Рішення

від 05.02.2024 по справі 904/6491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6491/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 8495,87грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 8 495,87грн вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору постачання №1-1-2023/013 від 06.09.2023 та специфікації №4 від 24.10.2023 АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" зі станції Добропілля Донецької залізниці за залізничною накладною 48943963 у вагоні №62609953 відправило вантаж вугілля кам`яне марки г-газовий, марка Г (Г-2) (0-100мм) на станцію Діївка Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача ПАТ "Дніпровський металургійний завод".

На станції призначення Діївка Придніпровської залізниці була проведена комісійна видача вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:

- у вагоні №62609953 маса брутто 87000кг, тара ПД 21600кг, нетто 65 400кг, що менше ніж зазначено в документі на 1450кг.

Після тарування вагону виявилось тара перевірена 21850кг, нетто 65150кг, що менше ваги вказаної в документі на 1700кг.

Встановлена недостача продукції документально підтверджена комерційним актом №451400/4 від 02.11.2023.

З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, згідно п.27 Правил видачі вантажів для вугілля кам`яного та п. 6.2 договору - 1%, відповідальна вагова недостача складає суму 8495,87грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 справу №904/6491/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Ухвалу суду від 18.12.2023 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 18.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" (постачальник) укладено договір постачання №1-1-2023/013, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (надалі-вугілля), за марочним складом, ціною та в кількості, наведеним у відповідних специфікаціях до цього договору (а.с. 14-17).

Об`єми та строки (періоди) постачання вугілля узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору (п. 1.2 договору).

Датою поставки (передачі) вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної накладної станції відправлення, на залізничній накладній, яка засвідчує про приймання вантажу до перевезення.

Сторони обумовлюють, що право власності на вугілля, а також усі ризики втрати або пошкодження вугілля (його частини), яке постачається за цим договором, переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини) (п. 2.2 договору).

Ціна (базова договірна ціна) вугілля встановлена на базисних умовах постачання, передбачених цим договором та зазначається у відповідних специфікаціях до цього договору. Фактична договірна ціна вугілля, яке постачається за цим договором буде розрахована за фактом приймання вугілля, з урахуванням положень цього договору та приплат / скидок обумовлених у специфікаціях (п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 10.2 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024.

Згідно зі специфікацією №4 від 24.10.2023 до договору №1-1-2023/013 від 06 вересня 2023 року сторони домовились щодо поставки продукції вугілля кам`яне, Г (Г1) (0-100), вугілля кам`яне, Г (Г2) (0-100) (код УКТ ЗЕД-2701), у кількості 2 000,000 тонн (+/- 10%) за ціною 6945,87грн за тонну (без ПДВ), на загальну суму 16 670 088,00грн (з ПДВ) (а.с. 18).

Позивачем оплачено вугільну продукцію на суму 16 658 712,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №44282 від 26.10.2023 (а.с. 19).

Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" підписано акт приймання -передачі вугільної продукції №2910-4 від 29.10.2023 на суму 6132011,71грн (а.с. 20).

З матеріалів справи убачається, що на виконання умов договору №1-1-2023/013 від 06.09.2023 та специфікації №4 від 24.10.2023 на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (вантажоодержувач) направлена партія вугілля кам`яного у вагонах №60358470, №56046501, №62200662, №63946941, №626099053 за залізничною накладною №48943963 (а.с. 12).

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

02.11.2023 на станції Діївка Придніпровської залізниці на відправку за залізничною накладною №48943963 було складено комерційний акт №451400/4 про наявність виїмок (а.с. 13).

Так, у комерційному акті №451400/4 від 02.11.2023 зафіксовано, що вагон №62609953 вантажопідйомністю 70,0т прибув 31.10.2023 поїздом №3543. Вагон у технічному стані справний.

У розділі "Д" комерційного акту зазначено: на підставі АЗФ №6800 від 29.01.2023 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилось комісійне зважування вагону №62609953, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту.

За документом значиться вантаж "Вугілля кам`яне г газовий", насипом навантаження вище бортів 100мм, марковано 5 повздовжніми борознами ущільнено скребковим розрівнювачем, вага брутто не вказана, тара 21600кг, нетто 66850кг.

При зважуванні вагону у присутності ДС Голубова С.М., аг. ком. Ялової М.П., нач. р-на КХВ сл. ЖДЦ Сухініної О.А., вагаря ЗЦ КХП Козіної на справних тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача №52 (огляд-перевірка 15.08.2023) виявилось вага брутто 87000кг, тара ПД - 21600кг, нетто - 65400кг, що менше ваги вказаної у документі на 1450кг, навантаження нижче бортів 10-25см, марковано 5 повздовжніми борознами ущільнено скребковим розрівнювачем, крім місця поглиблення. В наявності поглиблення над 1-3люками ліворуч довжиною 3,3м, шириною 1,6м, глибиною 0,2-0,3м. Люка зачинені. В технічному відношенні вагон справний. Течі вантажу немає. Після тарування вагону виявилось тара перевірена 21850кг, нетто 65150кг, що менше ваги вказаної у документі на 1700кг. Зважування проводилось двічі, дані не змінились. Зав. вантажного двору за штатним розкладом відсутній.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

Оскільки спірний вагон з вугіллям кам`яним було прийнято залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні вантажів у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива.

В пункті 6.2 договору зазначено, що у разі встановлення маси нетто вугілля, вага вагону приймається по трафарету, вказаному на вагоні. При цьому використовується норма недостачі (природне зменшення та похибка вагів) 1,0% (один відсоток) від маси нетто вугілля, вказаної у залізничній накладній.

Таким чином, відповідальна недостача вугілля під час перевезення становить:

- у вагоні №62609953 маса нетто 66 850кг, норма недостачі 66 850кг х 1% = 668,5кг, відповідальна недостача складає 1700кг 668,5кг = 1031,5кг (1,0315т).

Вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати складає 18 315,52грн:

- у вагоні №62609953 8 495,86грн (1,0315т * 6863,68грн, ціна без ПДВ згідно з актом приймання-передачі вугільної продукції №2910-4 від 29.10.2023, а.с. 20).

Позивач вважає, що недостача вантажу у спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля кам`яного з відповідача у розмірі 8 495,86грн, що і є причиною спору.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини: здійснення відповідачем перевезення вантажу за залізничною накладною №48943963; наявність або відсутність вагової недостачі продукції у вагоні №62609953; вартість вагової недостачі вантажу у вагоні №626099953; наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу та підстав для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.

Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом статті 307 ГК України та статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

За приписом статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажу іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

Так, згідно з пунктом "е" статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

За умовами статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Указані правові норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Доведення своєї невинуватості це обов`язок перевізника. Перевізник несе відповідальність за забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення й видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Тобто, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, на станції Діївка Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. За результатами проведеної перевірки залізницею був складений комерційний акт №451400/4 від 02.11.2023.

Зазначений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагоні №62609953.

Докази заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.

Водночас, на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами не доведено, а саме залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагону №62609953 та вантажу і на проміжних станціях. Комерційний акт №451400/4 від 02.11.2023 не містить відомостей про те, що вагон має технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Як вбачається із залізничної накладної №48943963 завантаження у вагони №№ 60358470, 56046501, 62200662, 63946941, 62609953 було здійснено вантажовідправником - Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (28 графа накладної, а.с. 12).

Слід відзначити, що жодних письмових зауважень, щодо непридатності для перевезення вантажу навалом у вагоні №62609953 в комерційному відношенні працівниками залізниці зроблено не було.

Даний факт свідчить про те, що АТ " ДТЕК Добропільська ЦЗФ" підготувало вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, про що і зазначено у графі 20 залізничної накладної №48943963 - вантаж розміщено й закріплено згідно з пунктом 3.1 глави 14 Додатка 3 до СМГС.

Після завантаження товару та виставляння завантажених вагонів для відправлення, зазначені у спірній накладній вагони, були перевірені працівниками залізниці в комерційному та технічному відношенні. Залізниця, оглянувши подані до перевезення вагони за спірною залізничною накладною №48943963, прийняла їх до перевезення, проставивши календарний штемпель в оформленій накладній. Жодних актів загальної форми ГУ-23 щодо комерційної або технічної несправностей на момент відправлення товару залізницею складено не було, що свідчить про відсутність зауважень до комерційного і технічного стану вагонів.

Залізниця після проставлення відповідної відмітки в спірній залізничній накладній, взяла на себе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі статтею 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Так, матеріали справи містять специфікацію №4 від 24.10.2023 (а.с 18), в якій зазначено вартість вугілля кам`яного, що поставлявся згідно накладної №48943963, платіжна інструкція №442828 від 26.10.2023 (а.с. 19), а також акт приймання-передачі вугільної продукції №2910-4 від 29.10.2023 (а.с. 20).

Отже, вартість вантажу, яка є базою для нарахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції вугілля кам`яного у спірному вагоні слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача вартості нестачі вантажу у сумі 8 495,87грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №46019 від 05.12.2023 (а.с. 5). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2684,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення 8495,87грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжі Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код 05393056; вул. Маяковського, 3, м. Дніпро, 49064) вартість нестачі вугілля у розмірі 8 495,87грн (вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 87коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 05.02.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва