Рішення

від 24.01.2024 по справі 910/14875/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2024Справа № 910/14875/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр нефрології та діалізу" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Клімат"

про стягнення 14 103 435,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Сушко Б.В. (у порядку самопредставництва);

від відповідача: Галкіна Я.Г. за ордером від 08.11.2023 року серії АР № 1144571.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Київський міський центр нефрології та діалізу" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Клімат" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 14 103 435,00 грн. збитків, завданих внаслідок неефективно використаних бюджетних коштів.

Ухвалою від 25.09.2023 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху та надав Підприємству строк для усунення її недоліків.

06.10.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства від 06.10.2023 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 11.10.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14875/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.11.2023 року.

У підготовчому засіданні 08.11.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 24.11.2023 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 08.12.2023 року. Крім того, суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/14875/23 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 12.12.2023 року.

15.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що останнім не було доведено факту понесення ним збитків внаслідок оплати виконаних за укладеними між сторонами договорами робіт, оскільки ціна у договорах підряду від 09.09.2020 року № ПЗ-40-09/20/228/3210 та від 12.04.2021 року № 176/2132 була визначена на основі договірної ціни та кошторису, а також погоджена сторонами, а роботи за вказаними правочинами були прийняті позивачем без зауважень. Разом із тим, наданий позивачем Аудиторський звіт від 18.08.2023 року № 070-2-3-04/40 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Означений відзив прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.12.2023 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/14875/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 24.01.2024 року.

У судовому засіданні 24.01.2024 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Підприємства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 24.01.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.09.2020 року між Товариством (підрядник) та Підприємством (замовник) було укладено договір підряду № ПЗ-40-09/20/228/3210 на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" 4-го, 5-го поверху, терапевтичного корпусу літера Л по вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі м. Києва" (далі - Договір № ПЗ-40-09/20/228/3210), за умовами якого позивач доручив, а відповідач зобов`язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними та (або) залученими силами виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" 4-го, 5-го поверху, терапевтичного корпусу літера Л по вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі м. Києва" (далі - Роботи), тоді як замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Вказаний правочин, а також додатки та додаткові угоди від 04.12.2020 року № 1 та від 21.12.2020 року № 2 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.4 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 склад та обсяг робіт, визначені технічним завданням, тендерною документацією, можуть бути переглянуті в процесі виконання Робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За умовами пункту 2.1 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 строк виконання Робіт: початок виконання Робіт - з дати підписання договору; закінчення виконання робіт - 31.12.2020 року. Зазначена дата може змінюватися, що затверджується сторонами у додатковій угоді до цього договору. Невід`ємною частиною договору є календарний графік виконання та фінансування робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених цим договором. Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання Робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.

Згідно з пунктом 3.1 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210, з урахуванням додаткової угоди від 21.12.2020 року № 2 до нього, загальна вартість Робіт за даним договором становить 34 272 597,87 грн., у тому числі ПДВ 20 % (6 854 519,57 грн.). Договірна ціна цього договору є динамічною і визначається відповідно до договірної ціни (додаток № 1). Вартість будівельних робіт визначена договірною ціною на виконання будівельних робіт з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (з доповненнями та змінами) "Правила визначення вартості будівництва".

Пунктами 3.3-3.5 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 передбачено, що зобов`язання за договором виникають виключно в межах затверджених бюджетних асигнувань по Об`єкту, встановлених кошторисами на відповідний бюджетний період. Оплата здійснюється в межах затвердженого ліміту фактичного фінансування на відповідний бюджетний період.

Обсяг Робіт коригується в залежності від встановленого ліміту бюджетних призначень.

У разі виникнення підстав для зміни та уточнення договірної ціни, підрядник повідомляє про них замовника та надає замовнику пропозиції з відповідними обґрунтованими розрахунками.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 розрахунки за виконані Роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами договору документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та їх витрати (форми № КБ-3).

Оплата виконаних Робіт здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання актів здачі-приймання робіт, КБ-2в, КБ-3. Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після отримання сертифікату відповідності на підставі акта готовності об`єкту до експлуатації та передачі об`єкта балансоутримувачу (пункт 4.6 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210).

Розділом 13 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 встановлено, що приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461).

Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом виконаних робіт.

У разі виявлення в процесі приймання-передачі виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі виконаних робіт. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням виявлених недоліків замовником компенсуються підрядником.

Відшкодування підтверджених відповідними документами сум вартості витрат на усунення недоліків самим замовником або третіми особами та сум збитків може здійснюватися шляхом утримання замовником з сум, що належать підряднику за належно виконані роботи, або, на вибір замовника, в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів.

Згідно з пунктом 19.1 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 останній набирає чинності з моменту підписанні і діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210 відповідач виконав передбачені цією угодою підрядні роботи на загальну суму 34 272 597,87 грн. (що відповідає договірній ціні та загальній вартості Робіт за цим правочином, передбаченій пунктом 3.1 Договору № ПЗ-40-09/20/228/3210), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних між уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками печаток цих суб`єктів господарювання без жодних зауважень чи заперечень Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за грудень 2020 року на суму 4524,42644 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 2336,00167 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 1410,52565 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 2298,28624 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 4543,58132 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 6651,68031 тис. грн., за грудень 2020 року на суму 6211,99182 тис. грн. та за грудень 2020 року на суму 6296,10442 тис. грн., а також не заперечувалося позивачем під час розгляду справи.

Крім того, 12.04.2021 року між Товариством (підрядник) та Підприємством (замовник) було укладено договір підряду № 176/3132 на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" 4-го, 5-го поверху, терапевтичного корпусу літера Л по вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі м. Києва" (далі - Договір № 176/3132), за умовами якого позивач доручив, а відповідач зобов`язався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними та (або) залученими силами виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" 4-го, 5-го поверху, терапевтичного корпусу літера Л по вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі м. Києва" (далі - Роботи), тоді як замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Вказаний правочин, а також додатки та додаткові угоди від 26.10.2021 року № 1, від 22.12.2021 року № 2, від 24.06.2021 року № 3 та від 02.08.2022 року № 4 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.4 Договору № 176/3132 склад та обсяг робіт, визначені технічним завданням, тендерною документацією, можуть бути переглянуті в процесі виконання Робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За умовами пункту 2.1 Договору № 176/3132 строк виконання Робіт: початок виконання Робіт - з дати підписання договору; закінчення виконання робіт - 31.12.2022 року. Зазначена дата може змінюватися, що затверджується сторонами у додатковій угоді до цього договору. Невід`ємною частиною договору є календарний графік виконання та фінансування робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених цим договором. Датою закінчення виконання Робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання Робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.

Згідно з пунктом 3.1 Договору № 176/3132 загальна вартість Робіт за даним договором становить 84 117 061,39 грн., у тому числі ПДВ 14 019 510,23 грн., з яких: на 2021 рік: 49 024 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 170 800,00 грн.; на 2022 рік: 35 092 261,39 грн., у т.ч. ПДВ 5 848 710,23 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до вищенаведеного пункту Договору № 176/3132 його сторонами неодноразово вносилися зміни.

Так, відповідно до пункту 3.1 Договору № 176/3132, у редакції додаткової угоди від 26.10.2021 року № 1 до нього, загальна вартість Робіт за даним договором становить 84 117 061,39 грн., у тому числі ПДВ 14 019 510,23 грн., з яких: на 2021 рік: 69 117 061,39 грн., у т.ч. ПДВ 11 519 510,23 грн.; на 2022 рік: 15 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 500 000,00 грн. Цією додатковою угодою сторони також виклали додаток № 2 "Календарний графік виконання робіт" та додаток № 3 "Календарний план фінансування робіт" у новій редакції.

Згідно з пунктом 3.1 Договору № 176/3132, у редакції додаткової угоди від 22.12.2021 року № 2 до нього, загальна вартість Робіт за даним договором становить 84 117 061,39 грн., у тому числі ПДВ 14 019 510,23 грн., з яких: на 2021 рік: 73 117 061,39 грн., у т.ч. ПДВ 12 186 176,90 грн.; на 2022 рік: 11 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн. Цією додатковою угодою сторони також виклали додаток № 2 "Календарний графік виконання робіт" та додаток № 3 "Календарний план фінансування робіт" у новій редакції.

За умовами пункту 3.1 Договору № 176/3132, у редакції додаткової угоди від 24.06.2022 року № 3 до нього, загальна вартість Робіт за даним договором становить 84 117 061,39 грн., у тому числі ПДВ 14 019 510,23 грн., з яких: на 2021 рік: 73 117 061,39 грн., у т.ч. ПДВ 12 186 176,90 грн.; на 2022 рік: 11 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн., у тому числі за кошти, отримані від Національної служби здоров`я України по договорам про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій: 6 508 278,14 грн., у т.ч. ПДВ 1 084 713,02 грн. Крім того, у додатковій угоді від 24.06.2022 року № 3 сторони погодили викласти пункт 5.2 Договору в новій редакції, за якою джерело фінансування: кошти місцевого бюджету - 77 608 783,25 грн., у т.ч. ПДВ 12 934 797,21 грн.; кошти, отримані від Національної служби здоров`я України по договорам про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій: 6 508 278,14 грн., у т.ч. ПДВ 1 084 713,02 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору № 176/3132, у редакції додаткової угоди від 02.08.2022 року № 4 до нього, загальна вартість Робіт за даним договором становить 84 117 061,39 грн., у тому числі ПДВ 14 019 510,23 грн., з яких: на 2021 рік: 73 117 061,39 грн., у т.ч. ПДВ 12 186 176,90 грн.; на 2022 рік: 11 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн. за кошти, отримані від Національної служби здоров`я України по договорам про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Також, у додатковій угоді від 02.08.2022 року № 4 сторони дійшли згоди викласти пункт 5.2 Договору в новій редакції, за якою джерело фінансування: кошти місцевого бюджету - 73 117 061,39 грн., у т.ч. ПДВ 12 186 176,90 грн.; кошти, отримані від Національної служби здоров`я України по договорам про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій - 11 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 833 333,33 грн.

Змістом пункту 3.1 Договору № 176/3132 також передбачено, що договірна ціна цього договору є динамічною і визначається відповідно до договірної ціни (додаток № 1). Вартість будівельних робіт визначена договірною ціною на виконання будівельних робіт з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (з доповненнями та змінами) "Правила визначення вартості будівництва".

Пунктами 3.3-3.5 Договору № 176/3132 передбачено, що зобов`язання за договором виникають виключно в межах затверджених бюджетних асигнувань по Об`єкту, встановлених кошторисами на відповідний бюджетний період. Оплата здійснюється в межах затвердженого ліміту фактичного фінансування на відповідний бюджетний період.

Обсяг Робіт коригується в залежності від встановленого ліміту бюджетних призначень.

У разі виникнення підстав для зміни та уточнення договірної ціни, підрядник повідомляє про них замовника та надає замовнику пропозиції з відповідними обґрунтованими розрахунками.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 176/3132 розрахунки за виконані Роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами договору документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та їх витрати (форми № КБ-3).

Оплата виконаних Робіт здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання актів здачі-приймання робіт, КБ-2в, КБ-3. Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після отримання сертифікату відповідності на підставі акта готовності об`єкту до експлуатації та передачі об`єкта балансоутримувачу (пункт 4.5 Договору № 176/3132).

Розділом 13 Договору № 176/3132 передбачено, що приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461).

Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом виконаних робіт.

У разі виявлення в процесі приймання-передачі виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі виконаних робіт. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням виявлених недоліків замовником компенсуються підрядником.

Відшкодування підтверджених відповідними документами сум вартості витрат на усунення недоліків самим замовником або третіми особами та сум збитків може здійснюватися шляхом утримання замовником з сум, що належать підряднику за належно виконані роботи, або, на вибір замовника, в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів.

Згідно з пунктом 18.1 Договору № 176/3132 останній набирає чинності з моменту підписанні і діє до 31.12.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 176/3132 відповідач виконав передбачені цією угодою підрядні роботи на загальну суму 83 117 051,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних між уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками печаток цих суб`єктів господарювання без жодних зауважень чи заперечень Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за червень 2021 року від 18.06.2021 року на суму 5461,13333 тис. грн., за червень 2021 року від 12.07.2021 року на суму 3070,83125 тис. грн., за липень 2021 року від 12.07.2021 року на суму 2547,08580 тис. грн., за липень 2021 року від 19.06.2021 року на суму 1131,46034 тис. грн., за липень 2021 року від 19.07.2021 року на суму 1311,61981 тис. грн., за липень 2021 року від 30.07.2021 року на суму 842,08448 тис. грн., за липень 2021 року від 30.07.2021 року на суму 850,69178 тис. грн., за серпень 2021 року від 09.08.2021 року на суму 380,03244 тис. грн., за серпень 2021 року від 09.08.2021 року на суму 401,89090 тис. грн., за серпень 2021 року від 09.08.2021 року на суму 1212,00428 тис. грн., за серпень 2021 року від 16.08.2021 року на суму 274,17252 тис. грн., за серпень 2021 року від 16.08.2021 року на суму 2303,45768 тис. грн., за серпень 2021 року від 20.08.2021 року на суму 330,59852 тис. грн., за серпень 2021 року від 20.08.2021 року на суму 2018,22240 тис. грн., за серпень 2021 року від 27.08.2021 року на суму 163,60914 тис. грн., за серпень 2021 року від 27.08.2021 року на суму 918,92440 тис. грн., за серпень 2021 року від 27.08.2021 року на суму 4060,08459 тис. грн., за серпень 2021 року від 06.09.2021 року на суму 524,53536 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 872,63708 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 1087,17632 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 275,40744 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 754,97532 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 483,28550 тис. грн., за вересень 2021 року від 21.09.2021 року на суму 973,20068 тис. грн., за вересень 2021 року від 28.09.2021 року на суму 3083,28913 тис. грн., за вересень 2021 року від 04.10.2021 року на суму 1479,89838 тис. грн., за вересень 2021 року від 08.10.2021 року на суму 2349,97410 тис. грн., за вересень 2021 року від 08.10.2021 року на суму 251,27647 тис. грн., за жовтень 2021 року від 22.10.2021 року на суму 1002,62489 тис. грн., за серпень 2021 року від 22.10.2021 року на суму 1220,34554 тис. грн., за жовтень 2021 року від 29.10.2021 року на суму 247,49632 тис. грн., за жовтень 2021 року від 29.10.2021 року на суму 1326,39493 тис. грн., за жовтень 2021 року від 29.10.2021 року на суму 87,50375 тис. грн., за листопад 2021 року від 03.12.2021 року на суму 2229,76789 тис. грн., за листопад 2021 року від 03.12.2021 року на суму 436,37558 тис. грн., за листопад 2021 року від 03.12.2021 року на суму 463,00328 тис. грн., за листопад 2021 року від 03.12.2021 року на суму 438,39583 тис. грн., за листопад 2021 року від 03.12.2021 року на суму 815,65994 тис. грн., за грудень 2021 року від 10.12.2021 року на суму 6844,97846 тис. грн., за грудень 2021 року від 10.12.2021 року на суму 3757,91198 тис. грн., за грудень 2021 року від 16.12.2021 року на суму 2539,16127 тис. грн., за грудень 2021 року від 23.12.2021 року на суму 3644,22275 тис. грн., за грудень 2021 року від 28.12.2021 року на суму 6809,40358 тис. грн., за грудень 2021 року від 28.12.2021 року на суму 821,07023 тис. грн., за грудень 2021 року від 28.12.2021 року на суму 591,87007 тис. грн., за грудень 2021 року від 28.12.2021 року на суму 427,31563 тис. грн., за червень 2022 року від 28.06.2022 року на суму 874,22866 тис. грн., за червень 2022 року від 28.06.2022 року на суму 2861,17576 тис. грн., за червень 2022 року від 29.06.2022 року на суму 377,43719 тис. грн., за червень 2022 року від 29.06.2022 року на суму 831,37834 тис. грн., за червень 2022 року від 30.06.2022 року на суму 784,93676 тис. грн., за червень 2022 року від 30.06.2022 року на суму 779,12143 тис. грн., за липень 2022 року від 03.08.2022 року на суму 3181,59786 тис. грн., за серпень 2022 року від 25.08.2022 року на суму 1191,93506 тис. грн., за серпень 2022 року від 27.12.2022 року на суму - 881,82023 тис. грн., а також не заперечувалося позивачем під час розгляду справи.

У пред`явленому позові Підприємство вказувало, що виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту було проведено плановий аудит діяльності Підприємства щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень КНП "Київський міський центр нефрології та діалізу" 4-го, 5-го поверху, терапевтичного корпусу лiтера Л по вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі м. Києва в період 2019-2022 років.

За результатами означеної перевірки 18.08.2023 року Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено аудиторський звіт № 070-2-3-04/40, яким встановлено ряд порушень, що, на думку перевіряючого органу, призвели до неефективного використання бюджетних коштів у розмірі 14 103 435,00 грн.

Так, за проведеною перевіркою вартості фактично виконаних будівельних робіт і витрат, вартість робіт за всіма наданими актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, що підписані замовником - Підприємством, та підрядником - Товариством, за грудень 2020 року - грудень 2022 року становить 117 423,398 тисяч гривень, у тому числі: матеріали замовника 26,726 тисяч гривень, зворотних сум 7,02241 тисяч гривень. Прийнято до обліку та оплачено замовником у період з грудня 2020 року по грудень 2022 року - 117 389,650 тисяч гривень (без урахування матеріалів замовника - 26,726 тисяч гривень та зворотних сум 7,022 тисяч гривень). Вартість будівельних робіт за довідками (форма № КБ-3) відповідає вартості виконаних будівельних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).

