Постанова

від 24.01.2024 по справі 910/12937/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. Справа№ 910/12937/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛМОН ЛТД» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс")

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023

у справі № 910/12937/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Дочірнього підприємства "Пілснер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛМОН ЛТД» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс")

про стягнення 555 682,44 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2023 року Дочірнє підприємство "Пілснер Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс" про стягнення 611 182,44 грн.

20.09.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він зазначив про часткову сплату відповідачем суми боргу в сумі 55 000,00 грн, та просить суд зменшити розмір позовних вимог до 555 682,44 грн.

Позов обґрунтований тим, що 27.10.2021 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 270 (далі - Договір), за умовами п. 1. якого Постачальник зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукти харчування, згідно специфікації, в порядку та на умовах, визначених даним Договором. Однак відповідач, отримавши товар не виконав свої зобов`язання щодо оплати у повному обсязі, що є підставою для стягнення заборгованості у зазначеному розмірі.

Заперечення відповідача

26.09.2023 та 28.09.2023 відповідач подав в суд першої інстанції заяви про врегулювання спору за участю судді, в яких відповідач визнав наявну заборгованість перед позивачем в розмірі 555 682,44 грн за Договором купівлі-продажу № 240 від 27.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс" про врегулювання спору за участю судді, а спір розглянуто по суті.

Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/12937/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс" на користь Дочірнього підприємства "Пілснер Україна" 555 682,44 грн заборгованості.

Рішення мотивоване тим, що належними доказами підтверджено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 на загальну суму 1286579,46 грн за видатковими накладними, копії яких надано позивачем до матеріалів справи. Проте відповідач отриманий від позивача товар оплатив частково, на загальну суму 730 897,02 грн, чим допустив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 555 682,44 грн, яка підлягає стягненню на підставі ст. 712 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю. Також, в апеляційній скарзі викладено клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою вирішення питання щодо можливості укладення між ними Мирової угоди та її затвердження ухвалою суду.

А саме апелянт посилається на те, що:

- відповідач пропонував вирішити спір шляхом укладання мирової угоди та подавав графік погашення заборгованості, однак судом першої інстанції в порушення вимог ст. 192 ГПК України не надав сторонам можливості врегулювати спір шляхом затвердження мирової угоди.

Доводи та заперечення учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну позивач зазначає, що пропозицій щодо подання спільної заяви про врегулювання спору за участю судді позивач від відповідача не отримував. Рішення суду першої інстанції він вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12937/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

07.12.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Враховуючи подане скаржником клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, а також приймаючи до уваги норми ст. 271 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс" про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу - задовольнити. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/12937/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 24.01.2024 Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 14.01.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 17.01.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

У відзиві від 10.01.2024 позивач повідомив, що назва відповідача змінилась з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ІМПОРТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ: 43998014) на Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛМОН ЛТД» (ЄДРПОУ: 43998014).

Враховуючи те, що зміна найменування юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише є підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про цю особу, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутня необхідність застосування процесуальної процедури, унормованої ст. 52 ГПК України. Однак приймає до уваги подану Дочірнім підприємством "Пілснер Україна" інформацію щодо зміни назви відповідача та в судовому засіданні 24.01.2024 вирішено здійснювати подальше відтворення у наступних процесуальних документах назви сторони згідно статутних документів.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.

Явка представників сторін.

В судове засідання 24.01.2024 представники сторін не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.10.2021 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 270 (далі - Договір), за умовами п. 1. якого Постачальник зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукти харчування, згідно специфікації, в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Кількість, ціна й номенклатура товару визначаються у накладній (п. 2. Договору).

Умовами п. 11 Договору визначено, що передача товару від Постачальника до Покупця здійснюється шляхом оформлення видаткової накладної Продавця.

Пунктом 8 Договору визначено, що розрахунок здійснюється з відтермінуванням на 21 календарний день.

Відповідно до п. 10 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем шляхом переведення грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 19 Договору, передбачено, що у випадку невиконання якою-небудь зі сторін своїх зобов`язань за Договором, винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні будь-які прямі документально підтверджені збитки, пов`язані з таким невиконанням, у тому числі будь-які збитки, викликанні стягненням заборгованості згідно чинного законодавства України.

Судом першої інстанції, на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 на загальну суму 1 286 579,46 грн за видатковими накладними, копії яких надано позивачем до матеріалів справи.

Проте відповідач отриманий від позивача товар оплатив частково, на загальну суму 730 897,02 грн, чим допустив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 555 682,44 грн.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Суд першої інстанції встановлено, що жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов`язань з передання товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правильно зазначив, що представлені до матеріалів справи видаткові накладні є належними доказами передачі товару відповідачу, а отже, виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 555 682,44 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Відповідач наявність заборгованості визнав. Доказів оплати суду не надав.

Доводи апелянта про те, що суд порушив вимоги ст. 192 ГПК України, не надав сторонам можливості врегулювати спір шляхом затвердження мирової угоди, колегія суддів вважає необґрунтованими. Матеріалами справи не підтверджено, що сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції спільну письмову заяву про укладання ними мирової угоди, у порядку ч. 2 ст. 192 ГПК України. Також сторони не вчинили таких дій під час апеляційного перегляду справи.

Отже зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть вважатися підставою для скасування судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/12937/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 02.02.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова