Рішення

від 25.01.2024 по справі 904/3338/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 904/3338/23

За позовомКерівника Дніпровської окружної прокуратури м.Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12"провизнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 2 471 994,61787 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

прокурор: Гамаюнова А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 904/3338/23 за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (далі також - позивач, Управління) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (далі також - відповідач, ТОВ "Квінтіс Пром 12") в якому прокурор просить:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 2 471 994, 61787 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.01.2024.

18.08.2023 до суду від прокуратури надано письмові пояснення щодо наявності порушеного інтересу держави та підстав звернення прокурора з даним позовом до суду.

Прокурор безпосередньо в судовому засіданні 25.01.2024 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 25.01.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач відзиву на позов не надав.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у строк, встановлений судом не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 25.01.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації проведено процедуру відкритих торгів UA-2021-01-18-002259-b (лот № 2) на постачання електричної енергії, ДК 021:2015:09310000:5 з очікуваною вартістю 8 633 980,00 гривень.

Запланований обсяг електричної енергії складав 3 917 385 кВт*год.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

1) ТОВ «АС» (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 8 508 560, 2 грн з ПДВ;

2) ТОВ «Укр Газ Ресурс» (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 8 226 508,50 грн з ПДВ;

3) ТОВ «Екотехноінвест» (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 7 986 764,54 грн з ПДВ

За результатами розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом (рішенням) про визначення переможця аукціону та намір укласти договір № 21/197 від 19.03.2021, переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» з найменшою остаточною пропозицією - 7 986 980,54 грн.

Із Тендерної пропозиції ТОВ «Екотехноінвест» від 17.02.2020 вбачається, що учасник (ТОВ «Екотехноінвест») згоден дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

В подальшому, 30.03.2021 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (як Споживачем) укладено із ТОВ «Екотехноінвест» (як з Постачальником) договір № 66 про постачання електричної енергії споживачу на загальну суму 7 986 764,54 грн (далі також - Договір).

Предметом вказаного договору є: електрична енергія ДК 021:201509310000 «Електрична енергія», за ціною 2,038800000671448 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, в т.ч. тариф на передачу 0,352716 за 1 кВт/год, за обсяг електричної енергії: 3 917 385 кВт*год, загальною вартістю 7 986 764,54 грн. (п.п. 2.1, 2.2, 5.1 договору, п.1.3 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 13.1 Договір набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції постачальника).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до договору та становить 7 986 764, 54 грн. Ціна за електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, а також обов`язкові платежі, збори, прямі витрати, накладні витрати, витрати сторонніх організацій та прибуток, який постачальник планує одержати та не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії.

При цьому, п. 5.4 Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару та визначення ціни поставки товару за розрахунковий місяць здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП «Оператор ринку».

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.

Умовами пункту 13.2 Договору закріплено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Розділом 14 Договору «Порядок зміни умов договору, інші умови» передбачено, що зміна умов договору в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінений тільки за письмовою згодою відповідно до вимог чинного законодавства шляхом укладання додаткової угоди. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч. збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як наголошує прокурор, на час укладання основного договору № 66 від 30.03.2021 ТОВ «Екотехноінвест» підписало вищевказаний Договір, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію обсягом 3 917 385 кВт*год загальною вартістю 7 986 764,54 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як вказано у позові, що в подальшому до первісного договору між Сторонами у порушення вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії та збільшено її вартість.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позовній заяві доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі № 47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачем.

Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов`язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

Згідно зі ст. 18 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Відповідно до Положення про управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 № 9, передбачено, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом районної держадміністрації. Управління освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні печатки у відділенні Державного казначейства в Дніпровському районі, печатку, штампи. Управління утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти на території Дніпровського району міста Києва, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу з урахуванням особливостей району.

Управління згідно з Положенням вносить пропозиції Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації щодо обсягів бюджетного фінансування навчальних закладів та установ освіти, бере безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі району.

Одночасно, ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

На думку прокурора, зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Згідно з умовами закупівлі, розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.

У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Отже, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) проведення скорочених закупівель та витрачання за їх результатами бюджетних коштів, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва направлявся запит № 50-2750 вих-23 від 14.04.2022 на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з приводу дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання та виконання додаткових угод до договору № 66 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ «Екотехноінвест».

Згідно з відповіддю від 19.04.2023 № 103/45-929 порушень під час укладання додаткових угод до договору № 66 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ «Екотехноінвест», Управління не вбачає. При цьому, питання дотримання вимог чинного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель тримається на постійному контролі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, не вживало заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні та виконанні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Вказане свідчить про нездійснення Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації спрямоване повідомлення № 50-2937 вих-23 від 20.04.2023, про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

Листом Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.05.2023 № 103/45-1020 за результатами розгляду листа Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 20.04.2023 № 50-2937 вих-23 повідомлено, що Управління освіти при укладанні додаткових угод до договору № 66 від 30.03.2023 діяло у відповідності до вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Наведене свідчить про те, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи обізнаним про порушення законодавства при виконанні вищевказаного договору про постачання електричної енергії, протягом тривалого часу не вжило заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.

Сам факт не звернення Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з цим позовом до суду свідчить про те, що останнє неналежно виконують свої повноваження відносно вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до договору №66 від 30.03.2021, а також повернення до бюджету надмірно сплачених коштів.

Вказане повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Невжиття Управлінням жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави, повинно кваліфікуватись як бездіяльність щодо захисту державних інтересів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва в суді.

Крім того, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 № 806/1000/17, від 02.10.2018 № 4/166 «Б», від 17.10.2018 №910/11919/17, від 08.02.2019 № 915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та подано позову заяву до суду в інтересах держави у зв`язку з невжиттям компетентним органом заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Крім того, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Пунктом 2.9 вищезазначеної Постанови передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з приписами частини першої ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону).

З вищезазначеного вбачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

З аналізу зазначених положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за результатами публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.

Відповідно до ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В свою, чергу Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Крім того, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 19.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 66 від 30.03.2021.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 3 620 511,5756 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,2059768 грн з ПДВ.

Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 3 917 385 до 3 620 511,5756 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,038800000671448 грн до 2,2059768 грн, яка на 8,63 % більше ніж передбачено первинним договором.

На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди № 1 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надано дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 852/21 від 07.04.2021.

Положеннями п. 5.4 Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару та визначення ціни поставки товару за розрахунковий місяць здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП «Оператор ринку». Пункт 11.4 Договору передбачає випадки зміни істотних умов Договору.

Вбачається, що для зміни істотних умов договору № 66 від 30.03.2021 є дотримання двох обставин: 1) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень для збільшення ціни товару за одиницю товару; 2) документальне підтвердження наявності факту коливання ціни товару на ринку за визначений в договорі проміжок часу.

Пункти 5.4 та 11.4 договору № 66 від 30.03.2021 про закупівлю відповідають змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Оскільки пункти 5.4 та 11.4 договору № 66 від 30.03.2021 не суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», змінені чи доповнені не були, є правомірними, тому при зміні істотних умов договору № 66 від 30.03.2021 сторони повинні неухильно дотримуватися цих пунктів договору.

Дублікат експертного висновку № 852/21 від 07.04.2021 Харківської ТПП, виконаний на замовлення ТОВ «Екотехноінвест» від 07.04.2021 № 20210407/01, містить інформацію, що середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за період 01.04.2021-07.04.2021 року та на 08.04.2021, у порівнянні між вказаними періодами, збільшились на 20,31%.

Серед іншого, в експертному висновку № 852/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (тиждень з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Зазначений дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 852/21 від 07.04.2021 не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії, оскільки зміна ціни за одиницю товару застосована не з початку розрахункового періоду, у якому відбулися зміни.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Дублікат експертного висновку № 852/21, складений 07.04.2021, містить інформацію про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 08.04.2021, що з урахуванням дати складання експертного висновку може свідчити про об`єктивну неможливість експерта визначити 07.04.2021 відповідні ціни на РДН 08.04.2021.