В аудиторському звіті від 18.08.2023 року № 070-2-3-04/40 Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що внаслідок неналежного проведення замовником - Підприємством аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення вартості прямих витрат при складанні кошторисної документації та укладанні договорів підряду (№ ПЗ-40-09/20/228/3210 та № 176/3132) з Товариством, неефективно використано - 14 170,810 тисяч гривень, або 11,8 % від загальної вартості перевірених робіт на об`єкті, з яких: завищення вартості матеріалів - 14 091,083 тисячі гривень або 9,8 %; витрати на технічний нагляд - 79,727 тисяч гривень, або 1,0 %. В ході аудиту дане порушення усунуто частково на суму 67,375 тисяч гривень, тоді як сума неусунутих порушень складає 14 103 435,00 грн.

З огляду на викладене, а також зважаючи, що аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2023 року № 070-2-3-04/40, на думку позивача, є належним доказом неефективного використання бюджетних коштів, Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з означеним позовом про стягнення з Товариства збитків у розмірі 14 103 435,00 грн., сума яких встановлена у вищенаведеному аудиторському звіті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з частинами 1-3 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, частинами 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що Підприємство оглянуло і прийняло обумовлені договорами підряду № ПЗ-40-09/20/228/3210 та № 176/3132 Роботи за актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3), які підписані сторонами без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень, позивач погодився з їх кількістю, вартістю і якістю. Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що виконані Товариством Роботи за вищенаведеними договорами були оплачені замовником.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд звертає увагу на положення частин 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України, за якими зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тоді як зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Підприємства спірної у справі суми збитків, позивач посилався на висновки, викладені в аудиторському звіті Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2023 року № 070-2-3-04/40.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Разом із тим, в силу положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Отже, обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України, стаття 623 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У частині 2 статті 22 цього ж Кодексу наведено поняття збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, відповідно до вказаних положень статті 623 та статті 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов`язання, якого припустився боржник.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення вини правопорушника, факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У той же час, відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 18.09.2014 року № 151/151 (з подальшими змінами) (далі - Положення), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно з пунктом 1.7 Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами проведених внутрішніх аудитів, моніторингів, аналізів та інших контрольних заходів ефективності діяльності та дотримання законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з законодавством України.

Внутрішній аудит створюється з метою вдосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків, поліпшення внутрішнього контролю та управління ризиками.

Як вбачається зі змісту відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (власником) Підприємства є Київська міська державна адміністрація.

З урахуванням наведеного, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит Підприємства в частині використання ними об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

За таких обставин, аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним доказом факту завищення обсягу та вартості виконаних Товариством за договорами підряду № ПЗ-40-09/20/228/3210 та № 176/3132 на загальну суму, зокрема, 14 103 435,00 грн., оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом Підприємства, який, крім іншого, проведений не державним органом, стосується неефективного використання бюджетних коштів самим позивачем та не створює жодних наслідків для третіх осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі для відповідача).

Суд зазначає, що виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Звіт аудиту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором.

Більше того, аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень Підприємства та містять лише думку органу, який його склав. Такий звіт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договорів підряду.

Крім того, судом враховано, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) факти щодо господарської діяльності Підприємства підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, сам лише аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному звіті сум, та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року в справі № 922/1609/13.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд відхиляє аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.08.2023 року № 070-2-3-04/40 як належний та допустимий доказ на підтвердження неефективного використання бюджетних коштів у розмірі 14 103 435,00 грн. (чи завищення обсягу та вартості виконаних за договорами підряду Робіт на означену суму), а отже встановлені у цьому звіті обставини підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими нормами Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, документів, на підставі яких представниками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено суму неефективного використання бюджетних коштів матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Позивачем не доведено суду завищення відповідачем обсягу та вартості виконаних за договорами підряду № ПЗ-40-09/20/228/3210 та № 176/3132 робіт і завищення вартості матеріалів на загальну суму 14 103 435,00 грн. Докази порушення Товариством зобов`язань за вказаними договорами та наявності причинного зв`язку між діями відповідача та заявленою позивачем до стягнення сумою збитків у матеріалах справи також відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів та не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків, у тому числі протиправної поведінки підрядника, причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та збитками, а також дійсного розміру самих збитків Підприємства, завданих внаслідок неправомірних дій Товариства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відтак, у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.02.2024 року.

Суддя В.С. Ломака