Ухвала

від 05.02.2024 по справі 908/1215/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/12/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

05.02.2024 Справа № 908/1215/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (електронна пошта: info@vin.enera.ua; вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ 41835359)

До відповідача: Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області (електронна пошта: chernotg@ukr.net; cherpos@mail.zp.ua; вул. Українська, буд. 57, смт. Чернігівка, Бердянський район, Запорізька область, 71202; код ЄДРПОУ 20509645)

про стягнення 111 426,61 грн.,

Без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області про стягнення 111 426,61 грн.

13.04.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.04.2023 № 908/1215/23 встановлено, що позивачем на підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача надано скріншот з сайту АТ «Укрпошта» про те, що поштове відділення № 71202, за місцем реєстрації якого розташований відповідач, тимчасово не працює.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, ухвалою суду від 18.04.2023 № 908/1215/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області про стягнення 111 426,61 грн. залишено без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні для можливості надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та надати докази направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі).

Розглянувши матеріали позовної заяви суд зазначає наступне.

10.11.2023 набув чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 строком на 90 діб (тобто до 14.02.2024 року).

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.

Запорізька міська територіальна громада не відноситься до територій проведення воєнних (бойових) дій, та/або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В пункті 6 Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 вказано, що усім судам України рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.

Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписами ч.ч. 5 та 7 ст. ст. 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Положення ч. 11 цієї статті ГПК України визначають, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, положення ч. 5 п. 2 ч. 6 та інші положення ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачають, що:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;

- днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

- якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім цього, щодо застосування наведених норм Суд також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, а тому відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Крім цього Суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Як вставлено судом, відповідно до інформації з Автоматизованої системи документообігу суду, станом на 05.02.2024 позивач та відповідач мають зареєстровані кабінети у системі «Електронний суд».

Частиною 1 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення 111 426,61 грн., та відповідно до вимог ч.ч. 1, 3, 4 ст. 247 ГПК України ця справа не відноситься до виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що ця справа є малозначною та повинна розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також суд зобов`язує позивача протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали суду додати копію позовної заяви № 1.13-2341 від 05.04.2023 з відповідними додатками до системи «Електронний суд» та надіслати на електронну пошту відповідача - chernotg@ukr.net; cherpos@mail.zp.ua (відповідні докази надати суду у визначений строк).

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку ненадіслання відповідачем відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору у визначений судом строк, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Керуючись ст.ст. 12, 176, 234, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/1215/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

2. Присвоїти справі номер провадження - 5/12/24.

3. Розгляд справи по суті розпочнеться з 05.03.2024

4. Позивачу протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали суду: додати копію позовної заяви № 1.13-2341 від 05.04.2023 з відповідними додатками до системи «Електронний суд» та надіслати на електронну пошту відповідача - chernotg@ukr.net; cherpos@mail.zp.ua (відповідні докази надати суду у визначений строк).

5. Запропонувати відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі: відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси суду та позивачу копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

6. Запропонувати позивачу у строк до першого судового засідання: у випадку отримання від відповідача відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 166 ГПК України направити на адресу відповідача та суду письмові відповіді (пояснення, заперечення) щодо відзиву на позовну заяву, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду.

7. Запропонувати сторонам подати письмові пояснення та усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

Суддя К.В. Проскуряков