Рішення

від 05.02.2024 по справі 905/1554/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2024 Справа №905/1554/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м.Полтава

до відповідача: Комунального підприємства "Великоновосілківський комунхоз", смт.Велика Новосілка, Великоновосілківський район, Донецька область

про стягнення 24025,93грн.

без повідомлення (виклику) представників сторін

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства "Великоновосілківський комунхоз" про стягнення 24025,93грн., з яких: 3% річних - 4888,03грн. та інфляційні втрати - 19137,90грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №20030043 від 01.05.2021 щодо своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою від 07.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, зокрема, відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали від 07.12.2023 засобами електронного зв`язку.

Копія ухвали від 07.12.2023 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.

Електронний примірник ухвали від 07.12.2023 про відкриття провадження у справі доставлено на електронну скриньку відповідача згідно із довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Інформації про зміну електронної адреси до суду не представлено.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки співробітник відповідача прийняти вказану телефонограму відмовився.

Відповідач заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловив, відзив до суду не направив. Будь-яких заяв/клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Великоновосілківський комунхоз» (споживач, відповідач у справі) укладено договір №20030043 про постачання електричної енергії споживачу (далі договір), за умовами пункту 1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1. початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору.

Згідно із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, початок постачання з 01 травня 2021 року.

За умовами пункту 5.7. договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснення споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Пунктом 7.2. договору визначений обов`язок споживача, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

В свою чергу, як визначено пунктом 8.1. договору, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Цей договір укладається настрок, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (пункт 14.1. договору).

Комерційною пропозицією №10 для споживачів, які надають послуги населенню з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення та фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (плану використання) та бюджетних установ (додаток 2 до договору), зокрема, визначено: терміни оплати, а саме: оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у постачальника рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 годин 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у договорі та/або розрахункових документах постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Договір та комерційна пропозиція підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Факт наявності заборгованості за вказаним договором зі сплати вартості спожитої активної електричної енергії за період січень-березень 2022 року був предметом дослідження у судовій справі №905/21/23.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі №905/21/23 встановлено, що в період з січня по березень 2022 року ТОВ Полтаваенергозбут поставило КП Великоновосілківський комунхоз електричну енергію, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії: від 31.01.2022 на суму 90503,27 грн (за січень 2022); від 28.02.2022 на суму 59113,12грн (за лютий 2022); від 31.03.2022 на суму 43186,37грн (за березень 2022).

ТОВ Полтаваенергозбут виставило КП Великоновосілківський комунхоз рахунки для сплати за поставлену в період з січня по березень 2022 електричну енергію: №А20030043 від 31.01.2022 на суму 90503,27 грн (за січень 2022); №А20030043 від 28.02.2022 на суму 149616,39 грн (у т.ч. 59113,12грн за лютий 2022); №А20030043 від 31.03.2022 на суму 143304,98 грн (у т.ч. 43186,37грн за березень 2022).

КП Великоновосілківський комунхоз частково сплачено позивачу грошові кошти за поставлену електричну енергію за період з січня по березень 2022 року, а саме: платіжним дорученням від 31.03.2022 №6 за поставлену електричну енергію у січні 2022 року на суму 49497,78грн.

За результатами судового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі №905/21/23 позовні вимоги ТОВ Полтаваенергозбут до КП Великоновосілківський комунхоз про стягнення 154770,02грн, а саме, заборгованості в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,47грн, інфляційних втрат в сумі 9638,57грн. задовольно частково. Стягнуто з КП Великоновосілківський комунхоз на користь ТОВ Полтаваенергозбут 154770,00грн., з яких основна заборгованість в сумі 143304,98грн, 3% річних в сумі 1826,45грн., інфляційні втрати в сумі 9638,57грн., судовий збір в сумі 2480,00грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство господарського суду» 20.11.2023 Господарським судом Донецької області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

На виконання вказано рішення Комунальним підприємством Великоновосілківський комунхоз частково сплачено заборгованість в сумі 204267,78грн., в тому числі: 143304,98грн. заборгованість за електроенергію, 11465,02грн.- інфляційні втрати та 3% річних, стягнуті рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі №905/21/23. На підтвердження оплати до матеріалів позовної заяви додані копії платіжних документів, а саме: платіжної інструкції №12 від 07.10.2023 на суму 143304,98грн. та платіжної інструкції №06/10/2023 №13 від 07.10.2023 на суму 11465,02грн.

З огляду на викладене, позивач, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати основної заборгованості, звернувся з позовом у даній справі про стягнення 3% річних у розмірі 4888,03грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 19137,90грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), вимоги якої кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).

Також підстави припинення зобов`язання визначені статтями 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі №905/21/23, встановлено факт не неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитої електричної енергії у період січень-березень 2022 року за договором №20030043 від 01.05.2021 про постачання електричної енергії споживачу, у встановлений договором строк.

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі №905/21/23 досліджені та задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних за період з 26.02.2022 по 17.08.2022 та інфляційних витрат за період з квітня по липень 2022 (включно), з огляду на порушення строків оплати відповідачем грошового зобов`язання (вартості робіт) на підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Водночас суд зауважує, що за змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Отже, наявність вказаного рішення суду впливає на обґрунтованість вимог позивача, а тому враховується при розгляді спірних позовних вимог у даній справі.

Згідно з наявним в матеріалах справи доказами (платіжною інструкцією №12 від 07.10.2023) на виконання вказаного рішення відповідачем 07.10.2023 було сплачено заборгованість в сумі 143304,98грн.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивач набув права на нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з наданим позивачем в межах даної справи розрахунком вбачається, що позивачем нараховані 3% річних у загальному розмірі 4888,03грн.

Вказані нарахування проведені позивачем на суму боргу 143304,98грн. за період з 18.08.2022 по 06.10.2023 (включно).

Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що визначений позивачем загальний період таких нарахувань не охоплюється рішенням суду у справі №905/21/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами частини 2 пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума боргу яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеній у Постанові від 07.08.2019 року у справі №905/1302/18.

Разом з цим, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Згідно з розрахунком інфляційних втрат позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 19137,90грн. Вказані нарахування здійснено позивачем за період серпень 2022 року - вересень 2023 року.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що визначений позивачем період таких нарахувань не охоплюється рішенням суду у справі №905/21/23.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених позивачем - періодів, які існували в певний період часу, - суми, на яку здійснюються відповідні нарахування, - оплати, проведеної відповідачем 07.10.2023, та вимог чинного законодавства.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 4888,07грн., що є більше ніж заявлено позивачем.

Таким чином, враховуючи, що за змістом статті 237 ГПК України при ухвалені рішення суд не виходить за межі позовних вимог, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в заявленій позивачем сумі 4888,03грн.

За перерахунком суду розмір інфляційних нарахувань становить 19137,90грн.

Таким чином вимоги про стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю в сумі 19137,90грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом було здійснено за допомогою програмного забезпечення Ліга Закон.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат:

При поданні позову позивачем згідно з платіжними інструкціями №1015814 від 16.10.2023 та №1021722 від 13.11.2023 сплачено судовий збір в загальній сумі 2684,00грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір» (п. 8.23).

Відтак, враховуючи, що даний позов подано в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд», то для визначення розміру судового збору підлягає застосуванню встановлений наведеною нормою коефіцієнт пониження, виходячи з якого розмір судового збору, яким підлягає оплаті заявлена за поданим позовом майнова вимога становить 2147,20грн. (2684,00грн * 0,8).

Таким чином, 536,80грн. (2684,00грн. 2147,20грн.) судового збору сплачено позивачем надмірно.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Комунального підприємства "Великоновосілківський комунхоз" про стягнення 24025,93грн., з яких: 3% річних - 4888,03грн. та інфляційні втрати - 19137,90грн., задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Великоновосілківський комунхоз (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, пр.Гагаріна, буд.6, ідентифікаційний код 37339882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полтаваенергозбут (36022, м.Полтава, вул.Панянка, буд. 65б, ідентифікаційний код 42223804) 3% річних в сумі 4888,03грн., інфляційні втрати в сумі 19137,90грн., судовий збір в сумі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 05.02.2024.

Суддя М.О. Лейба