Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/13914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа №910/13914/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва"

про стягнення заборгованості у розмірі 48 582,25 грн,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" про стягнення заборгованості у розмірі 48 582,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" стверджує, що у Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" наявний борг у розмірі 37 747,23 грн з оплати поставленої згідно Договору №858 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 01.08.2003 у будинок №36Б по вул. Івана Франка у м. Києві в опалювальні періоди 2021/2022 та 2022/2023 теплової енергії.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3 746,05 грн, 3% річних у розмірі 1 198,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 890,39 грн, нараховані за прострочення виконання Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" своїх грошових зобов`язань за Договором №858 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 01.08.2003.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13914/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала від 11.09.20233 про відкриття провадження у справі №910/13914/23 була надіслана відповідачу 12.09.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 36-Б), та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105495219190 була вручена Громадській спілці "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" 14.09.2023.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі №910/13914/23 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Громадська спілка "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" повинна була подати відзив на позов у строк до 29.09.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.08.2003 між Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" (абонент) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (дирекція) укладено Договір №858 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів (надалі - Договір), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Франка, 36Б.

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуюючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Договору дирекція зобов`язується розподіляти надану енергопостачальною організацією вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та обсягах згідно з заявкою орендаря; надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (Додаток №1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів згідно із доданою калькуляцією; в разі зміни тарифів повідомляти абонента у п`ятиденний термін з моменту отримання від енергопостачальної організації відповідного розпорядження держадміністрації м. Києва.

Відповідно п.п. 2.3.3, 2.3.6, 2.3.10 Договору абонент зобов`язаний, зокрема: виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку №2 до цього договору; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції №2600500010883 в КБ "Хрещатик" вартість спожитої теплової енергії; при наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією сплачувати всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

Пунктом 2.3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Цей договір набуває чинності з 01.08.2003 та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.1, 6.4 Договору).

Згідно п. 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків за адресою: вул. Чапаєва, 9Б, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

У пункті 3 Додатку №2 до Договору вказано, що сплату за вказаними в п. 2 цього договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

3.1 в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграм МВРТ (на підставі показників теплолічильника) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань, та ін. технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії;

3.2 абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

У пункті 3.4 Додатку №2 до Договору зазначено, що у випадку несплати за користування тепловою енергією до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання відповідно додатку №1 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2) (п. 3.5 Додатку №2 до Договору).

25.07.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (абонент) був укладений Договір №328849 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір теплопостачання), предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору теплопостачання енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток №2), крім випадків, зазначених у п. 3.1.7 договору.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача що Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" було порушено свої зобов`язання за Договором із оплати наданих протягом листопада 2021 року - квітня 2023 року послуг теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 37 747,23 грн, пені у розмірі 3 746,05 грн, 3% річних у розмірі 1 198,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 890,39 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За Правилами користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", як енергопостачальною організацією, було виставлено Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація", як споживачу/абоненту за Договором теплопостачання, рахунки за спожиту теплову енергію у будинку по вул. Івана Франка, 36Б (акти приймання-передавання товарної продукції №5/2022-328849 від 31.05.2022, №4/2022-328849 від 30.04.2022, №3/2022-328849 від 31.03.2022, №2/2022-328849 від 28.02.2022, №01/2022-328849 від 31.01.2022, №12/2021-328849 від 31.12.2021, №11/2021-328849 від 30.11.2021, №4/2023-328849 від 30.04.2023, №3/2023-328849 від 31.03.2023, №2/2023-328849 від 28.02.2023, №12/2022-328849 від 31.12.2022, №11/2022-328849 від 30.11.2022).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач вказує, що ним було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювальних сезонів протягом 2021-2023 років, а КП "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та видано акти готовності до опалювального сезону від 06.10.2021 та від 01.09.2022, акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №01812 від 23.11.2021 та №00062 від 06.06.2022, акти на опломбування від 06.10.2021 та від 01.09.2022, наряди на включення теплопостачання №1240 від 01.11.2021 та №780 від 11.11.2022 у адміністративний будинок по вул. Івана Франка, 36Б, копії яких містяться в матеріалах справи.

До будинку по вул. Івана Франка, 36Б, протягом опалювальних сезонів 2021-2023 років подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з жовтня 2021 року по березень 2023 року.

Загальний обсяг спожитої теплової енергії, поставлений КП "Київтеплоенерго" до буд. 36Б по вул. Івана Франка у м. Києві протягом опалювальних сезонів 2021/2022, 2022/2023 у вказаному будинку розподілено позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі.

Відповідно Громадській спілці "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" нарахована вартість теплопостачання згідно з розрахунками нарахувань до оплати за послуги технічного обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем опалення і спожитої теплової енергії у квітні 2023 року суму 1 543,75 грн, у березні 2023 року - суму 2 933,36 грн, у лютому 2023 року - суму 3 083,92 грн, у січні 2023 року - суму 3 351,38 грн, у грудні 2022 року - відкоректовано нарахування в бік зменшення на суму 2 754,96 грн, у листопаді 2022 року - суму 1 036,99 грн, у жовтні 2022 року - суму 206,40 грн, у вересні 2022 року - суму 206,40 грн, у серпні 2022 року - суму 206,40 грн, у липні 2022 року - суму 206,40 грн, червні 2022 року - суму 206,40 грн, у травні 2022 року - суму 3 258,68 грн, у квітні 2022 року - відкоректовано нарахування в бік зменшення на суму 433,00 грн, у березні 2022 року - суму 6 791,22 грн, у лютому 2022 року - суму 2 841,05 грн, у січні 2022 року - суму 8 290,16 грн, у грудні 2021 року - суму 5 553,88 грн, у листопаді 2021 року - суму 4 356,56 грн

Загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг відповідачем зазначена в наявних в матеріалах справи актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування №858/2304 від за квітень 2023 року, №858/2303 за березень 2023 року, №858/2302 за лютий 2023 року, №858/2301 за січень 2023 року, №858/2212 за грудень 2022 року, №858/2211 за листопад 2022 року, №858/2210 за жовтень 2022 року, №858/2209 за вересень 2022 року, №858/2208 за серпень 2022 року, №858/2207 за липень 2022 року, №858/2206 за червень 2022 року, №858/2205 за травень 2022 року, №858/2204 за квітень 2022 року, №858/2203 за березень 2022 року, №858/2202 за лютий 2022 року, №858/2201 за січень 2022 року, №858/2112 за грудень 2021 року та №858/2111 за листопад 2021 року.

Водночас, вказані акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року не підписані представником відповідача.

Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" не повинне вчиняти жодних дій щодо спонукання Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" до підписання акта прийому виконаного опалення та технічного обслуговування, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів прийому виконаного опалення та технічного обслуговування не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 2 Додатку №2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків за адресою: вул. Чапаєва, 9Б, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Доказів виконання п. 2 Додатку №4 до Договору з отримання споживачем (абонентом/відповідачем) актів та розрахунків матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови споживача/абонента від підписання таких актів.

Крім того, як вказує позивач, а у суду відсутні обґрунтовані підстави для сумнівів у таких твердженнях, що відповідачем у спірний період частково та з простроченням оплачено спожиту теплову енергію на суму 3 137,76 грн.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені обставини та керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що надані Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" докази на підтвердження надання Громадській спілці "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" послуг на теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів у період з листопада 2021 року по квітень 2023 року загальною вартістю 40 884,99 грн доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Відповідач своїм правом на спростування факту та/або обсягів наданих позивачем послуг теплопостачання та обслуговування і утримання внутрішньо будинкових систем опалення не скористався.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" з листопада 2021 року по квітень 2023 року було надано Громадській спілці "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" послуги за Договором загальною вартістю 40 884,99 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

У пункті 3 Додатку №2 до Договору вказано, що сплату за вказаними в п. 2 цього договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати наданих йому послуг до 23 числа поточного місяця міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати наданих послуг за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у кожному місяці для його виконання до 23 числа поточного місяця, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Громадська спілка "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" повинна була щомісячно оплачувати наданій їй за Договором послуги до 23 числа поточного місяця.

Позивач стверджує, а у суду відсутні підстави для сумнівів у таких твердженнях, що у відповідача частково та з простроченням оплачено наданій на підставі Договору послуги - на суму 3 137,76 грн. При цьому, станом на початок 01.11.2021 за Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" обліковувалась заборгованість у розмірі 11 839,04 грн, в рахунок погашення якої були зараховані здійснені відповідачем у листопаді-грудні 2021 року платежі на суму 8 207,96 грн та на суму 6 768,84 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати наданих позивачем у період з листопада 2021 року по квітень 2023 року згідно Договору послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів, відтак станом на дату розгляду даної справи у Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" наявний перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" борг у розмірі 37 747,23 грн (40 884,99 грн загальної вартості наданих послуг - 3 137,76 грн сплачених відповідачем коштів).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявність та обсяг боргу Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення суми основного боргу у розмірі 37 747,23 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3 746,05 грн, 3% річних у розмірі 1 198,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 890,39 грн, нараховані за прострочення виконання Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" своїх грошових зобов`язань за Договором №858 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 01.08.2003.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Громадською спілкою "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" 3% річних у розмірі 1 198,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 890,39 грн

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 3.4 Додатку №2 до Договору зазначено, що у випадку несплати за користування тепловою енергією до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, оскільки формулювання "за кожний день прострочення", установлює лише порядок нарахування такої штрафної санкції як пеня, що також дозволяє її відмежувати від неустойки іншого виду, але вказане формулювання жодним чином не визначає період чи строк, за який ця неустойка нараховується. Зазначення в договорі іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України періоду нарахування штрафних санкцій, може бути здійснено або шляхом відображенням в його умовах конкретного строку нарахування штрафної санкції (на зразок "нараховується протягом року" тощо), або шляхом зазначення додаткових застережень щодо настання певної обставини (на зразок "до повного виконання зобов`язання", "до повної сплати заборгованості", "протягом всього періоду існування прострочення" тощо), які б дозволяли точно встановити момент закінчення строку нарахування неустойки, відмінний від визначеного Господарського кодексу України.

З пункту 3.4 Додатку №2 до Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,5%), порядок нарахування пені (за кожен день прострочки платежу) та строк такого нарахування (по день фактичної сплати), а відтак приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування штрафних санкцій піврічним терміном, до спірних правовідносин не застосовуються.

Попри визначення у п. 3.4 Додатку №2 до Договору розміру пені - 0,5%, із розрахунку пені вбачається, що позивачем враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", згідно яких розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нараховує відповідачу пеню за період з 24.09.2022 по 20.08.2023.

Із частини 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується вказаний Закон, який є спеціальним нормативно-правовим актом до спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Проте відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №530-ІХ, що набрав чинності 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Карантин, пов`язаний із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який був установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 з 12 березня 2020 року, тривав до 30 червня 2023 року.

За таких обставин, правомірним є нарахування пені за порушення відповідачем оплати послуг теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів у період з листопада 2021 року по квітень 2023 року починаючи з 31.07.2023.

За таких обставин, суд, здійснивши власний розрахунок пені із врахуванням дати, з якої є правомірним нарахування пені, - з 31.07.2023 по визначену позивачем кінцеву дату нарахування пені - 20.08.2023, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача пені у розмірі 955,57 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 2 790,48 грн (3 746,05 грн - 955,57 грн) не підлягає задоволенню, оскільки обрахована невірно.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягають частковому задоволенню, а з Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" підлягає стягненню борг у розмірі 37 747,23 грн, пеня у розмірі 955,57 грн, 3% річних у розмірі 1 198,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 890,39 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської спілки "Координаційна рада організацій осіб з інвалідністю м. Києва" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 36-Б; ідентифікаційний код 24073707) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) борг у розмірі 37 747 (тридцять сім тисяч сімсот сорок сім) грн 23 коп., пеню у розмірі 955 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 57 коп., 3% річних у розмірі 1 198 (одну тисячу сто дев`яносто вісім) грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 890 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн 39 коп. та судовий збір у розмірі 2 529 (дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн 84 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 05.02.2024.

Суддя Р.В. Бойко