Також, вказаний дублікат експертного висновку ТОВ «Екотехноінвест» з цінами на ринку електроенергії станом на 08.04.2021, спрямовано ТОВ «Екотехноінвест» на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 07.04.2021 № 07042021/02.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС у період з 30.03.2021 по 18.04.2021 мають наступні значення:

30.03.2021 -1203,32 грн./МВт.год;

31.03.2021 - 1172,18 грн./МВт.год;

01.04.2021 - 1402,10 грн./МВт.год;

02.04.2021 - 1251,40 грн./МВт.год;

03.04.2021 - 1147,90 грн./МВт.год;

04.04.2021 - 1257,83 грн./МВт.год;

05.04.2021 - 1330,20 грн./МВт.год;

06.04.2021 - 1104,38 грн./МВт.год;

07.04.2021 - 1316,61 грн./МВт.год;

08.04.2021 - 1516,48 грн./МВт.год;

09.04.2021 - 1589,34 грн./МВт.год;

10.04.2021 - 1317,52 грн./МВт.год;

11.04.2021 - 1309,45 грн./МВт.год;

12.04.2021 - 1617,47 грн./МВт.год;

13.04.2021 - 1652,58 грн./МВт.год;

14.04.2021 - 1624,66 грн./МВт.год;

15.04.2021 - 1583,74 грн./МВт.год;

16.04.2021 - 1499,75 грн./МВт.год;

17.04.2021 - 1303,90 грн./МВт.год;

18.04.2021 -1233,79 грн./МВт.год.

Проаналізувавши відомості про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС можна дійти висновку, що відповідачем у якості підстав для укладення додаткової угоди № 1 від 19.04.2021 надано дублікат експертного висновку № 852/21, у якому експертом за основу проведення аналізу наявності коливання цін на ринку обрано період, в якому наявне короткострокове збільшення ціни. При цьому, в переддень укладання додаткової угоди до первісного договору, а саме 18.04.2021 збільшення ціни в порівнянні з 30.03.2021 прослідковується на 2,5% (з 1203,32 до 1233,79), а з 08.04.2021 по 18.04.2021 взагалі існує тенденція до зменшення ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України на 18,6 % (з 1516,48 до 1233,79).

Також необхідно зазначити, що відповідно до дублікату експертного висновку Харківської ТПП № 852/21 від 07.04.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за періоди з 01.04.2021 по 07.04.2021 становила 1,260,48 грн. за 1 МВт.год тобто (1 260,48 / 1 000) 1,26048 грн. за 1 кВт.год., ціна на 08.04.2021 становила 1 516,48 грн. за 1 МВт.год тобто (1516,48 /1000) 1,51648 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена первісним договором № 66 від 30.03.2021 у 2,038800000671448 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 12.04.2021, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди №1 до договору № 66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

20.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 2, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 1 від 19.04.2021), яка є недійсною, в в`язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п. 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 3 353 878,1918 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,381352 грн з ПДВ.

Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 3 620 511,5756 до 353 878,1918 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,2059768 грн. до Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Також необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 943/21 від 19.04.2021, ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 12.04.2021 по 18.04.2021 становила 1 509,52 грн. за 1 МВт.год тобто (1 509,52 / 1 000) 1,50952 грн. за 1 кВт.год., станом на 19.04.2021 становила 1 735,79 грн. за 1 МВт.год тобто (1735,79 /1000) 1,73579 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 2 від 20.04.2021 у 2,381352 грн.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС станом на 19.04.2021, 20.04.2021 та станом на 30.06.2021, 01.07.2021 мають наступні значення :

19.04.2021 - 1735,79 грн./МВт.год;

20.04.2021 - 1588,29 грн./МВт.год;

30.06.2021 - 1526,57 грн./МВт.год 01.07.2021 - 1450,65 грн./МВт.год.

З урахуванням викладеного, відсоток коливання ціни на ринку товару (з дати укладення додаткової угоди № 2 - 20.04.2021, до укладення додаткової угоди № 3 - 01.07.2021) має тенденцію до зменшення на 8,66 %, що виключає наявність реальних обставин для збільшення ціни за електроенергію.

Серед іншого, як свідчать дані з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни без ПДВ на електроенергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України та на внутрішньодобовому ринку ОЕС становили (за 1 МВт/год) у квітні 2021 року - 1450,22 грн., у травні 2021 року - 1018,74 грн., у червні 2021 року - 1425,14 грн. Тобто аналіз вищевказаних цін свідчить про те, що фактично в період дії Договору та після укладення додаткової угоди № 2 від 20.04.2021 мало місця як збільшення, так і зменшення ціни, однак при складенні висновку приймались до уваги для порівняння лише дві дати, які не відповідають ані датам звернення, ані датам попередніх змін, однак є найбільш сприятливими для більшого відсотка коливання.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.06.2021, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 3 до договору №66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним та з урахуванням вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

31.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 4, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 3 від 01.07.2021), яка є недійсною, в зв`язку з чим дана угода є також недійсною, оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою, сторонами викладено пункти 2.2 Договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,796 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,37%) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди № 4 про збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1759-1/21 від 03.08.2021 відповідно до якого зміна розрахункової середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 3 декаду липня (21.07.2021- 31.07.2021) до розрахункової середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 01.08.2021 становить + 30,55%.

Серед іншого, в експертному висновку № 1759-1/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (декада з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Також необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 1759-1/21 від 03.08.2021, ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 21.07.2021 по 31.07.2021 становила 1 623,28 грн. за 1 МВт.год тобто (1 623,28 / 1 000) 1,62328 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.08.2021 становила 2119,14 грн. за 1 МВт.год тобто (2119,14 /1000) 2,11914 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 3 від 20.04.2021 у 2,58 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.08.2021, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та .

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 4 до Договору №66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. Та з урахуванням вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

14.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до Договору №66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 5, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 4 від 31.08.2021), яка є недійсною, в зв`язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,036 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,58%) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 5 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2073/21 від 31.08.2021 відповідно до якої середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за серпень 2021 складає - 2076,95 грн./МВт.год, станом на 01.09.2021 - 2305,56 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +11,01%.

З цінової довідки № 2073/21 від 31.08.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди №4 від 31.08.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 31.08.2021.

Таким чином, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2073/21 від 31.08.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 4 від 31.08.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди № 4 від 31.08.2021, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Цінова довідка № 2073/21, складена 31.08.2021, містить інформацію про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 01.09.2021, що з урахуванням дати складання цінової довідки може свідчити про об`єктивну неможливість експерта визначити 31.08.2021 відповідні ціни на РДН 01.09.2021.

Також, вказана цінова довідка ТОВ «Екотехноінвест» з цінами на ринку електроенергії станом на 01.09.2021, спрямована ТОВ «Екотехноінвест» на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 31.08.2021 № 66.

Необхідно зазначити, що відповідно до цінової довідки Харківської ТПП № 2073/21 від 31.08.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 становила 2076,95 грн. за 1 МВт.год тобто (2076,95 / 1 000) 2,07695 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.09.2021 становила 2 305,56 грн. за 1 МВт.год тобто (2305,56 /1000) 2,30556 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 4 від 31.08.2021 у 2,796 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.09.2021, що не відповідає вимогам ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 5 до договору №66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

22.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору № 66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 6, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 5 від 14.09.2021), яка є недійсною, в зв`язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою, сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,30 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,7%) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 6 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2260/21 від 17.09.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 08.09.2021 складає - 2361,05 грн./МВт.год, станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +9,97%.

З експертного висновку № 2260/21 від 17.09.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 5 від 14.09.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 20.04.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2260/21 від 17.09.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 6 від 22.09.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №5 від 14.09.2021, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 Договору.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС станом на 14.09.2021, 21.09.2021 мають наступні значення :

14.09.2021 - 2596,47 грн./МВт.год

21.09.2021 -2323,47 грн./МВт.год

З урахуванням викладеного, відсоток коливання ціни на ринку товару (з дати укладення додаткової угоди № 5 - 14.09.2021, до моменту укладення додаткової угоди № 6) має тенденцію до зменшення на 10,5 %, що виключає наявність реальних обставин для збільшення ціни за електроенергію.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 2260/21 від 17.09.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 08.09.2021 становила 2361,05 грн. за 1 МВт.год тобто (2361,05 / 1 000) 2,36105 грн. за 1 кВт.год., станом на 14.09.2021 становила 2 596,47 грн. за 1 МВт.год тобто (2596,47 /1000) 2,59647 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 5 від 14.09.2021 у 3,036 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 14.09.2021, що не відповідає вимогам ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 6 до договору № 66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. Та з урахуванням вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

19.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору № 66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 7, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 6 від 22.09.2021), яка є недійсною, в зв`язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,546 грн. з ПДВ. (підвищено на 8%) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 7 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2499/21 від 07.10.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 14.09.2021 складає - 2596,47 грн./МВт.год, станом на 23.09.2021 - 2805,51 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +8,05%.

З експертного висновку № 2260/21 від 17.09.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди №6 від 22.09.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 22.09.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2499/21 від 07.10.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 7 від 19.10.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №6 від 22.09.2021, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 договору.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 2499/21 від 07.10.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 14.09.2021 становила 2596,47 грн. за 1 МВт.год тобто (2596,47 / 1 000) 2,59647 грн. за 1 кВт.год., станом на 23.09.2021 становила 2 805,51 грн. за 1 МВт.год тобто (2805,51 /1000) 2,80551 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 6 від 22.09.2021 у 3,30 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.10.2021, що не відповідає вимогам ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 7 до договору № 66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

15.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до договору № 66 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 8, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 7 від 17.10.2021), яка є недійсною, в зв`язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою, сторонами викладено пункти 2.2 договору, п.п.1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,912 грн. з ПДВ. (підвищено на 9,76%) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 8 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2742/21 від 02.11.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 13.10.2021 складає - 2978,79 грн./МВт.год, станом на 01.11.2021 - 3491,75 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +17,22%.

З експертного висновку № 2742/21 від 02.11.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди №7 від 19.10.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 19.09.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2742/21 від 02.11.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 8 від 15.11.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №7 від 19.10.2021, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 договору.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 2742/21 від 02.11.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 13.10.2021 становила 2978,79 грн. за 1 МВт.год тобто (2978,79 / 1 000) 2,97879 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.11.2021 становила 3 491,75 грн. за 1 МВт.год тобто (3491,75 /1000) 3,49175 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 7 від 19.10.2021 у 3,546 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору № 66 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.11.2021, що не відповідає вимогам ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Екотехноінвест» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 8 до договору № 66 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

Вказані додаткові угоди вчинені з порушенням частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які суперечать інтересам держави та потребують негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Крім того, у позові заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 2 471 994, 61787 грн.

Розрахунок суми, необґрунтовано сплаченої Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ «Екотехноінвест» за Договором, виглядає наступним чином:

- за основним Договором - 3 917 385 кВт*год, загальною вартістю 7 986 764,54 гривень, тобто 2,038800000671448 грн за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 1 - 3 620 511,5756 кВт*год, загальною вартістю 7 986 764,54 гривень, тобто 2,2059768 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 2 - 3 353 878,1918 кВт*год, загальною вартістю 7 986 764,54 гривень, тобто 2,381352 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 3 - 3 095 645,17 кВт*год, загальною вартістю 7 986 764,54 гривень, тобто 2,58 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 4 - 3 057 773,34 кВт*год, тобто 2,796 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 5 - 2 924 406,83 кВт*год, тобто 3,036 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 6 - 2 806 379,75 кВт*год, тобто 3,30 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 7 - 2 718 510,34 кВт*год, тобто 3,564 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 8 - 2 623 897,97 кВт*год, тобто 3,912 грн. за 1 кВт*год.

За умовами первісного договору № 66 оплачено Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ «Екотехноінвест» 458 397,67 грн. за 224837 кВт*год за тарифом 2,0388 грн. (період з 01.04.2021 по 11.04.2021).

Всього на підставі договору № 66 від 30.03.2021 з урахуванням укладених угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ «Екотехноінвест» перераховано грошові кошти в сумі 7 730 076,13 грн. за 2 579 008 кВт*год.

Враховуючи те, що Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 підлягають визнанню недійсними, то Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації мало сплатити:

2 579 008 кВт*год х 2,038800000671448 грн = 5 258 081,51213 грн.

Отже загальна сума переплати складає 2 471 994,61787 грн.

(7 730 076,13 грн. - 5 258 081,51213 грн.)

Оскільки, правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за Договором відповідно до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1 від 19.04.2021, № 2 від 20.04.2021, № 3 від 01.07.2021, № 4 від 31.08.2021, № 5 від 14.09.2021, № 6 від 22.09.2021, № 7 від 19.10.2021, № 8 від 15.11.2021 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому необхідно їх визнати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України у справі від 04.08.2021 №912/994/20, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.04.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

9. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12»).

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 59; код ЄДРПОУ 34933742) на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, пр. Миру, 6а; код ЄДРПОУ 02070909) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 2 471 994, 61787 грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 59; код ЄДРПОУ 34933742) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 58 552,00 грн.

12. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко