Ухвала
від 02.02.2024 по справі 363/493/24
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" лютого 2024 р. Справа № 363/493/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023111150002098 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області з Вишгородської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023111150002098 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на два місяці, з тих підстав, що ризики, які послугували підставою для обрання запобіжного заходу згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України не відпали та не змінились, у зв`язку із чим просить продовжити запобіжний захід, вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на даний час відсутні.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо клопотання прокурора та просив змінити останньому запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. Обвинувачений не може впливати на свідків та потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2023 року ОСОБА_5 задоволено та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.02.2024 року включно.

Відповідно до вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбаченіст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК Українисуд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у п. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україниє особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, суд погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1, 3 та 4 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих та перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги стадію підготовчого судового розгляду, те, що всі свідки не допитані, докази не досліджені, обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наступних його продовжень на теперішній час не змінились та ризики передбаченіст.177 КПК України, що були підставою для застосування цього запобіжного заходу та його продовження, не зменшилися та не перестали існувати, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на два місяці. Продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не буде значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмеження прав особи на вільне пересування.

За таких обставин підстав для обрання альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не встановлено та наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження діючого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 331, 369, 372, 392 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 02.04.2024 року включно, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала діє до 02.04.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 06.02.2024 о 15.00 годині.

Суддя ОСОБА_1

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення02.02.2024
Оприлюднено07.02.2024
Номер документу116758264
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Розбій

Судовий реєстр по справі —363/493/24

Вирок від 15.03.2024

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Шубочкіна Т. В.

Ухвала від 14.02.2024

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Шубочкіна Т. В.

Ухвала від 14.02.2024

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Шубочкіна Т. В.

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Шубочкіна Т. В.

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Вишгородський районний суд Київської області

Шубочкіна Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні