Рішення

від 05.02.2024 по справі 908/3585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 Справа № 908/3585/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3585/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд 1 (вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення 49, с. Софіївська Борщагівка(з), Києво-Святошинський район, Київська область, 08147)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент-Перетворювач (вул. Дніпровське шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69069)

про стягнення 263 426,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

04.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 11/29-01 від 29.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент-Перетворювач про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 200000,00 грн.; 10000,00 грн. пені, нарахованої за період з 24.02.2022 по 06.11.2023; 53426,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2022 по вересень 2023 включно.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки від 25.10.2021 № 251021, а саме: неповною оплатою товару, отриманого за видатковою накладною № 40 від 26.10.2021.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов не надходив. Останнім днем строку для подання відзиву було 03.01.2024.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3585/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3585/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Копія ухвали про відкриття провадження у цій справі отримана представником відповідача за довіреністю 19.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Відповідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 05.02.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промбуд 1 (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Елемент-Перетворювач (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 251021, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник поставляє покупцю у власність товар, а покупець приймає товар у свою власність і оплачує за цінами і в строк, встановлені цим договором.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору, поставка товару покупцю здійснюється за цінами постачальника, вказаними в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Товар передається постачальником покупцю на підставі накладних (видаткових або товарно-транспортних накладних). Моментом поставки товару визначається його фактична передача покупцю і підписання покупцем відповідних видаткових накладних (товарно-транспортних накладних).

Сумою договору вважається сума специфікацій, належно оформлених та підписаних обома сторонами в період дії договору (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.4, оплата за поставлений товар по даному договору здійснюється протягом 120 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що в разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня, від неоплаченої в строк суми за кожний день прострочення оплати товару, але не більше 5% від загальної суми.

Згідно з п. 5.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 для здійснення поставок товару, розрахунків та інших зобов`язань.

Сторонами до договору підписано додаток № 1 від 25.10.2021 «Специфікація № 1 від 25.10.2021», згідно якого термін поставки товару (керамічний корпус напівпровідникового приладу DL161N у кількості 1356 компл., надчистий кремній, зміст Si 99,99% у кількості 3,373 кг, всього на загальну суму 502198,76 грн.) 26.10.2021; оплата по факту поставки протягом 120 календарних днів з моменту поставки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № 40 від 26.10.2021 представником відповідача отримано від відповідача товар, визначений специфікацією № 1, на загальну суму 502198,76 грн.

У видатковій накладній міститься посилання на договір № 251021 від 25.10.2021. Товар отриманий представником відповідача на підставі довіреності № 247 від 26.10.2021, копія якої міститься в матеріалах справи.

Уповноваженими особами позивача та відповідача підписано акт приймання-передачі № 3 від 26.10.2021, відповідно до якого сторони здійснили приймання-передачу товару згідно договору № 251021 від 25.10.2021, специфікації № 1 та видаткової накладної № 40 від 26.10.2021, які є невід`ємною частиною договору. Постачальник передав, а покупець прийняв товар: керамічний корпус п/провідникового приладу: DL161N у кількості 1356 компл. та надчистий кремній, зміст Si 99,99% у кількості 3,373 кг, всього на загальну суму 502198,76 грн.

Відповідачем було здійснено оплату: 08.12.2021 у сумі 63294,11 грн., 16.02.2022 у сумі 100000,00 грн., 17.02.2022 у сумі 100000,00 грн., 18.02.2022 у сумі 38904,65 грн., всього у загальній сумі 302198,76 грн.

29.09.2023 позивач листом з описом вкладення надіслав відповідачу претензію вих. № 09/26-01 від 26.09.2023 щодо сплати боргу за договором № 251021 від 25.10.2021 у сумі 200000,00 грн.

Претензія отримана відповідачем 02.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, укладення договору № 251021 від 25.10.2021 зі специфікацією № 1 та поставку позивачем товару на суму 502198,76 грн. не заперечив та не спростував.

Враховуючи отримання 26.10.2021 відповідачем згідно видаткової накладної № 40 від 26.10.2021 товару на суму 502198,76 грн., строк оплати даного товару сплинув 23.02.2022 (120-й календарний день з моменту поставки).

Відповідач частково оплатив товар у загальній сумі 302198,76 грн.

Таким чином, заборгованість з оплати за поставлений товар складає 200000,00 грн.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач доказів оплати на користь позивача суми 200000,00 грн. не надав.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 200000,00 грн. основної заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 4.2 договору, у разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня, від неоплаченої в строк суми за кожний день прострочення оплати товару, але не більше 5% від загальної суми.

Таким чином, сторонами в договорі не встановлено строку більшого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлений, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, та відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651.

Таким чином, позивач мав право нараховувати пеню за період по 30.06.2023 включно. Нарахування пені по 06.11.2023 є неправомірним.

Згідно перерахунку суду, пеня за період з 24.02.2022 по 30.06.2023 включно, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, становить загальну суму 118520,55 грн.

Сторонами в договорі визначено, що пеня не може бути більшою 5% від загальної суми; у даному випадку пеня не може бути більшою 10000,00 грн. (200000,00 грн. х 5% = 10000,00 грн.).

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. пені є обґрунтованою та законною, судом задовольняється.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 53426,13 грн. інфляційних втрат.

Позов у цілому задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 3951,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент-Перетворювач (вул. Дніпровське шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69069, код ЄДРПОУ 30077685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промбуд 1 (вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення 49, с. Софіївська Борщагівка(з), Києво-Святошинський район, Київська область, 08147, код ЄДРПОУ 38612867) 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп пені, 53426 (п`ятдесят три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 3951 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05 лютого 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко