Ухвала

від 02.02.2024 по справі 759/2298/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/939/24

ун. № 759/2298/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні за № 42024110000000020 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого суддінадійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні за № 42024110000000020 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000020 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до державного акту серії ЯЙ № 400757 ОСОБА_4 оформлено право приватної власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 2,0 га з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873, розташовану на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, про що 29.12.2012 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею зроблено запис № 322080002000788.

Підставою видачі вказаного державного акта зазначено розпорядження виконувача обов`язків голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 4973.

У подальшому, ОСОБА_4 здійснено поділ указаної ділянки та укладено низку правочинів щодо відчуження новоутворених земельних ділянок.

Так, згідно із нотаріально оформленою заявою ОСОБА_5 за довіреністю від ОСОБА_4 від 10.11.2017 здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 на декілька ділянок згідно кадастрових планів з подальшим присвоєнням їм кадастрових номерів.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом поділу вищевказаної земельної ділянки утворились земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882200:03:001:4158 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 17.10.2018 № 1180; 3220882200:03:001:4155 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_7 за договором купівлі- продажу від 17.10.2018 № 1186 та продала ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу від 17.12.2019 № 3294; 3220882200:03:001:4150 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_9 за договором купівлі- продажу від 19.02.2021 № 107; 3220882200:03:001:4154 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_9 за договором купівлі- продажу від 17.10.2018 № 1188 та продав ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 23.09.2020, яка у свою чергу продала її ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу від 02.10.2021 № 828; 3220882200:03:001:4151 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_12 за договором купівлі-продажу від 20.11.2018 № 1250; 3220882200:03:001:4157 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 17.10.2018 № 1181 та продала ОСОБА_13 за договором купівлі продажу від 03.06.2020 № 268; 3220882200:03:001:4159 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_14 за договором купівлі-продажу від 24.12.2019 № 1019; 3220882200:03:001:4156 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_15 за договором купівлі-продажу від 17.10.2018 № 1183; 3220882200:03:001:4161 площею 0,1062 га, яку у ОСОБА_4 придбала ОСОБА_16 за договором купівлі-продажу від 29.11.2017 № 1140; 3220882200:03:001:4160 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_17 за договором купівлі-продажу від 06.11.2018 № 1195; 3220882200:03:001:4152 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 17.10.2018 № 1190 та продав ОСОБА_18 за договором купівлі-продажу від 05.07.2022 № 347; 3220882200:03:001:4153 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 17.10.2018 № 1189 та продав ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 23.09.2020 № 569, яка у свою чергу продала її ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу від 02.10.2021 № 827; 3210500000:13:036:0032 площею 0,1064 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 01.06.2018 № 499 та здійснив її поділ на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:13:036:0026 площею 0,1588 га - продану ним ОСОБА_19 за договором купівлі-продажу від 06.04.2021 № 203 та 3210500000:13:036:0027 площею 0,0108 га - продану ОСОБА_20 за договором купівлі-продажу від 05.11.2019 № 800; 3210500000:13:036:0031 площею 0,0852 га, яку у ОСОБА_4 придбав ОСОБА_21 за договором купівлі-продажу від 19.12.2017 № 1294 та здійснив її поділ на три земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:13:036:0028 площею 0,01 га продану ним ОСОБА_20 за договором купівлі-продажу від 15.05.2020 № 326, 3210500000:13:036:0029 площею 0,0152 га продану ОСОБА_22 за договором купівлі-продажу від 15.05.2020 № 325 і 3210500000:13:036:0030 площею 0,06 га, яка залишилась у власності ОСОБА_21 ; 3210500000:13:036:0046 площею 0,1046 га, яку нотаріально оформленою заявою ОСОБА_5 за довіреністю від ОСОБА_4 від 31.01.2018 поділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:13:040:0045 площею 0,0532 га - продану ОСОБА_23 за договором купівлі-продажу від 21.03.2018 № 182, а останнім продану - ОСОБА_24 за договором від 25.10.2021 № 865 та 3210500000:13:039:0044 площею 0,0532 га - продану ОСОБА_25 і ОСОБА_26 на праві спільної часткової власності за договором купівлі-продажу від 21.03.2018 № 186, а ними продану ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 02.10.2021 № 830, а останньою продано ОСОБА_24 за договором купівлі-продажу від 27.10.2021 № 873.

На даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спірні земельні ділянки зареєстровано на підставі рішень державних реєстраторів, а саме: 3220882200:03:001:4158 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43541518 від 17.10.2018 за ОСОБА_6 ; 3220882200:03:001:4155 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50262492 від 17.12.2019 за ОСОБА_8 ; 3220882200:03:001:4150 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56711658 від 19.02.2021 за ОСОБА_9 ; 3220882200:03:001:4154 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60728846 від 02.10.2021 за ОСОБА_11 ; 3220882200:03:001:4151 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44141533 від 20.11.2018 за ОСОБА_12 ; 3220882200:03:001:4157 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52503586 від 03.06.2020 за ОСОБА_13 ; 3220882200:03:001:4159 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50441512 від 24.12.2019 за ОСОБА_14 ; 3220882200:03:001:4156 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43541678 від 17.10.2018 за ОСОБА_15 ; 3220882200:03:001:4161 площею 0,1062 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38418994 від 29.11.2017 за ОСОБА_16 ; 3220882200:03:001:4160 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43885489 від 06.11.2018 за ОСОБА_17 ; 3220882200:03:001:4152 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64079600 від 05.07.2022 за ОСОБА_18 ; 3220882200:03:001:4153 площею 0,1064 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60728722 від 02.10.2021 за ОСОБА_11 ; 3210500000:13:036:0026 площею 0,1588 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57485641 від 04.06.2021 за ОСОБА_19 ; 3210500000:13:036:0027 площею 0,0108 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49524112 від 05.11.2019 за ОСОБА_20 ; 3210500000:13:036:0028 площею 0,01 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52245699 від 15.05.2020 за ОСОБА_20 ; 3210500000:13:036:0029 площею 0,0152 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52244181 від 15.05.2020 за ОСОБА_22 ; 3210500000:13:036:0030 площею 0,06 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52180401 від 08.05.2018 за ОСОБА_21 ; 3210500000:13:040:0045 площею 0,0532 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61126665 від25.10.2021 за ОСОБА_24 ; 3210500000:13:039:0044 площею 0,0532 га згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61179647 від 27.10.2021 за ОСОБА_24 .

Однак, установлено, що ОСОБА_27 не мала жодних правових підстав для оформлення права власності на земельну ділянку 3220882200:03:001:0873, а від так - і на подальший її поділ та відчуження.

Розпорядженням виконувача обов`язків голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 4973, яке в державному акті на право власності на земельну ділянку ЯЙ № 400757 зазначено як підставу його видачі жодної мови про відведення земельної ділянки ОСОБА_27 не йдеться.

Вказаним розпорядженням лише надано дозвіл на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_28 для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином невстановлені особи заволоділи земельною ділянкою для індивідуального садівництва площею 2,0 га з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 та в подальшому з метою приховування злочину здійснили її поділ на вищевказані земельні ділянки та відчуження.

Однак, установлено, що ОСОБА_27 не мала жодних правових підстав для оформлення права власності на земельну ділянку 3220882200:03:001:0873, а від так - і на подальший її поділ та відчуження.

Розпорядженням виконувача обов`язків голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 4973, яке в державному акті на право власності на земельну ділянку ЯЙ № 400757 зазначено як підставу його видачі жодної мови про відведення земельної ділянки ОСОБА_27 не йдеться.

Вказаним розпорядженням лише надано дозвіл на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_28 для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином невстановлені особи заволоділи земельною ділянкою для індивідуального садівництва площею 2,0 га з кадастровим номером 3220882200:03:001:0873 та в подальшому з метою приховування злочину здійснили її поділ на вищевказані земельні ділянки та відчуження.

Відповідно до ст.13Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України чітко вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

У відповідностідо ст.328Цивільного кодексуУкраїни правовласності,зокрема,набувається напідставах,що незаборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.

Положеннями статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Земельним законодавством встановлено, як підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами, так і певну процедуру вирішення питання передачі земельної ділянки.

Абзацом першим частини першої статті 116Земельного кодексуУкраїни визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України,або за результатами аукціону.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із ч. 9 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як висновок, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади, за рішеннями вказаних органів в межах їх повноважень, на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок.

Статті 125, 126 Земельного кодексу України визначають, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п. 24 Прикінцевих та Перехідних положень до Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин розпорядником оспорюваних земель за межами населеного пункту від імені держави була Бориспільська районна державна адміністрація, а на цей час - Бориспільська міська рада, як розпорядник земель комунальної власності від імені відповідної територіальної громади.

З огляду на викладене, оформлення за ОСОБА_4 права приватної власності на оспорювану земельну ділянку, яка в подальшому була поділена і відчужена іншим особам, відбулося без волевиявлення держави за відсутності рішення органу, уповноваженого на розпорядження такою земельною ділянкою, що суперечить вимогам Конституції та Земельного кодексу України і є підставою для витребування остаточно сформованих оспорюваних земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь держави.

Київською обласною прокуратурою з метою повернення вищевказаних земельних ділянок у власність держави заявлено цивільний позов (справа №359/6742/23).

Враховуючи вищевикладене та те, що земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами є об`єктом кримінально протиправних дій, тобто були набуті у власність внаслідок вчинення кримінального правопорушення, винесено постанову про визнання вказаних земельних ділянок речовим доказам у вказаному кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є предмети, що були об`єктами кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно між іншим є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, між іншим, можливості його відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно з метою забезпечення речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Окрім того, ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Вказані земельні ділянки, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні можуть бути втрачені шляхом відчуження на користь інших осіб, їх об`єднання та/або поділу.

Таким чином, підставою та метою, з якою прокурор звертається до суду з даним клопотанням є збереження речових доказів вказаної земельної ділянки.

З наведених вище обставин вбачається необхідність в накладенні арешту на вказані ділянки та встановленні заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) щодо такої земельної ділянки, а також встановлення заборони власникам таких земельних ділянок вирішувати будь-які питання про поділ такої земельної ділянки, укладення будь-яких угод щодо такої земельної ділянки, а також проведення на ній будь-яких підготовчих та/або будівельних робіт з метою недопущення можливості її знищення, перетворення, відчуження у будь-який спосіб для забезпечення можливої конфіскації майна, цивільного позову та зберігання до набрання законної сили судовим рішенням по вказаному речовому доказу у кримінальному провадженні.

Вказане унеможливить подальше знищення, перетворення, відчуження у будь-який спосіб такої земельної ділянки, а також наддасть можливість органу досудового розслідування встановити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину) в ході проведення слідчих та процесуальних дій в рамках зазначеного кримінального провадження.

Вважаю встановленими підстави, визначені у ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, для вжиття даного заходу забезпечення кримінального провадження та вказаних вище у клопотанні обмежень.

При цьому накладення арешту на вказані земельні ділянки не матиме негативних наслідків для будь-яких фізичних та/або юридичних осіб, а також для органів державної влади та або місцевого самоврядування.

Не накладення такого арешту спричинить негативні наслідки у вигляді можливого відчуження, забудови земельних ділянок, що у свою чергу ускладнить проведення досудового слідства у кримінальному провадженні та процес повернення земельних ділянок законному власнику державі.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор.

Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості незаконного відчуження майна, виникла необхідність у накладені арешту на вищевказані земельні ділянки, оскільки земельна ділянка була набута у власність шляхом вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що існує реальна загроза подальшого відчуження майна, здійснення його забудови, яке належить арештувати, а тому з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України наявна необхідність у розгляді вказаного клопотання без повідомлення власників та користувачів майна.

Крім того у разі не накладення арешту на майно не можливо буде у подальшому повернути земельні ділянки у державну власність.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Крім того, просив розглядати клопотання за відсутності власників майна.

Клопотання розглядається на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власників майна.

Дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим за наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000020 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора у даному кримінальному провадженні від 26.01.2024 земельні ділянки визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши викладені у клопотанні доводи, надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, яке буде використано як докази у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість заявлено клопотання про накладення арешту на земельні ділянки, що відповідає переслідуваним завданням кримінального провадження, відтак, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні за № 42024110000000020 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), а саме:

-3220882200:03:001:4158 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 );

-220882200:03:001:4155 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 );

-3220882200:03:001:4150 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3 );

-3220882200:03:001:4154 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4 );

-3220882200:03:001:4151 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_5 );

-3220882200:03:001:4157 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_6 );

-3220882200:03:001:4159 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7 );

-3220882200:03:001:4156 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8 );

-3220882200:03:001:4161 площею 0,1062 га, яка належить ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9 );

-3220882200:03:001:4160 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_10 );

-3220882200:03:001:4152 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_11 );

-3220882200:03:001:4153 площею 0,1064 га, яка належить ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_4 );

-3210500000:13:036:0026 площею 0,1588 га, яка належить ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_12 );

-3210500000:13:036:0027 площею 0,0108 га, яка належить ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_13 );

-3210500000:13:036:0028 площею 0,01 га, яка належить ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_13 );

-3210500000:13:036:0029 площею 0,0152 га, яка належить ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_14 );

-3210500000:13:036:0030 площею 0,06 га, яка належить ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_15 );

-3210500000:13:040:0045 площею 0,0532 га, яка належить ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_16 );

-3210500000:13:039:0044 площею 0,0532 га, яка належить ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_16 ), а також будівництва на них об`єктів нерухомості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала пронакладенняарештуможе бутиоскарженабезпосередньодо Київськогоапеляційногосудупротягом п`ятиднівздня їїоголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1