, яке додається до дійсного договору та є його невід'ємною частиною. (пункт 4.1 Договору)

Згідно пункту 4.2 Договору строк початку робіт встановлений 24 липня 2006 р., строк закінчення – 1 жовтня 2006 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором.

У виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем платіжними дорученнями № 1389 від 20.07.2006 р. та № 1390 від 20.07.2006 р. (а.с. 11) була перерахована сума у розмірі 200000,00 грн. на розрахунковий рахунок у якості передплати за матеріали по Договору № 15/06 відповідно рахунку СФ-0000028 від 19.07.2006 р. (а.с. 14)

Однак відповідачем не було виконано зобов'язання, обумовлене договором щодо виконання відповідних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк,   чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного  товариства «Сімферопольський завод пластмас» з позовом до суду про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу, відповідно якої позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 96260,00 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу  України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів виконання свого зобов'язання за договором щодо виконання загальнобудівельних робіт, а саме передбачених пунктами 1.1 Договору актів здачі-приймання виконаних робіт, або доказів повернення позивачу вартості передплати, у той час як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі, а тому вимоги позивача Відкритого акціонерного  товариства «Сімферопольський завод пластмас» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенто» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 96260,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб, через що  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 96260,00  грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання відстрочити виплату 96260,00 грн. на шість місяців до квітня 2008 року, а також здійснювати виплату рівними частками протягом чотирьох місяців до вересня 2008 року..

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодексу України передбачає можливість суду відстрочити або розстрочити виконання рішення, як дві альтернативні процесуальні можливості вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення суду. Закон не містить можливості одночасного надання відстрочки і розстрочки виконання рішення.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Суд роз'яснює сторонам право звернутися до суду з заявою про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, або про  зміну способу та порядку його виконання в будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Відповідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 22, 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенто» (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лесі Українки, 4, код ЄДРПОУ 32907307, р/р 2600401007657 КРФ ВАТ «Кредо Банк» м. Сімферополь МФО 324913) на користь Відкритого акціонерного  товариства «Сімферопольський завод пластмас» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Трансформаторна, 7, код ЄДРПОУ 00203602, р/р 26009001310540 у філії ЗАТ «ОТП БАНК» МФО 384005) 96260,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 962,60 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.