Постанова

від 30.01.2024 по справі 908/872/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/872/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 (суддя Юлдашев О.О. повний текст якої підписаний 29.08.2023) у справі № 908/872/23

кредитор Приватне підприємство Харт-Трейд Полтавська область, м. Кременчук

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ м.Запоріжжя,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/872/23 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено. Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ, - ліквідовано. Провадження у справі закрито.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі та направити матеріали справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що:

- Головне управління ДПС у Запорізькій області являється органом, який здійснює перевірки платника податків, відносно якого здійснюється провадження у справі про банкрутство та який наділений всіма функціями контролюючого органу та податкового контролю щодо дотримання ним вимог податкового та митного законодавства;

- враховуючи приписи п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, контролюючий орган самостійно визначає, коли саме проводити перевірки та визначає підстави для проведення податкової перевірки;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу та проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст.78 Податкового кодексу України;

- податковий орган був позбавлений можливості провести податкову перевірку ТОВ ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ у зв`язку з відсутністю підприємства та посадових осіб боржника за податковою адресою;

- ТОВ ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ не надано фінансової звітності та не забезпечено проведення контролюючим органом податкової перевірки, проведення якої передбачено ст.78 Податкового кодексу України;

- наразі наявний факт того, що ліквідатором у даній справі не було в повній мірі здійснено своїх обов`язків, які визначені, зокрема, розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, а господарським судом проігноровані наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області доводи, які мають вагоме значення для справедливого розгляду даної справи, внаслідок чого порушені норми податкового законодавства.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано. Згідно ч. 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 19.09.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/872/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

12.10.2023 матеріали справи №908/872/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 17.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику строк - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/872/23; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.01.2024.

30.01.2024 до суду з боку Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області надійшло клопотання провести судове засідання по справі №908/872/23, призначене на 30.01.2024 о 15 год. 30 хв., разом із подальшими судовими засіданнями по даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн-сервісу відеозв`язку програмного забезпечення EASYCON, реалізованого на сайті Судова влада України за веб-посиланням - https://vkz.court.gov.ua, електронна адреса представника ГУ ДПС у Запорізькій області Діхтяр Аріни Миколаївни.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 судове засідання з представником ГУ ДПС у Запорізькій області в режимі відеоконференції не відбулось у зв`язку із тим, що заявник не приєднався до відеоконференції в системі EasyCon з технічних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Отже, в судове засідання, призначене на 30.01.2024, представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, будь-яких клопотань з цього приводу не заявили.

Згідно ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання; жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представників не заявляли; наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 30.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/872/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ, визнано грошові вимоги ПП Харт-Трейд до боржника у розмірі 128 894 725,20 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю. Попереднє засідання призначено на 13.06.2023.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 70557 від 05.05.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 128 894 725,20 грн основного боргу до четвертої черги задоволення; зобов'язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства; дата проведення зборів кредиторів та комітету до 26.06.2023; підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 29.06.2023.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ, код ЄДРПОУ 44945309. Припинено повноваження розпорядника майна боржника Клименка О.Ю. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ, код ЄДРПОУ 44945309 - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1965 від 21.10.2020; адреса: пр. Соборний, 44, офіс 33, м. Запоріжжя, 69063).

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.06.2023 за № 70907 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.

Також до суду 10.08.2023 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.

Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області обґрунтоване наступним. Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до п.п.78.1.7 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Відповідно до п.86.3 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що зазначено статтями 77 і 78 цього кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті протягом 10 робочих днів). Ненадання ліквідатором документів фінансово-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і цей факт унеможливлює остаточні висновки контролюючого органу щодо припинення або неприпинення підприємством господарської діяльності. Посилаючись на такі обставини у клопотанні, податковий орган просить зобов`язати ліквідатора здійснити закриття рахунків, надати інформацію про рух по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч. що підтверджують кредиторську заборгованість) та надати документи фінансово-господарської діяльності, інформацію про їх відновлення.

Оскаржувана ухвала господарського суду від 29.08.2023 мотивована посиланням на наступні обставини:

- після відкриття ліквідаційної процедури боржник не здійснює господарську діяльність і, відповідно, на підприємстві не можуть формуватися будь-які фінансово-господарські документи, які вимагаються податковим органом для проведення перевірки;

- в матеріалах справи містяться матеріали інвентаризації майна боржника, згідно яких боржник не має активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, підприємство неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів; наявні активи боржника та дебіторська заборгованість відсутні;

- до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, що ліквідується;

- вимоги клопотання податкового органу мають узагальнюючий характер, звернення до суду із викладеними у такій формі вимогами чинним Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено;

- за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Частиною першою ст.269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду в оскаржуваній частині, колегія суддів враховує наступні обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 08.06.2023 № 936-п ГУ ДПС України у Запорізькій області вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ з 08.06.2023 тривалістю 5 робочих днів щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2022 по 14.06.2023.

Між тим, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Працівниками податкового органу за результатами виїзду за адресою боржника було складено Акт №544/08-01-07-04/44945309 від 08.06.2023, зі змісту якого вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС України у Запорізькій області було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ з метою вручення посадовим особам наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08.06.2023 № 936-п та направлень на перевірку. В результаті виходу встановлено, що підприємство та посадові особи ТОВ ТОРГСЕРВІС-ПІВДЕНЬ за податковою адресою відсутні, у зв`язку з чим вручити копію наказу, ознайомити з направленням посадових осіб підприємства та розпочати перевірку неможливо.

Відповідно до п 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка. Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст. 42 Податкового кодексу України.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Відповідно до наказу ГУ ДПС України у Запорізькій області від 08.06.2023 № 936-п документальна позапланова виїзна перевірка мала бути проведена з 08.06.2023 тривалістю 5 робочих днів.

Із клопотанням про спонукання ліквідатора вчинити певні дії та надати інформацію податковий орган звернувся до суду першої інстанції 10.08.2023, тобто після закінчення п`ятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до наказу від 08.06.2023 № 936-п.

Відповідно до п. 82.4. ст. 82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Скаржником не надано доказів зупинення перевірки згідно наказу №936-п від 08.06.2023.

Отже, всупереч наведеному, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про вчинення контролюючим органом передбачених Кодексом дій для встановлення адреси боржника, належного та завчасного надіслання на його адресу наказу про проведення перевірки та проведення самої перевірки, зупинення чи продовження строку проведення перевірки.

Як вже зазначалось, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Колегія суддів зауважує, що невиявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов`язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

До поданого суду клопотання Головним управлінням ДПС у Запорізькій області додано копію листів від 07.06.2023 та докази їх направлення на адресу керівника боржника та розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Клименко О.Ю., в яких податковий орган просив надати документи фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової документальної перевірки.

В той же час, доказів направлення керівнику боржника та розпоряднику майна наказу Головного Управління ДПС у Запорізькій області від 08.06.2023 № 936-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки матеріали справи не містять.

Отже, податковим органом не надано доказів вчинення всіх передбачених законодавством дій щодо завчасного повідомлення боржника про проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом та проведення такої перевірки, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, згідно з умовами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає після початку самої перевірки.

Крім того, на час прийняття податковим органом наказу від 08.06.2023 № 936-п тривала судова процедура розпорядженням майном, що була введена на підставі ухвали суду від 02.05.2023. Арбітражний керуючий Клименко О.Ю. виконував повноваження розпорядника майна, а відповідно до повноважень, встановлених п. 10 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, з введенням процедури розпорядження майном, розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, розпорядник майна здійснює лише функції нагляду за дотриманням посадовими особами боржника вимог діючого законодавства України та не має можливості надати податковому органу будь-які документи фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частиною першою ст.81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, суд може зобов`язати надати саме докази вчинення певних дій, чи витребувати докази за обґрунтованим клопотанням іншої сторони, а не зобов`язувати учасників справи вчиняти певні дії.

До компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків. Набувши статус учасника провадження у справі про банкрутство, податковий орган отримує можливість знайомитися з матеріалами справи, у тому числі документами щодо фінансово- господарської діяльності боржника та звітом арбітражного керуючого.

Також, норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов`язання платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи чи забезпечити доступ до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши докази, надані податковим органом на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, в контексті ст.74 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що до компетенції суду не входить зобов`язання ліквідатора надавати податковим органам документи щодо діяльності підприємства, яке ліквідується.

Стосовно вимоги податкового органу про зобов`язання ліквідатора надати ліквідаційний баланс, колегія суддів звертає увагу, що ліквідаційний баланс як складова частина звіту ліквідатора по справі, подається на затвердження суду після завершення ліквідаційної процедури боржника. При цьому, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено ані складання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу, ані надання ліквідаційного балансу на вимогу податкового органу до завершення ліквідаційної процедури.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, на якій виникає необхідність проведення перевірки, а тому податковий орган не позбавлений права на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії, визначені податковим кодексом, для реалізації свого права на проведення такої перевірки.

При цьому, у разі ухилення боржника від проведення позапланової перевірки, законодавством передбачені заходи впливу, зокрема адміністративна відповідальність.

Проведення процедури банкрутства суб`єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв`язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Тобто, обставини, пов`язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб`єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.

В решті ухвала господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.

З огляду на викладене ухвала господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області постановлена при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування в оскаржуваній частині відсутні.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

В силу ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 287 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції в частині розгляду клопотання податкового органу та постанова суду апеляційної інстанції, за результатами перегляду ухвали місцевого господарського суду в цій частині не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/872/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/872/23 залишити без змін.

Судові витрати Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Запорізької області за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду лише в порядку і строки, визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.02.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков