Ухвала

від 05.02.2024 по справі 910/1324/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/1324/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» про стягнення заборгованості в розмірі 86 524,62 грн. за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування № GRC-016125 від 28.05.2021.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» про стягнення заборгованості в розмірі 86 524,62 грн. за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування № GRC-016125 від 28.05.2021.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (пункт 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України).

Вимоги щодо форми та змісту судового наказу встановлені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Також, пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, в обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що боржником в порушення умов Договору, не сплачено за надані послуги згідно рахунку № 321 від 02.01.2023 на суму 28 244,48 грн. та залишок суми в розмірі 25 085,93 грн. згідно рахунку № 8428 від 22.12.2022, в зв`язку з чим, за боржником обліковується заборгованість в розмірі 53 330,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, заявник, зокрема посилаючись на п. 4.1.8 Договору, зазначає, що боржником не підписано Акти № 15797 та № 1192, які з рахунками надіслано електронною поштою відповідачу, як і не надано жодних заперечень, в зв`язку надані послуги по актам вважаються прийнятими замовником.

Однак, як вбачається з прохальної частини заяви, заявник просить стягнути з боржника заборгованість за надані послуги в розмірі 86 524,62 грн., не наводячи в порушення пунктів 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК жодних обставин щодо наявності у боржника заборгованості в розмірі 86 524,62 грн., а не в розмірі 53 330,41 грн., зазначеному заявником в тексті заяви, як не зазначено переліку доказів та не додано таких доказів до заяви, якими би підтверджувалась заборгованість боржника за Договором саме у розмірі 86 524,62 грн., яку заявником заявлено до стягнення у порядку наказного провадження.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, оскільки заявником не зазначено обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника про стягнення заборгованості за Договором у розмірі 86 524,62 грн. та перелік доказів, якими заявник обґрунтовував би такі обставини, як і додано до заяви документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимог, і відповідно не підтверджено виникнення права грошової вимоги за Договором саме на суму 86 524,62 грн., Господарський суд на підставі пунктів 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс».

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» про стягнення заборгованості в розмірі 86 524,62 грн. за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування № GRC-016125 від 28.05.2021.

Ухвала набирає законної сили 05.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова